Через російську агресію експорт українських товарів у березні скоротився удвоє, імпорт продукції з-закордону — більш ніж утричі. Минулого місяця Україна продала зарубіж майже 6 мільйонів тонн продукції, виручивши за неї $2,7 млрд (головні статті експорту — руди, кукурудза, феросплави й олія). Тоді як у лютому ми експортували понад 13 мільйонів тонн товарів вартістю $5,3 млрд.
За даними пресслужби Міністерства економіки, найбільше проблем із вивезенням руди, металів та агропродукції. А ось обсяги продажів частини товарів з глибокою переробкою (і відповідно — з високою доданою вартістю) майже не змінилися. Втім, їхня частка в структурі вітчизняного експорту, як відомо, незначна. Більшість валютних надходжень країна, як і раніше, отримує від торгівлі сировиною. А це — сотні мільйонів тонн продукції щороку, перевезення якої забезпечуються, переважно, морськими шляхами, які зараз заблоковані агресором. Тож головна проблема, яку Україна має розв’язати для бодай часткового відновлення експортного потенціалу, — налагодження нових маршрутів транспортування сировини й товарів закордонним споживачам.
Морська блокада: Україна без грошей, мільйони людей по світу — без харчів
Експорт товарів з України, який фактично зупинився наприкінці лютого — на початку березня, поступово відновлюється і надалі зростатиме, — запевнив в нещодавньому інтерв’ю НВ прем'єр-міністр Денис Шмигаль. За його словами, найближчим часом обсяги експортних операцій сягнуть 80% довоєнних показників.
Ключове завдання — переорієнтувати постачання основних товарів вітчизняного експорту з портів Чорного й Азовського морів на альтернативні маршрути. Бо в мирний час транспортування за кордон майже 90% українських зернових, руди, інших великогабаритних товарів забезпечували якраз морські порти, які тепер заблоковані. Тож Україна обговорює з міжнародними партнерами принаймні три альтернативні варіанти забезпечення перевезень. Адже зараз у вітчизняних зерносховищах, на елеваторах і на складах накопичилося багато збіжжя, яке аграрії розраховували експортувати до серпня. “Продаж закордон надлишків зернових принесе країні $7−10 млрд”, — повідомив Шмигаль.
Зокрема, за оцінками міжнародних консалтингових компаній, Україна має приблизно 25 мільйонів тонн пшениці і кукурудзи, які можна експортувати до липня-серпня. При цьому, незважаючи на торішній рекордний урожай зернових і олійних культур (понад 110 мільйонів тонн), темпи продажу збіжжя під кінець 2021 року були невисокими. Через постійне зростання світових цін багато виробників притримували врожай у сховищах, розраховуючи навесні продати його якомога дорожче. Утім, путінська агресія завадила планам...
В Асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” наголошують, що навіть часткове відновлення експорту вкрай важливе, бо забезпечує надходження коштів для посівної — закупівлі дизпалива, насіння, добрив, засобів захисту рослин та для виплати зарплатні. “Надлишки кукурудзи в Україні наразі величезні, експорт через порти заблоковано. Налагодження ж сухопутних шляхів транспортування через західні кордони може забезпечувати потік до 600 тисяч тонн на місяць. Звісно, це лише 10-15% обсягів, які забезпечували морські порти, але все ж — також суттєво поліпшує спроможність проведення посівної”, — наголосив генеральний директор УКАБ Роман Сластьон.
Нагадаємо, росія почала блокувати українські морські торговельні порти ще до початку масштабного вторгнення. За кілька тижнів до великої війни москва повідомила про наміри перекрити 13-19 лютого практично увесь південь Азовського та північно-західну частину Чорного моря — мовляв, для проведення військово-морських маневрів з ракетними запусками й артилерійськими стрільбами (щоправда, згодом обмеження руху цивільних суден в акваторії Азовського моря скасували). При цьому, як відомо, фактично впродовж усього періоду протистояння на Донбасі рф час від часу блокувала перевезення з українських портів на Азові — чи то через “навчання”, чи через роботи з прокладання керченського мосту, або й просто — без пояснення причин. Вже тоді держава-агресор перманентно намагалася спровокувати Україну, завдати їй максимальних економічних збитків та принизити в очах торговельних партнерів.
Після 24 лютого ворог вдався до повної блокади наших морських портів, обстрілював їх, руйнуючи портову інфраструктуру, а також атакував, захоплював та блокував торговельні судна — незалежно від їхнього прапора. Вже в перший день агресії більшість портів довелося закрити, вантажні операції здійснювалися (й то — лише частково) у Чорноморську, Південному, Миколаєві, Рені, Бердянську і Маріуполі. Пізніше загарбники захопили порти Скадовська, Херсона й Бердянська, нині контролюють частину портової інфраструктури у Маріуполі. І продовжують блокувати перевезення з усіх українських портів на Чорному морі.
До того ж, агресор заблокував на рейді та у відкритому морі понад 90 цивільних суден, призначених для перевезення зерна й іншого продовольства. Про це повідомила на засіданні Ради Безпеки ООН перша заступниця держсекретаря США Венді Шерман. “Близько 30% світового експорту пшениці, зазвичай, припадає на Чорноморський регіон, а також 20% кукурудзи та 75% соняшникової олії. Однак росія розбомбила щонайменше три цивільні судна, які перевозили товари з чорноморських портів по всьому світу, в тому числі одне, зафрахтоване агрокомпанією”, — повідомила представниця Держдепартаменту. Наслідки війни, за її словами, даються взнаки далеко за межами України та безпосередньо впливають на глобальну продовольчу безпеку. Додамо, що, до всіх спровокованих бід, рашисти ще й знищили в Україні — зокрема, на Сході, — принаймні 6 зерносховищ.
“Наша країна відносно мало споживає збіжжя всередині країни. Більшість агропродукції (передовсім, зерна, олійних) іде на зовнішні ринки. Тому саме світ має перейматися тим, що через путінську агресію значної частини продовольства з України він не отримає. І що тоді їстимуть (умовно кажучи) Туніс, Єгипет, Бангладеш, — питання відкрите”, — наголошує в коментарі Укрінформу заступниця генерального директора ProAgro Group Марія Колесник.
Ціни на харчі, за її прогнозами, наприкінці року будуть шаленими: насувається глобальна продовольча криза, яка може призвести до дестабілізації на значних територіях по всьому світу.
За даними Human Rights Watch, російське вторгнення в Україну вже посилило продовольчу кризу на Близькому Сході та в Північній Африці. Зокрема, Ліван отримує 80% пшениці з України; Єгипет закуповує пшеницю, а також великі обсяги олії; Лівія імпортує понад 40% пшениці з України; Ємен — не менше 27%. Крім того, влада північно-західної Сирії забезпечує регіон пшеницею й борошном, закупленими через Туреччину, яка також імпортує 90% пшениці із нашої країни.
Багато держав потерпають й від перебоїв із постачанням українських металу та руди, деякі автомобілебудівні підприємства Європи простоюють через відсутність вироблених в Україні деталей і комплектуючих (передовсім, автомобільних джгутів). І цей перелік можна продовжувати...
Після першого “больового шоку” війни виробництво на відносно безпечних територіях активно відновлюється, кілька сотень підприємств переїхали із зони бойових дій до західних областей країни і також поновили роботу. А ось експортні постачання, на жаль, відновлюються вкрай повільно. Передовсім, через перервані логістичні ланцюжки та сплюндровану ворогом транспортну інфраструктуру. Й це — найбільший “головний біль” влади, виробників та трейдерів.
Аграрний експорт: “логістичний” біль та фінансова надія
Останнім часом продаж закордон аграрної продукції щороку приносив Україні $18-20 млрд. Це — майже третина всієї експортної виручки.
В перші дні війни були ухвалені рішення про часткове обмеження аграрного експорту. Дехто з політиків та експертів вимагав від влади навіть повністю зупинити його, аби гарантувати продовольчу безпеку країни. Втім, згодом, після детальнішого аналізу й розрахунків стало зрозуміло: запаси основних сільськогосподарських культур в нас такі, що “сидіти на них, мов собака на сіні” немає потреби — Україні їх вистачить щонайменше на два роки, а за деякими позиціями й на довше.
Водночас країна не повинна втрачати мільярди доларів експортних надходжень, необхідних для протистояння агресорові, підживлення підірваної війною економіки й підтримки людей, що страждають від влаштованого рашистами геноциду.
Нині в країні є десятки мільйонів тонн сільськогосподарської продукції, призначеної для експорту. Зокрема, й тієї, терміни зберігання якої обмежені. Приміром, частину кукурудзи через високу вологість зерна можна зберігати ще не більше двох місяців. Витрачатися ж на додаткове просушування немає сенсу, оскільки внутрішній попит на цю культуру мізерний порівняно з обсягами вирощеного торік рекордного врожаю (понад 40 мільйонів тонн). Не може довго зберігатися й соняшник.
Загалом же Україна, зазвичай, вирощує зернових і олійних уп’ятеро більше, ніж споживає. Тобто, навіть за прогнозованого зниження через російську агресію цьогорічного врожаю основних сільгоспкультур до 70% середньорічного рівня, голод нам не загрожує. На відміну від багатьох країн-споживачів українського збіжжя, адже наші селяни, за підрахунками експертів, годують до 400 мільйонів людей по всьому світу. У тім числі, і в бідних країнах, які не мають ресурсу для альтернативних закупівель чи цінової конкуренції з багатими державами в битві за “вільні” партії зерна, що з’являтимуться на світових ринках.
Тим часом, за даними Міністерства аграрної політики та продовольства, лише через проблеми з вивезенням сільськогосподарської продукції Україна щомісяця втрачає до $1,5 мільярда. “Тому шукаємо альтернативні логістичні шляхи для відправлення вантажів через європейські морські порти, зокрема румунську Констанцу. Також обговорюємо можливості залізничних перевезень, збільшення обсягів транзитних перевезень вантажним транспортом”, — повідомив новопризначений міністр Микола Сольський.
Залізниця, автотранспорт і блакитний Дунай — як альтернатива морським перевезенням
Залізниця і автотранспорт, як видається, у найближчі тижні чи й місяці (залежно від того, коли закінчиться війна) і справді мають стати надійною альтернативою морським постачанням. Завдання — максимально збільшити пропускну спроможність цих маршрутів. Помітно підвищується й значення річкових портів на Дунаї.
Укрзалізниця уже працює над тим, аби щонайменше вдвічі збільшити пропускну здатність переходів на кордоні з країнами Євросоюзу для нарощення експортних можливостей. На польському напрямку відновили роботи з електрифікації додаткових залізничних шляхів, які планують закінчити до червня. Компанія провела перемовини із суміжними залізницями про збільшення обсягів перевезень та прискорення митних процедур. Бізнес просять допомогти з облаштуванням пунктів перевантаження вантажів з вагонів, що курсують колією 1520 (ширина в Україні), на вагони колії 1435 (як у більшості країн ЄС).
Проблема й у тому, що дотепер європейську залізницю майже не використовували для перевезень зерна. Тому зараз складно знайти вагони європейського зразка для перевантаження збіжжя на кордоні, не вистачає локомотивів, тяг, перевалочних пунктів із терміналами. Бракує й автомобілів-зерновозів, які могли б забезпечити транспортування автошляхами.
“Попри це, спільно з партнерами робимо все, щоб інтенсифікувати процеси експортних перевезень продукції. Як світовий лідер продовольства ми відповідаємо не тільки за себе. Через розв’язану росією війну десятки країн опиняться не на межі, а в епіцентрі голоду. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш констатував, що світ напередодні краху всієї глобальної продовольчої системи. Працюємо, щоб цього не допустити”, — запевнив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Тарас Висоцький.
Повідомляється, що вітчизняні трейдери вже здійснили перші поставки української кукурудзи до Європи залізницею. Проте її пропускна спроможність порівняно з можливостями морської перевалки незначна: якщо через порти Україна щомісяця експортувала по 5-6 мільйонів тонн збіжжя (з можливістю перевалки до 8 мільйонів тонн), то Укрзалізниця, навіть працюючи “на межі”, наразі зможе забезпечити перевезення у європейському напрямку щонайбільше 600 тисяч тонн.
Поліпшити ситуацію, на думку експертів, зможе впорядкування перевезень. І порівняно з першими днями війни, коли подекуди на залізниці панував хаос й експортери не могли до пуття скористатися навіть наявними потужностями, нині Укрзалізниці вдалося усе кардинально змінити. Більше того, у залізничному відомстві сміливо заявляють, що обсяги перевезення зерна можуть збільшити навіть до 5 мільйонів тонн, що фактично компенсує тимчасову втрату доступу аграріїв і трейдерів до вітчизняних портів. Для цього потрібне поетапне втілення комплексної програми реорганізації логістичних ланцюжків, що передбачає встановлення мобільних перевалочних потужностей, будівництво терміналів, створення програм страхування для міжнародних перевізників.
Про готовність підставити Україні плече кажуть і у Європі: Європейська комісія створює спеціальні торгові маршрути для експорту нашої сільськогосподарської продукції. “Єврокомісія готова організувати такі “зелені коридори”. Я обговорював це з прем’єр-міністром Польщі, і буде зроблено все, щоб підтримати Україну”, — запевнив єврокомісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський.
Тим часом низка трейдерів подала заявки на вивезення понад 1 мільйона тонн зерна Дунаєм, через Румунію. Проте цей маршрут також не можна назвати безпроблемним: пропускної здатності українських станцій недостатньо для того, щоб швидко перевантажити заявлену кількість зерна, також не вистачає барж для транспортування. Раніше Україна практично не користувалася цим шляхом експорту своєї продукції, тому в ці потужності ніхто не інвестував. Схоже, надалі ситуація зміниться. Як-то кажуть, біда (війна) навчить...
30 березня уряд затвердив постанову про гарантування безпеки судноплавства в акваторії українських портів в Дунайському регіоні та перевезень залізничним транспортом. Міністерствам інфраструктури, економіки та фінансів доручили виділити з резервного фонду держбюджету кошти на відповідні заходи. Їх, передовсім, спрямують на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок збройної агресії рф та воєнних дій на території України в разі відмови страхувальників надавати страхове покриття на такі ризики:
— фрахтувальникам, операторам та/або власникам морських суден та суден внутрішнього плавання, що ходять під прапором України та під прапорами іноземних держав, — у разі перебування таких суден в акваторії українських портів у Дунайському регіоні;
— власникам та/або операторам рухомого складу, допущеного до обігу залізницями колії 1435 міліметрів — у разі перебування такого рухомого складу на території України.
Металургійна міць України: пошкоджені ворогом заводи й логістика “з нуля”
Великі надії на залізничні перевезення покладають і українські металурги. Через військову агресію рф й вони змушені шукати альтернативу морським експортним постачанням металопродукції. Адже раніше левова частка таких перевезень здійснювалася через чорноморські порти і порт “Маріуполь”.
Як повідомив в інтерв’ю телеканалу “Україна 24” генеральний директор групи “Метінвест” Юрій Риженков, через блокування ворогом морських портів виникли як проблеми із ввезенням в Україну сировини (металургійного вугілля для виготовлення сталі), так і з вивезенням готової продукції.
Топ-менеджер розповів, що Україна відправляє залізну руду на два ринки: європейський та далекосхідний. Частка постачань до Китаю незначна. А ось для Європи відсутність сировини із нашої країни — удар дуже болісний. За даними аналітиків, Україна забезпечує 46% потреб ЄС у залізній руді.
Значно зменшився й експорт готового металу. Зокрема, постачання плаского прокату скоротилися майже в 10 разів — із 437 тисяч тонн у лютому до 47 тисяч тонн у березні. “За деякими позиціями металургії експорт не здійснювався взагалі. Це пов’язано, насамперед, із фізичним руйнуванням металургійних об’єктів та зупинкою виробництва”, — повідомили в Міністерстві економіки. Лише через руйнування ворогом Маріуполя країна втратила приблизно 30-40% своїх металургійних потужностей. Деякі заводи, наприклад, “Азовсталь”, почали консервувати ще в перший день війни. Комбінати “Запоріжсталь” і “Запоріжкокс” перебувають в режимі гарячої консервації, “Запоріжвогнетрив” — в режимі тимчасової консервації технологічного обладнання. Авдіївський коксохімічний завод зазнав масованого обстрілу й теж частково законсервований.
Довелося зупинити й частину комбінатів у інших містах — в тому числі, й на відносно безпечних територіях. Адже саме такі стратегічні для нашої країни підприємства часто стають об’єктами ракетних та бомбових атак агресора. При цьому ті підприємства, які працюють, фактично не можуть відвантажувати продукцію через згадані вже проблеми з логістикою.
За оцінками Юрія Риженкова, через війну Україна втратить близько 60% виробництва залізорудних підприємств. Тому бізнес планує максимально переорієнтуватися на західні країни, здійснити модернізацію, втілити інноваційні логістичні рішення — приміром, налагодити контейнерні перевезення. І в цьому металурги розраховують на підтримку держави.
В Міністерстві фінансів та Мінінфраструктури нині вивчають можливості нарощування експорту металургійної продукції до Європи залізницею. “Щодо металургії: через руйнування чи втрату комунікацій, блокування портів відпрацьовуємо питання з Міністерством інфраструктури, щоб мати можливість експорту через західний кордон. Але це вимагає часу, тому що так кардинально змінювати логістику складно”, — повідомив в інтерв’ю виданню LB.ua міністр фінансів Сергій Марченко.
З приємного: за даними “Економічної правди”, нині завантажується завод “Каметсталь” у Кам’янському, який працює на 60% від рівня минулого року й використовує для постачань вітчизняним і зарубіжним споживачам залізницю. Частково запустити виробничі потужності планує Запоріжсталь. Компанія Ferrexpo, яка є третім у світі експортером залізорудних окатків, повідомила, що Полтавський ГЗК працює на склад і може експортувати частину продукції залізницею через західний кордон.
Нагадаємо, продаж чорних металів забезпечує приблизно п’яту частину експортних надходжень в Україну. Приміром, торік це було $14 мільярдів із $68 мільярдів загальної валютної виручки. Тож нині маємо докласти максимальних зусиль для бодай часткового відновлення металургійних підприємств (там, де це можливо з міркувань безпеки), а також знайти шляхи постачання їхньої продукції як внутрішнім споживачам, так і на експорт. І в цьому Україні також мають допомогти її західні партнери — зокрема, майже на половину залежна від української залізної руди Європа.
Владислав ОБУХ
Что скажете, Аноним?
[15:06 24 ноября]
[11:45 24 ноября]
[08:15 24 ноября]
15:45 24 ноября
12:30 24 ноября
12:00 24 ноября
11:30 24 ноября
10:00 24 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.