Ціни важливіші за айтішників

Два тижні тому Нацбанк відпустив готівковий курс долара у банках, але офіційний залишився фіксованим. Між ним та ринковим курсами виросла прірва у більше 20%. Рішення викликало шквал критики, а найголосніше свої інтереси почала відстоювати ІТ-індустрія.

На зустрічі з Нацбанком асоціація IT Ukraine пропонувала повернути обмеження, коли роздрібний курс не мав перевищувати офіційний більш ніж на 10%, розповідає виконавчий директор асоціації Костянтин Васюк. “Якщо держава нічого не зробить, наступного місяця ми не побачимо $522 мільйонів валютних надходжень”, — застерігав він.

Пізніше IT Ukraine опублікувала відкритий лист, де назвала курсову політику “експропріацією частини прибутку”. Асоціація натякнула, що через таке рішення українські розробники-ФОПи не будуть заводити валюту в країну, можуть змінити податкове резидентво на іноземне і взагалі будуть переходити до іноземних компаній.

У центрі протиріччя — особливості працевлаштування в українських IT-компаніях: суттєва частина їхніх співробітників оформлена як фізособи-підприємці. Представники індустрії цього не приховують. “При отриманні зарплати ІТ-спеціалісти (ФОП) можуть продати валюту лише за курсом НБУ, тоді як купити чи розрахуватися з гривневих карток за кордоном можна лише за ринковим курсом”, — йдеться у відкритому листі асоціації.

Тому IT-індустрія очікує від НБУ певного компромісу, говорить Васюк з IT Ukraine. Відповідь стосовно пропозиції повернути фіксований курс, додає він, регулятор пообіцяв надати до 10 червня. Втім, як зазначили на правах анонімності два співрозмовника Forbes у топ-менеджменті регулятора, змінювати курсову політику під інтереси окремої галузі Нацбанк не планує. 

Разом з тим, додає один зі співрозмовників, НБУ очікує, що втрати IT-спеціалістів на курсовій різниці вже найближчим часом зменшаться. Регулятор розраховує на здешевлення роздрібного долару після нещодавнього підвищення облікової ставки НБУ з 10 до 25%.

Що робитиме індустрія, якщо Нацбанк не знайде “компромісний курс”? “Продовжимо переконувати НБУ, — говорить голова асоціації IT Ukraine Віталій Седлер. — Але очевидно, що програмісти хотітимуть тимчасово не заводити свою компенсацію в Україну”.

IT-бажання VS інфляція і девальвація

Чому IT-сектор так активно вимагає для себе особливих правил?

Після окупації частини індустріальних і аграрних регіонів та блокування портів, IT мимоволі стала чи не головною українською експортною галуззю. Попри війну в IT-секторі продовжує працювати близько 95% компаній, наводить дані Віталій Седлер.

У першому кварталі, за даними IT-Ukraine, індустрія сгенерувала $2 млрд валютної виручки ($522 млн — тільки у кризовому березні). Для порівняння, за даними Держстату, за перші два місяці року АПК експортував продукції на $5,7 млрд, у березні-квітні агроекспорт впав до $1,7 млрд.

У НБУ свої причини вводити такі рішення щодо курсу. Різка девальвація гривні на “сірому” та “чорному” ринках у другій половині травня змусила регулятор відмовитися від фіксованого роздрібного курсу, який регулятор тримав з перших тижнів війни. 

У травні така політика стала надто дорогою: протягом місяця НБУ продав на міжбанку $3,4 млрд, тоді як у березні та квітні — майже $2 млрд, пояснював на брифінгу голова Нацбанку Кирило Шевченко. Станом на 1 червня резерви становили $25,1 млрд. За час війни вони скоротилися на $4 млрд.

Курс долару дійсно поступово знижується — 35,5 грн/$, за даними порталу “Мінфін” станом на ранок 7 червня. На початку місяця курс все ще перевищував 36 грн/$. У середині травня роздрібні курси долару сягали 38 грн/$ та навіть вище.

Заступник очільника Нацбаку Сергій Ніколайчук під час зустрічі з IT запевнив, що фіксований курс — виключно тимчасове рішення, переказує його меседж пресслужба регулятора.

Разом з тим, за словами іншого заступника голови НБУ Юрія Гелетія, регулятор поки не планує підвищувати фіксований курс гривні, до чого також закликали IT-підприємці. “Час для цього не настав”, — зазначив він. 

Одна з причин зволікання — інфляція. Фіксуючи курс фактично на довоєнному рівні НБУ здешевлює вартість імпортних товарів. 

“Більшість експортерів також розуміє, що підвищення курсу означатиме подорожчання для них принаймні частини сировини”, — зазначає на правах анонімності один зі співрозмовників у Нацбанку. Усі бачать ціни у магазинах — рано чи пізно у співробітників українських компаній виникне питання стосовно підвищення гривневих зарплат, додає він.

 

Павло КРАСНОМОВЕЦЬ, Сергій ШЕВЧУК