Украина и коррупция: почему Дания, Швеция и Нидерланды против кандидатства в ЕС

Напередодні розгляду заявки України на вступ в Європейський Союз стало відомо, що Данія, Нідерланди і Швеція виступають проти. Тому що наша країна не повністю відповідає політичним критеріям — має нестабільні інститути, які гарантують демократію, верховенство права, права людини та захист меншин. 

Чути таке від тієї ж Данії зрозуміло. Данія — багаторічний лідер Індексу сприйняття корупції. Цьогоріч до Данії та Нової Зеландії доєдналася інший член ЄС — Фінляндія. Вони мають 88 балів зі 100 можливих. 

Швеція зовсім поруч, має 85 балів (4 місце), а Нідерланди — 82 бали, і посідають 8 позицію. Це країни, в яких панують верховенство права та невідворотність наслідків за корупцію, діють кращий контроль за фінансуванням передвиборчих кампаній та ширше залучення громадян у політичні рішення.

На українському порядку денному питання корупції завжди стояло гостро. 

Результати Індексу сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI) показують, що за останні 10 років Україна повільно, але рухається до кращих результатів, і вже збільшила свої показники на 6 балів. 

Наша держава увійшла до числа 25 країн зі 180, у яких в 10-річній динаміці зафіксоване статистично значуще зростання. Разом з нею — Вірменія, Ангола, Греція та Італія.

З 2014 року в Україні з нуля було створено антикорупційну екосистему органів, які продовжують працювати і під час повномасштабної війни, запущено (але не завершено) судову реформу, розроблено інструменти прозорості — електронні системи публічних закупівель Prozorro та онлайн-аукціонів Prozorro.Sale. 

Саме Prozorro дозволяє заощаджувати податки українців. За 2021 рік вдалося зекономити 45 млрд грн. Завдяки появі цієї електронної системи бізнеси отримали рівний доступ до тендерів, а пересічні громадяни можливість дізнатися, що і скільки купує місцева або центральна влада.

Упродовж останніх 8 років в Україні помітно виріс рівень розвитку відкритих даних. Крім Prozorro, з'явився портал використання державних коштів, системи декларування для державних службовців та звітності про доходи політичних партій, відкрито державні реєстри. 

До війни Україна була однією з країн-лідерок в галузі відкритих даних. Покращення відзначали не тільки на державному, а й на світовому рівні.

У 2021 році наша країна посіла 6 місце із 34 країн у рейтингу Open Data Maturity Report. 

Український середній показник зрілості у сфері відкритих даних склав 94%, що на 13% вище за середній показник країн ЄС. 

З 2015 року ми поступово переходили у режим paperless, який допомагав знижувати рівень корупції, збільшувати прозорість державного управління та налагоджувати демократичні процеси.

Попри ці досягнення, узимку, за кілька тижнів до війни ТІ Україна надала владі низку важливих рекомендацій. Більшість з них актуальні і досі: 

• завершити конкурси й обрати професійних керівників до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Агентства з розшуку і менеджменту активів та Національного антикорупційного бюро;

• ухвалити державну Антикорупційну стратегію;

• провести реформу конституційного правосуддя;

• забезпечити прозорий облік державної власності;

• підтримувати конкурентні закупівлі і мінімізовувати ризики у законодавстві, які б не дозволяли виводити закупівлі з-під дії закону “Про публічні закупівлі”.

Я вірю, що набуття статусу кандидата накладе на Україну амбітніші зобов'язання. Це стимулюватиме і державу активніше працювати, і громадські організації сприяти втіленню реформ ефективніше. Нові виклики завжди мотивують на краще. 

Щоб переконати інші країни у серйозності наміру реформуватися надалі, українська влада мусить вже зараз продемонструвати свою готовність. 

Достатньо зробити необхідні кроки, наприклад, завершити конкурс САП. З грудня 2021 року комісія не може формально затвердити переможця, тому що окремі члени блокують процес. Міжнародні партнери негативно сприймають таке затягування. 

Подібні ситуації ставлять під сумнів глобальну спроможність України доводити реформи до кінця.

Разом з тим, наша країна відповідає Копенгагенським критеріям. В Україні відбуваються вільні та демократичні вибори, існує ринкова економіка, враховуються права національних меншин у різних сферах, судова система має достатній поріг для кандидатства, а українці відстоюють цінності свободи та демократії. За це, зокрема, віддавали життя під час Революції Гідності та російсько-української війни.

Але аби отримати статус кандидата в ЄС, як би важко не було, варто докласти більше зусиль до боротьби з корупцією сьогодні, а не через роки. Це історичний момент і ​​ми не маємо його прогавити. 

Андрій БОРОВИК, виконавчий директор Transparency International Ukraine