Стокгольмський синдром: як Порошенко взяв у заручники енергетичний ринок

Впливові заручники

Віднедавна в Україні з'явилася низка впливових і часто заможних заручників. Керівники багатьох енергетичних підприємств потрапили в ситуацію, коли ними може зацікавитися прокуратура.

Причина проста: в Україні перестав працювати регулятор — Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг.

Зовні в роботі комісії, розташованій на вулиці Смоленській у Києві, нічого не змінилося. Працівники органу, від якого залежить розмір комунальних платежів українців, так само ходять на роботу і проводять наради.

Однак ці рішення не можуть набрати чинності, оскільки в НКРЕКП нема кворуму. Із семи членів комісії залишилося лише три, один з яких повинен бути звільнений указом президента в рамках ротації.

Українська енергетика зарегульована до тієї міри, що функціонування жодного з “ринків”, за які відповідає НКРЕКП, неможливе без цього органу.

Наприклад, значна кількість рішень ДП “Енергоринок”, НЕК “Укренерго”, обленерго повинні узгоджуватися з комісією. Йдеться не про стратегічні рішення, а про ті, від яких залежить рутинна щоденна робота української енергетики.

Технічно керівники перерахованих структур можуть працювати і без регулятора. Однак багато їх рішень будуть незаконними і можуть зацікавити прокуратуру та СБУ. Тож найближчим часом варто очікувати раптових відставок “за власним бажанням” та масових госпіталізацій менеджерів багатьох підприємств енергетики.

“Заручниками” стали й інвестори в нові потужності відновлюваних джерел енергії.

За даними Української асоціації відновлюваної енергетики, “зелений” тариф не зможуть отримати 33 компанії, що встановили 134 МВт потужностей відновлюваної енергетики (83,5 МВт сонячних потужностей, 44,4 МВт вітрових, 4,7 МВт біогазових та 1,4 МВт малих ГЕС).

Потенційні втрати компаній до того часу, коли регулятор запрацює і зможе встановити для них відповідні тарифи, становлять близько 4,3 млн євро.

Ще однією жертвою недієздатності НКРЕКП став новий закон “Про ринок електроенергії”. Для набуття ним чинності регулятору потрібно затвердити десятки критично важливих документів.

Без них запланований на 2019 рік перехід до іншої моделі в електроенергетиці неможливий. До слова, ухвалення цього закону було однією з умов для отримання фінансової допомоги від ЄС.

Планована криза запізнень

Заради справедливості потрібно сказати, що конкурсна комісія з відбору нового складу НКРЕКП вже працює. Здавалося б, нарешті почався довгоочікуваний конкурсний відбір членів структури, яка визначає тарифи на тепло та електроенергію для кожного українця.

Конкурс дає шанс відібрати чиновників, які зможуть захистити інтереси споживачів, збалансувати їх з інтересами енергетичних компаній та уникнути рішень на користь обмеженої кількості гравців.

Попередній склад комісії не впорався з цим завданням — численні корупційні скандали свідчили про заангажованість органу. Найяскравіші приклади — затвердження тарифу “Роттердам+”, скандал із закупівлями “трансформаторів Григоришина” та спроби затвердити необґрунтовано високі ставки прибутковості для RAB-тарифоутворення в українських обленерго.

Конкурсна комісія почала роботу в момент, коли регулятор став недієздатним. 28 листопада президент звільнив від виконання обов'язків Бориса Циганенка, відтак регулятор втратив кворум.

Таке звільнення стало вибірковим виконанням законодавства з боку глави держави. За законом, президент в рамках ротації повинен був підписати указ про звільнення ще одного комісіонера — Вікторії Морозової.

З початку 2017 року експерти і члени комітету з ПЕК та ядерної безпеки Верховної Ради не раз говорили про негативні наслідки, які спричинить затягування з призначенням членів конкурсної комісії для формування нового складу регулятора.

Верховна Рада обрала своїх представників, Світлану Голікову та Василя Яструбинського, із запізненням, 5 жовтня. Через тиждень Кабмін призначив свого представника — Миколу Ніцака. Президент ухвалював рішення з приводу своїх представників, Василя Котка та Семена Поташника, ще місяць. Однак це потрібно було зробити ще в першій половині 2016 року.

Оскільки уряд очолює близький соратник президента, а найбільшою парламентською фракцією та основою коаліції є Блок Петра Порошенка, навряд чи криза з регулятором випадкова. Більшою мірою вона схожа на сплановану.

Без санкцій

Така ситуація склалася не лише через бажання або небажання Банкової бачити новий склад НКРЕКП.

Справа в тому, що закон про регулятора не передбачає жодних санкцій за затягування з призначенням членів конкурсної комісії.

Такі положення без санкцій за їх порушення можна зустріти у багатьох українських законах.

Крім політичної відповідальності парламенту або президента, закон про НКРЕКП не передбачає жодного механізму запуску роботи відомства у випадку формування конкурсної комісії із запізненням.

Тінь ручного керування

На фоні кризової ситуації почали лунати найрізноманітніші варіанти її вирішення. Усі вони впираються в необхідність внесення змін до закону про регулятора.

Інші рішення — “ручні режими” та “надзвичайні стани” — будуть незаконними. Наприклад, навіть тимчасове передання повноважень НКРЕКП Кабміну є сумнівним кроком, оскільки ставить під сумнів ідею незалежності регулятора.

Серед озвучених варіантів — продовження повноважень теперішнього складу НКРЕКП. Підтримала його певна кількість експертів. Додатковий варіант — обрання тимчасового складу регулятора конкурсною комісією. Тією самою, що повинна відібрати новий склад НКРЕКП.

Перший варіант передбачає передавання повноважень поточному складу комісії, тобто трьом комісіонерам на чолі з керівником НКРЕКП Дмитром Вовком. Оскільки один з цих членів комісії вже мав би бути звільнений, а поточний склад регулятора втратив довіру суспільства, таке рішення виглядає украй сумнівним.

Другий варіант хибує технічними проблемами, адже члени конкурсної комісії і так зайняті відбором нових членів регулятора.

Ще один рецепт виписали у своєму законопроекті №7342 народні депутати Олексій Рябчин і Вікторія Войцицька. Вони пропонують дозволити президенту призначити членів НКРЕКП, посади яких є вакантними, своїм указом. Ці люди повинні працювати до обрання конкурсною комісією нових членів НКРЕКП.

Такий підхід дозволяє набрати нових членів НКРЕКП оперативно, але він містить низку ризиків. Конкурс на обрання нових членів комісії може затягнутися — так само “випадково”, як і призначення конкурсної комісії.

Тимчасом критично важливі рішення для української енергетики буде ухвалювати команда Дмитра Вовка. Та сама команда, що створила серіали “Роттердам+”, “Трансформатори Григоришина” та “RAB-тариф”.

Виходом із ситуації може стати призначення тимчасових членів комісії з одночасним обмеженням їх повноважень. Повноваження повинні зводитися до рішень, які дозволять підтримувати ринки у робочому стані. Вони не повинні поширюватися на стратегічні рішення — затвердження кодексів, правил, методологій та інших підзаконних актів.

Що дозволити тимчасовому складу комісії, а що заборонити — це питання до Верховної Ради та президента, до їх бажання загострювати або вирішувати поточну кризу.