Уряд Азарова: “Казнокрад”, конферансьє, продавець та інші

Отож, прем’єр-міністром став Микола Азаров. Сьогоднішнє призначення — очевидний пік кар’єри 62-річного соратника Януковича.

До цього він двічі був перший віце-прем’єром та міністром фінансів в урядах Януковича, очолював податкову. На зорі заснування саме Азаров був головою Партії регіонів.

Новий прем’єр України народився в Калузі у сім'ї Пахла Яна Робертовича. А от Миколою Азаровим він став завдяки матері.

У свідомості українців Микола Янович давно вже забронював собі місце чудернацьким суржиком української білоруської та російської мови та азаровщиною у податковій сфері.

Але три роки тому він поповнив колекцію геніальним ратуванням за економічні успіхи свого уряду у вигляді “капуста не подешевшала” та побажанням парламенту “Да пашли вы!”.

Першим віце-прем’єром у новому уряді став “регіонал” Андрій Клюєв. Він повернувся на посаду, яку займав 3 роки тому, з підвищенням: тоді він був просто віце, а сьогодні став першим. В уряді Януковича це чи не найзакритіший урядовець, який не дає інтерв’ю і рідко усміхається. Мешкає Клюєв — за триметровим парканом в сосновому лісі у володіннях на 17 гектарів.

У 2004 році саме Клюєв займався виборчою кампанією Януковича, а у 2007 саме з його особою пов'язували “скуповування” депутатів у парламенті. Водночас все це не заважало йому мати близькі стосунки з Юлією Тимошенко. Можливо, завдяки цьому він нарвався півтора роки тому на різкі звинувачення з боку нинішнього глави адміністрації Януковича Сергія Льовочкіна.

Віце-прем’єром з гуманітарних питань став Володимир Семиноженко. Цей мастодонт епохи Кучми повертається в уряд після 5 років забуття. Семиноженко вже обіймав посаду гуманітарного віце-прем'єра у 1999 році. Того ж року він був довіреною особою Леоніда Кучми на виборах президента. Потім став депутатом фракції “Регіони України”. Після виборів 2004 року Семиноженко займався виключно громадською діяльністю.

Віце-прем’єром з Євро-2012 став найближчий соратник Ріната Ахметова Борис Колесніков. Напевно, це дуже погана новина для голови ФФУ Григорія Суркіса, який має давній конфлікт з Колесніковим. Для самого ж регіонала це, напевно, відносно мала плата за його внесок в останню виборчу кампанію Януковича.

До речі, з поширеної в парламенті біографії українці можуть вперше довідатися, що починав Колесніков продавцем у магазині.

Віце-прем’єром з силових питань призначено регіонала Володимира Сівковича, який 3 роки тому влився в Партію регіонів з рештками “Трудової України”, яка лишилась після Сергія Тігіпка. За останні роки в парламенті Сівкович запам'ятався хіба що активним, але непереконливим розвінчуванням тези про отруєння президента Ющенка.

Віце-прем’єром з питань АПК призначено Віктора Слауту. Це добре знайома ніша для регіонала. Аграрною політикою Слаута займався в двох урядах Януковича — спочатку як міністр, потім як віце-прем'єр. І навіть в опозиційному уряді Януковича він займався селом. До парламенту Слаута потрапив як 89 номер партії, якраз перед сином Віктора Януковича.

Бронзовий призер президентських перегонів Сергій Тігіпко отримав від Януковича посаду віце-прем'єра з питань економіки. Сергію Леонідовичу доведеться згадати, як йому працювалось на цій посаді у далекому 1997 році. Крім того, Тігіпко був міністром економіки в уряді Віктора Ющенка, і головою Нацбанку у Віктора Януковича.

Віце-прем’єром з питань регіональної політики став Віктор Тихонов. Для тих, хто забув — саме він головував на з'їзді сепаратистів у Сєвєродонецьку. Останні роки Тихонов працював у парламенті. Працював тихо, не рахуючи минулорічного скандалу з командою Ахметова-Колеснікова, якій Тихонов доволі нав’язливо пропонував придбати луганську “Зорю”.

Міністром фінансів призначений Федір Ярошенко. Це давній соратник Азарова. Свого часу він змінив його в податковій. В цьому відомстві він працював і останнім часом, на посаді заступника. Крім того, він був заступником Азарова в першому уряді Януковича у 2002-2004 роках.

Міністром ЖКГ знову став Олександр Попов. Цікаво, що саме під нього була створена ця посада у 2007 році. До переходу в політику Попов чотири рази був мером міста Комсомольськ на Полтавщині.

Міністром внутрішніх справ став Анатолій Могильов. Очільник кримської міліції він займався цього року виборчою кампанією Януковича в Криму. Як видно, дуже успішно. Три роки тому Могильов вже працював у Києві, очолюючи економічний блок МВС при міністрі Цушку.

Сам же Василь Цушко став міністром економіки. Екс-соціаліст потрапив до уряду за квотою комуністів. Що робитиме з економікою випускник одеського сільгоспінституту — незрозуміло. Адже перед цим він мав доступ до фінансів лише колгоспу, області і МВС.

МНС вдруге очолить Нестор Шуфрич. Залишається сподіватися, що на другий строк повноважень Нестора Івановича припаде менше катаклізмів, ніж на перший. Попереднього разу на долю Шуфрича випала фосфорна аварія на Західній Україні, повінь, вибух будинку в Дніпропетровську і лісові пожежі в Криму, які він гасив разом з Віктором Ющенком лопатами. Ну і як же не згадати померлого крокодила, якого Шуфрич ловив все літо.

Главою Мінпаливенерго призначений Юрій Бойко. Найближчий соратник Дмитра Фірташа, як і раніше, опікуватиметься газовою сферою.

Міністром сім'ї молоді та спорту став Равіль Сафіулін. Давній соратник Ахметова і Колєснікова — ще один неприємний сюрприз Григорію Суркісу, з яким він у контрах вже років 15.

Міністром аграрної політики призначили земляка президента Януковича регіонала Миколу Присяжнюка. Щоправда, з Єнакієвого Присяжнюк переїхав ще у кінці 90-х і перебрався на Житомирщину. Останнім часом він очолював аграрний комітет у Верховній Раді.

До цього він очолював підприємство “Укрм'ясо”, а також був заступником Житомирської ОДА. Якщо селяни незабаром запримітять на полях чорний майбах, то це може бути новий міністр АПК.

Найодіозніше призначення уряду — Дмитро Табачник — міністр освіти і науки. Оголошення його кандидатури опозиція зустріла свистом. У Табачника давній кар’єрний шлейф із зіпсованим іміджем ще на посаді глави адміністрації президента Кучми.

Нещодавно Табачник відкрито зізнався, що в 1994 році час виборів фальсифікував соцопитування на користь Кучми.

Найбільш одіозну характеристику Табачнику дав Борис Колесніков: “Казнокрад, не создавший в своей жизни никакого бизнеса? Как он вообще может судить? Что он вообще делать умеет, кроме того как книжки и картины из, и так небогатых, украинских музеев тырить?”

Цікаво, як уживуться тепер ці люди в уряді?

Втім, найгірше для української освіти і культури — це проросійські погляди Табачника і його бажання надати російській мові статусу державної.

Мін’юст дістався Олександру Лавриновичу, який вже обіймав цю посаду тричі. Вперше Лавринович очолив Мінюст ще в уряді Кінаха, і потім ще двічі отримував цей портфель в уряді Януковича.

Міністерство регіонального розвитку очолив Володимир Яцуба. У 2003 він увійшов у велику політику як губернатор Дніпропетровщини, але вже за рік був звільнений з посади через акції протесту. Участь у мітингах тоді брали участь працівники “Приватбанку”. У 2006 Яцуба увійшов до групи радників Януковича, а в 2007 очолив той таки мінрегіонбуд.

Міністром вугільної промисловості призначений Юрій Ященко. Колишній інструктор Компартії і навіть завідувач Донецького обкому тривалий час працював на різних посадах у Мінпаливенерго, з 2006 очолював державне підприємство “Вугілля України”, а також працював заступником міністра вугілля в уряді Тимошенко.

Міністром охорони навколишнього природного середовища призначили Віктора Бойка. Екс-голова держрезерву зайшов в уряд за квотою Володимира Литвина.

Також за квотою Литвина Мінтранс очолив Костянтин Єфименко. Досі він був головою “Укртрансгазу”. Єфименко вважається людиною Василя Хмельницького, він був керівником білоцерківського штабу БЮТ, депутатом Київської облради від БЮТ.

Міністерство регіонального розвитку очолив Володимир Яцуба. У 2003 він увійшов у велику політику як губернатор Дніпропетровщини, але вже за рік був звільнений з посади через акції протесту. Участь у мітингах тоді брали участь працівники “Приватбанку”. У 2006 Яцуба увійшов до групи радників Януковича, а в 2007 очолив той таки мінрегіонбуд.

Міністром вугільної промисловості призначений Юрій Ященко. Колишній інструктор Компартії і навіть завідувач Донецького обкому тривалий час працював на різних посадах у Мінпаливенерго, з 2006 очолював державне підприємство “Вугілля України”, а також працював заступником міністра вугілля в уряді Тимошенко.

Міністром охорони навколишнього природного середовища призначили Віктора Бойка. Екс-голова держрезерву зайшов в уряд за квотою Володимира Литвина.

Також за квотою Литвина Мінтранс очолив Костянтин Єфименко. Досі він був головою “Укртрансгазу”. Єфименко вважається людиною Василя Хмельницького, він був керівником білоцерківського штабу БЮТ, депутатом Київської облради від БЮТ.

Ще один литвинівець в уряді — міністр праці і соцполітики Василь Надрага. У 2002 році обрався депутатом, входив до прокучмівської “За єду”. Був членом правління Пенсійного фонду. І ще він навряд чи добре говоритиме українською, адже за походженням він бурят.

Міністром охорони здоров'я став Зиновій Митник. Пересічному громадянину це ім'я нічого не скаже, а от для VIP-хворих — чимало. Адже Митник працював головним лікарем “Феофанії” до 2008 року. А з 2008 і досі був заступником міністра охорони здоров'я. Митник потрапив в уряд за квотою комуністів. Можливо, через те, що недавно лідер КПУ Петро Симоненко якраз лікувався в “Феофанії”.

Мінкульт очолив Михайло Кулиняк. У 2001 він працював інструктором з культурно-масової роботи в “Укртрансгазі”, з 2004 по 2005 — заступником міністра Кабінету міністрів, потім заступником міністра у зв’язках з Верховною Радою. Він був конферансьє мітингів Януковича.

Анатолій Толстоухов — один з найбільших довгожителів української політики . В 1980-1990 він починав викладачем у колонії для неповнолітніх. У Верховну Раду потрапив ще з першим скликанням. Двічі був міністром Кабміну при Януковичі.

Міністром промислової політики призначено 38-річного Дмитра Колєснікова. Він починав в 1992 році з посади слюсаря-ремонтника комбінату “Криворіжсталь”. При уряді Януковича був заступником міністра промполітики. Перед цим працював в керівництві Північного та Центрального гірничо-збагачувальних комбінатів, основним акціонером яких є компанія SCM Ріната Ахметова. Колесніков до останнього часу був депутататом Партії регіонів.

Міністром закордонних справ призначений кар’єрний дипломат Костянтин Грищенко. Він вже очолював відомство на Софійській площі під час прем’єрства Януковича до приходу помаранчевих з вересня 2003 по лютий 2005. В 2006-2007 роках був радником Януковича в його уряді.

З квітня 2008 року Грищенко був призначений першим заступником секретаря РНБО а в червні того ж року був відправлений послом в Росію. Незважаючи на перспективу отримання міністерської посади, Грищенко під час інавгураційного прийому Януковича мав проходити через чорних хід, оскільки охорона його не пустила.

Новоспечений міністр висловлюється проти визнання незалежності як Косова, так і Південної Осетії з Абхазією Незважаючи на те, що новий президент Янукович висловлюється за незалежність грузинських територій.

Міністром оборони за квотою президента призначено адмірала Михайла Єжеля. Він вже 17 років в лавах збройних сил України. Наприкінці квітня 2003 року був звільнений президентом Леонідом Кучмою за результатами відвідування військових об'єктів у Криму. Тоді Кучма розкритикував ситуацію, що склалася у військових частинах.

Через місяць проти нього було порушено кримінальну справу про перевищення військовою службовою особою службових повноважень, а також халатне ставлення до військової служби. Йому інкримінували продаж танкерів за заниженою ціною, а також інші порушення. Тодішній заступник генпрокурора Олександр Атаманюк зазначав, шо загальна сума збитків, заподіяних державі внаслідок дій Єжеля, складала близько 3 млн. грн.

В автобіографії зазначено, що він звільнений “за станом здоров'я”. З червня по грудень 2007 року Єжель був радником тодішнього прем'єра Януковича.