Страх і ненависть в окупованому Херсоні

 Ситуація із колаборантами в регіоні стала справжньою несподіванкою для окупантів. На фінансування проросійських сил Херсона росія витратила тьму грошей, навіть захопити область вдалося в якісь кілька днів після вторгнення. Але утримання дається потом, кров’ю, тихим спротивом з боку мирного населення і дуже гучним — з боку херсонських партизанів.

Лише 22 червня ми стали свідками відразу трьох новин, які показали, що в єдиному захопленому рашистами обласному центрі все дуже неспокійно.

Близько полудня в медіа з’явилася новина, що на Херсонщині ліквідували нардепа-зрадника Олексія Ковальова. Про це спершу повідомив позаштатний агент НАБУ Євген Шевченко, який на до свого поста у соцмережі додав відео із залишками авто, в якому було знищено зрадника. Зі свого боку це ж відео поширив і нардеп від ЄС Олексій Гончаренко.

Щоправда, потім Херсонська ОВА спростувала інформацію про вбивство Ковальова. Але чия ж машина насправді була на вказаному відео, і що сталося з водієм біля тієї діри на лобовому склі, ми поки теж не знаємо.

Пізніше у цей же день поширилася інформація про серцевий напад в одного з лідерів Херсонських колаборантів — зрадника Кирила Стремоусова. Мовляв, його у супроводі численних охоронців доставили до однієї із лікарень Херсону, там “відкачували” і таки “відкачали”. Спростування цієї інформації поки не було.

А ще трохи згодом з'явилася новина про підрив машини колишнього керівника місцевої автостанції у Чорнобаївці Юрія Турульова, якого окупанти призначили “головою чорнобаївської ОВА”. Новину поширили російські пропагандистські ЗМІ і підтвердив заступник голови Херсонської ОВА Сергій Хлань. Щоправда, український чиновник зазначив, що внаслідок вибуху Турульов отримав лише легке поранення.

Всі ці новини з’явилися в один день протягом кількох годин. І хоч кожна із них частково або повністю може бути чи була спростована, сам факт наявності таких навіть непідтверджених даних свідчить, що наші диверсанти працюють.

Передусім, такі новини знову вносять сум’яття у лави колаборантів, яким і так живеться вельми неспокійно. Росія не дуже працює, щоб зберегти їм життя, натомість вимагає організувати та провести абсолютно непідйомний референдум щодо приєднання Херсонщини до анексованого Криму.

З іншого боку, партизани не сплять — то “вітальні” листівки про свого улюбленця Стремоусова містом розклеять, то кафе біля адміністрації міста підірвуть. І невідомо, з-за якого куща нещасному колаборанту чекати на “подарунок” від українських патріотів.

Та й звернутися за допомогою до сусідів не дуже вийде. Бо в зрадників Євгена Балицького та Галину Данильченко з Мелітополя ті ж проблеми — вони й самі вже “на гачку” у партизанів, які лише чекають на слушний шанс. У Крим до Аксьонова теж не втечеш — у такому привілеї політик на прізвисько “гоблін” колаборантам уже раз відмовив, і навряд чи погодиться тепер.

А на заході — ЗСУ, які зупинилися за якісь 10-15 кілометрів від Херсона. Українські бійці вже два десятки разів рознесли летовище в Чорнобаївці, і нині продовжують проривати першу, а подеколи і другу лінію оборони рашистів.

Під ногами херсонських зрадників в прямому сенсі слова горить земля. Тож не дивно, що ті перебіжчики, які ще не встигли засвітитися у своїй співпраці з росією, всіляко намагаються приховати свою зраду. А росії чим далі, тим важче знаходити на окупованих територіях колаборантів, які йшли б прислужувати окупаційній поліції та інших місцевих структур. Бо з тих, хто ще не засвітився, нині теж мало хто вірить, що рашисти там надовго.

У Реєстрі зрадників від Руху ЧЕСНО уже зібрана інформація про 31 колаборанта з Херсонщини, і кожен з них — потенційна мішень для всюдисущих партизанів. Тож успішний замах — це лише питання часу. 

Вікторія КАРПІНСЬКА