Ті, що біжать по лезу, або Чим завершився візит МВФ в Україну

За останній місяць відносини України з МВФ виглядали так: одна зустріч Петра Порошенка з Крістін Лагард у Давосі, один гучний скандал навколо поширюваних Банковою “фейків” щодо пом'якшення вимог з боку МВФ та один візит експертів МВФ в Україну.

Після кожної з цих подій українська сторона генерувала “переможні” новини про успішне продовження співпраці України з МВФ. Мовляв, п'ятий транш очікується у квітні-травні, а реформи в рамках виконання програми EFF тривають.

За інформаційною завісою з “хороших новин” приховується вперте небажання української сторони ухвалюаати непопулярні рішення, тісний клубок політичних інтересів та високий градус напруги в переговорах з кредитором.

Як відомо, для отримання п'ятого траншу від МВФ Україна повинна виконати дві ключові вимоги: ухвалити закон про Антикорупційний суд і підвищити ціни на газ, як було узгоджено навесні 2017 року — відповідно до імпортної ціни.

Однак поданий президентом законопроект про Антикорупційний суд суперечить рекомендаціям Венеціанської комісії, а ціни на газ уряд не підвищив і, зважаючи на риторику Володимира Гройсмана, робити цього не збирається. 

Загалом переговори тривають, але прогресу нема. Про це свідчать підсумки візиту експертів МВФ в Україну 11-16 лютого. Коротко результати можна описати так: сторони підтвердили, що не бажають йти на поступки одна одній, позиції незмінні.

Далі — більш детально про те, з чим поїхав МВФ з України, і на що можуть сподіватися уряд та президент.

Поточну чотирирічну програму “Механізм розширеного фінансування” (Extended Fund Facility) — МВФ ухвалив у березні 2015 року. За її умовами Україна отримала чотири транші — 8,7 млрд дол з можливих 17,5 млрд дол. Останній, четвертий транш, Україна отримала з великою затримкою і труднощами у квітні 2017 року.

Гра в політичні перечікування

 

15 лютого прем'єр-міністр Володимир Гройсман зустрічався з представниками громадських організацій, де сказав: до підвищення ціни на газ з квітня на 30%, як цього вимагає МВФ, він не готовий.

На думку прем’єра, доцільно розглядати варіанти формування ціни не за формулою Hub+ (імпортна ціна плюс витрати на доставку), а Hub або Hub- (лише імпортна ціна або імпортна ціна мінус витрати на доставку).

Економічна логіка така: якщо країна не має власного ресурсу, і їй потрібен імпорт, то повинен бути Hub+, якщо сама себе забезпечує, то Hub (паритет), якщо експортує — то Hub.

За словами міністра енергетики Ігоря Насалика, у 2018 році потреби населення  повністю покриваються газом власного видобутку, газ імпортується суто для промисловості. Тому, на думку урядовців, змушувати українців платити підвищену ціну, прив'язану до ціни на імпортний газ, неправильно.

Підвищення ціни на газ для населення відкриває для Кабміну й іншу проблему — збільшення видатків на комунальні субсидії. У бюджеті-2018 на фінансування субсидій передбачено 71 млрд грн, отримує їх понад 50% населення. Після підвищення ціни на газ ці видатки зростуть.

Крім того, підвищення ціни на газ прискорить інфляцію.

Співрозмовники в уряді кажуть, що позиція міжнародного кредитора стосовно газового питання така: підписали — виконуйте.

“МВФ не погоджував уряду відстрочку в підвищенні тарифів — вони мали бути переглянуті на початку опалювального сезону 2017-2018 років. Фонд проти зміни домовленостей і коригування формули розрахунку ціни на газ, оскільки рік тому сторони підписалися під варіантом перегляду залежно від паритету імпорту”, — пояснює співрозмовник, ознайомлений з позицією МВФ.

За інформацією джерел ЕП, фонд визнає ризик прискореної інфляції в Україні, але з його боку це виглядає так: самі винні, потрібно було підвищувати ціну у 2017 році.

Щодо Антикорупційного суду, то МВФ вважає його створення однією з ключових реформ, які потрібні Україні. Максимально важливо при цьому, щоб АС був незалежним. Без ухвалення закону про АС траншу не буде.

Своєю чергою, створення Антикорупційного суду та підвищення ціни на газ для прем'єра та президента зводиться до пошуку відповіді на питання: як виконати вимоги кредитора і не зазнати політичного фіаско?

Для Гройсмана ризики такі: якщо уряд підвищить ціну на газ, а Порошенко не погодиться із створенням незалежного АС, то прем'єр залишиться у подвійному програші. Він втратить політичний рейтинг через підвищення тарифів і не отримає транш.

За словами співрозмовників ЕП у Кабміні, підвищення ціни на газ можливе тільки після ухвалення закону про Антикорупційний суд. Це означає, що в квітні, після завершення опалювального сезону, уряд не перегляне ціну на газ.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій прогнозує ухвалення закону про АС у травні. Тобто якщо Гройсман займе вичікувальну позицію, газове питання вирішиться не раніше травня-червня.

На думку одного з депутатів із фракції “Народний фронт”, Порошенко також не буде поспішати з Антикорупційним судом.

“Для нього головне — протягнути тишком-нишком до виборів. Законопроект може бути ухвалений і у 2018 році, головне — щоби суд почав працювати не раніше весни 2019 року, коли пройдуть президентські вибори”, — каже депутат.   

Ризики, які не бажають зникати

Програма співробітництва України з МВФ — це не лише про суд і про газ. МВФ також занепокоєний фіскальними ризиками бюджету-2018. Під час зустрічі з представниками Мінфіну сторони обговорювали варіанти їх мінімізації.

Про те, що фіскальні ризики бюджету полягають у надто швидкому зростанні видатків, МВФ заявив у грудні 2017 року.

“Фонд цікавився, за що ми будемо фінансувати видатки, якщо не буде певних доходів, якщо темпи економічного зростання будуть нижчими”, — розповідає ЕП знайомий з ходом переговорів співрозмовник в уряді.

У бюджеті-2018 заплановані доходи, яких може не бути. Передусім мова йде про доходи від приватизації або продажу ліцензій лотерейних операторам. Також у зоні ризику — доходи від дивідендів державних підприємств. Велика ймовірність, що ці види доходів доведеться перекривати коштами з інших джерел.

Раніше в МВФ заявляли про ризик розбалансування бюджету Пенсійного фонду через правки, які депутати внесли між першим і другим читаннями при ухваленні пенсійної реформи. Правки узаконили право пенсіонерів без необхідного страхового стажу отримувати допомогу від держави.

Після ухвалення пенсійної реформи Мінсоцполітики і МВФ обмінювалися можливими варіантами вирішення проблеми. Зараз вирішення цього питання на заключній стадії і не належить до критичних моментів у спілкуванні з МВФ.

За інформацією джерел ЕП, минулого тижня переговори експертів МВФ з Мінсоцполітики у тому числі стосувалися обговорення цифр про видатки на очікуваний перерахунок пенсій для військовослужбовцям та його вплив на баланс Пенсійного фонду.

За словами міністра соціальної політики Андрія Реви, в результаті перерахунку пенсії військових повинні зрости щонайменше на 77%. Уряд планував почати перерахунок із січня, але відтермінував набуття чинності власної постанови №704 від 30 серпня 2017 року про порядок нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям на рік.

Причина — потрібно ухвалити новий закон. За даними Мінсоцполітики, для перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, у 2018 році потрібно додатково 35 млрд грн. Таких коштів у бюджеті нема.

Для МВФ підвищення пенсій військовослужбовцям — це фіскальний ризик. Позиція фонду прогнозована: для нього головне — збалансований бюджет Пенсійного фонду та забезпеченість такого підвищення ресурсом.

Є два потенційні джерела для додаткового ресурсу. Перший — збільшити видатки з державного бюджету для Пенсійного фонду. Другий — створити умови для збільшення власних надходжень ПФ.

Перший спосіб — не варіант, тому що він порушує узгоджений з МВФ баланс державного бюджету щодо видатків для Пенсійного фонду.

Другий варіант — можливий. Додаткові доходи від ЄСВ згенерує підвищення мінімальної зарплати вище 4 тис грн. Однак тут можливі інші наслідки, наприклад, прискорення інфляції та непрогнозований влив на малий та середній бізнес.

Раніше постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман відзначав, що фонд виступає за збільшення зарплат українців, але тільки “відповідно до зростання продуктивності праці”.

“Є спокуса дуже швидко збільшити зарплату, але це буде погано позначатися на зростанні економіки”, — заявив представник МВФ.

Мінфін: на кону все

Під час візиту експерти МВФ також цікавилися станом виконання інших реформ.

12 лютого з експертами фонду зустрічалися міністр фінансів Олександр Данилюк та його заступники Оксана Маркарова та Юрій Буца.

“Обговорили питання подальшої імплементації програми МВФ, реформу ДФС та впровадження корпоративного управління в державних банках”, — коротко відзвітував Мінфін про результати зустрічі.

Як стало відомо ЕП, враження кредитора щодо реформи ДФС незадовільні. ”Головна претензія — реформа просувається повільно”, — каже співрозмовник у Кабміні.

Як писала ЕП, раніше уряд скасував постанови Мінфіну про реформування ДФС та митниці і наразі у Кабміну нема оформлених стратегічних планів, що робити з ДФС.

Раніше Буца говорив, що іноземним інвесторам цікаві українські боргові інструменти, але вони не готові їх купувати, якщо Україна не демонструє прогресу за програмою МВФ. Для більшості іноземних інвесторів програма фонду —  запорука надійності держави як позичальника.

За словами Буци, Мінфін “серйозно розглядає” можливість залучення коштів на зовнішніх ринках у 2018 році. Йдеться про 3 млрд дол зовнішніх запозичень та операцію на зразок тієї, яку Україна здійснила у 2017 році: обмін облігацій 2020-2021 років на облігації з пізнішим терміном погашення.

Без програми МВФ усі ці плани залишаться нереалізованими.

Данилюк є основним комунікатором з МВФ. Від того, чи вдасться нормалізувати співпрацю з МВФ, залежить не лише його імідж міністра-реформатора. На кону — боргова та фіскальна політика держави, спроможність Мінфіну зберегти її фінансовий баланс.

Нова програма? Ні, не чули

Лагард та Люнгман раніше заявили, що програма EFF з Україною триває і завершується навесні 2019 року. Київ повинен виконувати взяті на себе зобов'язання саме за цією програмою.

Візит експертів МВФ в Україну підтвердив цей курс. Старт переговорів про нову програму співпраці з МВФ не стоїть на порядку денному. Найближчий рік кредитор триматиме на контролі виконання Україною поточної програми.

Галина КАЛАЧОВА, Дмитро ДЄНКОВ