Топ-11 соціально-економічних подій 2011 року, які вплинуть на 2012-й

Найбільшу економічну активність в 2011 році продемонстрував не бізнес, а влада. Аналіз подій року, що минув, показав, що Україні, як і раніше, нема чим похвалитися в області економіки та бізнесу: ні тобі блискучого продукту якої-небудь компанії, ні зльоту якогось талановитого бізнесмена, ні будь-якої надії на обіцяну стабільність і покращення життя. Все відбулося зовсім не так.

Влада за давнью традицією намагається не створювати умови для розвитку економіки та бізнесу, а всіляко регулювати підприємництво під виглядом боротьби з кризовими явищами. При цьому говорять, що так буде краще — тобто з одного боку тебе обіймають і цілують в обидві щоки, а з іншого вставляють ніж у спину.

Посилення податкового регулювання, створення неконкурентних умов, тиск на бізнес, обмеження соціальних і економічних прав жителів країни — таким був 2011 рік. Рік “реформ”. “Економічна правда” відзначила 11 подій, які будуть мати наслідки в 2012 році.

1. Вступив в силу Податковий кодекс

Прийняття Кодексу супроводжувалося масовими протестами. Найбільше мітингували підприємці, які працюють за спрощеною системою оподаткування. В результаті податковий тиск на них посилився шляхом введення нових ставок податку та додаткових зборів.

Кодекс, який вступив в дію 1 січня, також ввів податок на депозити (з 2014 року) і на нерухомість. При цьому податок на прибуток з 1 квітня знижено з 25% до 23%, а з 2012 року він становитиме 21%, з 2013 — 19%, з 2014 — 16%. ПДВ знизиться з 20% до 17% з 2014 року.

2. Банки припинили кредитування у валюті

Спочатку заборону на валютне кредитування ввів Нацбанк в якості антикризових заходів. Коли ж закінчилася дія відповідних наказів НБУ, з'явилися нові — згідно з ними, на валютний кредит має право той, хто отримує валютну виручку.

Що ж до кредитування населення, то тут Нацбанк ввів жорсткі обмеження для банків і ті самі перестали кредитувати фізосіб взагалі. А Верховна рада заборонила валютні кредити на законодавчому рівні.

3. Дефіцит гречки

В Україні час від часу зникають з продажу товари, які виробляються в країні у величезній кількості. То цукор зникне, то борошно, то рис. У 2011 році настала черга гречки.

У минулому році купити цю крупу стало або неможливо, або невигідно. Ціна за кілограм гречки сягала 30 гривень. Уряд заявив, що він тут ні при чому, і пригрозив рітейлерам кулаком за спекуляції. А потім парламент обнулив імпортні мита на гречку і закупив її у китайців. Але ще довго українці жартували з цього приводу і закуповували гречку про запас.

4. Уряд оприлюднив чотирирічні реформи

Національний план дій і програму економічних реформ до 2014 року Кабмін затвердив на початку 2011 року, повідомивши, що реформи пройдуть по 21-му напрямку. Глава уряду Микола Азаров сказав, що він має намір дерегулювати буквально все: аграрний сектор, земельний ринок, енергетику, ЖКГ, освіту, пенсійну систему.

За традицією реформи народом зрозумілі не були, викликали протести, а влада пояснює все тим, що реформи безболісними не бувають. Напевно, не всі доживуть до їх втілення в життя. Правда, як сказав прем'єр, він здивований не стільки тим, що реформи ніхто не оцінив, скільки тим, що їх мало хто помітив.

5. Рекорд інфляції

У січні минулого року Україна встановила рекорд інфляції серед країн колишнього СРСР — 9,4%. Уряд при цьому вважав, що могло бути і гірше і похвалив себе за хорошу роботу.

Насправді інфляція була набагато вище офіційного показника. Якщо розглядати кожен товар зі “споживчого кошика” окремо, то деякі з них стали дорожчими на 30-40%.

6. “Укртелеком” продано

Володарем самого ласого шматка держвласності стала нікому не відома компанія “ЕСУ” австрійського концерну EPIC — 92,79% акцій їй дісталися за 10,575 млрд. гривень. Причому інших претендентів на покупку не було.

За неофіційними даними, реальним покупцем компанії стала людина або група людей, дуже близьких до президента.

Україна продовжує традицію непрозорої приватизації при відсутності конкуренції.

7. Прийнятий антикорупційний закон

Важко говорити про цей закон серйозно, тому що з його прийняттям корупція не зникла і, ймовірно, нікуди не зникне в майбутньому. Цей документ, який нібито повинен протидіяти корупції, багатьма експертами оцінений вкрай низько.

Одна з норм закону передбачає декларування доходів, у тому числі і вищим керівництвом країни. Однак реальних механізмів перевірити відповідність декларації реальним доходам і витратам як не було так і немає.

8. Списання боргів ПЕК

Безпрецедентний випадок в історії України: 24 мільярди гривень — така сума списання. Радість звалилася на голову облгазам, теплопостачальним компаніям, НАК “Нафтогаз Україна”, ДП “Енергоринок” та іншим.

Списання боргів за газ, електроенергію і податки, що накопичилися з 1997 по 2010 рік, схвалила Верховна рада. Більшу частину облгазів контролює Дмитро Фірташ. Таких поблажок іншим підприємства держава не зробила.

А як же компенсувати недоотриманий прибуток бюджетом? За рахунок збільшення тарифів і дотацій, звісно.

9. Пенсійна реформа

Депутати сиділи до глибокої ночі, щоб прийняти закон “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи”. І вони зробили це. Що ж тепер?

Відтепер максимальна пенсія не може бути більше десяти прожиткових мінімумів, тобто — 7640 гривень. В цілому закон зменшив для більшості пенсіонерів розмір виплат на 100-200 гривень. Протягом наступних чотирьох років пенсійний вік для жінок буде збільшений до 60 років, для чоловіків — до 62.

10. Валюта за паспортами

У це складно було повірити, але Нацбанк дійсно змусив всіх мешканців України пред'являти при продажу або купівлі валюти паспорт. Спочатку дані паспорта вносилися банками і обмінними пунктами в базу даних, паспорти копіювалися. І всі нервували, куди ця інформація потрапить і що за це буде.

Після того, як народ дуже обурився, НБУ пом'якшив обмеження — тепер можна пред'явити будь-яке посвідчення особи, а в базу вноситься тільки ім'я.

Так Нацбанк боровся з доларизацією економіки, але, окрім роздратування людей, ідеї центробанку ні до чого поки не привели. А от чорний обмінний ринок повстав з попелу: багато обмінників не те що не заносять в базу даних імен, а й взагалі не просять показати документи. Неважко здогадатися, що такі обмінні операції не обкладаються податками. За що ж боролися?

11. Безподатковий ввіз нафтопродуктів залишився безкарним

Компанія — імпортер бензинів та дизпалива “Лівелла” була предметом розслідувань Антимонопольного комітету. Слідів порушення закону знайдено не було. Потім парламент створив слідчу комісію. Слідів реальних власників цієї компанії не знайдено. Всім відомо, що збитки бюджету від діяльности “Лівелли” сягнули 3 млрд грн., але хто саме заробив ці гроші, держава виявилася не в змозі з'ясувати.

Голова слідчої комісії ВР Роман Зварич зробив дещо, що вражає уяву: він запитав першого віце-прем'єра Андрія Клюєва, чи не він імпортував паливо без податків, що призвело до недоотримання доходів до бюджету в розмірі понад 3 мільярдів гривень? І Клюєв відповів — не я.

І комісія припинила своє існування.