Це може бути катастрофа

Логістична компанія “Inter Trans Logistics” понад місяць чекає потяг, щоб вивести 10 контейнерів з продукцією за кордон, каже директор компанії Ярослав Гайворонський. Причина затримки — логістична криза на західних кордонах країни, куди ринув потік товарів, яка раніше вивозилися через порти.  

В середньому вагони на кордоні стоять в заторах 19 днів. Фури менше — 8-9 діб, каже Гайворонський. Черги на кордонах, складна логістика і необхідність переходу декількох кордонів збільшує собівартість української експортної продукції, каже він. 

За його словам, до війни організація перевезення контейнеру на 22 т на експорт до українського порту коштувала $1000, а зараз, вартість перевезення, наприклад, до порту Констанца в Румунії — $6000.

До війни Україна експортувала понад 70% товарів морем. В 2021 році через порти було експортовано 160 млн т вантажів на $47 млрд з загального експорту у $68 млрд. Решта товарів експортувались залізницею, автомобільним транспортом та літаками.

З початком війни російські військові кораблі заблокували українські порти. В квітні цього року експорт впав на 51% в порівнянні з квітнем минулого року, імпорт — на 45,7%, за даними НБУ. Україна втрачає $170 млн щодня через заблоковані порти, каже прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Падіння українського експорту не тільки наша проблема, але й світова. Український експорт продовольства дає їжу 400 млн людей, підрахував Economist. В травні Україна змогла експортувати 1 млн т зернових, що майже втричі менше ніж торік, за даними Міністерства аграрної політики та продовольства.

Українські сховища дозволяють зберігати понад 40 млн т зернових, але вони на дві третини заповнені. Без різкого збільшення експорту ці сховища будуть заповненні повністю вже у вересні-жовтні. “Тоді наступить катастрофа — нам не буде де зберігати новий врожай”, — каже Мустафа Найєм, заступник міністра інфраструктури України.

Які є варіанти збільшення експорту? 

1. Збільшення залізничних перевезень

“Укрзалізниця” в місяць перевозить 3,8 млн т вантажів через 11 залізничних прикордонних пунктів на кордонах із Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією та Молдовою. Це майже вдвічі менше пропускної здатності, яка становить 6,6 млн т в місяць, каже Валерій Ткачов, заступник директора Департаменту комерційної роботи “Укрзалізниці”. В квітні, з його словами, держкомпанія перевезла 638 000 т агропродукції. Мета — збільшити цей показник до 1-1,5 млн т в місяць.

За словами Ткачова, “Укрзалізниця” не може задіяти прикордонні переходи на максимум з декількох причин. Головна — у різній ширині колії. У країнах ЄС ширина колії складає 1435 мм, а в Україні — 1520 мм. Щоб вантаж перетнув держкордон його треба перевалити на спеціальному терміналі із вагона, призначеного для українських колій, до вагона, який курсує європейськими коліями.

Цих терміналів, недостатньо, що гальмує швидкість перевезень і створює черги. Крім того, не вистачає європейських вагонів, які мають приймати українські вантажі на кордоні, каже Ткачов. “Європейська інфраструктура просто не розрахована на такі великі об’єми перевезень”, — каже він. 

Щоб прискорити рух товарів Україна планує будувати евроколії. Першим проєктом може стати евроколія довжиною 81 км від станції Мостиська II, неподалік кордону, до Львова. Вартість, за розрахунками УЗ, $175 млн. Також планується будівництво нової залізничної станції Скнилів у Львові, вартістю $25 млн. 

До війни “Укрзалізниця” розраховувала, що внаслідок цього проєкту перевезення вантажів на всьому польсько-українському кордоні збільшиться на 30—40%, або на 300—400 вагонів на добу. Зараз польсько-український кордон забезпечує 40% усього товарообігу з Європейським союзом, каже Найєм. Але реалізація цього проєкту може зайняти до чотирьох років.

Збільшити експорт українських вантажів залізницею до ЄС допомогло б створення спільних підприємств “Укрзалізниці” з найбільшими європейськими логістичними компаніями, каже керівний партнер консалтингової компанії 3e Consultants Олег Каленський. “Ці оператори мають досвід роботи на європейському транспортному ринку і можуть швидко створити нові ланцюги поставок”, — каже він.

В кінці квітня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль та прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький підписали меморандум про створення спільного логістичного підприємства. Це має прискорити і спростити перевезення. Наприклад, зараз для експортного відправлення до польського порту Гданьськ трейдеру треба укласти договори з УЗ, польським перевізником та компанією, яка проводитиме маневрові роботи з вагонами у польському порту. У майбутньому знадобиться лише один договір на транспортно-експедиторські послуги із цим СП.

2. Деблокада морських портів

Україна зараз може експортувати 5-6 млн т продукції в місяці залізницею та автотранспортом, тоді як деблокада портів Одеси може дати 10 млн т експорту в місяць, каже Найєм. “Враховуючи падіння економіки, деблокада портів вирішить питання нашого експорту”, — каже керівний партнер консалтингової компанії 3e Consultants Олег Каленський.

Лідери Європейського союзу і США неоднократно закликали Росію зняти морську блокаду українських портів, щоб запобігти світовій продовольчій кризі. Росія готова надати коридор для експорту лише обмін на зняття санкцій, цитує слова президента РФ Володимира Путіна пресслужба Кремля за підсумками телефонної розмови з премʼєр-міністром Італії Маріо Драгі, яка відбулась 26 травня. 

Офіційний представник Держдепартаменту США Нед Прайс 26 травня заявив, що США не скасують санкцій в обмін на розблокування українських портів. Євросоюз у свою чергу на початку червня схвалив черговий пакет санкцій проти Росії. Він, зокрема, передбачає часткове нафтове ембарго. 

Вже деякий час Туреччина проводить власні перемовини з метою створення механізму безпечної доставки зерна з українських портів на світові ринки, пише турецьке агентство “Анадолу”, з посиланням на джерела. За підсумками перемовин Туреччини з представниками з РФ, України та Організація Обʼєднаних Націй, підготовлено дорожню карту створення “Зернового коридору” під егідою ООН.

Деблокада морських портів. Фото Shutterstock

Сторони найближчими днями проведуть у Стамбулі засідання, щоб обговорити деталі цієї дорожньої карти, пише “Анадолу”. У чотиристоронньому форматі планується обговорити питання маршрутів, страхування, безпеки суден, розмінування портів, а також склад Командного центру, який буде створено в Стамбулі для взаємодії сторін. 

Утім, після деблокади портів кораблі одразу не підуть в українські порти. Протягом 1-2 місяців з портів зможуть вийти 70 кораблів, які зараз заблоковані в портах, прогнозує Ярослав Гайворонський з “Inter Trans Logistics”. “Цей час знадобиться, щоб звільнити берегову лінію від мін”, — каже він. Повноцінне лінійне судноплавство Чорним морем до портів України може запрацювати через 8-10 місяців після деблокади, каже він. За його словами, півроку знадобиться на розмінування моря, два місяці — на відновлення попиту, завантаження кораблів.

“Наша компанія не розраховує, що контейнерне перевезення морем відновиться через декілька місяців після перемоги чи деблокади, — каже Гайворонський. — Ми шукаємо альтернативні шляхи поставок суходолом”.  

3. Транзит через Білорусь 

Президент Білорусі Олександр Лукашенко 3 червня в телефонній розмові запропонував генсеку ООН Антоніу Гуттерешу створити транзитні коридори для вивезення українського зерна через Білорусь в балтійські порти, пише “Белта”.  

Україна, Білорусь та Литва мають єдину ширину колії, тому при перетині кордону не треба буде змінювати потяги, як це зараз відбувається на кордоні з Польщею. 

Білорусь, за словами Лукашенка, готова надавати допомогу щодо перевалки зерна білоруським залізничним транспортом. Утім, Лукашенко вимагає, щоб північні порти були відкриті і для білоруських товарів, що неможливо без зняття західних санкцій.

Через санкції ці порти закриті для багатьох білоруських товарів, передусім, калійних добрив. Влітку 2021 році США та ЄС ввели ембарго на купівлю білоруських калійних добрив у відповідь на придушення опозиції та створення міграційної кризи. В 2020 році експорт калійних добрив приніс Білорусі $2,5 млрд.

США та ООН розглядають можливість зняття санкції з Білорусі на 6 місяців, щоб відкрити транзитний маршрут для експорту українського зерна в литовський порт Клайпеда, пише WSJ. Проте цей маршрут може задовольнити тільки 10% від довоєнного рівня морського експорту України, каже Сара Менкер, виконавчого директора аналітичної компанії Gro Intelligence.

4. Відкриття Дунаю 

Десятки суден стоять у Чорному морі біля румунського порту Суліна, чекаючи проведення через Сулінський морський канал. Це найзручніший і найглибший шлях до дунайських портів України, Румунії та Молдови. Очікування на прохід каналом може займати близько трьох тижнів, каже засновник консалтингової компанії The Charterers Олег Солодухов. Причина — Румунія не встигає оформляти судна, що йдуть за українським зерном. Країні не вистачає лоцманів для проведення суден каналом, бо вони не були готові до збільшення українського вантажного трафіку, каже Солодухов.

Вантажообіг українських дунайських портів в 2021 році склав 4 млн т, тоді як проектні потужності цих портів в 5 разів більші — 22 млн т, що співставно з річним вантажообігом Одеського порту. Через війну українські порти на Дунаї збільшили кількість вантажовідправлень у чотири рази. За даними Мінагрополітики, на них зараз припадає 24% всього експорту.

Затор суден в біля румунського Дунаю

За інформацією джерела Forbes в Мінінфраструктури, Україна запропонувала Румунії кілька варіантів розблокування каналу:

• збільшити період дозволеного руху суден на дві години (зараз канал працює лише в світлу частину доби);

• дозволити прохід суден у нічний час на випадок затору;

• збільшити максимально допустиму швидкість;

• оформляти вхідні судна на рейді, поки вони очікують суднозаходу, а не в самому порту Суліна;

• залучити до прикордонно-митного обстеження в порту Суліна додаткові причали для забезпечення обстеження одночасно не менше шести суден (нині одночасне оформлення здійснюють лише на двох причалах);

• здійснювати рейдову перевалку в портах Суліна та Констанца, а також на 61 милі річки Дунай (за відсутності вільних портових потужностей портів).

5. Автотранспорт поїде за допомогою ЄС

Єврокомісія в середині травня запропонувала план дій щодо транспортних коридорів солідарності між ЄС та Україною. План містить 20 пунктів. Один з них — створення платформи, на якій українські міністерства та експортери зможуть звʼязуватися з еваропейскими транспортними компаніями, пише DW. 

Кожна держава ЄС також має створити контактний пункт, який займатиметься розвʼязанням логістичних проблем.

Єврокомісія пропонує проводити лише вибірковий контроль вантажів на кордоні і спростити його. Валерій Ткачов з “Укрзалізниці” вважає, що для транзитних вантажів треба повністю зняти фітосанітарний чи ветеринарний контроль, а перевірку проводити вже у пункті призначення. Це, за його словами, суттєво пришвидшить проходження кордону.

Єврокомісії також планує залучити міжнародні фінансові організації та кредитні агентства, щоб вони надали додаткові гарантії для транспортних компаній з ЄС для відправки в Україну своїх вагонів, вантажівок чи барж. 

Разом с Польщею Україна також планує запровадити спільний контролю на всіх прикордонних пунктах пропуску. Це в 1,5-2 рази збільшить швидкість проходження контролю, каже Мустафа Найєм, заступник міністра інфраструктури. Наразі спільний контроль проводиться на чотирьох з восьми пунктах пропуску між Україною і Польщею.

Україна також завершує процедуру узгодження договору про транспортну лібералізацію з ЄС, каже Найєм. “Це європейський безвіз для нашого транспорту, який дозволить нам їздити транзитом через всі країни ЄС, з якими ми маємо спільний кордон, без дозволів”, — каже він.

В березні-квітні 11 країн повністю відмінили необхідність отримання дозволів для українських автоперевізників. У відповідь Україна відмінила свої дозволи для цих європейських країн, каже Найєм. Польща поки не відмінила дозвільну систему для України, але готова надати додатково 20 000 дозволів, каже він. “Їх вистачить до жовтня”, — каже він. 

Також ЄС на рік скасував імпортні мита на увесь український експорт. Це має допомогти українським компаніям швидше налагодити логістику і спростити експорту у треті країни, каже заступник міністра економіки Тарас Качка.

Чи може Україна замістити море експортом суходолм? Навряд, вважає Каленський з 3e Consultants. “Щоб замінити один сухогруз вагою 10 000 т треба 500 вантажівок”, — каже він. Найєм більш оптимістичний. “Нам потрібно більше траків, нам потрібна максимально спрощена систему проїзду кордону, нам потрібні інвестиції в інфраструктуру на кордоні, — каже він. — Якщо це буде, ми приїдемо і привеземо те, що у нас є”.

Ігор ОРЕЛ