Україна досі купує російський автогаз та фінансує бюджет агресора. Що відбувається?

 “У третій рік війни проти України Росія вступає з безпрецедентною сумою коштів у державній скарбниці. Кремль ще ніколи не був таким багатим, як сьогодні”, — з цих слів починає одну з останніх публікацій американське видання CNN.

Автор статті детально описує схеми обходу західних санкцій, які допомагають росіянам продавати на зовнішні ринки величезні обсяги нафти та фінансувати війну проти України.

Мова йде про десятки мільярдів доларів. У списку найбільших спонсорів Кремля — Китай, Індія та Туреччина, які завдяки тіньовому флоту танкерів із знижкою купують левову частку підсанкційної російської нафти.

У це важко повірити, але до наведеного переліку можна додати й Україну. Вона майже два роки купує російські нафтопродукти, наповнюючи бюджет агресора десятками мільйонів доларів, а відповідно — фінансує війну проти себе.

Як виглядав ринок LPG до та після вторгнення

До 24 лютого 2022 року Україна споживала близько 2 млн тонн скрапленого газу (LPG) на рік. За даними консалтингової групи “А-95”, у 2021 році понад 90% від цих обсягів постачали три країни: Росія (42%), Казахстан та Білорусь.

Після початку великої війни ситуація на ринку кардинально змінилася. Принаймні, на папері. У 2023 році найбільше LPG в Україну потрапило з Польщі, Румунії, Литви та Латвії. Прямих постачань з Росії або Білорусі не було взагалі.

Утім, як виявилося згодом, попри зміну географії поставок, у 2023 році українці продовжували їздити на російському пальному. В окремі місяці частка скрапленого газу з країни-агресора могла сягати 90% від усього балансу.

Як російський автогаз потрапляє в Україну

За словами учасників ринку, перші партії скрапленого газу, що мав ознаки російського, почали потрапляти в Україну в жовтні 2022 року.

“Усе почалося в жовтні та листопаді 2022 року, а вже в першому кварталі 2023 року ринок залили дешевим скрапленим газом з польських, литовських та латвійських сховищ, які були помічені в прийманні ешелонів з російським LPG”, — розповідає аналітик “А-95” Артем Куюн.

У Європейському Союзі поки не існує заборони на імпорт російського скрапленого газу, тому цей ресурс до країн блоку надходить без проблем.

Спочатку жодних труднощів з поставкою цих партій LPG в Україну не виникало. На певну станцію в ЄС надходив російський скраплений газ, а згодом з цієї точки ресурс з переоформленими документами надходив на українські АЗС.

“У травні 2023 року уряд вніс перші зміни в нормативні акти і наша митниця почала вимагати сертифікати походження товару, але вони навчилися “штампувати” ці сертифікати і все знову поїхало в Україну”, — каже Куюн.

У жовтні відбулася друга спроба закрутити гайки. Державна митна служба почала вимагати документи від виробника на весь транспортний ланцюжок — від заводу, на якому виробляли LPG, до українського кордону. Це на певний час зупинило російські газові потоки з Євросоюзу, але згодом вони поновилися.

“У січні 2024 року на ринку з’явилися численні пропозиції аномально дешевого газу з Польщі та країн Балтії. Рецепт такого успіху може бути один: російське походження”, — вважає експерт “А-95”.

За словами аналітика видання “Нафторинок” Олександра Сіренка, постачальники російського ресурсу швидко адаптувалися до нових правил і навчилися маніпулювати поняттям “виробник” та документацією щодо походження.

“Компанії-отримувачі російського газу надають нашому імпортеру документи, які свідчать, що вони начебто є виробниками цього ресурсу (мають ліцензію на виробництво нафтопродуктів — ЕП). Хоча насправді ці компанії не є класичними виробниками, адже вони не переробляють сировину.

Статистика свідчить, що компаніям, які експортують газ в Україну, надходить багато російського газу. Наші джерела кажуть, що вони періодично роблять мікси, тобто змішують автогаз у дивній пропорції спеціально для України.

Грубо кажучи, купують цистерну газу із США і в пропорції один до дев’яти змішують з російським LPG. Іноді не змішують, а просто продають нам російський ресурс. Ось ця схема в січні-лютому робить нову історію”, — каже Сіренко.

Про російське походження автогазу, що надходить в Україну, свідчить аномально низька вартість товару. За оцінкою засновника GT Group Владислава Колодяжного, різниця між цінами із США чи ЄС та з Росії — 214 дол на тонні.

“Деякі покупці заради власної вигоди “не помічають” різниці в ціні порівняно з американським газом і не цікавляться природою такої різниці”, — каже він.

За словами Куюна, дешевий газ відвантажується з польських міст Сокулки, Наревки, Білостока та Вульки-Добринської, куди масово постачається газ з Росії.

Як зупинити постачання

За оцінкою опитаних ЕП учасників ринку, частка російського газу в загальному балансі може становити 20-40%. Утім, початок року не показовий. У цей період традиційно низький рівень споживання нафтопродуктів. Крім того, зараз постачання обмежені через блокування кордону з Польщею, а найбільше російського автогазу з цього напрямку йшло в Україну автотранспортом.

“Зараз ідеальний час, щоб усе зупинити. Поки що навалу російського газу стримують низький попит та блокування кордонів, та все може змінитися. У газу, дешевшого на 200 доларів за тонну, немає конкурентів”, — каже Куюн.

Як зупинити постачання? Рецепт розв'язання проблеми давно розроблений та випробуваний. “Є показовий кейс із зупинкою поставок російського дизельного пального, коли цим зацікавилися СБУ та Рада національної безпеки і оборони. Провели відповідні заходи і все зупинилося”, — каже Сіренко.

“Треба звернути увагу на точки, звідки відвантажується автогаз. Митники всі ці дані мають. Кажуть, що ситуацією зацікавилася СБУ, у парламенті створили тимчасову слідчу комісію, але поки що змін немає”, — додає Куюн.

“Постачання зростають. При цьому вже другий місяць не ухвалюється рішення про внесення в “червону зону” ризиків терміналів, які спеціалізуються на цих схемах. Термінали і компанії відомі. Схема перепаспортизації продукту за роки безкарності спростилася до простої підміни документів”, — пояснює Колодяжний.

“Росія вигадує нові шляхи обходу санкцій, будує маршрути поставок, заробляє гроші для війни, а ми нікого не караємо. Це фінансування тероризму, але в нас ніхто не покараний навіть за банальну контрабанду”, — підсумовує Сіренко.

Микола ТОПАЛОВ