Теорія завершення війни. Політологи Хайн Гоманс і Ден Райтер розбирають можливі сценарії закінчення війни в Україні для The New Yorker

 Про теорію війни написано багато, а от теорія завершення війни — це відносно новий напрям досліджень. Викладач політології Хайн Гоманс у своїй дисертації першим запропонував усебічний аналіз завершення війн, а Ден Райтер у своїх працях продовжив розвивати цю нову теорію. Журналіст The New Yorker поговорив із науковцями, щоб дізнатися їхні прогнози на завершення війни в Україні — Forbes обрав головне з матеріалу.

Хайн Гоманс — викладач політології в Університеті Рочестера; займається вивченням теорії завершення війни і дослідженням світових конфліктів. Автор книжок “Війна і покарання” і “Лідери та міжнародні конфлікти”.

Ден Райтер — викладач в Університеті Еморі; спеціалізується на міжнародних відносинах і конфліктах, а також на нацбезпеці, крім того, займається теорією завершення війни. За свою книжку “Як закінчуються війни” отримав нагороду “Найкраща книжка 2010 року” від Американської політологічної асоціації.

Теорія завершення війни: основні фактори

Теорія завершення війни — це дослідження того, як війни закінчуються. У своїй книжці “Війна і покарання” Хайн Гоманс запропонував теорію про те, як і чому одні війни закінчуються швидко, а інші затягуються. Ось коротке резюме факторів, які науковець розглядає як такі, що сприяють або заважають закінченню війн:

Сторони

Війни зазвичай починають дві сторони — для завершення воєн теж треба дві сторони.

Інформаційна асиметрія

Інформаційна асиметрія — це коли одна або обидві сторони переоцінюють власну міць порівняно із міццю опонента. Реальна сила обох сторін стає зрозумілою після початку воєнних дій. Багато воєн закінчується саме тим, що обидві сторони знову оцінюють свої сили і вирішують піти на перемовини.

Надійне зобовʼязання

Проблема завершення війни полягає у тому, що у міжнародній системі відсутній механізм, який би змушував сторони дотримуватися умов мирного договору. Якщо одна сторона захоче порушити умови мирного договору, то немає такої інстанції, в яку б могла поскаржитися інша сторона. (Теоретично ООН могла б бути цією інстанцією, на ділі ж вона нею не є.) Цю проблему називають “надійне зобовʼязання”, і саме вона є однією з причин, чому війни іноді затягуються.

Внутрішня політика

Гоманс також враховує внутрішню політику сторін, що воюють. Він виділяє три системи: демократичну, диктаторську і гібридну.

1. Демократичний лідер отримує інформацію про стан війни і діє згідно із нею; якщо війну програно і країна ще існує, то такого лідера максимум приберуть з посади, а сам він напише книжку про перипетії свого правління.

2. Диктатор завдяки своєму повному контролю над країною може закінчити війну, коли побачить необхідність, і прибрати критиків, якщо такі будуть.

3. Значно складніше із гібридними лідерами, яких не можна назвати ані повністю демократами, ані чистими диктаторами: через свою репресивну політику вони часто бояться повалення свого режиму, але через те, що їхня політика не така репресивна, як у чистих диктаторів, їх хвилює думка громадськості і вони не хочуть налаштувати народ проти себе. Такі лідери продовжують війну і сприяють її ескалації, адже будь-який інший результат, окрім перемоги, означатиме його вигнання або смерть.

Війна в Україні

Ден Райтер вражений тим, що війна в Україні йде за такими старомодними правилами: “З російського боку це артилерія, броня, піхота, звірства проти цивільних. В України майже те саме: відносно просунута зброя, хороша підготовка і величезна відвага. Тобто мало що змінилося у порівнянні із попередніми війнами”.

Науковці застосували теорію завершення війни до війни в Україні і кажуть, що тут є місце всім факторам, про які йшлося вище і які ускладнюють швидке завершення війни:

• інформаційна асиметрія: Путін вважав, що захопить Україну за кілька днів, тобто він переоцінив себе і недооцінив ворога;

• надійне зобовʼязання: Росія не вірить, що Україна не увійде в НАТО; Україна не має причин вірити хоч якимось обіцянками країни-агресора, адже та не раз їх порушувала і напала у лютому без будь-яких причин. Впоратися із цим фактором буде важко: в минулому для цього треба було повалити нацистський режим, переписати конституцію Німеччини і розділити країну;

• внутрішня ситуація: Путін — це саме той тип лідера, який, за теорією Гоманса, є найнебезпечнішим: гібридний. Він керує значною репресивною машиною в Росії, проте він не повністю контролює країну. Якщо він почне програвати, влаштує ескалацію, аби тільки втриматися на троні;

• додатковий фактор: поява доказів слабкості російської армії і потужності української; докази звірств на окупованих територіях. Якщо раніше в українському суспільстві було місце поступкам Росії, то тепер цей шлях закрито.

• 

• Хайн Гоманс — викладач політології в Університеті Рочестера; займається вивченням теорії завершення війни і дослідженням світових конфліктів. Автор книжок “Війна і покарання” і “Лідери та міжнародні конфлікти”. Фото facebook.comhein.goemans

Чим може закінчитися війна в Україні?

Після успішного контрнаступу України на півночі і оголошення Путіна про мобілізацію, референдумів і непрозорої погрози ядерного удару учень Гоманса Браніслав Слантчев розписав кілька сценаріїв.

Він вважає, що російський фронт на Донбасі може розвалитися і це може змусити Путіна до ще агресивніших дій. Він може завдати ще більше ударів по українській інфраструктурі, але, якщо захоче зупинити Україну, то може запустити невеликий тактичний ядерний снаряд.

Слантчев каже, що він, імовірно, буде до однієї кілотонни — це десь у 15 разів менше за той, що кинули на Хіросіму. Науковець не думає, що це призведе до ядерної відповіді НАТО, але реакція точно буде — наприклад, знищення Чорноморського флоту.

Далі може буде ще більша ескалація. І саме тут, каже Слантчев, Заходу у жодному разі не можна відступати.

Гоманс вважає, що, попри погану підготовку і оснащення нових мобілізованих РФ, український наступ, швидше за все, стане на паузу на початку зими і на певний час врятує росіян. Він каже, що Україна відновить свою кампанію навесні із тією ж інтенсивністю.

“Для того, щоб війна закінчилася, вимоги хоча б однієї зі сторін повинні змінитися”, — каже Гоманс. Це перше правило завершення війни. Ми ще не дійшли до тієї точки, коли цілі війни змінилися настільки, щоб можна було говорити про мирну угоду.

“В майбутньому Україна може підвищити обороноздатність, але це вже буде зовсім інша країна і зовсім інше суспільство”. Фото Getty Images

Майбутнє України

Райтер вважає, що війна може закінчитися за крок до знищення Росії. “Дуже небажане продовження існування країни, яка продовжує становити загрозу, — каже він. — Проте така наша реальність: надто вже дорого може обійтися повне усунення такої загрози”.

Він бачить майбутнє, у якому Україна погоджується на припинення вогню, а потім поступово перетворює себе на “військового їжака”, країну, на яку ніхто не захоче нападати.

“Країни середнього розміру можуть захистити себе навіть від дуже небезпечних ворогів, — пояснює він. — У майбутньому Україна може підвищити обороноздатність, але це вже буде зовсім інша країна і зовсім інше суспільство”. 

Вона буде більше схожа на Ізраїль — із вищими податками, витратами на армію і тривалою обовʼязковою службою в армії. “Але Україна обороноздатна держава, — сказав Райтер. — Вона це вже довела”. 

Але Гоманса непокоїть крайній захід, до якого може вдатися Путін, — атомна зброя. З одного боку, це може призвести до того, що Штати втрутяться у війну, а з іншого — загальмувати просування української армії, принаймні ненадовго. А якщо атомну зброю використати ефективно, то можна наблизитися до перемоги.

“Люди в захваті від того, що один з фронтів може впасти, — пояснює Гоманс. — Мене ж це лякає”. Якщо так станеться, то Путін буде в пастці.

Наразі ж Гоманс все ще вважає, що ядерну зброю навряд чи застосують. І він упевнений, що Україна виграє цю війну. Але на це піде багато часу і сотні тисяч життів.