Український експорт: дна досягнуто. Копаємо чи піднімаємося?

Український експорт завершує рік падіння. Якщо згадати, що стрімке скорочення української економіки (а також і експорту) почалося в середині минулого року, то статистика першого півріччя 2015 року — найкраща ілюстрація “дна”.

За результатами півріччя падіння українського експорту склало 35% (до $8,5 млрд). Втім, імпорт скорочувався більшими темпами — на 38,5%. Як результат, позитивне сальдо зовнішньої торгівлі за рік зросло більш ніж втричі — з $408 млн до $1,25 млрд.

Свіжа статистика від Держстату показує нову економічну реальність, в якій зараз перебуває Україна.

Перш за все — різке скорочення поставок до Росії та країн СНД. Загальне падіння торгівлі у країни Співдружності склало 54% — до $3,78 млрд.

Якщо згадати, що експорт до країн ЄС у аналогічний період склав $6,06 млрд, то виходить, що вага європейського ринку більш ніж в півтора рази перевищує вагу ринку країн СНД.

Падіння експорту в СНД було очікуваним. Одночасно падає і експорт до ЄС — на 36%. При цьому позитивні результати торгівлі Україна демонструє лише із двома країнами.

Для збільшення натисніть тут

З одного боку, вже з наступного кварталу можна очікувати поступове покращення статистичних даних.

Однак причиною цього насамперед є статистичний ефект бази порівняння, адже тепер ми будемо порівнювати цьогорічні результати з початком стрімкого падіння української економіки.

Нагадаємо, що за результатами першої половини 2014 року темпи зростання експорту до ЄС складали 14,9%, але з третього кварталу почалося скорочення, яке вже в останніх місяцях минулого року перейшло у падіння.

Значною мірою це скорочення викликано розгортанням військового конфлікту на Донбасі, що завдало удару по експорту українській металургії — яка ще донедавна була ключовою статтею українського експорту до ЄС.

При цьому вже у наступних місяцях Україна може відчути нові проблеми — вже з вересня можна прогнозувати значних продажів аграрної продукції. Це додаткові надходження валюти у країну, що мають стабілізувати курс гривні, але нинішні світові ціни на пшеницю зараз на 15% нижчі за минулорічні!

Що може додатково сприяти виходу українських товарів до ЄС?

Нагадаємо, зараз у наших відносинах діє режим автономних преференцій, за якими українські виробники вже позбавлені необхідності сплати мит при експорті до ЄС.

Але й у такій ситуації український експорт до ЄС продовжує падати!

Оптимізму додає значна кількість нових українських компаній, що протягом останніх місяців розпочали свою роботу на європейських ринках. За даними Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, від моменту початку дії у квітні минулого року автономних преференцій до кінця минулого року експортом до ЄС зайнялося 5302 підприємства, що раніше на цьому ринку не працювали. Водночас 2299 компаній, що раніше експортували свою продукцію до ЄС, припинили це робити.

Проблема полягає у тому, що з європейського ринку пішли великі підприємства — у тому числі із Донбасу, а натомість заходять менші компанії.

Однак велика кількість нових компаній, що розпочала роботу у ЄС, дозволяє сподіватися на швидке зростання експорту.

Традиційно вважається, що економічні успіхи можна очікувати на другий рік роботи на новому ринку. Саме тому ті українські компанії, що вийшли на європейський ринок минулого року, поступово адаптуються до нових умов та починають більш ефективно конкурувати на новому ринку.

Поки цього не відбулося, головним покупцем українських товарів залишаються так звані “треті країни”. Хоча б тому, що вихід на ці ринки не вимагає від підприємств таких змін, як продажі в ЄС.

Саме ці ринки втримали український експорт від більшого падіння.

Неофіційно в уряді доводилось чути — від ЄС ми очікуємо насамперед інвестицій, тоді як ключові ринки для України лежать на сході.

Зокрема, зростання українського експорту до Ірану склало 30,9%. Зважаючи на зняття санкцій з цієї країни, вона може швидко повернутися на ринок нафти і газу, а відповідно — стати дуже перспективних ринком збуту для багатьох країн.

Також незначне зростання українського експорту фіксується до Китаю (0,5%) та Південної Кореї (2,6%).

Ще два важливі для України ринки: Туреччина та Єгипет — зараз показують падіння біля 20%. При цьому це падіння викликано численними обмеженнями для українських експортерів, вирішити які в урядовців досі не було часу.

Виходить, що відновлення українського експорту залежить від швидкості адаптації українського бізнесу до умов ЄС, а також від допомоги уряду компаніям, що працюють на східних ринках.

Успіхи в цих напрямах мають захистити українську економіку від нових обмежень РФ. Як це вдасться реалізувати — читачі Європравди побачать найближчими місяцями у наших нових інфографіках зовнішньої торгівлі.

Юрій ПАНЧЕНКО