Усі дії керуючого арештованими акціями “Дніпрогазу” спрямовані на втрату активів акціонерами — представник акціонера

 - Скажу чесно, що мій професійний інтерес до вашої історії більше пов'язаний з корпоративними питаннями, аніж із газовими, бо кількість випадків передачі арештованих корпоративних прав в управління АРМА зростає. Наприклад саме зараз оголошений конкурс з відбору управителя виробника “Моршинської”. Давайте почнемо з самого початку. Якщо можна, нагадайте коли, чому і як були арештовані акції компанії?

— Початок — це травень 2022 року. Тоді ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 17 травня (якщо цікаво, то номер справи №757/11188/22-к) були арештовані корпоративні права 26-ти Операторів газорозподільних мереж (ГРМ), у тому числі і корпоративні права АТ “Дніпрогаз”. Цей процес є закритим. В рамках кримінального провадження триває досудове слідство, в межах яких накладаються арешти, вчиняються запобіжні заходи.

Знову ж таки у травні 2022 року іншою ухвалою цього суду вони були передані АРМА (Агентство з розшуку та менеджменту активів). І 28 травня того ж самого року Кабінет міністрів розпорядженням 429 “Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках” ці арештовані права, які були передані АРМА, передав “Чорноморнафтогазу”.

І вже влітку 2022 року “Чорноморнафтогаз” почав здійснювати дії по заміні членів наглядової ради.

- Ви оскаржували всі ці рішення?

— Так, всі рішення були оскаржені. Наразі питання зняття арешту вирішується судом, але кінцевого результату немає. Арешт може скасувати як суд першої інстанції самостійно, так і суди апеляційної чи касаційної інстанції або сам прокурор за своїм поданням. Наразі вчиняються дії спрямовані про скасування арешту по цим напрямкам..

Розпорядження Кабміну також оскаржено кількома акціонерами до Окружного адміністративного суду м.Києва. Але після ліквідації ОАСК справи ще не призначені новоутвореним Київським окружним адміністративним судом.

Щодо оскарження незаконних дій “Чорноморнафтогазу” по зміні членів наглядових рад АТ “Дніпрогаз”, АТ “Криворіжгаз”, АТ “Харківгаз”, АТ “Харківміськгаз”, то відповідні позови подані до господарського суду Дніпропетровської області та господарського суду Харківської області. Справи знаходяться на розгляді в судах першої інстанції.

- Чи є якісь прогнози щодо терміну арешту? Маємо, звичайно, приклад “Мотор Січ”, де арешт тривав більше чотирьох років, поки акції восени минулого року не були вилучені у державну власність ставкою Верховного головнокомандувача.

— Якраз я хотіла зазначити, що, дійсно, арешт — це тимчасовий захід. І він накладається судом для того, щоб зберегти активи. Але на даний час відбуваються всі дії, які спрямовані не на збереження активів, а навпаки — на їх втрату акціонерами. Ми вважаємо, що все, що відбувається зараз, було створене не задля управління майном операторів газорозподільних систем та його збереження, а для того, щоби просто передати активи іншій компанії.

Тому ще раз повернуся до хронології. Ухвала про арешт 17 травня минулого року. В ній вказано, що корпоративні права були об'єктом злочинного посягання. Але ж очевидно, що це не відповідає дійсності. Адже кримінальне правопорушення стосувалося взагалі посадових осіб міністерства, які підписали додаткову угоду з протоколом розбіжностей щодо користування державним майном. Слідство вважає, що умови цієї додаткової угоди не передбачали плату за користування державним майном, і як наслідок, державний бюджет не отримав певної суми коштів. Оскільки якоїсь змови між керівниками підприємств, акціонерами в цій ухвалі доведено не було, то корпоративні права взагалі відношення до цього кримінального провадження не мають. Якби, наприклад, було порушено кримінальне провадження щодо незаконної приватизації, то у цьому випадку корпоративні права є об'єктом злочинного посягання. Це перший аргумент, на якому ми базуємо свої доводи.

Далі — кримінальна відповідальність. Вона є персоналізованою: у випадку підписання додаткової угоди мали б відповідати ті, хто її підписував, а не акціонери, які взагалі не уповноважені підписувати якісь додаткові угоди з Міністерством енергетики.

Наступне — слідчий суддя прописував про те, що акціонери отримували незаконні прибутки за рахунок того, що державний бюджет недоотримував кошти. Але акціонери за законодавством можуть отримувати прибуток лише тоді, коли виплачуються дивіденди. Тобто, якщо б внаслідок того, що підприємство не платило коштів за користування газорозподільними мережами, воно б отримало прибуток, а акціонери отримали б з нього дивіденди, то тоді дійсно можна було б говорити про причетність акціонерів. Але з 2017 року за фінансовими показниками всі підприємства були збитковими, тобто прибутку не отримували і дивідендів не платили. Більше того, вказані договори навіть не виносились на розгляд загальних зборів акціонерного товариства. Тому яким чином акціонери чи їх акції мають стосунок до даної кримінальної справи зрозуміти важко.

До речі, оплати за користування мережами не було і в тарифі. Хоча всі додаткові угоди, які були підписані в 2017 році, були підписані з зауваженням, що “початок сплати коштів за експлуатацію розпочинається після того, як ці витрати будуть включені до тарифу на розподіл газу”. З 2017 року кілька разів оператори ГРМ подавали пропозиції для того, щоб включити ці витрати в тариф на розподіл, але жодного разу Національна комісія з регулювання енергетики не включала ці витрати. Тому ми досить скептично ставимося до цієї справи.

Там є ще й аспект, що закон про оренду державного і комунального майна чітко вказує, що не можуть бути об'єктом оренди газові мережі. Тобто, поки не буде скасована ця заборона, держава не може отримати будь-яких коштів за платне користування газорозподільними системами.

Але більш важливий момент інший. Суд тією ухвалою про арешт не позбавив акціонерів права користування корпоративними правами. Він лише позбавив права здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку, щодо акцій, і, друге — заборонив розпоряджатися, тобто відчужувати. А щодо користування нічого не прописав. Умовно, суд наклав арешт, наприклад, на будинок, але це не означає, що одразу виселяють мешканців з цього будинку. Тобто, вони можуть користуватися цим майном.

Натомість вже 24 травня ухвалою того ж самого Печерського районного суду арештовані акції були передані АРМА. На нашу думку, суд не міг вже в цій другій ухвалі передати більше, ніж було арештовано. Бо самі акціонери такого права користуватися не передавали.

- Щодо цих двох ухвал — це були різні судді?

— Так, це були різні судді.

Що відбувається далі. В законі про АРМА є загальний порядок передачі корпоративних прав і є — спеціальний. Загальний передбачає, що якщо суд арештував корпоративні права і по закону передав АРМА в управління, то вони мають бути оцінені суб'єктом оціночної діяльності і передані в загальному порядку по конкурсу згідно норм закону “Про публічні закупівлі” якомусь суб’єкту, який виграє цей конкурс для того, щоб управляти цими арештованими активами.

Але Кабінет міністрів вирішує простіше зробити, оминаючи цей загальний процес, каже, що існує ризик виникнення надзвичайних ситуацій, ми не будемо проводити конкурси і передаємо ці арештовані активи “Чорноморнафтогазу” на невизначений строк. Все це без жодних інших пояснень.

- Як я зрозумів, в судовому процесі з травня минулого року великого просування немає? Бо наш інтерес до цієї історії розказати читачам не стільки про деталі використання газорозподільчих систем та давній спор приватних облгазів (конкретно тут не важливо — Фірташа вони чи не Фірташа) з державою, як про подібні процеси арешту майна, передачі його в управління та спроб захисту через суди.

— Так, великого просування, на жаль, немає.

І хочу ще раз відзначити, що мова тут про 26 газорозподільних компаній, акції яких арештовані, а постанова Кабміну взагалі стосується розірвання договорів з усіма операторами, тобто ця історія може бути ширшою.

До речі, слід зазначити, що кожен акціонер має свій власний судовий процес.

- Добре. Повертаємося до питання управління арештованими акціями “Чорноморнафтогазом”.

— Після розпорядження Кабміну 5 липня було укладено договір на його виконання між АРМА та “Чорноморнафтогазом”, який передбачав умови управління арештованими корпоративними правами. І вже за наслідками цього договору 28 липня “Дніпрогаз” і ще три підприємства: “Харківміськгаз”, “Харківгаз” і “Криворіжгаз” отримали повідомлення від “Чорноморнафтогазу”, що вони змінюють членів наглядової ради без проведення жодних загальних зборів. Підстава — ці члени наглядової ради були обрані представниками акціонерів, і тому “Чорноморнафтогаз”, який управляє вашими корпоративними правами, має право на їх зміну.

Тут я окремо хотіла розповісти, хто такий “Чорноморнафтогаз”. Бо компанія входить до структури НАК “Нафтогаз України”: на сайті НАК є консолідований фінансовий звіт, в який “Чорноморнафтогаз” включають як дочірню компанію. Та й сам “Чорноморнафтогаз” призначає в наглядову раду працівників, які працюють в “Нафтогазі”. Тобто це означає, що хоча по договору він сам зобов'язаний управляти корпоративними правами, він сам працівників і ресурсів не має, а призначає працівників “Нафтогазу”. В той час як з “Нафтогазом” є свої певні судові спори. І Нафтогаз виступає кредитором “Дніпрогазу” і “Харківгазу”. Ми оскаржили ці дії в суді, бо призначення його посадових осіб в наглядову раду створює конфлікт інтересів: всі рішення, які будуть прийматися такою наглядовою радою, будуть стосуватися, передусім, інтересів “Нафтогазу”, а не “Дніпрогазу”. Якщо наприклад, потрібно буде якісь кошти кудись заплатити, то першочергово будуть платити “Нафтогазу”. Поки що я це умовно кажу.

Ми також писали суду про те, що “Чорноморнафтогаз” не має ресурсів управляти: йому дали управляти майже всією галуззю газорозподільних систем — 26 облгазів, а в нього, згідно загальних відомостей, виробничих потужностей — не має, працівників — не має. В реєстрі виконавчих проваджень міститься 58 виконавчих проваджень щодо цієї юридичної особи. Мінус 12 млрд грн від'ємного капіталу. Якщо брати управителя, то він, перш за все, має показати, що сам достатньо кваліфікований, достатньо має ресурсів для того, щоб управляти своїм майном.

- Історія, як “Чорноморнафтогаз” позбавили активів під час російської окупації Криму, відома. Інша справа, чому саме його обрали управляти.

— Суд, навіть першої інстанції, заборонив на деякий час змінювати керівника на “Дніпрогазі”, оскільки побачив ризик того, що може бути такі фінансові негативні наслідки. Тому що управитель має бути кваліфікований.

- А незалежні члени наглядової ради в компанії є?

— Це недержавна компанія, тому їх наявність не вимагається...

- Шкода, бо цікаво було б подивитися, як спрацював би цей захист інтересів компанії. Думаю, їх не можна було б так легко поміняти, як мінімум, потрібні були б збори акціонерів.

— Закон “Про акціонерні товариства” каже, що змінити представника може лише акціонер, який обирав такого представника. Натомість, “Чорноморнафтогаз” нікого не обирав. Він лише управитель корпоративних прав, і ніхто йому не давав від імені акціонерів такого права.

- А вони намагалися провести збори акціонерів? Бо, наприклад, у випадку вилучення акцій “Укрнафти” та “Укртатнафти” у держвласність такі збори були проведені, і члени наглядової ради змінені саме на них.

— В листопаді в нас була така вимога “Чорноморнафтогазу” щодо проведення позачергових зборів, але самих зборів не було. В той же час “Чорноморнафтогаз” не оформив у встановлені законом “Про акціонерні товариства” строки необхідні процедурні документи для скликання таких зборів, не підписував необхідні протоколи, тощо. Фактично, ініціювавши загальні збори, вони зробили все можливе, щоб вони не відбулись. Дивна непослідовність.

Слід також зазначити, що “Чорноморнафтогаз” змінював наглядову раду “Дніпрогазу” ще до внесення змін в систему депозитарного обліку, тобто, не отримавши прав на користування цінними папери. Ми вважаємо, що це дуже суттєвий аргумент, на який можна спиратися. Тобто управитель, чи акціонер, чи набувач акцій має спочатку легалізувати своє право на акції. А легалізувати можна тільки через внесення цих змін до системи депозитарного обліку.

- Ви перевіряли цю інформацію у зберігача чи в Національному депозитарії?

— Так.

- І що там вказано?

— “Судове обмеження”.

Фактично “Чорноморнафтогаз” змінив склад наглядової ради ще до змін в системі депозитарного обліку. Виписки від депозитарію, що відбулися певні зміни, що він — управитель, були надані підприємству лише через місяць після маніпуляцій із складом наглядової ради.

- Перепрошую, ми дещо перескочили. А як “Чорноморнафтогаз” змінив членів наглядової ради, якщо без проведення зборів?

— Просто надіслав емітенту повідомлення про зміну представників акціонера. Хоча це повідомлення не має статусу рішення. В будь-якому випадку цьому повідомленню має передувати якесь рішення. Гендиректор “Чорноморнафтогазу” мав би видати розпорядження, що він, як управитель, змінює членів наглядової ради. Цього рішення теж не було. І в судовому порядку це було підтверджено представниками “Чорноморнафтогазу”.

Цей же лист просто має інформаційний характер. Далі за статутом йде специфічна процедура: товариство, яке отримує повідомлення, може погодитися з ним або не погодитися. Воно перевіряє це повідомлення на вимоги закону та статуту. І якщо товариство знайшло якісь невідповідності, то надає відповідь протягом п'яти робочих днів, і тоді це повідомлення вважається взагалі нікчемним. І от товариство надало таку відповідь. Вказало, що “ви не зареєстровані в системі депозитарного обліку, у вас в повідомлення взагалі не має дати!”. Дата — це перше, що спадає на думку, коли говорять про офіційний документ. Там багато було власне недоліків.

Тож ми вважаємо нашу наглядову раду легітимною, “Чорноморнафтогаз” вважає свою. Ми вирішили звернутися до суду і оскаржили дії по заміні членів наглядової ради. Це два судових процеси: один зараз розглядається в першій інстанції в Господарському суді Дніпропетровської області, другий — в Харківському суді, теж господарському, теж в першій інстанції.

- А самі члени наглядової ради оскаржували такі дії “Чорноморнафтогазу”?

— Так, один оскаржив. Позов подав член наглядової ради, і потім приєдналися до цього позову три акціонера.

- Що було далі?

— Потім у вересні 2022 року була створена така компанія як ТОВ “Газорозподільні мережі”, яка прописали в своїх видах діяльності “розподіл природного газу”, хоча для цього потрібно було отримати ліцензію. Потім уже засоби масової інформації дізналися, що ця компанія буде управляти активами Операторів газорозподільних систем. І не просто як управляюча компанія, формально і юридично незалежно, а це, я так розумію, буде формалізована передача активів з одного підприємства на інше. Тобто, з переведенням працівників, з передачею активів і т.д. І далі вже 25 листопада 2022 року Кабінет міністрів прийняв постанову “Про врегулювання питання використання газорозподільних систем або їх складових”: всі договори, які є чинні з операторами газорозподільних систем, мають бути розірвані, а майно газорозподільних систем має бути передане ТОВ “Газорозподільні мережі”. І з ними міністерство укладає договір на користування.

З того моменту ми зрозуміли, що насправді не буде ніякий “Чорноморнафтогаз” управляти арештованими корпоративними правами, а створюється схема, щоб передати всі арештовані, а, скоріше, ВСІ активи підприємств оцій новоствореної компанії. І підтвердила наші обґрунтовані судження передача активів з “Кіровоградгазу” (один з двох облгазів, які були підконтрольний державі через “Нафтогаз” — ІФ). ТОВ “Газорозподільні мережі” надали ліцензію на провадження діяльності з розподілу природного газу на території Кіровоградської області і міста Кіровоград”, а “Кіровоградгазу” дію ліцензії зупинили. І далі майже 100% працівників “Кіровоградгазу” перейшли в штат ТОВ “Газорозподільні мережі”.

Та сама історія вже зараз на наших очах відбувається з “Дніпрогазом” і “Харківгазом”. Почалося з того, що 30 грудня було порушено кримінальне провадження стосовно тільки “Дніпрогазу” і “Харківгазу”, а не службових осіб міністерства чи НКРЕКП. Слідчі вважають, що якісь кошти, які були передані на інвестпрограму, не йшли у повному обсязі на модернізацію мереж. Підстави формально я так і не зрозуміла, але фабула така. І в межах цієї справи отримують ухвалу про обшук. Паралельно наглядова рада, яка вже була змінена “Чорноморнафтогазом”, приймає рішення про зміну голови правління та членів правління в “Харківгазі” і в “Дніпрогазі”. По “Дніпрогазу” ці зміни зареєстрував приватний нотаріус в Дніпрі, а по “Харківгазу” — реєстратор якоїсь селищної ради в Сумській області. 12-го січня змінюють голів і членів правління, і вже 16-го приходять з ухвалою про обшук і під супроводженням правоохоронних органів, найнявши перед тим приватну компанію охоронну компанію “Титан” (здається вона київська), приводять вже новопризначеного голову і членів правління. Обшук проводився формально, але новообрані голова і члени правління приступили до виконання своїх обов'язків.

Наскільки я розумію, далі має бути така ж сама історія, як і з “Кіровоградгазом”: зупинення дії ліцензії і передача газорозподільних мереж з працівниками в ТОВ “Газорозподільні мережі”.

- Кілька уточнень. У вас в статуті саме наглядова рада обирає голову і членів правління?

— Так, згідно статуту до виключної компетенції наглядової ради товариства відноситься прийняття рішень щодо обрання та припинення повноважень голови та членів правління.

- Банки спокійно прийняли зміну керівника?

— Банки погодилися тому, що є відповідні зміни в Держреєстрі. Саме реєстратори і нотаріуси повинні були б звернути увагу, на підставі чого відбувається зміна. Яким чином нотаріус приймав рішення про реєстрацію, не побачивши оригіналу статуту? Далі, напевно, реєстратор мав подивитися рішення про зміну членів наглядової ради, тоді як це було просто повідомлення.

- В Нацкомісію з цінних паперів ви намагалися звертатися за захистом прав, як акціонер?

— Ні. Я вважаю, що перше, що треба зробити, — це пробувати отримувати забезпечення позову. Тож ми пішли з позовом до суду і зразу ж заборонити реєстраторам вчиняти будь-які дії по зміні керівника підприємства, і головного бухгалтера, і членів правління, бо потім можуть бути просто катастрофічні наслідки. І це нам на деякий час дійсно відтягнуло той момент, тому що перша інстанція задовольнила забезпечення. Правда, надалі вже в апеляції воно було скасовано.

- А зміну керівництва ви також оскаржуєте?

— Звісно, ми зараз пробуємо звернутися з такими позовами. Оскаржуємо в адміністративний суд, але між судами йде спір, до якої юрисдикції належать певні повноваження. Адміністративний суд каже, що це в господарський, а господарський каже — в адміністративний... Ми вимагаємо як визнання недійсним рішення наглядової ради, так і скасування самої реєстраційної дії.

- А в комісію при Мінюсті зверталися?

— В законодавстві написано, що якщо звертаєтеся до цієї комісії, то в суд вже не можете звернутися. Я вважаю, що ефективніше йти в суд, тому що в суді можна подавати одночасно з позовною заявою або навіть до цього заяву про забезпечення позову, і в ній просити, наприклад, заборонити реєстратору вчиняти певні дії. В нашому випадку ми саме так просили, коли отримали повідомлення про зміну членів наглядової ради.

- Ви прогнозуєте, що найближчим часом нове керівництво, призначене новою наглядовою радою, підпише всі документи про те, щоб активи компанії перейшли до ТОВ “Газорозподільні мережі”?

— Так. До речі, саме ТОВ “Газорозподільні мережі” вже анонсувало на своєму сайті, що ось “Кіровоградгаз” успішно перейшов, і на черзі “Дніпрогаз” і “Харківгаз” — вони будуть інтегровані. Під “інтеграцією” вони розуміють якраз підписання додаткової угоди про розірвання договору з міністерством і передачу окремих об’єктів державної власності, що входять до складу газорозподільної системи, яку експлуатують названі облгази, в розпорядження ТОВ “Газорозподільні мережі”. Далі — зупиняють ліцензію по “Дніпрогазу”, і без ліцензії підприємство вже просто не може здійснювати свою фактично основну господарську діяльність. Підприємство без мереж, без працівників не має жодної можливості вижити в майбутньому. Я думаю, єдине що питання — коли це буде: чи це буде зараз раптово, чи це буде після закінчення опалювального сезону — не зрозуміло. Бо все-таки це ризиковано передавати активи, коли триває опалювальний сезон...

- Цій передачі ви якось можете завадити?

— Потрібно мати предмет спору. Поки що це наші певні обґрунтовані та логічні доводи, але щоб піти в суд, треба мати якісь певні конкретні факти. Сподіваємося, що якщо суд зупинить дію про призначення керівника, то це зупинить і передачу активів.

- Ще запитання: чи проводилася на якомусь етапі оцінка активів, які були передані АРМА, а потім — “Чорноморнафтогазу”?

— Ні, не проводилась. Вона мала бути зроблена незалежним суб'єктом оцінювальної діяльності за замовленням АРМА, коли їй передали в управління і коли мав би бути конкурс на визначення управителя. Але Кабінет міністрів не пішов цим способом, тому ніякої оцінки не було.

- А який сумарно пакет акцій арештований? У товариства, мабуть, є ще міноритарні акціонери, інтереси яких також можуть бути порушені такою передачею активів?

— У нас кожен з трьох акціонерів приблизно володіє 16% (безпосередньо у Tanter Holdings Limited 16,5599%), тобто загалом немає навіть 50%. Просто акціонери, корпоративні права яких були арештовані, мали своїх представників в наглядовій раді. Ось і все. До речі, тут напрошується питання чому арештовані акції саме цих акціонерів, чому не арештовані акції того ж “Нафтогазу”, який має такий самий статус, що і інші акціонери. Навіть ця обставина, вочевидь, свідчить про замовний та упереджений характер кримінального провадження.

- Можливо у вас є інформація, що хтось з міноритаріїв намагається оскаржити ці дії? Бо фактично виходить, що без жодної їх участі поміняли наглядову раду і керівництво, а зараз можуть й активи забрати...

— На жаль, я не знаю. Хоча так, в принципі оскаржити такі дії може будь-який акціонер.

- До речі, цікаво, чи скаржилися міноритарії у випадку “Кіровоградгазу”.

—  Там були проведені загальні збори. Хоча вони були проведені в грудні, вже після того, як була зупинена ліцензія, і НКРЕКП видала ліцензію ТОВ “Газорозподільні мережі”. Здається, 26 грудня зупинили дію ліцензії, а 27 грудня провели загальні зборі... І всі п'ять обраних на зборах членів наглядової ради — представники “Нафтогазу України”.

- У вас, як я розумію, ситуація приблизно така сама: три члени наглядової ради від акціонерів, у яких загалом навіть 50% нема, а решта акціонерів у раді не представлені. За рекомендаціями більша кількість членів наглядової ради та кумулятивне голосування має цьому запобігати. Інша справа, що якщо б були збори, то міноритарій хоча б міг проголосувати проти, наприклад, передачі активів, й теоретично потім вимагати викупу акцій.

— Ми знову вертаємося до того моменту, що право акціонера на обрання своїх представників ніхто АРМА і далі “Чорноморнафтогазу” не передавав. Право на зміну свого представника має сам акціонер. Закон чітко про це говорить.

- Акціонери, чиї акції арештовані, — це ж не українські компанії?

— Ні, нерезиденти.

- Нерезидент, окрім захисту в українському суді, може спробувати захистити свої права в іноземних юрисдикціях. Для цього обов'язково дочекатися, поки все пройде через українську судову систему? Чи це можна робити паралельно?

— Я не зовсім експерт в іноземному законодавстві, але я знаю, що був розглянутий такий варіант.

Просто є ще інші інструменти. Справа в тому, що цей спір пов'язаний не тільки з порушенням корпоративного законодавства, але ще й з порушенням антимонопольного законодавства та вимог Енергетичного співтовариства. Нагадаю, що раніше була тенденція здійснювати заходи анбандлінгу на ринку природного газу України, тобто розділити по максимуму функції всіх учасників суб'єктів ринку для того, щоб вступити до ЄС. В 2015 році законом “Про ринок природного газу” було законодавчо заборонено поєднувати в одній особі кілька функцій. З прийняттям цього закону “Дніпрогаз” був розділений: за ним залишилася основна діяльність — “розподіл природного газу”, а постачання здійснював вже інший суб'єкт. Така ж сама ситуація була з оператором газотранспортної системи, функції якого виконував Укртрансгаз.

Зараз, навпаки, тенденція зводиться до того, щоби сконцентрувати всі ділянки, які є на ринку природного газу, в одних руках, а саме — групи “Нафтогаз”.

- Формально це окрема компанія “Газорозподільні мережі”. В чому проблема?

— Проблема в тому, що ТОВ “Газорозподільні мережі” не є незалежною компанією.

- Щодо вас також є публічні обвинувачення з боку представників держави, що оператор ГРМ та газопостачальна компанія десь в кінці мають одного й того самого акціонера.

— Навіть якби це було так, то з травня 2022 року все газопостачання населення здійснює “Нафтогаз”. Так що на той момент реальний анбандлінг був без усіляких сумнівів.

А тепер розподіл, зберігання, видобування, продаж — все сконцентрувалося в одних руках. Це настільки тотальний монополіст, що Європа точно не залишить цього без уваги, бо це є одна з вимог вступу до ЄС. І в угоді про асоціацію, і в цих директивах написано, що оператор газорозподільної системи має бути відокремлений юридично і фактично. В директивах написано, що посадовими особами органів управління, тобто наглядової ради, не можуть бути працівники вертикально інтегрованої структури. В нас же навпаки! “Чорноморнафтогаз призначає членами наглядової ради “Дніпрогаз” та ще інших трьох облгазів працівників “Нафтогазу”.

Тобто поки це була, умовно, “монополія Фірташа” — це було погано, а якщо це державна монополія — то начебто все гаразд?

- Ще уточнення. Всі ці рішення — вони якось обґрунтовуються законом “Про правовий режим воєнного стану”? Бо у випадку п’яти компаній, акції яких були вилучені на користь держави, там це робилося “по законах воєнного часу”.

— В нашому випадку таких посилань немає.

- Тобто все це за нормами мирного часу?

— Так. Хіба що в розпорядженні Кабміну №429 вказано, що “для запобігання аварійних ситуацій”. Хоча, наприклад, “Харківгаз” з перших днів війни працював під обстрілами, в нього й досі велика частина ліцензійної території окупована. Тобто тоді вони справлялися, а потім виникла небезпека аварійних ситуацій... Це трохи смішно, як мені здається.

До речі, ви вище задавали запитання про оцінку. Є постанова уряду №95 від 2016 чи 2017 року, яким Міненерго доручено провести аудит і здійснити оцінку газорозподільних мереж, які знаходяться в державній власності. Наскільки нам відомо, до цього часу такої оцінки не здійснено. Ніхто достеменно не знає, скільки мереж належить державі, яка в них залишкова балансова вартість. Бо ж є ще мережі в комунальній власності, є самих операторів ГРМ або приватні.

До речі, в розділі XV “Енергетика” відповідей України на Опитувальник ЄС для набуття статусу кандидата на вступ до ЄС вказано, що у державній власності є лише 65% майна газорозподільних систем; 18% — в комунальній; 8% — власність операторів ГРМ і 9% — інші власники.

Це, до речі, може пояснювати, чому пішли таким чином — через арешт корпоративних прав і так далі, бо так можна отримати доступ до всіх мереж. Бо якби просто розірвали договір облгазів з Міністерством енергетики по державних мережах, то забрали би просто державні мережі.

В кожній компанії це “мікст” різний. Наприклад, в місті мереж державних (або таких, що обліковуються як державні, бо все одно треба ще перевіряти) більше, а в області більшість будувалася за рахунок комунальних або приватних коштів. Треба дивитися по кожному регіону та кожному облгазу.

- Ще невелике уточнення. Ви судитеся зараз з ким: з АРМА? з Чорноморнафтогазом?

— З “Чорноморнафтогазом”. І з Кабінетом міністрів.

АРМА залучена судом як третя особа, оскільки в будь-якому випадку її права/інтереси порушуються цим спором.

До речі, хочу сказати, що в законодавстві є певна відповідальність за збереження цих активів. І на цьому дуже часто наголошує “Чорноморнафтогаз” у судових засіданнях, що от “ми ж несемо відповідальність! Ми ж управителі!” Але насправді ми слідкуємо за цим, щоб відповідних осіб притягнути до відповідальності. Тому що, якщо передали в управління певне майно, то маєте відповідати за його збереження. І в законі “Про АРМА” написано чітко, що “управитель відповідає за збереження майна”.

Дмитро КОШОВИЙ