- Як змінилися споживацькі звички українців під час війни?
— Значною мірою нові купівельні звички продиктовані обставинами та реаліями, в яких живуть українці. Найпопулярнішими за період війни стали категорії товарів, які забезпечують певну автономність та самозабезпечення домівок. На першому місці — генератори, далі — зарядні станції, ліхтарі, обладнання захисту електромереж (стабілізатори напруги, автоматичні вимикачі, реле, таймери, лічильники електроенергії тощо), павербанки та туристичні плитки і пальники.
Логічно, позитивну динаміку демонструє наш напрямок Military. Продажі військового одягу та взуття з початку 2024 року в 2,5 раза перевищили показники аналогічного періоду 2021 року.
Втім, я б хотів виділити три групи товарів, які також мають позитивну динаміку, хоча не пов'язані ані з військовим спорядженням, ані з енергозабезпеченням, а саме: товари для побуту, для хобі та відпочинку, і товари для дітей.
Попри складні умови життя в країні, ми чітко бачимо, що діти — це те, на чому українці не економлять. Навіть на початку повномасштабної війни, здавалось би, люди мали витрачати гроші лише на найнеобхідніше, але вони купували іграшки. Підтримка дитинства залишається пріоритетом для українців навіть у найважчі періоди. Попри те, що багато дітей виїхало, а в Україні спостерігається спад народжуваності, деякі категорії дитячих товарів демонструють позитивну динаміку, навіть до 40% у порівнянні з довоєнним періодом. Зокрема, найкращу динаміку показують іграшки.
- На яких ще товарах українці не готові економити?
— Українці також продовжують дбати про своїх домашніх улюбленців. Зоотовари за перші шість місяців поточного року зросли на понад 20%.
Садові меблі та меблі для активного відпочинку і кемпінгу показали 30%-е зростання, навіть на фоні провальних травня і червня. Українці добре усвідомлюють складність ситуації, але намагаються усіляко відволіктись, щоб зберегти психоемоційний стан.
Цього року вже у лютому, що досить незвично, почався бум продажів насіння. Динаміка приросту склала понад 35%. Для українців посівний сезон — це майже культове явище. А в умовах війни садівництво ще й служить антистресом. Пригадайте, навіть навесні 2022-го люди продовжували засаджувати городи і поля. Весна — період відновлення, нової надії.
У певний період ми спостерігали незвичний стрибок продажів кросівок. Ключовим споживачем були переселенці, яким доводилося терміново покидати домівки і все своє майно. Знайшовши прихисток, вони купували одяг і взуття на новому місці. Цьогоріч одяг і взуття зросли на 17%.
Активно зростають продажі продуктів харчування. Тютюнові вироби зросли на 71%. Це пов'язано не настільки зі зростанням кількості споживачів, як із тим, що люди скуповують великі об'єми продукції, щоб відправити військовим. Це стосується не лише цигарок. Завдяки великій площі наші торгові центри, по суті, працюють як склади продукції у великих об'ємах, тому людям зручно приїхати і купити тут необхідну кількість товарів на відправку військовим. Показовим у цьому плані є приріст побутової хімії.
- На чому люди заощаджують?
— Найбільше падіння у порівнянні з 2021 роком — в сегменті будівельних матеріалів. Житлове будівництво в стагнації. Двері та керамічна плитка, зокрема, також суттєво просіли. Проте, ми бачимо, що як тільки ситуація в країні стає більш стабільною, продажі цих груп товарів і загалом усіх будівельних матеріалів починають рости. Люди починають інвестувати у свій комфорт і своє майбутнє.
Природньо, в часи кризи покупці починають економити на товарах, які не є першої необхідності. Менше купують подарунків, відкладають покупку нового посуду “до кращих часів”. Проте книги українці почали купувати більше. Люди переміщуються, а в дорозі, або перебуваючи у транспортних вузлах, читають. Читають і під час відключень електроенергії. Книги зараз є драйвером, причому як у дитячій, так і в дорослій літературі. Найголовніше, що найбільшим читачем стає молодь.
“Люди перейшли до етапу облаштування вже збудованих об'єктів”
- Як змінився попит на будівельні матеріали порівняно з літом минулого року? Чи відчувається літній пік ремонтів/будівництв?
— Тенденції залишаються аналогічними до минулого року. Якщо проаналізувати динаміку, то зростання відбувається лише за рахунок інфляційних процесів. Наприклад, візьмемо цемент, що є ключовим будівельним матеріалом. У минулому році вся країна виробила 5,4 млн тонн, а на цей рік закладався план у 7,4 млн тонн. Однак, такого зростання не спостерігається. У травні відбулось різке зниження попиту, і за результатами першого півріччя об'єми виробництва у країні знизились на 3% у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року.
Протягом 2022-2023 років відбувся зсув будівництва до західних регіонів, де активно будували. Але зараз і там все зупинилось, і люди перейшли до етапу облаштування вже збудованих об'єктів.
Мінімальний термін будівництва багатоповерхових будинків складає три роки — від фундаменту до введення в експлуатацію. Наразі йде добудова проєктів, які були розпочаті у попередні роки, а нові проєкти практично не стартують. Вартість будівництва зростає, робочої сили не вистачає, адже багато людей залучені до захисту держави.
- Чи є категорії, які демонструють приріст у сегменті товарів для будівництва?
— У натуральному вираженні, тобто у кількості, практично всі категорії просіли. У грошах (за рахунок інфляції) невелику позитивну динаміку на рівні 4-5% демонструють сухі будівельні суміші. Зовнішня обробка, включаючи системи утеплення — плюс 25%, будівельна хімія — плюс 15%.
Найбільший приріст спостерігається в інфраструктурному будівництві, де головним замовником є держава. Зокрема, й будівництво оборонних споруд.
- Чи спостерігали ви суттєве зростання продажів після старту програми “єВідновлення”?
Зростання було суттєве, але з чітким регіональним розподілом. Найбільше споживання було на сході та півдні. У Миколаївській та Харківській областях під час періоду стабілізації люди активно відновлювали свої домівки, на жаль, зараз ситуація змінилася.
Ті, хто мав можливість придбати товари вже у статусі ВПО, часто купували не будівельні товари, а садові. Наприклад, у Стрию (Львівська область) ми реально не встигали завозити садову техніку, все буквально змітали з полиць.
Що стосується будівельних матеріалів, то частка кредитів, виданих по програмі “єВідновлення”, у загальних продажах не дотягує навіть до 1%. Інвестиції у будівництво зараз виглядають непривабливо. Люди купують житло на вторинному ринку, бо вартість будівництва 1 кв. м перевищує вартість готового. Інвестиційне житло знаходиться у стагнації: якщо раніше люди вкладали кошти на етапі фундаменту і до введення в експлуатацію могли заробити на угоді, то зараз ринок такої можливості не дає.
“Середня споживча корзина збільшилась, але у цілому люди купують менше”
- Чи впливає ситуація на фронті на продажі?
— Споживацький попит відображає загальну ситуацію у країні. З кожним загостренням на фронті ми помічаємо, що люди стають менш схильними відвідувати торгові центри і робити покупки. І навпаки, коли новини хороші, торгівля пожвавлюється.
Загалом, якщо не брати до уваги Київ, пік зростання споживчої активності після початку повномасштабного вторгнення в усій Україні припав на минулий рік. Зараз спостерігається незначний ріст, але він не настільки відчутний. Стабільні перші місяці року стимулювали споживачів здійснювати покупки, але з травня ми спостерігаємо суттєве зниження мобільності населення і, як наслідок, його купівельної активності.
- Як змінилась географія відвідування торгових центрів під час війни?
— Ми чітко бачимо різницю у динаміці росту середнього чека і відвідуваності. Наприклад, у Тернополі у 2024 році відвідуваність виросла на 2% у порівнянні з довоєнним роком, а чек — на 61%. У Хмельницькій області відвідуваність зросла на 16%, а чек — на 90%. Є декілька областей де відвідуваність взагалі впала: Волинська (-10%), Полтавська (-11%), Рівненська (-3%), Дніпропетровська (-1%).
Тобто люди намагаються за один похід закривати максимум потреб. Ця тенденція з'явилася ще у ковідний період, але як бачимо, навіть у порівнянні з ним зараз трафіки у багатьох регіонах ще нижчі.
Попри те, що середня споживча корзина збільшилась, у цілому люди купують менше. Багато товарів, які не входять у групу першої необхідності, знаходяться у негативній динаміці. Населення заощаджує, і це впливає, насамперед, на емоційні покупки.
- Які групи населення залишаються найбільш активними в умовах війни?
— Найбільш активними споживачами залишаються дві вікові групи: 30-40 та 40-50 років. Якщо порівняти з 2021 роком, то зараз найкращу динаміку демонструє група 20-30 років.
“Відчуваємо великий запит на якісне сімейне дозвілля”
- Чи запроваджує компанія нові клієнтські сервіси, функції або асортимент щоб стимулювати продажі?
— Ми стаємо ближчими до споживача, активно розвиваємо точки видачі та поштомати. Людям зручно і вигідно отримати товари з безкоштовною доставкою у невеликий населений пункт. Це можуть бути як дрібні замовлення, так і повне авто цементу. Логістика зараз дуже дорога і продовжує дорожчати, тому люди оцінюють, скільки їм коштуватиме транспортування продукції самостійно. Ми ж свідомо, беручи на себе роль трубопроводу, не перекладаємо транспортні витрати на споживача.
- Попри несприятливу ситуацію ви інвестуєте у сімейне дозвілля. Нещодавно “Епіцентр” відкрив сімейний парк розваг EPILAND у Києві. На це є попит?
— Наш досвід свідчить, що українці шукають способи, як підтримати свій моральний дух та психоемоційний стан у нинішніх умовах. Батьки прагнуть проводити більше часу з дітьми і забезпечувати їм позитивні емоції, тому відчуваємо великий запит на якісне сімейне дозвілля і бачимо великий потенціал у розвитку мережі сімейних парків розваг.
Протягом перших майже чотирьох тижнів роботи EPILAND відвідали понад 30 тис.осіб. Час перебування відвідувачів у нашому ТЦ збільшився на 20%. Відповідно середній чек зріс на 12%, найбільше — у відділах “Epic”, “Галереї Деко”, “Пиши-Малюй”, Mon Cheri, Food Market. Це вчергове підтверджує, що інтеграція розважальних та торгових зон є затребуваною у споживача.
Розуміння цього є дуже важливим для нас як для компанії, оскільки ми прагнемо створювати об'єкти, які даватимуть відвідувачам максимум задоволення та користі у межах однієї локації. Тому продовжуємо інвестувати в розвиток наших об'єктів, запуск нових бізнесів і розширення мережі, незважаючи на всі сучасні виклики.
Оксана ГРИШИНА
