Відключення електроенергії стають коротшими, але розслаблятися зарано

Справді стало легше, але це тимчасово 

Гірше вже не буде, принаймні до кінця літа. Україна вже пройшла найскладніший для енергосистеми період, вважають в “Укренерго”. Ну а далі є всі передумови, щоби відключення світла ставали коротшими. Споживання електроенергії поступово знижується. Наприклад, вранці понеділка потреби країни у світлі були на 6% нижчими, ніж цього ж дня минулого тижня. 

“У нас є всі причини очікувати, що найскладніший період літа уже позаду. Ми пройшли дуже складні пару тижнів і зараз справді ситуація покращилася. Тому замість складного режиму у 3-4 черги, ми маємо 1-2, які застосовуються, залежно від часу. В деякі години дефіцит може бути менший, в деякі трохи більший. А в деякі ми навіть маємо можливість не запроваджувати ніяких обмежень”, — пояснив голова правління “Укренерго” Володимир Кудрицький. 

У Міністерстві енергетики також переконують, що знеструмлення в країні стали коротшими. Причин на те кілька: з планового ремонту за останні два тижні повернулися ще два атомних блоки. Ну і кінець липня вже не такий спекотний, принаймні температура повітря більше не стрибає до 40 С і більше. 

“Те, що роблять сьогодні енергетики — це дійсно героїчна праця. Тому що ж питання не просто — скоротити ремонтну кампанію. А це ще й скоротити у такий спосіб, з дотриманням усіх вимог ядерно-радіаційної безпеки”, — зауважив міністр енергетики Герман Галущенко.

Гарантовано зі світлом завжди залишаються лише мешканці прифронтових територій та вздовж кордону з Росією і Білоруссю, йдеться про 20-ти кілометрову зону. В уряді пояснили: це питання безпеки тамтешніх споживачів. В “Укренерго” підтримали урядове рішення і запевнили, що воно критично не вплине на решту регіонів.

Деякі компанії-постачальниці електроенергії почали змінювати графіки знеструмлення. Скажімо, у Києві розклад зсунулися на годину. Причину таких дій енергетики пояснили доволі розмито.

“Для рівномірного навантаження на енергосистему”, — зазначив гендиректор компанії Yasno Сергій Коваленко. 

Утім оптимістичний розвиток подій у енергетиці на наступні тижні залежить і від того, чи зможе Україна ефективно відбивати нові ракетні та дронові атаки Росії. А ворог продовжує цілити по різних об'єктах, лише за останні два тижні пошкоджень знову зазнавала інфраструктура “Укренерго” у кількох областях. Також росіяни знову атакували одну із шахт на Донеччині.

“Ймовірно, що у вересні та жовтні будуть періоди, коли графіки відключень не застосовуватимуться взагалі. Це звісно, за умо, якщо не буде нових обстрілів та суттєвих руйнувань. Проте далі тенденція переломиться. Через похолодання ростиме попит, який взимку буде на третину більшим ніж улітку. Взимку віддача від сонячних електростанцій, на які зараз припадає майже п’ята частина навантаження енергосистеми, буде мінімальною”, — застеріг експерт з питань енергетики Українського інститут майбутнього Андріан Прокіп. 

Проблеми та непорозуміння у атомній генерації

Росіяни обстрілюють не лише об'єкти генерації, як-от теплові станції, а й лінії передачі електроенергії. Кремль й надалі дотримується тактики тотального знищення. Намагається розбалансувати українську енергосистему і таким чином спровокувати блекаут у масштабах країни. Проте завдяки роботі української протиповітряної оборони та професійності енергетиків, передумов для цього немає. 

Але ворожі атаки не минають без наслідків. Через пошкодження магістральних мереж “Укренерго” один із об'єктів генерації обмежує виробництво електроенергії, визнали уряді. 

“На жаль, ми не можемо зараз повністю видати певну генерацію. Ці обмеження виникли внаслідок ракетних і дронових ударів”, — зазначив міністр енергетики Герман Галущенко.

Урядовець не повідомив про який саме об'єкт генерації йдеться. Більше інформації оприлюднило Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ). Там зазначили, що у середині липня до мережі після планового ремонту підключили третій блок Рівненської атомної станції. Але працювати на повну потужність він не може.

“Як і раніше дуже стурбований вразливістю електромережі по всій Україні. Для забезпечення ядерної безпеки на всіх атомних електростанціях важливо, щоб електромережа всюди залишалася стабільною”, — повідомив генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Ґроссі. 

Також Міжнародне агентство з атомної енергії офіційно підтвердило інцидент, який у середині липня трапився на Південноукраїнській АЕС. Фахівці організації зазначили, що внаслідок поломки одного із трансформаторів, атомний блок №2 на нетривалий час відключили від мережі. 

“Після того, як електричне підключення відновили, реактор перезапустили і він почав подавати електроенергію в мережу приблизно через 17 годин, досягнувши повної потужності трохи більше ніж через 24 години після зупинки”, — йшлося у заяві МАГАТЕ. 

Інцидент жодним чином не створював загрози ядерній безпеці на атомній станції. Українські фахівців контролювали ситуацію і діяли професійно.

Водночас в уряді продовжують вперто називати інформацію про інцидент на Південноукраїнській АЕС брехнею. Стверджують, що першими цю новину нібито повідомили саме російські джерела.

“Це — неправда, блок працює. Питання в тому, для чого це робиться. Я думаю, що це питання маємо переадресувати компетентним органам, які мають працювати з тими людьми і питати, для чого вони вносять в наш медіапростір російські наративи”, — заявив міністр енергетики Герман Галущенко. 

Повідомлення про відключення енергоблоку раніше фейком назвали і у Центрі протидії дезінформації. Натомість “Укренерго” у відповіді на письмове звернення народного депутата Ярослава Железняка цю інформацію навпаки підтвердили. Повідомили, що відключення одного із блоків АЕС сталося ще 15 липня. Тоді внаслідок інциденту різко зріс дефіцит електроенергії у системі. Водночас голова “Укренерго” Володимир Кудрицький публічно коментувати цю інформацію відмовився. Зазначив, що під час дії режиму воєнного стану розповідати про ситуацію на конкретному енергооб’єкті не можна. 

Російська пропаганда й справді спекулює інцидентом на Південноукраїнській АЕС. Кремль почав поширювати брехню про те, що масштаб наслідків подій 16 липня українська влада буцімто приховує. Насправді із самим атомним реактором нічого не трапилося зараз він працює у планому режимі, рівень радіації на промисловому майданчику Південноукраїнської АЕС у нормі. 

“В мережі з'явилися повідомлення про нібито аварію на Південноукраїнській атомній станції, це — неправда. Насправді відбулася експлуатаційна подія. Внаслідок відмови трансформаторів струму, які знаходяться на відкритому розподільчому пристрої 330 кВ, відключилася лінія видачі потужності. У результаті енергоблок №2 було відключено від мережі дією технологічних захистів. Персоналом ПАЕС встановлено причини експлуатаційної події і вжито відповідні заходи”, — роз'яснив голова Держатомрегулювання Олег Коріков.

За міжнародними норматива International nuclear event scale, цей інцидент належить до нульового рівня. Тобто є несуттєвим і таким, що не створює ядерних ризиків. Але разом з тим, саме у період з'ясування обставин подій на Південноукраїнській АЕС, “Енергоатом” змінили керівника станції. Про причин такого рішення не повідомили. 

“Ми розуміємо, що системи, які працюють у аномальних умовах, вони можуть виходити з ладу. Це не ядерний інцидент. З урахування особливостей півдня і те, що були високі температури, ми не застраховані від такого — залізо не витримує”, — розповів експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин Михайло Гончар. 

Президентський план будівництва генерації 1 ГВт реалізувати не вийде

Відновити усі пошкоджені чи знищені Росією об'єкти до початку опалювального сезону не встигнуть, визнали в уряді. А сама підготовка до зими значно відрізняється від, скажімо, 2022 року саме через масштаби наслідків російських атак. Загалом ворог знищив понад 9 ГВт української генерації.

Скажімо, у компанії ДТЕК, яка виробляє електроенергію, закликали українців готувати до зими і розраховувати, зокрема, на власні сили. А президентський план з будівництва 1 ГВт нової газової генерації піддається все потужніший критиці.

“Плани по будівництву нової розподіленої генерації цього року в 1 ГВт є дуже нереалістичними, тому відновлення пошкоджених потужностей ТЕС, ТЕЦ та ГЕС до початку ОЗП є ще одним важливим пріоритетом”, — заявила колишня міністерка енергетики Ольга Буславець.

Скептично ставиться до президентських планів навіть голова НКРЕКП. Валерій Тарасюк заявив, що побудувати такий великий обсяг розподіленої генерації до кінця року навряд чи можливо.

Більш реалістичними у підготовці до зими виглядають намагання України домовитися про збільшення лімітів на імпорт електроенергії з ЄС. Європейський регулятор ніяк не ухвалить рішення, його у Кабміні очікують до кінця серпня. Це б дозволило залучити до зими ще щонайменше 500 МВт потужності. 

Технічні можливості для транспортування є. І схоже на те, що потужності для виробництва також знайшлися. Скажімо, уряд Польщі заявив, що країна готова спалювати вугілля на теплових станціях і виробляти світло для України. І вигода буде не лише для Києва, а й для Варшави. Водночас в уряді Польщі не пояснили, чи передбачають такі плани будівництво додаткових високовольтних ліній. 

“80% електричної енергії, яка виробляється в Польщі, генерується на теплових станціях, де спалюється вугілля. У ЄС про це знають. Тому в них ніяких питань бути не може. Полякам варто подякувати і сказати, що ми з задоволенням будемо отримувати цю електроенергію, якщо з'являться відповідні можливості”, — сказав кандидат технічних наук, експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев. 

Польща запропонувала Єврокомісії цікаву схему: у обмін на генерацію світла для України просять скасування екологічного податку на спалювання вугілля. У Брюсселі відповіли: запит отримали, але за викиди полякам таки доведеться платити. 

Не зрушилася з місця ще одна ідея, але вже від уряду Молдови. Кишинів запропонував розмістити на свої території газові турбіни. Україна постачатиме паливо для їхньої роботи, а натомість отримуватиме електроенергію. З одного боку, техніка буде у безпеці і не стане ціллю російських ударів. Але з другого — якої потужності буде ця генерація. 

“Це звучить цікаво, але питання у тому, яка буде економічна модель. У нас з Молдовою потужність перетингу 700 МВт. Використовуємо ми достатньо мало, більше як 200-250 за останні багато тижні не було. Були такі ситуації, коли ми взагалі не імпортували з Молдови, тому що в них через спеку було підвищене споживання і вони не мали вільних потужностей”, — розповів Андріан Прокіп. 

Але й сама Молдова має проблеми з енергонезалежністю. Територія, яку контролює конституційна влада, не може забезпечити себе електроенергією. Близько 80% електроенергії доводиться купувати. І здебільшого торгують з контрольованим Росією режимом у Придністров'ї. 

Сергій БАРБУ, кореспондент “5 каналу”