Український хліб на донецьких дріжджах

Нещодавно міністр аграрно-промислового комплексу Микола Присяжнюк відчув себе дещо незатишно. Журналісти змусили його розповісти свою версію нового розкладу на зерновому ринку України. Особливо про роль нового фаворита: ТОВ “Хліб Інвестбуд”. Тоді міністр спробував переконати присутні ЗМІ, що все прекрасно: держава контролює 61% у статутному капіталі фірми, яка отримала нечувані преференції на ринку експорту зернових і виступає оператором із закупівлі зерна для Аграрного фонду. Але документ, що потрапив у розпорядження Тижня, свідчить, що Присяжнюк, називаючи 61%, м’яко кажучи, дещо помилився. Однак про все по черзі.

Мільярди для мільйонів

На початку серпня 2010 року стало відомо, що Аграрний фонд (так би мовити, хлібна комора держави) без проведення відкритих торгів уклав із ТОВ “Хліб Інвестбуд” (ХІБ) угоду на суму 7 млрд грн. За ці гроші ХІБ мав до кінця року постачити Фонду 5 млн т зернових. Тобто середня вартість однієї тонни — 1,4 тис. грн.

Водночас урядовці закрутили гайки експортерам зернових. Унаслідок ручного розподілу квоти багатьох відомих транснаціональних корпорацій, які багато років працювали в Україні, почали стрімко наближатися до нуля. Звільнене місце під сонцем заповнив собою ХІБ. Бажання наших чиновників переділити ринок було таким великим, що навіть англійський посол не зміг втриматись у межах дипломатичного дискурсу.

“У 2010 році досить несподівано було запроваджено квоти на зернові. Це означає, що люди, які торгують зерновими, втратили можливість вільно купувати й продавати зерно, — зауважив посол Великої Британії Лі Тернер. — Таким чином, Україна, по суті, зробила крок, який погіршив бізнес-клімат і який блокує ведення бізнесу в країні… Ситуація, коли деякі підприємства отримують можливість за допомогою квот на зернові заробляти гроші, а інші — ні, сприяє корупції”.

Посла зрозуміти неважко. Спершу держава надає державній компанії неймовірні преференції, витісняючи приватний бізнес. Згодом ця компанія в підозрілий спосіб стає державно-приватною. А потім змінюється й наглядач за державною часткою: ще рік тому вважалося, що єдиним засновником ХІБу є ДАК “Хліб України”. Однак восени 2010-го офіційно повідомили, що остання перебуває у стані банкрутства й натомість уряд створює Державне підприємство “Державна продовольчо-зернова корпорація України” (далі ДПЗКУ).

Тим часом ХІБ і далі обростав жирком. У розпорядження Тижня потрапив документ від 21 січня цього року, в якому вже ДПЗКУ просить у Міністерства економіки дозволу укласти угоду з ХІБом без проведення відкритого тендера. Йдеться про закупівлю в нього 3,5 млн т зернових “на суму близько 6 000 000,00 тис. грн”. Тобто на шість мільярдів. З огляду на цю приблизність ми теж приблизно порахували, що середня вартість однієї тонни зерна має становити 1,7 тис. грн.

Дозвіл на цю закупівлю ДПЗКУ буквально вимолює в Мінекономіки. Якщо корпорації не дозволять укласти угоду на 6 млрд грн, то, стверджують чиновники, “близько 5,5 млн працівників та членів їхніх родин переживатимуть матеріальну скруту”.

Гроші під ХІБ уже готуються. У січні уряд видав постанову, якою повідомив про намір прокредитувати Аграрний фонд на 5 млрд грн за рахунок облігацій внутрішньої державної позики. При цьому Кабмін вирішив збільшити на відповідну суму граничний обсяг держборгу.

Отже, що ми маємо. Влітку Аграрний фонд купив у ХІБу 5 млн т зернових по 1,4 тис грн за тонну. А взимку державна корпорація захотіла купити в нього 3,5 млн т зерна вже по 1,7 тис. грн за тонну.

Хлібний слід міністра

Не дивно, що у преси виникли запитання щодо Присяжнюка. Бо якщо такі гроші заробляє державна компанія — це одне, а якщо навпіл із приватною, то є сумніви, що державі щось залишиться.

Тиждень скерував запит до МінАПК щодо того, хто ж нині володіє “Хліб Інвестбудом” і за скільки було продано частку в статутному капіталі компанії, що заволоділа мільярдним контрактом на постачання зерна до Аграрного фонду та величезними квотами на його експорт. Через прес-секретаря міністра ми отримали чемну відповідь, мовляв, міністерство не має жодного стосунку до ХІБу, відтак нічого не коментуватиме.

Сам же Микола Присяжнюк, на одному із заходів, загнаний у тісний кут запитаннями журналістів, був змушений сказати: “Частка держави в “Хліб Інвестбуді”, якщо я не помиляюся, — 61%”. При цьому міністр відмовився назвати приватного співвласника. Мовляв, не в курсі.

Тим часом Тиждень отримав із Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців витяг стосовно засновників ТОВ “Хліб Інвестбуд”. А в ньому чорним по білому: у загальному статутному фонді ХІБу в розмірі 31 тис. грн частка ДАК “Хліб України” становить 15,19 тис. грн, а ТОВ “Каласар” — 15,81 тис. грн. Тобто маємо 51% на 49% на користь приватного “Каласару”.

Також Тижню стало відомо, що зміни у складі засновників відбулися ще в серпні минулого року. Саме тоді, коли ХІБ отримав контракт з Аграрним фондом. Зазначимо, що з боку держави співзасновником “Хліб Інвестбуду” до цього часу виступає ДАК “Хліб України”, замість якої уряд створив згадану вище ДПЗКУ. Тобто хто має контролювати державну частку — питання відкрите.

Співзасновником і директором “Каласару” є Олександр Козирєв. Нещодавно в пресі його згадували як директора фірм, які минулої осені отримали контракти Аграрного фонду на постачання цукру на 770 млн грн за цінами, на 10% вищими від ринкових.

Козирєв також був директором ТОВ “Українська інвестиційна компанія”, яка свого часу заснувала ТОВ “Форест-сіті”. А 2009 року замість УІК засновниками “Форест-сіті” стали Андрій Адамовський (відомий як голова спостережної ради ВАТ “Фарлеп-інвест” Ріната Ахметова), Ольга Джарти та Тетяна Присяжнюк — доньки голови Ради міністрів АР Криму Василя Джарти та Миколи Присяжнюка.

Тобто Присяжнюк мав би знати структуру власності ХІБу, і не надавати сумнівну інформацію для ЗМІ.

Зерновий ринок для одного

Коли Присяжнюк казав про 61% державного капіталу в ХІБі, він, щоб заспокоїти громадськість, заявив ще й таке: “Державним оператором зерна є Державне підприємство “Зерно України”. “Хліб Інвестбуд” не є державним оператором зерна”.

Тим часом оприлюднено текст урядового законопроекту № 8053, у якому вводиться поняття “держагент із забезпечення експорту”. Цим держагентом може бути лише та компанія, яка обрана Кабміном і є державним підприємством або господарським, у статутному капіталі якого є держчастка. ХІБ чудово задовольняє ці вимоги, оскільки 49% його капіталу належить державній компанії.

Якщо цей законопроект буде ухвалено, держагент отримає виняткове право скуповувати продукцію сільгоспвиробників для зовнішнього постачання. Усім іншим це буде заборонено. Природно, що всі виробники будуть змушені вдаватися до послуг держагента, якому й платитимуть посередницькі комісійні за право експорту.

Приблизно така сама схема вже впроваджується на ринку експорту зернових. Деякі великі експортери, яким не вистачає квот на вивіз збіжжя, почали отримувати пропозиції викупити частину квот у “Хліб Інвестбуду”.

Юрій НІКОЛОВ