Скільки олігархи сплатили ренти на видобутку руди і як уряд пішов їм на поступки

Олігархи намагаються домовитися про послаблення податкових змін, якими пропонується підняти ренту на видобуток залізної руди. Частково їм це вдалося — у фінальній версії законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу (так званий другий антиолігархічний законопроект), яким серед іншого піднімається рента на видобуток руди, уряд пропонує на третину знизити ставки ренти на руду порівняно первинним варіантом законопроекту.

Сплата рентної плати від видобування залізних руд — значна стаття витрат гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК).

В 2018 році до бюджету було сплачено 2,04 млрд грн ренти на руду. В 2019 році ГЗК сплатили до бюджету 3,3 млрд грн ренти. Минулого року обсяги сплати ренти зросли до 3,9 млрд грн, свідчать дані ДПС.

Зростання пов'язано зі збільшенням ставки ренти на видобуток залізної руди з 8% до 11% та 12% — якщо ціна руди перевищить $70/тонна. Відповідний законопроект 1210 був прийнятий в січні 2020 року і запрацював з травня того ж року.

Водночас ключову роль в нарахуванні ренти на видобуток руди грають не відсоткові ставки, а база нарахування податку. І до прийняття закону №1210 і після вона залишалася незмінною — рента нараховується на вартість залізної руди, видобутої до збагачення і огрудкування (собівартість видобутку руди), а не з розміру міжнародних цін.

Якби тоді, на початку 2020 року, власники гірничо-збагачувальних комбінатів не пролобіювали незмінність бази оподаткування рентою видобуток руди, то бюджет отримав би значно більше. Адже протягом минулого року ціни на залізну руду в Китаї, який є основним споживачем нашої руди, зросли більш як вдвічі.

На графіку показана динаміка росту цін на руду з вмістом заліза 62% в Китаї, який визначає світову ціну ($/тонна).

З січня 2020 року і по сьогоднішній день тонна залізної руди подорожчала з $80 до $215, але ГЗК протягом всього періоду продовжували сплачувати приблизно $3 ренти з тони сировини.

В результаті, загальний розмір сплати ренти на видобуток залізних руд в 2020 році становив 3,9 млрд грн. Водночас 11 найбільших виробників залізної руди України отримали 42,7 млрд грн чистого прибутку.

Своїм акціонерам вони виплатили 40,8 млрд грн дивідендів з чистого прибутку попередніх років. В тому числі в 2020 році (з урахуванням дивідендів металургійних холдингів Метінвест та АрселорМіттал Кривий Ріг).

Державна податкова служба опублікувала рейтинг 200 найбільших платників податків України в розрізі видів податків кожного з платників, що потрапив у рейтинг.

Південний ГЗК і КЗРК входять в п'ятірку найбільших платників дивідендів. Більше своїм акціонерам платять тільки Приватбанк та Арселор Міттал Кривий Ріг (АМКР). Останній в 2020 році сплатив 88 млн грн ренти. Основана спеціалізація комбінату — переробка залізної руди і виробництво стального прокату.

Запорізький залізорудний комбінат (ЗЗРК) сплатив 461 млн грн ренти. Комбінат видобуває залізну руду підземним методом і має вищу собівартість на відмінну від кар'єрного методу видобутку.

Більше 60% видобутку руди в Україні контролює Рінат Ахметов (включаючи ГЗК Метнівеста, Південний ГЗК, частки в КЗРК та ЗЗРК). В 2020 році Метінвест отримав $1,45 млрд EBITDA від продажу руди. Південний ГЗК — 18,2 млрд грн чистого прибутку, водночас КЗРК — 1,7 млрд грн прибутку.

Ще майже третину руди видобувають Полтавський та Єристівський ГЗК групи Ferrexpo. В 2020 році EBITDA компанії виросла на 46% — до $859 млн. Чистий прибуток становив — $635 млн, або на 57,5% більше 2019 року. Акції компанії торгуються на Лондонській фондовій біржі.

Президент Володимир Зеленський разом зі своєю командою ініціювали збільшення ставок ренти на видобуток руди. Відповідні зміни до Податкового кодексу були включені в ресурсний законопроект №5600, розроблений Кабінетом міністрів.

Спочатку уряд пропонував ввести диференційовані ставки ренти на видобуток руди в залежності від ціни: ціна менше $65/тонна — ставка 0,1%; $65-85/тонна — 3%; $85-120/тонна — 8%; $120-150/тонна — 12%; $150-180/тонна — 14%; $180/тонна — 16%.

Базою оподаткування встановлюється ринкова ціна на руду з вмістом заліза — 62%, згідно індексу FE CFR China інформагентства Platts.

Попередній варіант змін до ПК в частині ставок на руду 

Уразі прийняття законопроекту у такому варіанті ренті платежі, за даними Concorde Capital, зросли б до 15-20% від EBITDA за 2020 рік для Метінвесту і Ferrexpo в періоди високих цін.

Однак у фінальній опублікованій версії законопроекту уряд пішов на поступки олігархам — власникам ГЗК, адже ставки ренти змінилися: 3,5% — якщо ціна залізної руди становить $100 і менше; 5% — якщо ціна тони більше $100, але не перевищує $200; 10% — якщо ціна руди вища $200.

База оподаткування залишається незмінною.

Фінальний варіант змін до ПК в частині ставок на руду

Зараз тонна залізної руди з вмістом заліза 62% коштує більше $210. Відповідно за максимальною ставкою ренти в 16%, олігархи платили б з тони руди в бюджет України більше $33, однак уряд пропонує знизити їхні платежі до $20/тону.

Окрім того, уряд Дениса Шмигаля, який раніше працював топ-менеджером в ДТЕК Західенерго Ріната Ахметова, запропонував також при розрахунку ренти на руду застосовувати коригуючий коефіцієнт 0,9 в залежності від умов видобутку руди.

Тобто, якщо умови видобутку руди — ускладнені, то застосовується цей коефіцієнт і платежі ГЗК знижуються ще на $2 на тоні руди, підрахував інвестаналітик Concorde Capital Дмитро Хорошун, якого цитує Forbes.

“Таким чином, Уряд знизив майбутні платежі по ренті на 44% від ставки, ухваленої в травні (мається на увазі попередній варіант законопроекту — БЦ). А якщо ринкова ціна на руду опуститься до $180, то металурги платитимуть вже на 72% менше, ніж передбачалось у першій версії законопроєкту. Уряд пішов на поступки металургам для періодів високих цін, погодившись стягувати на 40—70% менше, ніж у попередній версії” — пояснює Хорошун.

Гірничо-збагачувальні комбінати займають лідируючі позиції в нашому рейтингу найприбутковіших компаній України.

Юрій ВІННІЧУК