Українська електрика: сонце чи вугілля?

Рішення Віктора Януковича побудувати в Україні одну з найбільших сонячних електростанцій може стати новим етапом розвитку нетрадиційної енергетики: в Криму хочуть звести сонячний колектор, що має виробляти струм.

Досі українські сонячні електростанцій здебільшого опалювали окремі будинки чи використовували застарілу технологію отримання струму з водяної пари.

За оцінками НАСА, Україна має потенціал у виробленні сонячної енергії на рівні США, бо на територію обох країн падає приблизно однакова кількість сонячних променів. Однак цей потенціал не використовувався через недостатнє фінансування.

Україна має власне виробництво панелей для таких електростанцій, але більшість виробленої продукції йде на експорт. Найбільшим покупцем є Китай, який захоплює світове лідерство у сонячній енергетиці.

Світовий досвід підказує два шляхи розвитку нетрадиційної енергетики. Перший передбачає активний розвиток профільних приватних компаній. Другий полягає у всебічній державній підтримці, включно з виділенням дотацій.

У світі “сонце” здебільшого використовують для поступового оновлення традиційних джерел енергетики, які вважаються застарілими та екологічно небезпечними. Однак парадокс у тому, що Україна вибрала не зовсім прямий шлях оновлення галузі.

Сонячна енергія у світі є радше модою на охорону навколишнього середовища та спробою підвищити вироблення енергії, коли звичайні теплові та атомні станції працюють на повну потужність. Київ же поки не спромігся модернізувати теплову енергетику, і тому проект сонячних станцій може виявитися непотрібним.

Дорогий потенціал

Нова сонячна електростанція має обслуговувати кримських споживачів. За словами представників уряду, це дозволить щороку економити 1,86 мільярда кубометрів газу.

Поки точно не відомо, якою буде її потужність. Зараз найбільша з існуючих європейських станцій має потужність 17 мегават і забезпечує світлом іспанську Севілью. В Україні заявляють, що нова станція буде більш потужною.

Одночасно президент закликав повністю виконати програму з розвитку нетрадиційних джерел енергії. Вона була прийнята у 2006 році та передбачає збільшення вчетверо енергії з відновлювальних джерел до 2030 року.

На це держава має виділити 60,4 мільйона гривень. Та поки, за словами старшого наукового співробітника Інституту експериментальної енергетики Василя Коровіна, ситуація не змінилася, і грошей для розвитку сонячної енергетики не вистачає.

“Ми маємо нормальний потенціал, бо Україна належить до країн з середньою інтенсивністю випромінювання. Це означає, що квадратний кілометр поверхні за рік отримує 1300-1500 кіловат-годин енергії сонця”, — каже експерт.

До оголошення про будівництво електростанції ситуація у галузі була похмурою. Тимчасом світовий ринок сонячної енергетики сягає 24 мільярди доларів. Здебільшого панелі нагрівають воду, яка крутить турбіни і виробляє струм.

За даними енергетичної комісії при ООН, лише 4% панелей використовують одразу для виробництва електроенергії. Хоча науковці Каліфорнійського інституту вважають, що за такими панелями майбутнє, бо при нагріванні води 15% енергії втрачається.

Зараз потреби в електроенергії у світі підвищуються на 3-4% щорічно. При цьому більшість традиційних станцій у розвинених країнах уже працюють на повну потужність, тож потреба у відновлювальних джерелах буде щороку зростати.

Два шляхи до зірки

США — один з піонерів у розвитку сонячної енергетики. На початку 1980-х років Конгрес підтримав компанії, які випускали панелі для сонячної енергетики. Тоді ж там сформувалося кілька фірм, які отримували підтримку від держави. Натомість вони мали розвивати галузь за допомогою найбільш передових технологій.

Зараз в країні діє найбільше у світі об'єднання приватних компаній — Індустріальна асоціація сонячної енергії. Вона 2010 року отримала від уряду 11 мільярдів доларів дотацій на розвиток та переоснащення сонячних електростанцій.

Її успіхи у продажу енергії скромніші — приблизно 3 мільярди доларів. Тим не менш, за 2009 рік об'єм ринку сонячної електроенергії у країні зріс з 357 до 485 мегават.

Найбільше державних грошей компанії вкладають у фотовольтаїку — систему, яка одразу переробляє сонячну енергію у струм без допомоги води. Найщедрішим є сонячний штат Каліфорнія — щорічно він виділяє галузі по 3 мільярди доларів.

Іншим шляхом рухалася Німеччина. Берлін вирішив не передавати компаніям розвиток нетрадиційної енергетики, а створив кілька державних консорціумів. В результаті, зараз Німеччина входить у список країн, які мають високу частку нетрадиційної енергетики у загальному обсязі виробництва електроенергії.

За даними місцевого міністерства охорони навколишнього середовища, на 2011 рік уряд запланував податкові пільги компаніям, які входять у державні консорціуми. Для них до 2015 року будуть знижуватися податки на 5% щороку.

При цьому Німеччина стала піонером у побудові гібридних електростанцій: аби подавати струм постійно, вони вночі використовують енергію біогазу. Нині Берлін за допомогою таких електростанцій виробляє більше 4 тераватт енергії.

Також щороку зростає частка фотовольтаїки — зараз вона становить 2,4% від усієї виробленої енергії. Канцлер Ангела Меркель заявила, що її країна хоче понизити кількість енергії, яку виробляють ТЕС, і на це уряд виділить 1,7 мільярда євро.

Непотрібна альтернатива

“Розвиток сонячної енергетики — це сучасна тенденція і гарний імідж для будь-якої країни. Однак Україна поки що не повинна ставити для себе мету використовувати це джерело у промислових масштабах”, — каже аналітик Astrum Capital Ян Ліпчинський.

Фахівець вважає, що наразі Києву краще зосередитися на оновленні та перебудові традиційної енергетики, бо багато ТЕС уже відпрацювали свій ресурс і мають низьку ефективність. Їх модернізація дозволила б зменшити використання вугілля і зекономити більше коштів, ніж перехід на нетрадиційні джерела енергії.

Справді, у США спочатку намагалися оновлювати ТЕС та будувати турбіни з вищою паливною ефективністю. В результаті, згідно з доповіддю комісії Конгресу з енергетики, збільшити виробництво енергії стало можливим лише завдяки використанню більш якісного вугілля, та це було невигідно з економічної точки зору.

Відтак погляд звернули на сонячну енергетику. Якщо ж побудувати звичайну сонячну електростанцію, то вночі вона буде простоювати, і напруга у мережі впаде. “В Україні левову частку маневрових потужностей, які підключаються при добовому падінні виробництва, становлять саме ТЕС, і вже зараз їх не вистачає”, — каже Ліпчинський.

Тому лідером сонячної енергетики поступово стає Китай. Він, на думку аналітиків центру Брукінгса, виходить на одне з перших місць у виробленні електрики взагалі, а отже, може собі дозволити такі експерименти з сучасними технологіями.

При будівництві великої сонячної електростанції в Криму також не врахували, як споруджувати нові підстанції та допоміжні лінії електропередач. Цим має займатися місцеве обленерго, але гроші на проект поки що не виділялися.

Олеся СТАРОДУБЦЕВА