Українські підприємства — найбільші забруднювачі в Європі. Коли почнемо дихати чистим повітрям?

Щоб українці дихали чистим повітрям за 10 років, влада повинна ухвалити необхідні законопроєкти сьогодні. Текст законопроєкту, який може зменшити викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в Україні на 25% порівняно з 2015 роком, сьогодні вже існує. Міжнародні експерти майже два роки розробляли його з міністерством та експертним середовищем, але 15 липня депутати провалили його в Парламенті втретє на догоду олігархічному лобі.

“Червоними лініями” у тексті законопроєкту про зменшення промислового забруднення, які не можна переходити є: терміни модернізації промисловості й збереження НТДМ (європейські нормативи для різних галузей) та запровадження автоматизованого моніторингу викидів передачею даних з онлайн.

Згідно з документом, у шкідливої промисловості є 13 років на модернізацію. Це доволі значний строк!

Сьогодні ніхто точно не знає реальні обсяги викидів ТОП забруднювачів у довкілля. Причина: відсутній дієвий сучасний державний моніторинг стану довкілля, немає сучасного прозорого екологічного контролю, невідворотності та адекватності покарань за порушення екологічного законодавства, немає цифрової процедури отримання природоохоронних дозволів та оцінки сукупного впливу діяльності підприємства на довкілля, в законодавстві відсутні вимоги щодо проведення промисловістю екологічної модернізації за чіткими правилами та в конкретні строки. Як наслідок, за 10 років менше третини підприємств зазнали модернізації, а повітря в Україні є одним з найзабрудненіших в Європі. Це призводить до 54 тисяч додаткових смертей українців щороку за даними ВООЗ та збитків у майже 6 % ВВП. Всі ці проблеми реально вирішити, якщо апроксимувати Директиву 2010/75/ЄС про зменшення промислового забруднення, запровадити дієву сучасну систему державного моніторингу за станом довкілля в цілому та за станом повітря зокрема, запровадити невідворотність та адекватність юридичної відповідальності за порушення природоохоронного законодавства.

Основна тема Міжнародного дня чистого повітря для блакитного неба ООН цього року — акцентувати потребу на чистому повітрі для кожного особливо в період пандемії.

“Забруднення, яке завдає шкоди нашому здоров’ю, також є причиною кліматичної кризи. Але проблему забруднення повітря можна вирішити. У Міжнародний день чистого повітря для блакитного неба я закликаю всі країни зробити більше для покращення якості повітря. Кращий моніторинг дозволяє визначити джерела забруднення повітря. Національне законодавство, що ґрунтується на фактах, може допомогти виконати настанови з якості повітря Всесвітньої організації охорони здоров’я. А посилення стандартів викидів для транспортних засобів, електростанцій, будівництва та промисловості може зменшити забруднення,” — відзначив у своїй промові з цього приводу генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш.

Доцільно нагадати, що згідно з висновками аналітичного дослідження від міжнародного центру EMBER, українські вугільні електростанції є найбільшими забруднювачами у Європі. Домінуючі позиції на ринку теплової генерації належить компанії ДТЕК Ріната Ахметова. Йому належать 9 з 15 українських теплоелектростанцій, 17 шахт, вуглезбагачувальні комплекси, а також не менш брудні металургійні та коксохімічні підприємства, об’єднані в холдинг “Метінвест”.

Наприкінці липня РНБО прийняла рішення, який дозволила переписати Національний план скорочення викидів (НПСВ), де більше 40% власників великих спалювальних установок планує значно продовжити свій термін експлуатації. Зараз документ перебуває на погодженні у Центральних органах влади.

В червні цього року Президент України заявив, що очікує на те, щоб попри лобізм великої промисловості основні екологічні закони в Україні були ухвалені до кінця року.

Тож очікуємо від Президента внесення проєкту закону про інтегрований довкіллєвий дозвіл в найкоротші строки як невідкладний президентський.

Олена КРАВЧЕНКО, виконавчий директор МБО “Екологія-Право-Людина”