Сировинна економіка. Що купувала і продавала Україна в 2021 році

З іншого боку, окрім енергоносіїв, найбільший обсяг імпорту у грошовому вимірі приходиться на автомобілі, мобільні телефони сільськогосподарську та комп'ютерну техніку.

Тобто, країна продає товари зі спадаючим потенціалом: чим більше буде видобуто залізної руди, тим дорожчою буде собівартість ї подальшого видобутку.

Натомість, ми імпортуємо товари зі зростаючим потенціалом: після розробки нової моделі автомобілю або телефону, собівартість їх подальшого виробництва постійно знижується.

Крім того, сировинна продукція не потребує великої кількості робочих місць. На відміну від виробництва продукції з доданою вартістю, яка передбачає створення технологій, виробничі ланцюжки, залучення набагато більше робочих місць.

Використовуючи систему Державної митної служби “Показники зовнішньої торгівлі України”, БізнесЦензор проаналізував структуру імпорту та експорту України за минулий рік.

“Вдалий” 2021 рік

Після “ковідного” 2020 року світова економіка пішла вгору. В 2020 році зниження споживання призвело до зупинки виробництва і меншого споживання сировини.

Відтак, коли світова економіка почала відновлюватись, виробники commodities (біржових товарів) не встигали задовільнити попит. Ціни на сировину в світі почали рости.

Саме цим пояснюється ріст номінального внутрішнього валового продукту (ВВП) України в 2021 році більше ніж на 3%.

Це означає, що коли в 2022 році ціни на сировину припинять зростання і відкотяться назад, ріст ВВП ледве перевалить 1%. А це дуже мало для української економіки.

Також завдяки високим цінам на сировину обсяг експорту в 2021 році збільшився на 38% — до $68,2 млрд.

Але через те що Україна залежить від імпорту енергоносіїв — нафтопродуктів, природного газу та вугілля — обсяг імпорту також значно виріс: на 36%, до $73,3 млрд.

Негативне зовнішньоторгове сальдо також виросло і склало $5,06 млрд. Україна з 2006 року має негативний торговий баланс. Країна, як економічне об'єднання, постійно у збитках.

Це б не було проблемою, якби ці збитки утворювались би за рахунок імпорту технологій чи виробничого обладнання. Але із сучасною економічною політикою не існує передумов для позитивного торгового сальдо у найближчі роки.

Дефіцит торгівельного балансу в кінцевому рахунку призводить до дефіциту державного бюджету. Щоб покрити його, Україна постійно позичає гроші у міжнародних інституцій та на світових ринках капіталу за рахунок випуску облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).

Структура експорту

За групами товарів, в 2021 році найбільшу частку в експорті займали чорні метали. Цієї продукції було продано майже на $14 млрд. Ця ж група показала найбільший приріст вартості. Її обсяг виріс на 81% порівняно з 2020 роком.

В 2020 році найдорожчим експортом було зерно.

Всі без виключення товарні групи експорту додали у вартості. Це пов'язано із ростом вартості сировини та загальносвітовою інфляцією в 2021 році.

Крім чорних металів, найбільший приріст показали металеві руди: $7,1 млрд, плюс 61% порівняно із 2020 роком. При тому, обсяг експорту у тонах в 2021 році скоротився.

Також великий приріст у вартості показали експорт обробленої деревини та меблів. Плюс 43% та 40% відповідно.

Якщо дивитись по конкретних товарних позиціях, згідно українського класифікатора товарів зовнішньо економічної діяльності (УКТ ЗЕД)найдорожчим експортним товаром України в 2021 році була залізна руда.

Як не раз писав БЦ, найбільшими експортерами цієї сировини з України є Метінвест Ріната Ахметова та Вадима Новинського, а також Ferrexpo Костянтина Жеваго.

З 2015 року ціна руди коливалась від $60 до $120 за тону. Але влітку 2021 року її ціна досягала $240 за тону.

У лютому 2021 року, коли ціни на руду почали зростати, у Верховній Раді був зареєстрований проєкт закону №5600, який серед іншого підвищував рентні податки на руду. Таким чином уряд збирався вийняти надприбутки у операторів гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК).

Але закон було ухвалено лише наприкінці листопада 2021 року, коли пік вартості руди вже минув.

В 2020 році українські ГЗК отримали чистого прибутку 42,7 млрд грн. При тому, сплатили рентних платежів 3,9 млрд грн. В 2021 році їх прибутки будуть набагато більшими, а рентні платежі залишаться практично на тому ж рівні.

Друга позиція експорту за вартістю — соняшникова олія. Україна є найбільшим в світі експортером цієї продукції.

Найбільшим переробником і експортером соняшникової олії є агрохолдинг Kernel Андрія Веревського та Віталія Хомутинніка.

Наступні позиції — кукурудза та пшениця. Їх найбільшими експортерами є той же Kernel, Нібулон Олексія Вадатурського та міжнародні корпорації: китайська COFCO, американські Bunge та Cargill.

Наступні три позиції займають металургійні напівфабрикати, які експортують переважно Метінвест та “АреселорМіттал Кривий Ріг” (АМКР) Лакшмі Міттала.

Цікаво, що найбільшим покупцем напівфабрикатів зі сталі є Італія. Там розташовані два заводи що належать Метінвесту: Ferriera Valsider та Metinvest Trametal.

Ці заводи використовують українські заготовки, щоб виробляти готову продукцію. Тобто, видобуток сировини та плавка сталі, що псують екологічний стан, відбуваються в Україні. А додана вартість виробляється в Італії.

Восьму позицію за обсягом валютних надходжень займає експорт кабелів для автомобільної промисловості Європи.

Ще з 2017 року на заході країни активно почали відкриватись заводи із виробництва проводки для автомобілів. Це виробництво потребує великої кількості відносно не кваліфікованої ручної праці.

Головні причини інвестицій: відносно дешева робоча сила в Україні і близькість до європейських автомобілебудівних заводів.

Наразі в Україні більше 10 заводів зі скрутив кабелів для авто. Як писав БЦ в 2019 році, найбільші інвестори в цій галузі: японські корпорації Sumitomo Electric Bordnetze та Fujikura, німецька Leoni, французька Nexans.

Ці підприємства працюють за толінговою схемою. Тобто, беруть сировину на переробку. В Україну імпортуються кабелі, скручують в систему проводки для авто і експортуються на автозаводи в Німеччину, Польщу, Румунію.

Так, вартість експорту кабелів в 2021 році склала $1,6 млрд. А вартість імпорту тієї самої товарної позиції — $0,6 млрд.

Дев'яту позицію в експорті займає ячмінь. Україна входить в п'ятірку найбільших світових експортерів цієї продукції. Найбільші експортери — ті самі агрохолдинги, що продають кукурдзу і пшеницю.

Замикає ТОП-10 позицій експорту феросплавна продукція, яка використовується металургійними заводами для виробництва сталі.

В цю галузь контролює фінансово-промислова група Ігоря Коломойського. Їй належать Покровській та Марганцевий ГЗК, які видобувають 100% марганцевої руди для виробиництва феросплавів. А також — найбільші підприємства в цій галузі: Нікопольський та Запорізькій феросплавні заводи.

Структура Імпорту

Судячи із структури імпорту по товарним групам, найбільшою проблемою економіки України є дефіцит енергоносіїв. На закупівлю нафтопродуктів, природного газу та вугілля в 2021 році Україна витратила майже $15 млрд.

Ситуація ускладнена тим, що в 2021 році через відновлення світового виробництва, енергетичну кризу в Китаї та обмеження експорту газу в Європу Газпромом, ціни на природний газ досягли історичного максимуму. В жовтні ціни доходили до $2000 за тисячу кубів, хоча ще в 2020 році вони опускались до $150 за тисячу кубів.

Крім мінеральних палив, найбільшими групами товарів по імпорту були транспортні засоби, включаючи легкові авто, сільськогосподарську техніку та техніку для дорожнього будівництва. Питома вага у хімічної продукції, пластмас та добрив.

Якщо дивитись по конкретних товарних позиціях, найдорожчим імпортним товаром в 2021 році були нафтопродукти. В першу чергу — дизельне пальне.

Україна щорічно споживає нафтопродуктів в еквіваленті близько 15 млн тон нафти. При тому, видобуток сирої нафти в 2021 році склав всього 2,4 млн тон. Основними постачальниками дизпалива в Україну залишаються Білорусь та Росія.

Друга позиція імпорту — природний газ та скраплений газ (пропан, бутан). Україна щорічно видобуває близько 20 млрд кубів газу, а споживає — близько 30 млрд кубів. В 2021 році Україна імпортувала природного газу на $4,04 млрд. Ще майже на мільярд доларів — скрапленого газу.

Слід зазначити, що в 2021 році в статистку потрапив розмитнений обсяг газу з РФ, фактичне постачання якого відбулось в 2015 році. Митна вартість цього ресурсу склала $0,58 млрд.

Третю позицію імпорту займають легкові автомобілі. Цікаво що найбільшим їх джерелом в 2021 році були США. Як правило, це імпорт авто після ДТП, що були закуплені на аукціонах страхових компаній в Америці.

На четвертому місці імпорт вугілля. Найбільшим його джерелом для України лишається російська Федерація. Найбільші споживачі — Метінвест Ріната Ахметова, який закуповує коксівне та енергетичне вугілля для виробництва сталі, а також ДТЕК Ріната Ахметова, який завозить з РФ вугілля для Луганської ТЕС.

Далі йде імпорт мобільних телефонів та комп'ютерної техніки, де основним постачальником є Китай.