Українська правда, 8 березня 2010

Тарифи на мобільний зв'язок в Україні одні з найнижчих у Європі — близько 0,1 євро за хвилину розмови.

Послуги операторів залишилися дешевими через високу конкуренцію та низьку їх собівартість. Однак низькі тарифи можуть убити дві речі — падіння доходів населення та фіскальна активність держави.

Дзвінки: свій до свого

На момент початку кризи рівень проникнення мобільного зв'язку в Україні сягав 120%, тобто багато українців мали по кілька сім-карток. Частина з них залишалася неактивною — люди купували пакети, спокусившись рекламу.

Саме ці картки стали головною жертвою кризи. Люди переставали користуватися неактивними “сімками”, надавши перевагу основному номеру.

Інша тенденція — люди частіше дзвонять у межах мережі, переводячи свої тарифні плани на пільгове внутрішнє спілкування. Натомість, кількість дзвінків на номери інших операторів стала зменшуватися, бо такі з'єднання занадто дорогі.

Криза також зупинила притік нових абонентів, за рахунок яких зменшувалися тарифи на мобільний зв'язок. За результатами 2009 року, у “Київстару” кількість клієнтів знизилася на 1,5 мільйона, в “МТС-Україна” — на 0,5 мільйона.

Тепер утримувати дешеві внутрішні тарифи, які дотувалися за рахунок дзвінків на інші мережі, стало складніше. Тож деякі оператори почали підвищувати розцінки на малопомітні для споживача витрати — роумінг, плату за з'єднання та смс.

Тим не менше, основний комерційний показник галузі — тривалість середньої розмови — не зменшився. Українці не стали відмовлятися від мобільних послуг, адже більшість громадян вже не уявляє свого існування без мобільного телефону.

Оператори вирішили дотримуватися наступної стратегії: в жодному разі не збільшувати вартість хвилини розмови і тримати дешевим зв'язок всередині мережі, компенсуючи це вищими цінами на “чужі” дзвінки та мобільним контентом.

Тарифи: дешевше й дешевше

Жорстка конкуренція спричинила значне зниження тарифів. Протягом останніх п'яти років вартість послуг мобільного зв'язку впала утричі і склала лише 31% від розцінок 2004 року, тоді як споживчі ціни за цей період зросли майже удвічі.

Два найбільші мобільні оператори переконують, що далі знижувати тарифи вони не можуть, але в їм упевнено дихає у спину третій гравець — “Астеліт”, частка якого на ринку у 2009 році зросла з 20,9% до 22,7%.

Воюватиме “Астеліт”, здебільшого, за молодь, яка непостійна у своїй лояльності до бренду і легко змінює одного оператора на інший. Їх будуть приваблювати “безкоштовними” хвилинами, дешевими смс та доступним мобільним інтернетом.

Утім, для цього компанії доведеться витрачати чималі гроші на розвиток власної мережі, яка наразі розвинута не так добре, як у МТС та “Київстару”.

“Оператори не женуться за миттєвими прибутками. Вони готові на довготривалі інвестиції, які не приносять моментальної віддачі, тому ця компанія буде і далі інвестувати у технічний розвиток, якими б не були фінансові результати”, — сказав “Економічній правді” аналітик iKS-Consulting Микола Оліярник.

МТС під час кризи зробила ставку на дешеві сервіси, залучивши для цього пакет “Супер МТС” та віртуального оператора “Джинс”, які дозволяють користуватися “безкоштовними” хвилинами та смс, але з певним лімітом за добу. Компанія втратила абонентів у корпоративному секторі, зате набула прі-пейд користувачів.

“Абоненти МТС розмовляють в середньому по 500 хвилин на місяць. Це суттєвий показник, властивий розвинутим європейським країнам”, — повідомила начальник відділу із зв'язків з громадськістю компанії “МТС-Україна” Вікторія Рубан.

За її словами, у третьому кварталі 2009 року MOU, середня кількість хвилин, яку абонент виговорює за місяць, вийшов на рівень 478 хвилин, демонструючи 8-відсоткове зростання порівняно з попереднім кварталом і 45-відсоткове — у річному обчисленні. У 2007 році цей показник для МТС складав 130 хвилин на місяць.

Другий гігант — “Київстар” — обрав іншу тарифну тактику. Основна увага була приділена здешевленню нових сервісів та тарифів контрактних абонентів.

У пріпейд-сегменті компанія намагалася здешевити дзвінки до інших операторів, відмовившись від ідеї “нульових” тарифів. Внаслідок цього вона не втратила “контрактників”, у тому числі найбільш грошовитий корпоративний сектор, але в середині 2009 року трохи “просіла” з прі-пейд користувачами.

“На початку 2009 року споживання різко знизилося, але потім повернулося на старі позиції. А вже у третьому кварталі 2009 року воно навіть перевершило аналогічний показник 2008 року — 159 хвилин проти 146 хвилин за цей же період 2008 року у прі-пейд і 563 хвилини проти 559 хвилин у “контракті”, — відзначив провідний спеціаліст із зв'язків з пресою компанії “Київстар” Сергій Товстенко-Забєлін.

У рамках оптимізації компанія відмовилася від так званого економічного оператора “Мобілич”, запропонувавши його абонентам перейти на тарифи “Київстару”. Тарифи “економного” оператора МТС “Екотел” вже мало відрізняються від тарифів “Джинс”, тож компанія вирішила не інвестувати у цей демпінговий проект.

Під час кризи компанії намагалися поділити клієнтів на категорії, надавши їм дешеві послуги залежно від їхніх потреб. Той, хто хотів розмовляти у різних мережах, отримував схожі чи однакові тарифи. Бажаючі більше спілкуватися у своїй мережі отримували пільгові тарифи, але мали вищі ціни на “чужі” дзвінки.

Активно розвивалися так звані молодіжні тарифи, які пропонували пільгові ціни на смс, контент-послуги та інтернет, стимулювали абонентів приводити друзів. У рамках молодіжних пакетів також стали популярними нічні тарифи або тарифи для певної групи. Знайти стандартний або класичний тариф стало доволі складно.

Загрози: регулювання та бідність

Здавалось би, підстав для подорожчання послуг немає, адже конкуренція на ринку висока, собівартість зв'язку незначна, а 80-відсотковий рівень проникнення дозволяє операторам тримати низькі тарифи.

Однак на ціноутворення можуть впливати фактори, які не залежать від операторів, зокрема, регуляторна діяльність держави, підвищення податків, дії монополіста — “Укртелекому”, а також подальше погіршення економічної ситуації в країні.

Загроза монополізації. Поки існує жорстка конкуренція між МТС та “Київстаром”, про монополізм на ринку говорити годі. Проте обидва оператори, зрозумівши, що кількість абонентів не буде зростати, можуть домовитися про паритет і стабілізувати або навіть підвищити тарифи.

Приміром, за смс абоненти вже зараз платять приблизно однакову суму. Хоча бажаючі надсилати більше повідомлень можуть перейти на спеціальний тариф.

Для цього операторам не обов'язково домовлятися, адже так можна натрапити на санкції АМКУ. Достатньо лише підвищувати тарифи вслід за конкурентом.

Об'єднання “Київстару” та “Вимпелкому” може стимулювати компанії мати пільгові розцінки у рамках своїх мереж і підвищені тарифи для інших операторів.

Витрати на технічне оновлення. Мобільний зв'язок не такий затратний, як промисловість, але він потребує великих коштів на утримання інфраструктури і її модернізацію. Особливістю галузі є швидке моральне старіння обладнання, тому доводиться витрачати чималі гроші на придбання нового.

В останні роки оператори готові були полегшити свої гаманці заради розвитку зв'язку 3G, який дав би можливість заробляти більші гроші на якіснішому зв'язку та швидкому інтернеті. Однак через позицію Міноборони НКРС не змогла провести аукціони щодо передачі зв'язківцям військових радіочастот.

Такі торги можуть відбудуться 2010 року при новому військовому керівництві. Лише на конкурсні гарантії оператори виклали 120 мільйонів гривень, які досі не можуть собі повернути. Оператори обіцяли міністерству компенсацію за частоти. За даними НКРС, тільки у 2010 році вони були готові сплатити 941 мільйон гривень.

Зрозуміло, що оператори не альтруїсти. Після отримання ліцензій вони можуть підвищити ціни на мобільний контент, роумінг та WAP-зв'язок.

Втручання “Укртелекому”. Державний монополіст давно заздрить приватним операторам. Доходи від фіксованого зв'язку стрімко падають. Людям немає сенсу дзвонити в інші регіони по міжміському, адже послуги мобільних операторів нижчі.

Наявність власного мобільного оператора Utel та ліцензії 3G також не дало переваг, адже ці види послуг треба фінансувати, а у держави на це грошей немає.

Наразі монополіст змушує суперників знизити вартість користування їхніми мережами з 50 до 30 копійок, щоб споживачі частіше дзвонили із стаціонарних телефонів на мобільні. Зараз ці послуги занадто дорогі -1,2 гривні за хвилину.

Оператори на це не погодилися, тож “Укртелеком” вимагає підвищити розцінки за користування своїми мережами з 25 до 50 копійок, що змусить операторів збільшити тарифи на дзвінки з мобільного на стаціонарний. НКРС намагається примирити сторони, але змусити їх виконувати домовленості комісія не може.

Фіскальне навантаження. Левову частку тарифів складають податки. Споживачу доводиться платити 7,5% від вартості тарифу у Пенсійний фонд і 20% ПДВ.

Пенсійний збір був запроваджений як податок на розкіш у 1999 році, адже тоді мобільний телефон був атрибутом багатих. Однак зараз його не збираються скасовувати, адже це джерело поповнення порожнього Пенсійного фонду. Не виключно, що у пошуках нових джерел чиновники введуть додаткові збори.

Зменшення прибутків. Якщо доходи людей будуть падати, вони зменшать витрати на зв'язок, хоча навряд чи відмовляться від нього взагалі. Економитимуть на смс, дзвінках за кордон, менше телефонуватимуть на інші мережі.

У таких умовах операторам доведеться підвищувати ціни на ці послуги, аби утримати низькі тарифи всередині мережі. Може зрости і плата за з'єднання: люди зазвичай не помічають цих витрат, більше слідкуючи за вартістю хвилини.

Сергій ЧИГИР