В Ахметова боргові проблеми і з Ощадбанком — на 382 млн грн: до чого тут відставка Яценюка

Як писав Finbalance, інший держбанк — Укрексімбанк — намагається відсудити в ТОВ “ЕСУ” 463,2 млн грн. За версією Укрексіма, відповідна заборгованість виникла по відсотковим платежам по облігаціях, випущених вказаною компанією в 2013 році.

Засновником ТОВ “ЕСУ” є кіпрська компанія UA Telecominvest limited, а кінцевим бенефіціаром — Рінат Ахметов. При цьому ТОВ “ЕСУ” належить 92,79% акцій “Укртелекому”.

У червні 2013 року група СКМ Р. Ахметова підписала договір про придбання в австрійської групи EPIC 100% акцій UA Telecominvest Limited, отримавши таким чином контроль над “Укртелекомом”. Умови угоди (зокрема, вартість) тоді не розкривалася. Перед цим — у 2011 році — австрійська група EPIC в ході приватизації придбала Укртелеком у Фонда держмайна, заплативши 10,575 млрд грн.

Ще тоді озвучувалися припущення, що “австрійці” можуть діяти в інтересах донецьких бізнесменів, зокрема, Р. Ахметова. Разом з тим, простежувався певний зв’язок і з тодішнім главою АП Сергієм Льовочкіним.

Звернемо увагу, що в судовій справі за позовом Укрексімбанку йдеться про придбання ним облігацій ТОВ “ЕСУ” в квітні 2013 року. А за неофіційний даними, з 4,6 млрд грн. облігацій “ЕСУ” 2013 року випуску левова частка опинилися саме в портфелі Укрексімбанку та Ощадбанку (по 2 млрд грн. в кожного; папери  могли випускатися в т.ч. для рефінансування зобов`язань ще зразка 2011 — “приватизаційного” — року). Раніше в компанії СКМ інформували, що термін обігу паперів завершувався в 2015 році, водночас за згодою власників облігацій відповідні строки змістилися на 2017 рік, тобто, по суті, була проведена реструктуризація.

З огляду на це, можна припустити, що, як мінімум, опосередковано держбанки фінансово посприяли переходу “Укретелекому” під контроль Р. Ахметова.

Щодо позову Ощадбанку (незалежно від того, чи йдеться тут, як і у випадку з Укрексімбанком, про облігаційний борг чи якийсь інший): як ним з може бути пов’язана відставка (невідставка) Яценюка?

Як відомо, Ощадбанк входить в сферу впливу прем’єра: фінустанову очолює його близький соратник Андрій Пишний. Крім того, вважається, що А. Яценюк і Р. Ахметов мають хороші стосунки, публічним свідченням чого може вважатися, зокрема, лютневе неголосування “Опоблоку” за відставку Кабміну.

Чому ж тоді “держбанк Яценюка” вирішив судитися з компанією Ахметова? Можна припустити, що глава уряду втрачає підтримку власника групи СКМ, ось і намагається або помститися, або “стимулювати” до поновлення дружби.

Як привід може виступати, ймовірно, об’єктивний факт — можливий борг перед держбанком (є він чи ні, має зрештою встановити суд). Сіль ситуації в іншому — чому раніше це питання вдалося врегульовувати, а тут бац — уже ніяк.

Зрозуміло, що сам по собі позов на 382,4 млн грн. навряд чи може бути надто вагомим важелем тиску на олігарха, а от як один з епізодів — цілком. А що ще? Як видається, уже невдовзі А. Яценюк може спробувати спозиціонувати свою відставку як результат “змови олігархів” (за логікою кремлівської пропаганди — звинувачуй у тому, в чому тебе звинувачують). І тут-таки можна буде почути, наприклад, його заклики до демонополізації енергетичного ринку, що серед іншого мало б матеріалізуватися в “четвертуванні” ДТЕК (що, до речі, об’єктивно назріло в тому чи іншому вигляді й мало б відбутися у межах чинного антимонопольного законодавства, яке давно всіма ігнорується, передусім, Антимонопольним комітетом)…

Ситуація з позовом Укрексімбанку до ТОВ “ЕСУ” виглядає менш дивною, ніж у випадку з Ощадбанком, якщо врахувати, що Ексім (як вважається) — у “вертикалі” Президента, а в П. Порошенка явно не такі “теплі” стосунки з Р. Ахметовим, як в Арсенія Петровича.

До речі, як запевняли злі язики, “недружба” посилилася не в останню чергу тому, що люди, які вважаються близькими до близького оточення глави держави, не проти взяти участь у перерозподілі енергетичного “пирога”.

Як же в такому разі інтерпретувати чутки про можливе призначення Р. Ахметова главою адміністрації на частині окупованих територій, які контролюються російськими військами та “ДНРівцями”? Все стає на свої місця, якщо зважати на те, що ініціатива такорго політичного маневру нібито йде від західних партнерів (на думку представника України в Тристоронній групі Р. Безсмертного, європейцям нібито про це нашептав Кремль; також вважається, що Р. Ахметов у непоганих взаєминах із заступником держсекретаря США В. Нуланд).

У будь-якому разі якщо абстрагуватися від політичних чинників, складається враження, що фінансово-боргова ситуація в різних бізнесах Р. Ахметова, м`яко кажучи, далека від оптимальної.