Сім маніпулятивних тез Нацкомісії про підвищення цін на електроенергію

3 жовтня голова Нацкомісії з регулювання енергетики і комунальних послуг Дмитро Вовк заявив, що є підстави для підвищення ціни (оптової) електроенергії на 2018 рік. Про це, мовляв, говорить прогнозний баланс виробництва електричної енергії на 2018 рік. Детальніше на його сторінці в Facebook.  

Оптова ціна електроенергії базується на середній ціні виробників. Останнім часом у більшості періодів така ціна була вища, ніж оптова ціна у наших європейських сусідів.

Нижча ціна і у Молдові, куди українська електроенергія продається за цінами нижче, ніж вона коштує для українських споживачів.

Оптова ціна електроенергії —це ще не тарифи. Кінцеві тарифи враховують також вартість транспортування електроенергії. Але оптова ціна — це важливий фактор тарифів і її зростання прямо веде до зростання тарифів на електроенергію: для побутових та непобутових споживачів.

То чи дійсно є підстави для зростання оптової ціни? Давайте проаналізуємо вказані головою НКРЕКП Вовком сім факторів, адже мова іде про ринок понад 160 млрд грн на рік і кожен відсоток має суттєвий матеріальний ефект.

1. Основний фактор — частка виробленої електроенергії Енергоатомом: вона із планових 54,2% у 2017 році знижується до планових 52,7% у 2018 році. Тобто, якщо загалом у всій електроенергії буде менше дешевшої (а тариф Енергоатому найнижчий), то середня ціна буде вища.

Але яка ж у нас насправді частка Енергоатому? Дійсно на 2017 рік у прогнозному балансі виробітку електроенергії було закладено 54,2% електроенергії від Енергоатому. Виходячи з цього і була порахована ціна на поточний рік. 

Хоча за 6 місяців 2017 року частка Енергоатому була суттєво більшою від планової: замість 54,2%, вона становила 58,4%. Це давало підстави знизити середню ціну, адже фактично дешевшої електроенергії на ринку було більше, ніж було закладено в прогнозних показниках на 2017 рік.

Що робить НКРЕКП, коли дешевої електроенергії стає більше, ніж прогнозувалось? Вчиняє навпаки —  скасовує раніше встановлене пониження ціни з 1 квітня і ще додатково підвищує ціну з 1 липня на 1,8%.

Фактично повторилась ситуація минулого року. Коли у травні 2016 року атомні блоки вийшли у ремонт і перестали виробляти електроенергію, регулятор підвищив ціну на 10% з 1 липня. А коли у вересні атомні блоки повернулися до роботи, регулятор підвищив ціну ще на 10%”

Є очевидні систематичні дії збоку регулятора: якщо прогнозний баланс дає підстави для підвищення ціни, ціна підвищується.  Якщо той же баланс дає підстави для зниження ціни — вона не знижується.

Але якщо робити розрахунки чесно і об'єктивно, то треба врахувати, що фактичний виробіток Енергоатому у 2017 році становить 58%, що суттєво вище планових 54,2%. І якщо цей фактор не ігнорувати, а врахувати у коректуваннях розрахунків, то підстав для підвищення ціни не буде.

2. Вартість капіталу. Процентні ставки у 2017 році не виросли, а знизились. За даними аналітиків Укрсиббанку єврооблігації України з погашенням у 2027 році рік тому торгувалися під 8,5%, а у жовтні цього року — під 7,3%.

Схожа ситуація із дохідністю за гривневими державними облігаціями. Якщо рік тому їх можна було купити із дохідністю 16,3%, то зараз — 15,3%. Тобто процентні ставки знижуються, а це спричиняє не зростання, а зниження вартості капіталу.

Загалом вартість капіталу має віддалене відношення до ціни електроенергії на наступний рік. Але в даному випадку, якщо і має якийсь вплив, то точно не у бік зростання.

3. Дивідендна політика держкомпаній. Вона у 2017 році дійсно змінилася, але знову ж таки не в тому напрямку, на який вказує голова НКРЕКП Дмитро Вовк. Навпаки, держава стала забирати собі менше дивідендів.

4 липня 2017 року Кабмін ухвалив постанову, в якій знизив нормативи відрахування дивідендів у бюджет державних НАЕК “Енергоатом” та НЕК “Укренерго” з 75% чистого прибутку до 40%.

Отже, якщо це і є фактором, то лише для зниження тарифів, тому що тепер компанії менше виплачують дивідендів порівняно з минулим роком. Тож у них більше залишається коштів для інвестицій та інших потреб.

4. Мінімальна заробітна плата змінювалась ще у 2016 році, і це було враховано при тарифоутворенні на 2017 рік. Нова планова мінімальна зарплата на 2018 рік зростає на 16%, але у енергетичній галузі середня зарплата суттєво вища від мінімальної, тому іі підвищення не впливає на більшість зарплат у галузі.

Хоча зв'язок між ціною на електроенергію, тарифами та зарплатами також неочевидний. Весною 2015 року Вовк сам розповідав, що хоча тарифи вугільних ТЕС у 2014 році були збільшені на 60%, але зарплата шахтарів за цей же період не зросли, а зменшилася на 4%.

У 2016 році схожа ситуація: тарифи вугільних ТЕС завдяки формулі Роттердам+ виросли на 41%, але зарплати шахтарів на найбільшому українському вугільному підприємстві “ДТЕК Павлоградвугілля” у 2016 році виросли лише на 9,7% і то за рахунок скорочення витрат на соціальні заходи, які були там скорочені на 619 млн грн або на 53

За останній рік були десятки страйків на державних шахтах ДП “Селидіввугілля”, ДП “Волиньвугілля”, ДП “Львіввугілля”, ДП “Лисичанстквугілля”. І шахти, і самі шахтарі через формулу Роттердам+ отримали підвищені тарифи за електроенергію, але зарплати просто не виплачуються по декілька місяців. І це з у рахуванням того, що формула Роттердам+ у розрахунку ціни електроенергії діє вже 18 місяців, тариф ТЕС виріс на 100% та зібрав майже 20 млрд грн надприбутків для вугільної теплової генерації.

Наприклад, сьогодні шахтарям ДП “Волиньвугілля” виплачено зарплата лише за липень. За серпень і вересень не виплачено жодної гривні. З приводу невиплати зарплат були також страйки працівників Запоріжжяобленерго, Черкасиобленерго, Луганського енергетичного об'єднання. І це все після масштабного підвищення тарифів для населення і бізнесу. Звідси висновок: підвищені тарифи ідуть кудись і комусь, але не на підвищену і стабільну зарплату працівникам галузі.

5. Рішення щодо природного газу взагалі не має відношення до встановлення ціни на електроенергію — це різні сфери. Нафтогаз має спеціальні обов'язки з постачань газу лише для прямих потреб населення та потреб населення у опаленні. Для виробництва електроенергії спеціальних обов'язків не було і немає.

6. Політика винагороди керівників. Це нова та неповна інформація. У яких керівників енергетичних керівників можуть змінитися зарплати так, що це може призвести до зростання тарифів?

Тепер компанії Дтек Ріната Ахметова, окрім Роттердаму+, споживачі мають заплатити ще раз — профінансувати зростання зарплат їх керівників? Чи для Центренерго, де був зірваний конкурс з призначення керівництва, а діючі керівники за два роки не змогли організувати тендерну закупівлю вугілля?

Зростання зарплат може сприйматися позитивно, але якщо відповідає якості та принципам роботи. Тим більше, якщо таке зростання відбувається за рахунок споживачів. Тому дуже цікаво дізнатися, що ж такого відбулося у 2017 році із зарплатами керівників енергетичних компаній, що це має суттєвий, як стверджує Дмитро Вовк, вплив на ціну електроенергії.

7. Курс гривні до долара. Мовляв, у бюджеті-2018 прогнозний курс становить 30,1 грн за долар, тому це буцімто сприяє зростанню ціни. Це неправда. У бюджеті прогнозований курс використовується для того, щоб порахувати податки, які прив'язані до імпорту або до іноземних валют (мито, акцизи).

Цей прогноз найчастіше відірваний від реального курсу валют. Немає жодного нормативного документу, який би прив'язував тарифи до прогнозного курсу долара у бюджеті.

Але реальний курс долара має певний вплив. Найбільше — через формулу “Роттердам+”, яка для розрахунку ціни електроенергії бере ціну вугілля у Роттердам + вартість доставки 8500 км (реально цієї доставки не відбувається, жодної тони не було привезено із Роттердаму). Всі ці показники у доларах. Але такі доларові тарифи у нас не з'явилися просто так — саме НКРЕКП ввів таку формулу, тобто зробив ціну електроенергії суттєво залежною від валюти.

І тепер теплова генерація, 75% якої володіє компанія Ахметов, отримує де-факто валютні тарифи. У разі девальвації це лягає на споживачів — тарифи зростають.  75% вугілля в Україні видобуває так само компанія Дтек. Тепер її вугілля нижчої якості (сірка 2%) закладається у тарифи у доларових цінах, як більш якісне вугілля з Роттердаму (сірка менше 1%).

Висновок

Більшість із вказаних “факторів із суттєвим впливом на тарифи” є або маніпулятивними, або відверто неправдивими. Імовірно, сьогодні є підстави для перерозподілу коштів між самими виробниками, або від генерації до дистрибуції (наприклад, для фінансування збалансованої моделі RAB-тарифів).

У Європі тарифні кошти між виробниками та транспортувальниками (мережами) діляться у пропорції приблизно 60% на 40%, а в Україні — 85% на 15%. Але підстав для підвищення саме оптової ціни електроенергії немає.

Разом з тим питання зростання оптової ціни електроенергії активно піднімається деякими компаніями теплової генерації, бо саме вони оримають додаткові кошти. Неймовірно, але незважаючи на те, що тариф ТЕС за останні півтора роки виріс майже на 100%, гендиректор компанії ДТЕК Максим Тімченко в інтерв'ю Новому Времени знову заявив, що тариф ТЕС не покриває їх ціну вугілля і вони “це питання ставлять достатньо гостро”.

Чи піддасться регулятор тиску, чи будуть побажання енергетичного монополіста Ріната Ахметова виконані, уже скоро дізнаємося. Але за ситуацію несе відповідальність і президент, адже тарифний регулятор НКРЕКП — це його вертикаль влади.

Андрій ГЕРУС, екс-член НКРЕКП, член правління бізнес-ради “Ціна держави”