У нас вкрали чи ми вкрали...

Секретар Ради національної безпеки та оборони Андрій Клюєв назвав спекуляціями заяви про відбирання Україною російського газу на початку лютого цього року. Про це він заявив, виступаючи на конференції “Україна—ЄС: шлях уперед” у Брюсселі.

“І те, що були невеликі спекуляції з приводу того, що Україна відбирає газ, який йде до Європи, ну це, легко сказати, — неправда. Україна навіть запропонувала Росії та ЄС віддати частину свого газу зі сховищ для того, щоб збільшити постачання газу до Європи”, — зазначив А. Клюєв.

Секретар РНБО також висловив стурбованість “спробами ззовні створити враження ненадійності української газотранспортної системи”. Він підкреслив, що, як людина, котра тричі перебувала в уряді, двічі — на посаді віце-прем’єра й один раз — першого віце-прем’єра, може впевнено заявити, що проблем з газотранспортною системою немає. “Вона надійно працює”, — сказав А. Клюєв. За його словами, якщо й потрібні для модернізації ГТС невеликі інвестиції, то їх реально знайти й реально провести ці роботи.

Зазначимо, що періодично “Газпром” обвинувачує “Нафтогаз” і Україну в нечесності та крадіжках. Ці обвинувачення, на жаль, вже стали традиційними — просто дежа-в’ю якесь! От і минулого тижня Олексій Міллер показово доповів президентові РФ про те, що Україна нібито несанкціоновано відбирає газ, а “Нафтогаз” у відповідь надіслав листа до Москви, в якому навів докази недопостачання російського газу українською газотранспортною мережею.

На думку української сторони, “Газпром” недопостачав на східний кордон України від 24 млн. до 110 млн. куб. м газу на добу. Усього за цей період ГТС України недоодержала 1,247 млрд. куб. м газу, при-значеного для європейських споживачів.

Цікаво, що коли йдеться про факти й цифри, то керівники “Газпрому” “від коментарів відмовляються”, воліючи розмовляти через засоби масової інформації, роблячи голосні, скандальні заяви. Якщо “Нафтогаз” наполягає на тому, що розібратися в конфлікті повинні фахівці та експерти, то російські “газові барони” переводять проблему в політику відносин двох країн.

У цьому плані цікаву заяву зробив кандидат у президенти РФ Михайло Прохоров. В інтерв’ю журналістам він підкреслив, що “доти, доки держава буде газовим монополістом, доки розвідка, видобування, транспортування і торгівля газом будуть власністю чиновників, газові війни не тільки триватимуть, а й визначатимуть російсько-українські міждержавні відносини”. “Газову економіку Росії треба приватизувати, віддати в руки приватних інвесторів, тоді вічна проблема: “хто кому винен”, “хто кого обдурив” відпаде сама собою”, — заявив Михайло Прохоров.

Директор фонду національної енергетичної безпеки РФ Костянтин Симонов вважає, що “Україна не крала газ, що надходив з Росії. Просто треба дочекатися кінця кварталу, і сторони у всьому розберуться”.

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко повідомив журналістів, що “в окремі дні лютого Україна дійсно відбирала більше середнього, однак це відбувалося в рамках контракту”. “Добові обсяги відбирання контрактом не обумовлені. Є лише обмеження по кварталу: відповідно до договору в першому кварталі Україна може відібрати 16,2 млрд. куб. м газу, що відповідає річному обсягу в 64,8 млрд. куб. м”, — вважає експерт.

Є такі думки, чому в Москві нагнітають суперечки навколо теми постачання і транзиту газу. По-перше, обвинувачуючи Україну, “Газпром” тим самим здійснює тиск на Європу, жадаючи від європейських столиць допомоги у створенні консорціуму, в якому українська газова інфраструктура перейде під контроль Москви. По-друге, деякі експерти вважають, що “Газпром” не в змозі сьогодні задовольнити газові запити своїх європейських клієнтів.

Важливо підкреслити, що свого часу, в 2009 році, російська Рахункова палата перевіряла взаєморозрахунки по газу між Росією та Україною. І її глава Сергій Степашин заявляв, що “Україна не здійснює несанкціонованого відбору російського газу, призначеного для Європи”.

Але цікаво, чому сьогодні наші російські партнери, замість того, щоб доручити рахунковим палатам обох країн розібратися в нинішньому газовому конфлікті, роблять лише голосні політичні заяви, що служать несумлінній зовнішній політиці Російської Федерації, яку в Європі називають “газова експансія Кремля”.

Віктор ТИМОШЕНКО