Технології втратили пільгу: як змінилась робота ІТ-бізнесу після повернення ПДВ

Цю пільгу в рамках експерименту запровадили ще за часів президента-втікача Віктора Януковича. Десятилітній термін її дії завершився з настанням 2023 року.

За цей час ІТ-бізнес пережив справжній “бум”. Україні з’явилося чимало власних програмних продуктів, які широко використовуються як всередині країни, так і за її межами. Хоча і достеменно невідомо, як на це вплинули податкові послаблення для сектору.

У 2022 році айтівці намагалися продовжити термін дії пільги, а у Верховній Раді навіть зареєстрували відповідний законопроєкт. Проте стати законом йому так і не судилося — категорично проти його ухвалення виступило Міністерство фінансів.

Чому ІТ не платили ПДВ

З точки зору адміністрування ПДВ в Україні вважають одним з найбільш складних податків. Як правило, він асоціюється лише з негативом, адже існують численні схеми з ухилення від його сплати.

З іншого боку, влада часто зловживає своїми повноваженнями у ході адміністрування ПДВ. Особливо такі випадки почастішали наприкінці 2022 року, коли уряд ухвалив зміни до системи автоматичного адміністрування цього збору, після чого навіть найбільш прозорий бізнес зіткнувся з блокуванням своїх податкових накладних.

Досі усі проблеми, пов’язані з ПДВ, були невідомі українському ІТ-сектору. Усе тому, що у 2012 році Рада ухвалила закон звільнивши виробництво ІТ-продуктів від сплати ПДВ на 10 років — з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року.

Тоді бізнес зустрів дану пільгу з певним скепсисом. Річ у тім, що в одному пакеті зі звільненням ІТ-компаній від сплати ПДВ було ще й зниження для айтівців ставки податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску (ЄСВ). Однак від останніх двох влада тоді відмовилася.

“На цих умовах законопроєкт навряд чи зможе стати тією рушійною силою, яка допоможе галузі високих технологій успішно розвиватися й утримувати свої позиції на світовому ринку”, — наголошували у 2012-му році після голосування за законопроєкт у Європейській бізнес асоціації.

Хай там як, проте за 10 років, впродовж яких діяла пільга, ІТ-ринок України активно розвивався. Про це свідчать дані обсягів експорту послуг компаній, які за цей час виросли у більш ніж п'ятеро.

Активно розвивалися й українські ІТ-продукти та інтернет-майданчики, такі як Uklon, “Вчасно”, Rozetka, Prom.ua, а також численні застосунки, сайти та сервіси, які вже встигли стати невід’ємною частиною життя багатьох українців.

Зараз неможливо сказати, якою у розвитку згаданих компаній була роль звільнення від сплати ПДВ, проте напевно відомо, що адміністрування цього податку могло, щонайменше, ускладнити їхнє життя.

Продовження пільги не на часі

Після 24 лютого 2022 року чимало українських ІТ-компаній доєдналися до волонтерського фронту. Вони активно підтримували опір російської агресії донатами, а деякі компанії навіть влаштовували самостійні збори чи пропонували клієнтам долучитися до підтримки Сил Оборони.

Поза цим війна внесла розбрат у роботу всіх українських підприємств і ІТ-бізнес не став виключенням. Як наслідок, у всій цій метушні завершення терміну ПДВ-пільги просто випало з фокуса їхньої уваги.

“Все друге півріччя минулого року ми присвятили тому, щоб надати аргументацію про необхідність продовження пільги. Однак основним нашим опонентом стало Міністерство фінансів, яке зайняло жорстку позицію”, — каже віце-президентка з фінансово-правових питань асоціації “ІТ України” Катерина Олійник.

На заклики ІТ-компаній відгукнулася низка нардепів, зокрема і заступник голови податкового комітету Ради Ярослав Железняк. Наприкінці липня 2022 року прламентарі зареєстрували законопроєкт, який передбачав продовження терміну пільги до кінця 2027 року — тобто ще на 5 років.

Однак далі реєстрації документ не пішов. На момент його обговорення Міністерство фінансів вже внесло надходження ПДВ від ІТ-бізнесу у проєкт бюджет 2023 року. І прибирати його звіти не планувало.

Чому влада проти пільги

Критика пільги зі сторони уряду базується на двох основних аргументах. Перший — це недоотримані податкові надходження. У владі вважають, що у минулі роки ця пільга для ІТ-компаній призводила до втрати бюджетом додаткових мільярдів гривень.

За розрахунками Державної податкової служби, у 2021 році обсяг ПДВ, який мав надійти до бюджету від ІТ-сектора міг становити 4,6 млрд грн. Приблизно такі ж надходження Мінфін вніс до бюджету на 2023 рік.

Нагадаємо, що в умовах війни більше ніж половина всіх видатків з казни, йдуть на фінансування армії.

Разом з цим, у порівнянні з розміром дефіциту бюджету в 1,2 трлн грн, втрата надходжень у 4-5 млрд грн не виглядає катастрофічною. За потреби цю суму Мінфін міг би залучити від продажу облігацій.

ІТ-компанії наголошують, що сплачують у формі інших податків та зборів набагато більше, ніж бюджет недоотримує від ПДВ. І попереджають, що із запровадженням ПДВ такі надходження можуть зменшитися.

Другий основний аргумент Мінфіну полягає у тому, що продовження пільги з ПДВ для програмної продукції суперечить вимогам директиви ЄС щодо цього податку. Відтак, наявність такої невідповідності, на думку влади, може стати перешкодою на шляху до вступу у Євросоюз.

Крім цього, в уряді закидають айтівцям, що ті й так користуються чималою кількістю пільг. Рік тому держава запустила для ІТ-сектору спеціальний пільговий податковий режим “Дія.Сіті”, який пропонує дуже привабливі умови оподаткування доходів ІТ-працівників та прибутків компаній.

Та й продовження пільги суперечить домовленостям з міжнародними кредиторами, від яких Україна збирається отримати більше коштів,аніж від ПДВ з ІТ-компаній. 

Зокрема, проти будь-яких податкових пільг категорично виступають у МВФ. Фонд очікує, що уряд докладе максимум зусиль, аби збирати гроші самостійно та менше залежати від зовнішнього фінансування.

Від МВФ у 2023 році Україна розраховує отримати 5-7 млрд дол.

Чому ІТ-бізнес хоче повернути пільгу

ПДВ працює як податок на споживання. Фактично оплачує його кінцевий споживач товару чи послуги, але перераховують ПДВ до бюджету виробники та продавці. При цьому сплата відбувається на кожному етапі виробництва та дистрибуції.

На практиці це означає, що підприємство-покупець товарів чи послуг (яке не є кінцевим покупцем) може ще зменшити свої податкові зобов’язання на суму ПДВ, яку уже сплатив в бюджет виробник продукції. Цю суму називають податковим кредитом.

Компанії реального сектору, які займаються переробкою сировини чи виробництвом і продажем товарів користуються такою схемою нарахування ПДВ і фактичний розмір сплаченого податку до бюджету у їхньому випадку є меншим, ніж 20% від ціни проданого ними товару.

Проте для компаній ІТ-сектора така схема сплати ПДВ майже не працює. Щоб створити програму айтівцям не потрібно кожного разу купувати “сировину” у вигляді ноутбуків чи жорстких дисків. Відтак, у таких компаній майже не буває податкового кредиту, на який можна зменшити своє податкове зобов’язання.

“У нас дуже мало витрат на товари, у ціні яких є ПДВ. Тому, по суті, для нас це перетворюється на податок з обороту”, — зазначив співвласник групи компаній EVO Микола Павлієнко.

Тому на думку айтівців, ПДВ створює на цей бізнес непропорційно більше податкове навантаження, ніж на інші сектори економіки.

Ще одна причина, чому ІТ-компанії виступають проти ПДВ та хочуть відновити пільгу — страх зіткнутися зі зловживаннями держави та недоліками системи адміністрування цього податку.

“Труднощі адміністрування ПДВ призведуть до додаткового адміністративного навантаження на бізнес та підвищеної уваги з боку контролюючих органів. Очевидно, що це стратегічно матиме охолоджуючий ефект на подальший розвиток ІТ-індустрії”, — зазначають в асоціації “ІТ України”.

Починаючи з жовтня 2022 року бізнес зіткнувся з масовими блокуваннями податкових накладних. Причина — зміни які уряд вніс до алгоритму автоматизованої системи (СМКОР), що погоджує або блокує податкові накладні, ніби то для того, аби боротися з ухиленням від сплати ПДВ.

Наразі опитані ЕП ІТ-компанії повідомляють, що у них поки не виникало проблем з блокуванням навіть тих нечисленних податкових накладних, які у них з'являються.

“Гіпотетично нам можуть почати блокувати реєстрацію податкових накладних, з жовтня місяця це масова історія у підприємств. Але поки таких кейсів не було”, — повідомив СЕО компанії Ringostat Олександр Рубан.

Натомість айтівці зустрілися з іншою проблемою: ПДВ занадто складно та затратно адмініструвати навіть без проблем з блокуванням накладних.

“Компанії не може зареєструвати податкову накладну, якщо у неї немає коштів на рахунку — його потрібно постійно поповнювати. Також часто виникають технічні проблеми при реєстрації податкових накладних, наприклад, підвисає сервер ДПС”, — зазначає партнерка юридичного стартапу Digilaw Ілона Чута.

Як ІТ-бізнес живе з ПДВ

Наприкінці 2022 року представники ІТ-сектору, намагаючись схилити владу залишити їм пільгу зі сплати ПДВ, казали, що запровадження цього податку може суттєво погіршить їхнє конкурентне становище та навіть змусити деякі компанії скоротити діяльність в Україні.

Пільга не діє вже майже два місяці і якого-небудь обвалу на ІТ-ринку за цей час не відбулося. Хоча життя бізнесу від початку цього року точно стало складнішим.

Деякі великі ІТ-компанії повідомляють, що через запровадження ПДВ вони змушені скорочувати витрати на маркетинг та переглядають власні волонтерські проєкти.

“Компанія буде змушена значною мірою зменшити витрати на власні соціальні та благодійні проєкти, волонтерську допомогу, підтримку зовнішніх соціальних ініціатив та переказів на збори для ЗСУ та інших благодійних фондів в умовах воєнного стану”, — повідомили в Uklon.

Витрати на ПДВ компанія змушена закладати до комісії за користування своїми послугами. Надалі це може призвести до подорожчання проїзду на таксі цього сервісу.

Більшість опитаних ЕП ІТ-компаній повідомили, що з 1 січня змушені були додати ПДВ до вартості своїх сервісів. Це вплинуло не лише на гаманці українців, які користуються українським ІТ-продуктом, але й на конкурентоспроможність малого бізнесу, який активно користується створеними в Україні рішеннями.

“Програмним забезпеченням українських розробників користується багато малого та середнього бізнесу. І для них це пряме підвищення витрат на 20%, тому що велика частина з них не є платниками ПДВ.

Тобто, такими діями держава збільшує для них вартість українського програмного забезпечення і стимулює не впроваджувати сучасні IT-інструменти (CRM, Virtual PBX, ERP тощо) та не підвищувати прибутки та ефективність бізнесу”, — вважає Олександр Рубан.

Ще один побічний ефект від скасування ПДВ-пільги стосується армії. Стартапи, які працюють у сфері військових технологій, також вимушені додати 20% до вартості своїх продуктів. Часто вони закуповуються для потреби ЗСУ за кошти волонтерських організацій.

“Волонтерська спільнота та благодійники будуть змушені сплачувати додаткову надмірну ціну при придбанні програмного забезпечення для сектору безпеки і оборони України”, — констатує Ілона Чута, компанія якої супроводжує один з мілітарі-тех стартапів.

Попри те, що пільга вже закінчилася й ІТ-компанії вже сплачують ПДВ до бюджету, вони не втрачають надій, що уряд все ж передумає та поверне цю пільгу хоча б у якійсь формі. Зокрема, її хотіли включити до режиму “Дія.Сіті” ще на етапі його розробки.

“Тоді в уряді нам сказали: “так у вас же і так є пільга зі сплати ПДВ”, бо тоді ця пільга ще діяла. Ми намагалися сказати, що термін її дії закінчиться, але, зрештою, до “Дія.Сіті” вона так і не потрапила”, — пригадує Микола Павлієнко з групи EVO.

Шансів на те, що уряд вирішить повернути податкову пільгу в умовах війни майже нема, кажуть депутати податкового комітету Ради. В ІТ-компаніях це розуміють та змирилися з необхідністю платити більше. Головне, на що вони сподіваються — аби зібрані кошти витрачалися ефективно та працювали на перемогу.