Слуги і море. Як борються за право будувати на воді?

 Мета, про яку говорять законотворці: збалансувати інтереси держави та інвесторів, спростити механізм будівництва у внутрішніх морських водах і територіальному морі тощо.

Схожа ініціатива є в її колег зі “Слуги народу”, тільки стосується земель сільськогосподарського та оздоровчого призначення, які хочуть віддати під промисловість за спрощеною процедурою. Вона має підтримку заступника голови Офісу Президента Ростислава Шурми. І там так само законотворці ігнорують екологічну оцінку землі і можливі наслідки для довкілля.

На воді пропонують зробити те саме — внести зміни до Водного кодексу. І якщо це станеться, то не треба буде погоджень з облдержадміністраціями чи Держводагентством.

Спершу, 9 жовтня, Шуляк презентувала проєкт на екологічному комітеті.

“Група нардепів спільно з Мінінфраструктури, плюс представники бізнесу — розробники документа. Є низка проблем з реалізацією інвестиційних проєктів, чи виконують їх за державні, чи за приватні кошти… Розуміємо навантаження, яке йде на порти Донеччини, як швидко треба в цьому регіоні відновлювати після обстрілів інфраструктуру, створювати нові споруди... Ми робимо певну дерегуляцію, коли усуваємо необхідність отримання погодження відведення землі та водного простору для торговельного мореплавства”, — зазначила Шуляк.

І додала, що Кабмін може доручати ОДА передавати в користування ділянки, розташовані поза межами територіальних одиниць. Цю ініціативу на засіданні підтримав заступник міністра інфраструктури Юрій Васьков.

Керівник експертного відділу ГО “Українська природоохоронна група” Петро Тєстов наголошує, що є серйозні ризики для екології:

“Пропонують прибрати чиновницьке погодження будівництва на землях водного фонду, мовляв, достатньо лише проєктної документації. Але ж за достатню суму завжди знайдуться сертифіковані проєктанти, які запроєктують усе, що захоче замовник. Наприклад, будівництво в прибережній смузі під виглядом “реконструкції гідротехнічної споруди” чи втручання в русло річки для облаштування приватних пляжів і ставків під виглядом “гідротехнічних робіт”. І саме погодження може зупинити такі проєкти. Тож якщо ця “дерегуляція” відбудеться, нас очікує хаотичне та неконтрольоване будівництво і тут”.

Держагентство водних ресурсів України вже зазначило: запропоноване спричинить “неконтрольовані процеси різного роду будівництва на землях водного фонду, прибережних захисних смугах, смугах відведення, зонах санітарної охорони, що вплине на екологічний стан поверхневих водних об’єктів”.

Про альтернативний проєкт представник Держагентства водних ресурсів Ігор Гопчак на засіданні екологічного комітету сказав так:

“Зауважень не було, ми написали, що відсутні пропозиції. Там Держводагентство погоджується”.

Міндовкілля у своїх пропозиціях наголошує, що законопроєкт Шуляк не враховує факту, що землі водного фонду — це не лише море, а й річки, інші водойми громад. 

Тим часом представниця Міндовкілля наголосила, що документ створює правову невизначеність з приводу обов’язкового / необов'язкового погодження проєктів із центральними та місцевими органами влади і може спричинити неконтрольоване будівництво.

Голова екологічного комітету Олег Бондаренко (“Слуга народу”) зазначив, що погоджується з висновками Міндовкілля та Держводагентства. Така законотворчість могла з’явитися, тому що автори не поспілкувалися з фахівцями водоохоронної галузі:

“Ця редакція може призвести до масштабних негативних наслідків для всіх водних об’єктів і довкілля України. Моя принципова позиція: виключити до другого читання із законопроєкту всі інші водні об’єкти, крім морських. І ми будемо за це боротися, подавати правки і добиватися, щоб їх урахували”.

Народна депутатка Юлія Клименко зазначає, що в екоінспекції є корупція, але це не означає, що відомство не повинно діяти і контролювати:

“Для європейської моделі екологія — це фільтр № 1. Нам усім пити воду з Дніпра, нам усім купатися в річках і морі, куди річки впадають. Якщо не буде чіткої некорумпованої регуляції — це загроза для екології, загроза хаотичної забудови і на воді. Порт — це вершина айсберга. До нього йтимуть залізниця, автодороги, очисні споруди, інша інфраструктура, яка дає не тільки логістику, але й шум, викиди, забруднення, якщо неправильно спроєктовано або збудовано. Це великий організм”.

“Громада має як мінімум знати, що буде на річці або біля моря, і висловитися з цього приводу. Чи бажають вони, скажімо, на київських схилах новий порт? Якщо, наприклад, буде промисловий порт, то вже не буде рекреації та туризму”, — наголошує Клименко.

Залучити до обговорення бізнес, але не екологів

20 жовтня проєкт мали розглядати безпосередньо на комітеті, який очолює Шуляк. Він був у порядку денному разом з проєктом Клименко і міг би бути проголосований. 

Але народний депутат Роман Лозинський (“Голос”) попросив зняти їх з розгляду, бо законодавча ініціатива не пройшла розгляду на підкомітеті:

“Законопроєкти 9664 і 9664-1 важливі. Але засідання підкомітету не відбулося. Ми не заслухали сторін, щоб якісно опрацювати. Звісно, комітет має право ухвалити рішення. Але моя пропозиція — розглянути на наступному засіданні. І, може, хтось скаже, чому не було засідань підкомітетів? У нас 98% законопроєктів проходять цю процедуру”.

Олег Дунда (“Слуга народу”) наголосив, що просив Шуляк відправити листа на НАЗК з проханням призначити антикорупційну експертизу: 

“Чому не відбувся підкомітет? Висновки надійшли лише вчора ввечері. Опрацювати їх за дві години — це не дуже добре. А по-друге, є звернення на НАЗК — і воно розглядає ці законопроєкти. Я нагадаю, що ми мали досвід неврахування думки НАЗК, коли розглядали проєкт 5655 (містобудівна “реформа” — Авт.). То щоб не повторилася історія, я прошу дослухатися до пропозиції пана Романа Лозинського. Багато бізнес-асоціацій дзвонили, що хочуть бути під час розгляду, треба запросити представників бізнесу, у них є застереження. Тому на наступному комітеті ми прозоро це проведемо, з урахуванням пропозицій НАЗК”.

Шуляк підтвердила, що отримала листа від Дунди, і додала, що він і сам міг би відправити законопроєкти на антикорекспертизу і не затягувати процес. Натомість член комітету роз’яснив, що досвід містобудівної “реформи” засвідчує протилежне.

“5655 підтримується НАЗК і є основою для державної антикорупційної стратегії, яку зараз реалізує уряд”, — наголосила Шуляк.

Екологи дивуються, чому народні депутати говорять лише про залучення бізнесу, коли ініціатива безпосередньо стосується впливу на довкілля:

“Дивно це виглядає. Законопроєкт вносить серйозні зміни у природоохоронне законодавство. Але чомусь його обговорюють лише з профільним бізнесом, а екологи і громадськість дізнається про це постфактум, коли вже все готове”, — наголошує біолог УПГ Єгор Гринник.

Юлія Клименко акцентує: тему портів мали б розглядати не в комітеті, де головує Шуляк, а в транспортному, членом якого є Клименко:

“Шуляк, віцепрем'єр Кубраков, заступник міністра Васьков розуміють, що в нас будуть ставити питання, а в Шуляк для них більш прохідна ситуація. Тому розглядає цей комітет, який не має експертизи в транспорті і логістиці. Наш комітет запросив би весь сектор: власників портової інфраструктури, бізнес, логістику, екологів. Узагалі всіх, хто бере участь у зерновому коридорі”.

“Я подала альтернативний проєкт. Він неідеальний. Але моя задача, щоб довкола цього була дискусія. Щоб не було так, як з містобудівною “реформою”, де діяли лобістські інтереси. Усі мають бути залучені до обговорення. У морській галузі велика корупція. Порти —- це до 70% економіки країни. Якщо ми не проведемо цей законотворчий процес якісно — інвестор не прийде. У нас є ризики, що це може законсервувати чинну корупційну систему на рівні органів влади та Мінінфраструктури”, — додала Клименко.

Транспортний комітет має розглянути цей проєкт 25 жовтня. Відповідь від НАЗК повинна надійти орієнтовно за тиждень.