Слони в язиковій лавці

Закон про мови Колесніченка-Ківалова буде підписано. Одночасно Президент направить до Ради як першочерговий закон про розвиток української мови. В результаті і українська громада буде невдоволена і російськомовна не відчує радощів перемоги. Уже зараз слід говорити, що передвиборний спектакль під назвою “Ми захистимо російську мову і будемо розвивати українську” задумував автор, який користується одним єдиним принципом: “публіка дура”. І не суть важливо, хто автор цього водевільчика — Шувалов, патрони Колесніченка чи хтось із “друзів” Суркова. Головне те, що цими метаннями слонів в “язиковій лавці” робиться все, аби понизити особистий рейтинг Віктора Януковича (у Партії регіонів він і без того невисокий).

Отже, як будуть розвиватися події. Закон Колесніченка-Ківалова вступить в силу (якщо там і будуть косметичні зміни, то від цього суть закону не зміниться). Вибори “регіонали” разом із “тушками” виграють і всім буде здаватися, що мети досягнуто. Насправді ж через рік виявиться, що більшість норм не виконується. Виключно через те, що в бюджеті просто нема стільки грошей, щоб задовольнити всі “хотілки” ківалових і Ко. Напередодні передвиборної кампанії 2015 року, особливо на фоні складної економічної ситуації (наразі не видно жодної причини, щоб реформи почали втілюватися в життя) питання мови знову виникне. І тут Януковичу або ж доведеться удосконалювати цей закон (читай вводити другу державну), або потрібно буде вигадувати нове “Голосуй або програєш”. Правда, 2015 — це не 1999, і можна програти. Тим більше, що на російськомовному полі з’явиться Віктор Медведчук чи будь-хто інший, кого захоче підтримати Путін. А зараз улюблені кулуарні розмови “регіоналів” на цю тему зводяться до того, що головними емісарами Москви є Тимошенко і Яценюк.

Щодо української частини суспільства, то її не влаштовуватиме жоден із варіантів, який запропонує Янукович в законі про захист української мови. Чому? Перш за все тому, що цей закон команда Президента не буде в жодному разі втілювати в життя. Команда Януковича морально не готова до цього. А сам Янукович не буде перевіряти його виконання (перевірить тільки, якщо когось треба буде звільнити). По-друге, цей закон має сенс у тому випадку, коли держчиновника змусять вільно говорити українською і відповідати перед громадянами тією мовою, якою до нього звертаються. Але у нас є не тільки Азаров чи Колесніченко. У нас є “просто Міша” з Харкова, є Костусєв, є Константинов і ще сотні відданих “регіоналів”, які не хочуть навіть думати про те, що вони можуть заговорити державною мовою. Простіше кажучи, цей закон виявиться фількіною грамотою. І про це знають і в команді Президента, і в команді його опонентів. Ще до того, як цей закон буде написано.

Минулий рік політтехнологи Януковича присвятили тому, що відгороджували його від світу. Вони зробили все від себе залежне, щоб Президент, а головне — Україна стала країною, яка знаходиться на грані ізоляції. Таким чином у Президента забрали головний козир багатовекторності — можливість у будь-який момент повернути корабель за вітром. Тепер політтехнологи хочуть запропонувати Президенту взяти нову ізоляціоністську висоту — створити конституційну більшість. За легендою, це потрібно для того, щоб в момент “Х” парламент змінив Конституцію і зміг обирати Президента. Насправді ж, конституційна більшість потрібна не Януковичу. Вона потрібна росіянам, які добре пам’ятають досвід Кучми, який умів час від часу прикриватися парламентом коли його “нагинали”, проводити певні рішення, які він не хотів втілювати в життя. Як тільки Янукович створить конституційну більшість — він втратить будь-який люфт. Навіть формальний. Чи розуміє він, який це насправді тягар — повнота влади? Очевидно, що ні.

І останнє. Чим ближче до президентських виборів, тим більше росіяни будуть активізовуватися в наших широтах. Під прапорами Партії регіонів до парламенту пройде кілька десятків відкритих українофобів. Копітка праця росіян дозволить цю цифру збільшити, якщо на це буде політична воля. Тому, граючи на російській карті, Президенту України варто пам’ятати, що його головні вороги — це не “Свобода”. І це навіть не Тимошенко. Його головні вороги знаходяться саме на Сході і Півдні України. І єдиний вихід для нього — почати зшивати два береги Дніпра. Але до цього він не готовий. Його політтехнологи безапеляційно кажуть, що це не допоможе йому перемогти. Хоч саме ця теза і є найбільшим абсурдом правління Януковича.

Вадим ДЕНИСЕНКО