Україна може в ЄС стати податковим раєм — Данило Гетманцев

В Україні скасують податкові пільги для бізнесу, що були запроваджені майже рік тому невдовзі після початку російського вторгнення. Повернення до довоєнних правил зумовлене подальшою співпрацею з МВФ, який може надати нашій країні фінансову допомогу вже найближчим часом.

При цьому податкові надходження у “воєнний” 2022 рік виявилися навіть вищими, ніж роком раніше, незважаючи на колосальне падіння економіки.

Про роботу податкової та митної служб, корупцію в обох відомствах, результати податкової амністії та багато іншого в інтерв'ю “Апострофу” розповів голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики ДАНИЛО ГЕТМАНЦЕВ.

Амністія — перша і остання

- Податкова амністія, яка почалася в Україні ще 1 вересня 2021 року, після її подовження на шість місяців закінчилася 28 лютого 2023 року. Які результати вона дала?

— Протягом процесу легалізації капіталу амністовано близько 9 мільярдів гривень. Бюджет отримав 0,6 мільярда гривень податків. Всього в ній взяло участь близько тисячі громадян.

Безперечно, це не ті цифри, на які ми розраховували. Результат, звичайно, міг бути і кращим, але події тому завадили. Позитивна динаміка, яку ми спостерігали на початку процесу, була перервана війною. А війна це, безперечно, не кращий час для легалізації доходів.

До того ж, після російського вторгнення НБУ ввів валютні обмеження, які додатково загальмували процес, оскільки люди, які поклали б значні кошти в валюті на банківський рахунок, не змогли б їх потім вільно зняти.

Натомість з’явився альтернативний спосіб легалізації коштів — введений навесні 2%-й податок. Люди отримали можливість зареєструватися ФОПами і прогнати через себе будь-які кошти, сплативши з них 2% замість передбачених амністією 5%. І ми побачили, що досить значна кількість громадян саме так і вчинила, щоб вивести “на світло” свої кошти.

- Тож можна по результату назвати амністію успішною?

— Звичайно, 9 мільярдів — це не ті кошти, заради яких вона організовувалась. Тому навряд чи її можна назвати вдалою.

- Що робити з коштами, які так і не були амністовані? Оголошувати після війни нову амністію?

— Я переконаний, що нам більше не вдасться провести таку акцію.

Україна взяла курс на приєднання до Євросоюзу, і ми повинні відповідати тим правилам, які діють в організації. А ЄС ставиться скептично до самої ідеї податкової амністії, оскільки вона породжує несправедливість щодо сумлінних платників. Вони сплачували всі податки в повному обсязі, а ті, хто порушив закони, отримують можливість за невеликі гроші отримати прощення боргів. І якщо амністія проводиться регулярно, вона стимулює громадян до ухилення від оподаткування. З цими аргументами можна погодитися.

- То навіщо ми все ж таки її проводили?

— Для цього були унікальні підстави, оскільки протягом 30 років накопичилися дуже великі статки, з яких не сплачено податки. Всі українці так чи інакше стикалися з ухиленням від оподаткування. І люди мали отримати шанс на їх легалізацію. Це дуже важливо, аби вони могли підвести риску під старими практиками з ухилення та розпочати нове фінансове життя з чистого аркуша. Проте, гадаю, що це перша і остання в Україні податкова амністія. Принаймні в десятитирічній перспективі.

До речі, дуже цікаво, що попит на участь в амністії пожвавився в останні тижні її проведення. Протягом кінця лютого приріст амністованих активів — плюс півтора мільярди. Можливо, люди розраховували на те, що амністію продовжать, можливо все ж таки розібралися в її безсумнівних перевагах. Але безперечно жаль тих, кому не вистачило півтора року аби взяти участь. Це був унікальний шанс.

- До людей, які амністували свої кошти, держава тепер не має претензій. А що чекає на тих, хто вирішив залишити все як є?

— Запроваджуючи амністію, ми одночасно давали доручення Кабінету міністрів підготувати законопроєкт про непрямі методи податкового контролю, які дозволять виявляти невідповідність витрат людини її задекларованим доходам. Проте досі такого документу нема, і мало шансів на те, що він найближчим часом з’явиться. Точно ми не будемо приймати такий закон у воєнний час.

Але після перемоги, і вже точно після вступу України в ЄС, такий закон неминуче з’явиться. Наші люди, які виїхали зараз до Європи, могли вже переконатися, що там, якщо ти відкриваєш рахунок хоча б на 1 євро, або придбаєш щось більш-менш коштовне, ти мусиш підтвердити походження цих грошей. Так буде і у нас.

- Нещодавно виповнився рік від запровадження податкового режиму “Дія.Сіті” для ІТ-індустрії. Які результати показала ця ініціатива?

— Про успішність проєкту поки що рано говорити. За рік до “Дії.Сіті” приєдналося 444 резиденти. З них тільки 195 стали платниками податку на виведений капітал. Це при тому, що кількість реальних активних суб’єктів господарювання в цій галузі до російського вторгнення оцінювалась в 5 тисяч, а зараз — 2-2,4 тисячі.

Тому остаточні висновки про привабливість такого засобу стимулювання робити зарано. Єдиний висновок, який можна зробити, що міф про податок на виведений капітал як шлях до економічного процвітання та надпопулярний інструмент серед бізнесу, є значно перебільшеним.

При цьому ІТ — практично єдина галузь економіки, яка вже під час повномасштабної війни показала зростання, причому істотне. Зокрема експортна виручка зросла на 400 мільйонів доларів, а обсяги виробництва — на 14%. І виглядає так, що це зростання відносно меншою мірою зумовлене впровадженням “Дія.Сіті”. Водночас, “Дія.Сіті.” — це унікальна можливість вийти в “білу”, зберігши майже такий самий рівень податкового навантаження, як був на ФОПах. Хотілося б, аби люди не жалкували про цей втрачений шанс, як зараз жалкують ті, хто не скористався амністією.

Насправді ми робимо багато класних речей, але, аби вони запрацювали, іноді необхідна більш проактивна позиція і бізнесу, і суспільства.

- Чи варто чекати подібних пільгових режимів оподаткування для інших галузей економіки?

— Подібних пільгових режимів — ні. Але у нас вже існує достатньо інструментів стимулювання інвестицій — від “інвестнянь” до індустріальних парків. Іноді здається, що економічний блок КМУ сам плутається у їх різноманітті, не в змозі змусити повноцінно запрацювати жоден.

Тому інструментів достатньо. Недостатньо грошей, аби розширити стимулюючі інструменти — “5/7/9%”, “єРобота”, іпотечне кредитування тощо — настільки, наскільки нам би хотілося. Але в обмежених обсягах, попри війну, ми все ж таки допомагаємо, і це правильно.

Тепер щодо напрямів розвитку. Я лишаюся прихильником ідеї, що зростання економіки в Україні забезпечить стимулювання переробки, незалежно від того, в яких галузях вона відбувається, — у важкій промисловості, легкій, сільському господарстві тощо. Нам важливо максимально вписатися в європейські виробничі ланцюжки. Не треба намагатися неодмінно стати “номером 1” в якійсь галузі. Навіщо? Краще знайти своє місце у виробничих ланцюгах величезного ринку ЄС та на цьому приростити і власний ВВП, і, відповідно, добробут.

Є такий жарт, що раніше Україна експортувала автомобілі, а тепер — котушки запалювання. Так, але до війни вона постачала цих котушок на 1,2 мільярди євро на рік! І це деталі для провідних європейських марок. І що більше таких “котушок”, “замків”, крісел та інших запчастин ми будемо виробляти, то більше зростатимуть економіка і добробут в Україні.

Зараз підготовлено законопроєкт про надання відстрочки зі сплати ПДВ при ввезенні обладнання. Гадаю, саме такі заходи дозволять нам стимулювати розвиток промисловості. Крім цього, у нас є перспективи в розвитку оборонно-промислового комплексу (відповідний стимулюючий законопроект внесено мною до Верховної Ради), а також ІТ (про “Дія.Сіті” ми вже говорили).

100 мільярдів — ціна корупції

- В 2022 році податкові надходження до українського бюджету перевищували аналогічні показники 2021 року. При цьому об’єми ВВП через війну впали. Як виходить, що при величезному зменшенні виробництва збір податків зростає? Це результат збільшення податкового тиску з боку держави?

— Єдине поправлю — це стосується податків і платежів, які адмініструються Податковою службою.

Це абсолютний виняток, можна сказати, диво в економічній історії світу. Ми скасували чи зменшили ряд податків, скасували штрафи і податкові перевірки. У нас знизився ВВП на 30-35%. Надходження від податку на прибуток скоротилися на 42,5 мільярди (гривень). Це шокові обставини для будь якої держави. Проте надходження від ПДВ у нас минулого року зросли.

І причина цього єдина — відмова від системних корупційних схем, таких як скрутки ПДВ. Додаткові 80 мільярдів гривень податкових надходжень до загального фонду бюджету і 100 мільярдів до зведеного бюджету — це ціна корупції в податковій. Всі ці гроші раніше опинялися в кишенях крадіїв.

- Коротко поясніть, в чому полягає суть скруток?

— Скрутка — це фіктивна безтоварна операція, що вчиняється з єдиною метою ухилення від оподаткування ПДВ. Їх достатньо багато різновидів. Наприклад, схема з імпортом. Підприємство закуповує товар за кордоном, завозить його до України і продає тут за готівку на ринку. А документи на цей товар продає іншому підприємству, яке зменшує на податковий кредит за “придбаний” товар свої податкові зобов’язання з ПДВ.

Викривають її через дослідження виробничого ланцюжка. Тобто, якщо підприємство купує, наприклад, черевики, а продає меблі, включаючи вартість черевиків в їх ціну, то очевидно, що це схема, оскільки з черевиків меблі не роблять.

Податкова бачить невідповідність кодів товарів і просить виробника роз’яснити, яким чином умовні “черевики” використовуються в виробництві меблів. Якщо пояснення задовільні — добре. А якщо ні, тоді податкові зобов’язання потрібно скоригувати, виключивши із звітності товар, якого насправді немає.

Система електронного адміністрування ПДВ достатньо ефективна і дозволяє виявити всі ці схеми. Очевидно, що системні схеми могли працювати тільки при сприянні співробітників податкової, які повинні були закрити очі на схему за певну винагороду, яка потім розподілялася серед правоохоронців, які прикривали злочини. Так було до грудня 2021 року.

- Як же вдалося зменшити об’єми скруток?

— В грудні 2021 року до податкової зайшла нова команда, почалися масові звільнення. До 10 тисяч компаній, які продукували схемний ПДВ, були віднесені до ризикових, і системні скрутки було припинено. Це і дало приріст надходжень від ПДВ, незважаючи на падіння економіки.

Керівництво всієї податкової було перезавантажено. І в центрі, і на місцях. Зараз при першому виявленому випадку хабара в податковій службі звільняється не лише винуватець, а і керівник обласного управління. Зараз всі вони перебувають в статусі виконуючих обов’язки, і рішення по них ухвалюються дуже легко і швидко. З початку війни вже звільнено 28 керівників обласних податкових.

- Це більше, ніж всі. У нас немає стільки областей (за Конституцією, в Україні 27 регіонів — 24 області, а також Автономна республіка Крим та два міста зі спеціальним статусом Київ та Севастополь — “Апостроф”).

— В деяких областях керівництво помінялося по 2-3 рази. Натомість, в деяких областях керівники збереглися завдяки тому, що не зафіксовано випадків корупції.

Якщо таку практику відповідальності за підлеглих поширити на всі державні органи, корупція припиниться за 3 місяці. Коли керівник департаменту, центрального органу виконавчої влади і, в першу чергу, міністр буде автоматично йти, якщо доведене зловживання підлеглих, ми врешті позбавимося від цього лютого сорому за чиновників, які у війну продовжують красти. А численні обшуки та гучні викриття перестануть нагадувати дешеві шоу.

Звісно, все це не підміняє, а доповнює інституційні заходи із боротьби з корупцією на рівні НАБУ, САП, НАЗК, ВАКС.

- Ще одна болюча тема - підакцизні товари. Величезні гроші втрачає бюджет через їх незаконний обіг. Як з цим боротися?

— Я переконаний, що побороти зловживання з підакцизними товарами можна виключно адміністративними методами. Ідеї деяких чиновників про те, що нам поможе переведення всіх розрахунків за ці товари в безготівкову форму, — маячня. Взагалі, для суспільства краще, коли фінансами займаються фахівці, а не мрійники.

Єдине, що можна зробити, — добитися якісної роботи правоохоронців. Звільняти, садити, знову звільняти і знову садити... І так далі. Це як м’яз, який постійно треба качати.

І ця політика, якщо її наполегливо проводити, дає результати. Це показує наш нещодавній досвід. В 2021 році ми трохи розслабилися, і нелегальний ринок тютюну почав зростати, доходи шахраїв — рости. А в березні-квітні 2022 року адміністрування акцизів взагалі не здійснювалось. В результаті частка нелегального ринку тютюну зросла до небувалого раніше рівня — 22%.

Після цього ми поступово почали “закручувати гайки”, відпрацьовуючи кожного виробника нелегального тютюну. Почали закриватися нелегальні фабрики з виробництва цигарок, вилучатися обладнання. Відкликаються ліцензії, звільняються чиновники, причетні до нелегальних схем...

І це стало давати результат. Адже виробництво тютюну без сплати акцизу є суперприбутковим бізнесом тільки до того часу, поки у тебе не починають конфіскувати обладнання, яке коштує мільйони доларів. Тоді його ціна лягає на собівартість продукту, і схема стає вже не такою привабливою.

В результаті цих дій частка нелегального ринку стала спочатку поступово, а потім швидше знижуватися. Зараз вона вже складає 17,8%, а до кінця нинішнього року ми плануємо довести її до 5%.

В другій половині 2022 року надходження від акцизу вже перевищували показники за 2021 рік. Це говорить про те, що процес іде в правильному напрямку. Але, безперечно, треба працювати краще — і податковій, і правоохоронцям.

І що важливо для останніх — це вироки. Вироки і щодо “фунтів”, які номінально стояли за брудними схемами, і щодо організаторів цих схем. Прізвища всім же відомі. Відомо ж, хто організував злочинну схему в Жовтих Водах (в листопаді 2022 року на фабриці ТОВ “Юнайтед Тобако” в Жовтих Водах Дніпропетровської області було демонтовано обладнання через підозри у виробництві контрафактних цигарок — “Апостроф”)? Чи хто організовував великі конвертаційні центри, що працювали до 2022 року? Чому нема вироків по ним? Чому ці люди не думають про те, яку професію обрати на зоні, а намагаються відновити свій злочинний бізнес? Ми що, з ними торгуємося? Хто торгується? Чому вирізане в Жовтих Водах обладнання досі не вивезене?

Одними звільненнями на митниці не обійдеться

- Тим часом, на відміну від податкової, Митна служба не показує високих результатів.

— Ситуація там вкрай складна, і ми бачимо різке падіння доходів бюджету. Митні платежі в 2022 році порівняно з 2021 роком по загальному фонду впали на 26,5%, або на 108,5 мільярда гривень. Річний план недовиконано на 43%. В той же час, недовиконання плану в податковій, незважаючи на значне падіння економіки, склало всього 0,6%.

Ці цифри показують, скільки в грошовому вимірі нам коштує корупція на митниці.

- Очевидно, бажаючи покласти цьому край, уряд вдався до звільнення всього вищого керівництва Держмитслужби. Проте справу не вдалося довести до кінця. Уряд так і не спромігся позбавити посади заступника голови Держмитслужби Руслана Черкаського. Ви і ваш заступник Ярослав Железняк неодноразово через свої телеграм-канали закликали його все ж таки написати заяву. Проте, поки що виглядає так, що він перемагає: сидячи на лікарняному, чекає, поки шум вщухне, і він зможе повернутися на своє робоче місце.

— Поведінка Черкаського цілком прогнозована. Вона базується на багатому досвіді, накопиченому українськими чиновниками за 30 років: коли виникає турбулентність, її треба пересидіти десь в тихому місці на лікарняному. До того ж, здається, йому хтось надає гарантію недоторканності.

- Хто б це?

— Можу тільки стверджувати, що це точно не президент, не прем’єр-міністр і не міністр фінансів. Всі вони щиро бажають повного перезавантаження митниці.

В керівництві держави є розуміння того, що корупція — не менш страшний ворог, ніж зовнішній агресор. Якщо нам не вдасться його подолати, ми втратимо сенс існування держави. А наш фронт і наш тил втратять мотив до захисту України. Ми просто втратимо державу. Ми розуміємо це. І гідра розуміє. Тому і відбувається зараз настільки запеклий бій.

Я переконаний, що ми зможемо довести справу з паном Черкаським до логічного завершення. І одним звільненням там справа не обійдеться.

Так само, як не обійдеться і звільненням тільки вищого керівництва служби. Необхідно перезавантажувати всю митницю в цілому — і регіональні митниці, і навіть окремі митні пости.

- З іншого боку, якщо митниця протягом десятиліть з такою регулярністю генерує корупцію, це означає, що самими кадровими змінами ситуацію не переламати. Потрібні принципові зміни в її роботі.

— Звичайно, потрібно змінювати митні процедури. Наприклад, скільки можна говорити про створення спільних пунктів пропуску? Поляки давно згодні, але з нашого боку щось постійно заважає. Потрібно нарешті зважитися на цей крок.

Також необхідно запровадити сканери на постах, сучасні технології контролю. І заборонити доступ на митницю інших правоохоронних структур. Бо вона вже давно стала годівницею корупціонерів не лише з самої митниці, але й з СБУ, поліції тощо.

Проте все ж таки перший крок — це кадрове перезавантаження. Ми повинні провести відкриті конкурси за участю міжнародних експертів і нарешті призначити керівника, який би мав бачення реформування структури і команду виконавців. Дати йому карт-бланш на кадрові та інші рішення, побудувати жорстку ієрархію та дисципліну, знову ж таки запровадити принцип відповідальності керівника за підлеглих і згодом оцінювати його роботу за досягнутими результатами.

- Для проведення таких конкурсів існує законодавча база?

— Я доручив своєму заступнику Ярославу Железняку у складі робочої групи підготувати відповідні законопроєкти. Щодо податкової, до речі, також. Гадаю, їх розробка і прийняття не займуть багато часу. Через місяць-півтора все буде готове. І можна буде оголошувати конкурси.

- Інтернетом поповзли чутки про можливе підпорядкування митниці Міністерству цифрової трансформації. Наскільки вони відповідають дійсності?

— (Сміється) Я б не радив міністру Михайлу Федорову з цим зв’язуватися. Все ж таки кожен має займатися тим, на що вчився.

- Ще один орган, до якого останнім часом багато питань — Бюро економічної безпеки (БЕБ). Навіть лунали пропозиції про його ліквідацію.

— Замість бути захистом економічної безпеки, БЕБ перетворився на розсадник корупції. Ось один з випадків, який розглядався на парламентській ТСК (тимчасовій слідчій комісії).

Контрабандисти нелегально намагалися завезти на митну територію партію мобільних телефонів. Автомобіль під камерами та за сприяння митників перетнув кордон, товар було вилучено поліцією, все задокументовано. Справа передана БЕБ. Що треба, щоб передати справу до суду? Два-три тижні на оформлення документів. Все ж зрозуміло!

Але ні. Справа півроку до суду не передається. Тим часом, триває “усушка” телефонів. Проводяться перерахування пристроїв, і з кожною новою “інвентаризацією” їх кількість за документами неухильно зменшується, аж поки вся партія не зникає безслідно, — наче б то передана котромусь з підрозділів ТРО.

Інший приклад. В 2019 році ще тоді податкова міліція виявляє, що цілісний майновий комплекс підприємства начебто був проданий з аукціону одним з банків за заниженою вартістю. Податкова проводить перевірку та виявляє недоплату податку до бюджету. Порушується кримінальна справа. Майно арештовується. Справа передається новостворюваному БЕБ чотири з половиною роки. Чотири з половиною роки!

Майно досі під арештом, підприємство майже не працює, йде слідство. Результату нема досі і не буде ще 5 років. Якщо ви вбачаєте склад злочину, передавайте в суд, якщо ні — звільніть з-під арештів і дайте працювати. Ба ні! Вони просто блокують бізнес і регулярно надсилають до власника гінців, про що той не на камеру повідомляє нам. І все це під час війни!

Ми розуміємо, що цей орган іншим бути і не може. Адже при його створенні туди практично в повному складі перейшла податкова міліція з усіма своїми звичками, принципам та ідеологією, якщо те, що в них в голові, можна так назвати.

- Коли вона туди переходила, всі про це знали. Неважко було передбачити, що інакше вони працювати не будуть.

— Звичайно, це було зрозуміло вже тоді. І я про це говорив, в тому числі, публічно, в інтерв’ю пресі. Проте тоді до цих застережень не дослухалися. Класний закон про БЕБ був повністю викривлений його виконанням.

Тому зараз планується повне перезавантаження БЕБ по тій же схемі, що і митниці. Ми точно доведемо реформу до кінця.

- Майже одночасно з початком активного розбору на тимчасовій слідчій комісії діяльності митниці, БЕБ та інших органів в інтернеті та на телеграм-каналах з’явилося досить багато критичних публікацій щодо роботи самої ТСК, її учасників і вас особисто. Як ви гадаєте, це просто збіг в часі чи ці події якось пов’язані?

— Зверніть увагу, щодо якого б питання ми сьогодні не торкнулися: скрутки в податковій, акциз, митниця, БЕБ, “ігорка” тощо — в кожному є організовані злочинні групи, які нам протистоять. Це “бізнеси”, які існували десятиріччями. Це клани правоохоронців, для яких ці “бізнеси” десятиріччями були “харчовою базою”.

Виконуючи завдання президента з детінізації та антикорупції, і я, і мої колеги становимо смертельну небезпеку і для кланів, і для шахраїв. Це очевидно. І очевидно те, що бандити, в тому числі бандити в погонах, що подекуди навіть розширили свою злочинну діяльність у війну, не здадуться без бою. Будуть і спроби дискредитувати, і фейкові зливи, і безглузді звинувачення.

Я не перший рік працюю і вже навчився розпізнавати замовні медійні кампанії. Зараз триває одна з них. Достатньо дорога, що безперечно мені лестить, але з іншого боку абсолютно дурна. Відчувається брак інтелекту у шахраїв. Бо одна справа — красти в свого народу мільйони, обманюючи та зловживаючи службовим становищем, а інша — щось вигадати, створити, навіть неправдиве, але хоч схоже на правду. Тому вся ця маячня не прилипає (сміється). Але, як на мене, свідчить про те, що ми рухаємося в правильному напрямку. І треба підсилювати тиск та прискорюватись. Часу у країни обмаль!

Податки будуть як в Європі

- Державний бюджет сьогодні має величезний дефіцит. І звести його без іноземної допомоги неможливо. Наскільки ми залежимо від партнерів і на які надходження чекаємо в нинішньому році?

— В 2022 році ми мали 2,7 трильйони видатків з держбюджету. І вони були профінансовані за рахунок податків на 35%, неподаткових надходжень — на 13%, внутрішнього фінансування (емісії НБУ) — 13%, грантів — 18%, зовнішніх позик — 21%. Таким чином майже 40% державного бюджету було профінансовано за рахунок грантів і кредитів з-за кордону. Загалом це був 31 мільярд доларів.

В нинішньому році бюджет передбачає отримання 38 мільярдів. Єврокомісія вже підтвердила 18 мільярдів євро кредиту, а США — 10 мільярдів доларів в якості гранту. Також ми розраховуємо на програму з МВФ. У нас є вже заява від G7, яка підтверджує готовність виділення 39 мільярдів доларів цього року.

- Проте в нинішньому році гроші вже виділяються не безумовно, а під проведення реформ.

— Дійсно, гроші від Єврокомісії і МВФ виділяються під певні зобов’язання. Зрозуміло, що вони не хочуть давати гроші для того, щоб їх було неефективно використано або вкрадено. Проте все ж таки найбільше ці зміни потрібні не нашим партнерам, а нам самим.

Наприклад, ми зобов’язалися проводити антикорупційну реформу, працювати над встановленням в Україні верховенства права. Це ж не Єврокомісії потрібно?

Також однією з умов є фіскальна достатність бюджету. Тому ми з 1 липня відновлюємо довоєнну податкову систему. Відповідний законопроєкт вже схвалений до розгляду в парламентській залі.

- В Офісі президента розробляється проєкт податкової реформи під умовною назвою “10-10-10”. Цей законопроєкт обговорювався з вами і комітетом ВР?

— Чесно, втомився обговорювати цю інтервью-реформу Ростислава Шурми. З цього приводу ще в липні 2022 року відбулася нарада в Офісі президента. І учасники дійшли висновку, що ця ідея недосить обґрунтована. Після цього я дізнаюся про подальшу розробку цієї ідеї лише зі ЗМІ та соціальних мереж.

Для того, щоб можна було таку масштабну реформу предметно обговорювати, потрібен готовий законопроєкт, а до нього пояснювальна записка з розрахунками того, які результати очікують отримати автори, які компенсатори знадобляться на першому етапі для покриття дефіциту бюджету. Цей податок на експорт сировини скільки принесе? Скільки принесе податок на зняття готівки? Хто є платниками? Що є об’єктом оподаткування? Механізм адміністрування цих диво-податків який? З якого такого дива скасовувати ЄСВ і який від цього ефект? В якій країні Європи немає ЄСВ? Чому ставку ПДВ потрібно знизити саме до 10%? Цифра гарно виглядає? Чи у нас зависока ставка? Вища ніж де — в Греції, в Угорщині, в Польщі?

Проте поки що ми таких документів не бачимо і вже більш ніж пів року обговорюємо лише цитати з публікацій в пресі та активність в соцмережах. Серйозність намірів чиновника дуже просто перевірити: його діями. Якщо Гетманцев говорить про необхідність певного концепту, він подає законопроєкт та активно просуває його прийняття. Це врешті призводить або до підтримки акту або до його відхилення. Це нормально. Це робота.

А якщо високопосадовець щедро розсипає в інтерв’ю гасла іноді м’яко кажучи сумнівних, іноді взаємовиключних ідей і називає чомусь це реформою, — це дешевий політичний піар, спрямований на якісь короткострокові політичні цілі.

Тому годі вже приділяти цьому увагу. Перед нами насправді дуже серйозні виклики. І нам зараз правда не до політичних ігор.

- Тим не менше, вже час думати, якою буде податкова система України після війни. Якою ви її бачите?

— Тут у нас є чіткі дороговкази. Наше суспільство ухвалило рішення, що Україна має стати членом ЄС. Відповідно ми і повинні створити податкову систему таку як в ЄС. Безперечно, будемо намагатися ввести мінімальні ставки і відповідні перехідні періоди. Але навантаження оборонних видатків для державного бюджету достатньо високе. І ми маємо їх профінансувати, якщо хочемо жити.

Однак, щодо податкової системи — вона має бути простою та зручною. Це досягається завдяки діджиталізації, яку ми проводимо зараз. До кінця цього року основні сервіси будуть працювати у смартфоні. “Е-аудит, “є-акциз”, розширений електронний кабінет платника, новий контакт-центр та багато чого іншого — це нова реальність, яка переведе у смартфон практично всі контакти платника з податковою. Це реальна реформа, а не піар, і над нею ми працюємо.

А роль податкових ставок для успішного економічного розвитку нашої країни не варто переоцінювати. За опитуваннями серед інвесторів, розмір податків стоїть на сьомому місці серед умов, які беруться до уваги при ухваленні рішень щодо розміщення бізнесу в тій чи іншій країні.

Український бізнес переміщується до Польщі не за низькими податками. Там вони вищі. А таких явищ, як 5%-й єдиний податок там взагалі не існує. Проте бізнес іде туди (я маю на увазі ще мирні часи). Чому?

- Чому?

— Верховенство права, захист власності, якісна інфраструктура. Держава-сервіс. Простий сервіс, який не обтяжує бізнес корупційним податком.

Тому в першу чергу ми повинні наслідувати стандарти ЄС, які забезпечують успіх європейської економіки — ефективну судову і правоохоронну систему, позбавлення від корупції. Головне — ми повинні добитися верховенство права. Тому що саме воно є головним “експортним товаром” Євросоюзу.

Звичайно, можна впровадити і податкові зміни, встановивши ставки податків на рівні найнижчих в Євросоюзі значень. Це дасть Україні певну конкурентну перевагу. Але сама структура податкової системи навіть не обговорюється — вона має бути такою, як в ЄС.

- Ви є секретарем Ради відновлення України від наслідків війни. Вам вдалося розробити наймасштабніший план розвитку країни чи не за два місяці, але досі план доробляється Кабміном. Скажіть, чому так довго, і коли буде затверджений план?

— Я не вхожу до Кабінету міністрів, а прем’єр-міністр є одним із співголів Ради, і мені точно не підпорядковується (сміється). Водночас, я абсолютно погоджуюсь, що процес доопрацювання надто затягнувся, і у цієї помилки є свої прізвища. Це керівництво Офісу реформ при КМУ та відповідальні особи в секретаріаті КМУ.

Наскільки мені відомо, внаслідок бездіяльності цих осіб робота просто не йде. Вона зірвана! Вважаю, що виконувати стільки часу доручення прем’єра неприпустимо, КМУ повинен зробити кадрові висновки та врешті-решт подати доопрацьований план. Відповідний лист минулого тижня я направив прем’єру.

Роберт ВАСИЛЬ