ТЦК знатиме майже все. Як Рада змінила військовий облік українців для мобілізації

Хоча перший закон про створення електронного реєстру військовозобов'язаних “Оберіг” ухвалили ще 7 років тому, повноцінна цифровізація обліку резервів ЗСУ так і не відбулася.

Через це, наприклад, неопоодинокими були ситуації, коли військовим, що вже служать на фронті, працівники ТЦК (територіальні центри комплектування, колишні військкомати) виписували повістки і навіть намагались притягнути до відповідальності як ухилянтів.

Крім того, військовозобов'язані громадяни були змушені кожного разу оновлювати свої дані в ТЦК, приносячи гори паперових довідок про актуальний сімейний стан, місце роботи і проживання.

Профільний заступник міністра оборони Катерина Черногоренко заявила, що суттєво покращити якість військового реєстру вдалося лише наприкінці минулого року.

“Завдяки верифікації з іншими державними реєстрами ми збільшили якість наповнення даних з 27% до 88%, видалили дублі та неактуальні дані”.

Однак для удосконалення механізмів верифікації і внесення інформації в реєстр міноборони наполягало на ухваленні законопроєкту №10062. Його в міністерстві назвали “критично важливим”.

“Документ розблоковує цифровізацію української армії та дозволить їй діяти більш мобільно та ефективно як на полі бою, так і в тилу”, — йшлось у заяві відомства.

Що передбачає законопроєкт?

Автор фото REUTERS

Слід зауважити, що в першому читанні проєкт закону №10062 ухвалили ще на початку листопада минулого року. Але при підготовці до другого читання у нього внесли сотні правок, які суттєво змінили текст документа.

Однак основна ідея законодавчої новації полягала в значному розширенні персональних даних громадян віком від 18 до 60 років, які будуть вноситись до реєстру “Оберіг”.

Зокрема, туди з інших державних реєстрів потраплятиме інформація про номери телефону і адреси електронної пошти, відомості про володіння іноземними мовами, відомості про документи, що дають право громадянину України на виїзд за кордон та повертатись.

Також в реєстрі будуть відомості про наявність водійського посвідчення і права на володіння зброєю.

Крім того, в “Оберегу” буде інформація про результати медичного огляду і про участь громадянина в бойових діях.

Уся ця інформація буде доступна через електронний кабінет військовозобов'язаного.

Персональні дані в реєстр будуть вноситись без згоди громадянина, окрім даних про його членів сім'ї.

Важливою новацією закону є також створення реєстру військовослужбовців.

Це має на меті спрощення процесу отримання статусу УБД (учасника бойових дій) для військових, які мають на це право. Довго ця процедура була складною, затягнутою в часі і вимагала збирання великої кількості паперових довідок.

Закон пропонує перевести це в електронний формат.

Відомості про безпосередню участь громадянина у бойових діях будуть зберігатися у відокремленому програмному модулі реєстру. Необхідні документи для цього він або його родичі зможуть подати не у письмовому, а в електронному виді.

Статус УБД військовим набуватиме автоматично після формування витягу з реєстру разом із унікальним електронним ідентифікатором (QR-коду, штрих-коду, цифрового коду).

Також в електронному форматі можливо буде встановлювати статус особи з інвалідністю внаслідок війни.

Забагато даних?

Автор фото EPA

Головне юридичне управління парламенту, аналізуючи законопроєкт, заявило, що деякі його положення не узгоджуються з нормами Конституції.

Мова йде про те, що ст. 32 Конституції України забороняє збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише “в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини”.

“Персональні дані, що піддаються автоматизованій обробці, повинні бути адекватними, відповідними та ненадмірними стосовно цілей та мети, для яких вони зберігаються”, — зазначається у висновку юруправління.

Будь-яке опрацювання персональних даних повинно бути законним та правомірним, а фізичні особи повинні бути обізнані про те, що їхні персональні дані збирають, наголошується в ньому.

Крім того, забороняється опрацювання персональних даних стосовно стану здоров'я, якщо внутрішнє законодавство не забезпечує відповідних гарантій;

Ці ж самі зауваження стосуються створення реєстру військовослужбовців і зберігання та обробки конфіденційної інформації про них.

Така чутлива інформація, зауважує юридичне управління, оброблятиметься “протягом невизначених законом строків”, і не буде “передбачуваною та прогнозованою” для володільців персональних даних”.

Про непропорційне зростання персональних даних громадян, які потраплятимуть в реєстр, говорить і парламентська опозиція.

“До другого читання в проєкті посилили надмірне втручання в приватне життя, наприклад, внесли поправку про реєстр боржників, адміністративні правопорушення і отримані підозри (до вироку суду)”, — заявила представниця “Європейської Солідарності” Ірина Геращенко.

Після ухвалення закону вона заявила, що поправки про надання інформації про адміністративні порушення і кримінальні підозри військовозобов'язаних були відхилені. Однак, залишились інші “одіозні” правки, наголосила депутатка.

“Цей законопроєкт по суті є частиною мобілізації, яка є важливою”, — заявила Геращенко.

Сервери за кордоном

Автор фото REUTERS

Ще одним спірним аспектом закону, на якому наголошують депутати, є норма про можливість використання закордонних “хмарних технологій” для зберігання і обробки даних з реєстрів міноборони.

Раніше законодавство забороняло зберігання такої інформації поза межами України.

Але при підготовці законопроєкту до другого читання депутати внесли правку про можливість використання “хмарних технологій” країн НАТО:

“Обробка такої інформації може здійснюватися виключно на території країн НАТО на підставі спільного рішення міністра оборони України та генерального штабу Збройних сил України з невідкладним повідомленням комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки”.

Секретар комітету з нацбезпеки, депутат від фракції “Голос” Роман Костенко каже, що це недопустимо.

“Не можна розміщувати таємну і цілком таємну інформацію на серверах за кордоном! Тим більше системи бойового управління під час війни!”, — наголосив він.

“Це приклад “простих рішень”, що можуть призвести до катастрофічних наслідків, які виправити потім буде неможливо”.

Міноборони, своєю чергою, заявляє, що розміщення українських електронних систем у військових хмарних сховищах країн-членів НАТО допоможе Україні.

“Буде вивільнено засоби ППО, які наразі захищають національні дата-центри від постійних ракетних обстрілів (натомість цей ресурс буде використовуватись для прикриття інших об’єктів військової та цивільної інфраструктури)”, — кажуть в Міноборони.

Також це, за словами Міноборони, прискорить та розширить доступ Сил оборони України до розвідданих союзників і посилить захист даних від кібератак ворога.

Колишній заступник міністра оборони з питань цифровізації Віталій Дейнега також наголосив на проблемі із “закордонними серверами”.

“Законом 10062 ми розписуємось у власній неспроможності захищати державну таємницю без корупції і віддаємо секретні дані у хмари інших держав. Цей закон дійсно суттєво спростить цифровізацію армії. Ми могли б краще, але для цього потрібні трохи складніші рішення”, — заявив він.

Після складних дебатів ця норма про зберігання в країнах НАТО все ж таки потрапила до закону.