Уряд відправить “Нафтогаз” на IPO

З початку 2011 року Київ заплатив Москві 4,25 мільярда доларів за майже 16,1 мільярда кубометрів газу, тобто по 264 долари за тисячу кубометрів з урахуванням 100-доларової знижки.

За аналогічний період 2010 року імпортний газ обійшовся Україні в 2,115 мільярда доларів. В цілому, за 2010 рік “Нафтогаз” заплатив РФ за газ 9,36 мільярда доларів.

В 2011 році ця сума впевнено перетне позначку 10 мільярдів доларів, оскільки, як обіцяють в уряді, за цей рік ціна блакитного палива зросте на більш ніж 80 доларів до 347 доларів за тисячу кубометрів, а об'єм імпортованого газу збільшиться на 3,5 мільярда кубометрів до 40 мільярдів кубометрів.

У зв'язку з цим уряд продовжує заливати в “Нафтогаз України” бюджетні гроші, якими монополіст розраховується з “Газпромом”.

В той же час на транзиті російського газу в 2011 році Україна заробить лише 2,7 мільярда доларів — на 100 мільйонів доларів більше, ніж у 2010 році. Ставка транзиту в січні-березні становила 2,84 долара за тисячу кубометрів на 100 кілометрів.

В російській монополії кажуть, що Україна має знизити вартість транзиту газу по своїй території у зв'язку із зниженням вартості палива для обслуговування газотранспортної системи.

В Азарова шукають аргументи

Щомісячне латання дірок “Нафтогазу” для розрахунків з “Газпромом” за спожитий газ заганяє Україну в борги. Уряд вже неодноразово заявляв про невигідність газових домовленостей з Росією.

Днями прем'єр-міністр Микола Азаров доручив першому віце-прем'єру Андрію Клюєву і міністру енергетики та вугільної промисловості Юрію Бойку знайти додаткові аргументи для перегляду формули ціни на російський газ.

“З огляду на те, що ми плануємо провести засідання міжурядового україно-російського комітету з питань економічного співробітництва 11-17 квітня, доручаю Клюєву і Бойку запропонувати додаткові аргументи, щоб переглянути угоду про постачання газу з РФ”, — сказав Азаров.

На думку директора Інституту трансформації суспільства Олега Соскіна, Україні необхідно розірвати діючу угоду і підписати нову.

“Потрібно цей контракт розірвати. Але перед цим — денонсувати харківську угоду, бо вона втратила будь-який сенс”, — сказав Соскін “Економічній правді”.

За його словами, якщо денонсувати харківську угоду, то російський флот перебуватиме в Криму лише до 2017 року. “Тоді ми отримаємо можливість змінити ціни на перебування флоту на українській території”, — підкреслив аналітик.

Крім того, вважає Соскін, уряду варто подумати про те, щоб за транзит газу платили європейські країни, для яких, власне, цей газ і постачається, а не Росія.

“Нам ці країни кажуть: ми готові вступати з вами в переговорний процес, але ви відокремте транзитну трубу від тих відгалужень, з яких газ забирається для внутрішніх потреб. І коли ми будемо бачити, що це йде газ, який належить нам, ми будемо вам платити”, — резюмує директор Інституту трансформації суспільства.

Проте уряд, схоже, вже має свої аргументи, які подобаються Кремлю. Зокрема, уповноважений Кабміну із співробітництва з РФ і країнами-учасницями СНД Валерій Мунтіян заявив, що добитися перегляду цих контрактів можливо, якщо країна приєднається до Митного союзу.

Слова Мунтіяна дивним чином збігаються з думкою заступника глави правління “Газпрому” Валерія Голубєва, який заявив, що Україна могла б економити на газі близько 8 мільярдів доларів на рік у разі вступу до цього союзу.

Інший давній аргумент Кремля — злиття “Нафтогазу” з “Газпромом”, точніше, поглинання НАКу “Газпромом” і контроль за газотранспортною системою України.

“Нафтогаз” — хронічний боржник

У 2010 році “Нафтогаз” працював з рекордними мінусами. За українськими стандартами бухгалтерської звітності, компанія за рік мала 21,431 мільярда гривень збитків. І це при тому, що чистий дохід виріс на 21,5% до 91,258 мільярда гривень.

В той же час, згідно з аудитом “Нафтогазу” за 2009 рік, проведеним фірмою Ernst&Young, компанія отримала 22,701 мільярда гривень збитків. Операційний збиток становив 12,606 мільярда гривень.

Звітність НАКу за 2009 рік за українськими стандартами, опублікована у квітні 2010 року, показала 2,267 мільярда гривень прибутку, а у звітності, опублікованій в березні 2011 року, чистий прибуток за 2009 рік вже становив 1,258 мільярда гривень.

Тим часом “Нафтогазу” продовжують копати боргову яму. Щоб розраховуватися з “Газпромом”, уряд невпинно “накачує” НАК бюджетними грошима, вимиваючи ліквідність державних Ощадбанку та Укрексімбанку.

Традицію рятувати “Нафтогаз” за рахунок держбюджету та держбанків започаткував уряд Юлії Тимошенко, який влітку 2009 року збільшив статутний капітал — СК — НАКу на 18,6 мільярда гривень до 24,165 мільярда гривень.

В кінці 2009 року уряд вирішив капіталізувати НАК за рахунок ОВДП ще на 12 мільярдів гривень, однак “Нафтогаз” отримав 5,776 мільярда гривень.

Уряд Азарова вирішив не вигадувати велосипед і продовжив роботу своїх попередників. В жовтні 2010 року Кабмін вирішив збільшити СК “Нафтогазу” ще на 7,4 мільярда гривень шляхом випуску ОВДП. Це рішення було формалізовано в січні 2011 року, в результаті чого СК НАКу збільшився до 37,34 мільярда гривень.

Крім того, в кінці грудня 2010 року уряд вирішив збільшити капітал НАКу ще на 5 мільярдів гривень шляхом випуску аналогічних ОВДП. В кінці березня 2011 року Мінфін вже надрукував ці папери. Далі, у березні 2011 року, уряд доручив Мінфіну випустити ОВДП ще на 8,5 мільярда гривень для капіталізації “Нафтогазу”.

Тимчасом астрономічні борги “Нафтогазу” перед Ощадбанком та Укрексімбанком невпинно зростають. У 2008 році НАК позичив у них 2 мільярди доларів для розрахунків з RosUkrEnergo за газ.

У 2008-2009 роках тільки Ощадбанк позичив “Нафтогазу” 22 мільярда гривень. В 2010 році НАК реструктурував цю заборгованість, випустивши облігацій на 20,4 мільярда гривень, і продав держбанку ОВДП на 3 мільярди гривень. Того ж року Ощадбанк та Укрексімбанк викупили ОВДП “Нафтогазу” на 4,2 мільярда гривень.

Нарешті, у 2011 році Укрексімбанк викупив ОВДП “Нафтогазу” на 1,5 мільярда гривень, а Ощадбанк — на 0,9 мільярда гривень.

Наразі повна звітність щодо боргів НАКу перед цими фінустановами відсутня.

“Зроблена дивна зв'язка між Ощадбанком і НАКом. Якщо НАК стане банкрутом, то збанкрутує й Ощадбанк. Формується така ж залежність і щодо Укрексімбанку. Уряд штучно опускає Ощадбанк та Укрексімбанк в боргову яму”, — сказав Соскін.

В той же час зовнішній борг “Нафтогазу” за кредитами та євробондами становить майже 3 мільярди доларів. В свою чергу, теплокомуненерго заборгували НАКу тільки за опалювальний сезон 2010-2011 років 8,5 мільярда гривень. Борги облгазів перед НАКом сягнули майже 2 мільярдів гривень.

Боргам обрубають кінці

Влада розуміє, що далі рятувати “Нафтогаз” за рахунок бюджету не можна, тому вирішила продати 25% акцій компанії на IPO і цими коштами погасити борги.

Цікаво, що одним з перших ідею продати акції висловив бізнесмен Дмитро Фірташ в інтерв'ю одному з французьких видань.”Моя думка — і я переконую в цьому і уряд, і президента, — що “Нафтогаз” треба виводити на фондовий ринок”, — заявив він.

Схоже, Фірташ переконав Віктора Януковича продати акції “Нафтогазу” на IPO. Після появи публікації президент заявив: “Необхідно залучити кошти на зовнішніх і внутрішніх ринках для забезпечення фінансової стабілізації “Нафтогазу”. Якщо для цього необхідно продати на міжнародних біржах частину акцій — на це треба йти”.

Наступного дня Міненерговугілля поширило прес-реліз, в якому йшлося, що на акціях держава може зробити 5-6 мільярдів доларів. Не зрозуміло, як в міністерстві рахували вартість цього пакета, адже досі “Нафтогаз” жодного разу не оцінювали.

Вибором лід-менеджера для первинного публічного розміщення акцій “Нафтогазу” на біржах займеться консалтингова компанія McKinsey & Company.

Вивести компанію на біржу планують в середині 2012 року, хоча експерти й сумніваються, що західні інвестори зацікавляться акціями “Нафтогазу”. Так, експерти варшавського Центру східних досліджень — OSW — вважають, що через непрозорість ринку газу західні інвестори навряд чи зацікавляться акціями НАКу.

Аналітики припускають, що пакет акцій “Нафтогазу” через IPO може таємно купити “Газпром”, який отримав би своєрідну “золоту акцію”, створивши СП з “Нафтогазом”.

“IPO, швидше за все, треба сприймати як спробу надання можливості “Газпрому”, який не раз пропонував створити СП, або деяким українським бізнесменам легально отримати частину акцій НАКу”, — підкреслюють експерти OSW.

Також нема гарантій, що у випадку виходу “Нафтогазу” на ІPO уряд зупиниться на 25% акцій. Це також на руку “Газпрому”, адже грошима, отриманими від продажу, планується гасити борги монополіста.

Акції “Нафтогазу” могли б зацікавити справжніх інвесторів лише після реорганізації самої компанії та реформування українського ринку газу.

“Нафтогаз” завжди був радше інструментом вирішення певних завдань, ніж повноцінним бізнесом. В реальність IPO НАКу у його нинішньому стані важко повірити”, — відзначив аналітик ІК “Ренесанс капітал” Віталій Шушковський.

Експерт припустив, що IPO придумали для вирішення якихось інших завдань. На його думку, спочатку варто трансформувати компанію: виділити видобувні активи з існуючої структури, а потім визначитися щодо подальшого розвитку — об'єднання в єдиний бізнес або роздільне існування, продаж стратегічним інвесторам або IPO.

Юрій ВИННИЧУК