Сергій Пашинський: Контрабанду нафтопродуктів “кришують” конкретні посадові особи СБУ

У п’ятницю 22 травня “Українська правда” опублікувала розслідування “Як заробити на вкраденому. Історія конфіскованих нафтопродуктів Курченка” .

У ній розповідалося про те, як державне підприємство “Укртранснафтопродукт” реалізувало конфісковані нафтопродукти Курченка приватній компанії “Укройлпродукт” за заниженою ціною. Компанія належить бізнесмену Сергію Тищенку — близькому знайомому голови парламентського комітету із питань безпеки і оборони Сергія Пашинського.

Одразу після публікації тексту Пашинський попросив надати йому право відповіді на факти, що були озвучені в матеріалі.

Народний депутат призначив зустріч у своїй громадській приймальні на вулиці Липській. В його робочому кабінеті сильно накурено. Пашинський емоційно відповідає на запитання “Української правди” та по можливості підкріплює свої слова депутатськими запитами та відповідями на них із різних державних установ.

— “Вдячний, що після публікації, з моєї точки зору неоднозначного матеріалу, ви все ж таки вирішили взяти в мене коментар. Я дійсно це ціную. Факти, викладені в ній, на мою думку, тенденційні і неправдиві.

— Які саме?

— Справа в тому, що вперше історію того, що я ці нафтопродукти “вкрав”, показав телеканал Інтер і це було наприкінці квітня...

— У статті не стверджується, що ви вкрали нафтопродукти. У статті стверджується, що ви знайомі з бізнесменом Сергієм Тищенком та своїм знайомством йому допомагали.

— Сергій Соболєв і Добродомов в ефірі Шустера заявили, що саме “вкрав”, після чого я відразу подав на них до суду. Звичайно, я не міг не відреагувати, і відразу написав депутатські запити до всіх, кого у цій історії звинуватили.

28 квітня я звернувся і до пана генерального прокурора Віктора Шокіна, щоб він прояснив цю ситуацію. ГПУ дала мені чітку відповідь. Тут (Пашинський демонструє відповідь Генеральної прокуратури — УП) коротенько описується фабула, факти були перевірені, складу кримінального злочину в самому факті передачі цих нафтопродуктів на зберігання та реалізацію вони не вбачають.

Оскільки в цих заявах постійно фігурувала якась невідома мені “жовта рідина”, якою нібито визнали частину нафтопродуктів, і те, що ДП “Укртранснафтопродукт” не сплатило ніяких податків, я звернувся уже й до ДФС, з проханням перевірити всі факти, викладені Добродомовим, а також правильність нарахування податків, і до МВС, щоб вони перевірили стан арештованого майна, і до Генпрокуратури.

Потім я звернувся безпосередньо, тому що інформаційна антикампанія продовжувалася — до самого підприємства ДП “Укртранснафтопродукт” з вимогою надати повну інформацію щодо того, що відбувається зараз з арештованими нафтопродуктами. І отримав детальну відповідь.

Якщо брати інформацію з вашої статті про дані СБУ про 14 тисяч тонн нафтопродуктів, дуже цікаво було б подивитися на ці дані СБУ, я звернувся до Наливайченка з проханням.

— Ви знайомі з Сергієм Тищенком? Які у вас були стосунки, чи обговорювали ви тему реалізації нафтопродуктів?

— За 20 років у політиці і 10 років — з 1991 до 1999 в бізнесі — я був незнайомий тільки з сім’єю Януковича і сім’єю Азарова.

Так, я знайомий з Тищенком. Ми познайомилися з ним в 2004 році на третьому турі президентських виборів, коли я керував штабом Віктора Ющенка (Тищенко у своєму інтерв’ю “Українській правді” розповів, що колись був учнем батька Пашинського — УП) на 66-му виборчому окрузі.

Час від часу я з ним спілкуюся. Більше того, після цього всього бруду я просив його передати мені всю інформацію, якою він володіє.

— Він розповідав в інтерв’ю, що звертався до вас за якоюсь допомогою.

— Останній раз він до мене звертався перед Новим роком з інформацією про те, що невстановлені особи викачують нафтопродукти з продуктопроводу “Армавір-Угорщина”.

Це було напередодні новорічних свят. Він звернувся до мене і сказав, що він вважає злочином те, що відбувається. Я, як народний депутат, звернувся до правоохоронців, і цей злочин (тому що ті нафтопродукти на той момент були арештовані державою і нафтопродукт вже був у власності держави) було зупинено.

До мене постійно звертаються десятки людей, у тому числі бізнесмени. І я реагую.

— Вам не здається, що голова парламентського комітету з оборони й безпеки у країні, де йде війна, не повинен вирішувати бізнесові питання?

— Тобто ви вважаєте, що крадіжка державних нафтопродуктів — це бізнесові питання?

— Вони не державні були.

— Державні. На той час уже були всі рішення судів про передачу продуктопроводу і технологічного пального як цілісного комплексу у власність держави.

— Вони належали російській компанії...

— Неправда. Вони були арештовані державою на користь держави. Я розібрався, документи у вас є.

— А ви яку участь у цьому берете — як голова комітету з питань оборони? Чому не ваш колега Мартиненко — голова парламентського комітету із ПЕК — цим займається? Або чому цим не займається комітет з антикорупційної політики? Чому цим займається людина, яка має займатися безпекою та обороною? Хіба у нас нема чого робити у безпеці та обороні?

— Енергетична безпека — складова національної безпеки...

 А всі трубопроводи, газопроводи, реверси — це енергетична безпека України. У компетенції комітету і інформаційна безпека, і енергетична, і багато іншого.

Так, дійсно, до мене звернувся Тищенко з повідомленням про здійснення, на його думку, злочину. Але до чого тут його бізнес-інтереси? Я не маю до них ніякого відношення і не хочу мати. Я ж ніде не написав “захистіть” чи не просив когось щось передати чи віддати йому.

Я впевнений, що цей трубопровід повинен належати державі, держава його повинна експлуатувати. І я вважаю, що ми повинні поставити тут крапку.

А те, що Тищенко звернувся, бо він не хоче чиєїсь монополії, це їхні питання, нехай розбираються. Я не захищаю нічиїх бізнес-інтересів.

— Щодо нафтопродуктів Курченка... Тищенко звертався до вас за допомогою в реалізації цих нафтопродуктів його компанії?

— Поясню дещо, бо постійно мене питають люди, звідки взагалі взялося моє прізвище в цьому контексті.

У квітні минулого року, коли я виконував обов’язки голови Адміністрації президента, у мої функції входили і питання армії, Нацгвардії і АТО.

На той момент Україна жила за старим бюджетом, і армія теж. На забезпечення армії постійно не було грошей, ще й враховуючи абсолютно пусту казну, яка лишилася від Януковича. Ситуація тоді була справді критична, я не хочу навіть згадувати. Ми почали думати, де взяти хоч якісь ресурси для армії і Нацгвардії.

Я зв’язався з нашими правоохоронцями — з СБУ, ГПУ та МВС — і запитав, що у них є з заарештованого майна сім’ї Януковича. Ліквідного майна — я поставив так питання.

Мене було проінформовано, що є приблизно 50 млн доларів готівкою, 49 кг золота і нафтопродукти компанії Курченка. До речі, і гроші, і золото досі лежать у сховищах Укрексімбанку, чекаючи судів, які ніяк не відбудуться через недолугість нашої правоохоронної і судової системи.

Тоді я вийшов з ініціативою, щоб Кабінет міністрів прийняв відповідну постанову, яка б дала можливість продати ці нафтопродукти і передати гроші армії, це можна знайти в архівах Кабміну...

— Чому одразу не можна було віддати ці нафтопродукти, щоб просто заправити БТР і танки?

— Чому просто не передати армії бензин? У нас не було тоді гострої проблеми заправити танки. Слава Богу, на складах Міноборони щось лишалося, не все вкрали. Потрібні були живі гроші для фінансування інших програм. Тоді не вистачало буквально всього.

За моїми підрахунками, це дало б військовим більше 100 млн доларів — якраз вистачило би, тоді як раз переглядався бюджет і далі б було вже легше.

Але потім піднялася громадськість, в тому числі і ваше видання. Сказали, що це бандитизм, до рішення суду конфісковувати не можна.

Можливо, але я досі вважаю, що треба було тоді прийняти цю постанову, на жаль, так вона й не була прийнята, бо наші правозахисники підняли таку бурю обурення. На цьому мої контакти з нафтопродуктами Курченка закінчилися...

Хоча, враховуючи, що на сьогодні армія продовжує відчувати гостру потребу в тому числі у пальному, я звернувся до президента з пропозицією повернутися до цього питання і передати нафтопродукти напряму на потреби ЗСУ та Нацгвардії.

— Ще по Сергію Тищенку. Нафтопродукти були реалізовані за ціною, що нижча за ринкову, одній компанії. Ви вважаєте, що це нормальна ситуація, коли державне підприємство реалізує всі нафтопродукти одній приватній структурі?

— По одній структурі — ні, ненормально. Треба розбиратись чому. І хай правоохоронні органи цим теж займаються. Ще раз хочу підкреслити, до бізнеса Тищенка я ніколи не мав і не маю відношення. Але з іншої сторони, вибачте мене, ви звинуватили мене в крадіжці 250 млн. грн.

— Ми вас не звинувачували. Знайдіть, будь ласка, такі слова. Ви могли лобіювати бізнес-інтереси Тищенка.

— Я не буду з вами сперечатися. МВС контролює стан виконання рішень судів. Треба розбиратися чому сталося саме так.

— Скажіть, вам було відомо, що відбуваються якісь дії з нафтопродуктами, конфіскованими у Курченка, і що людина, яку ви добре знаєте, має до цього безпосереднє відношення? Ви ж спілкуєтесь з Тищенком? Він розповідав, що він купує продукти в “Укртранснафтопродукту”?

— Сергій Тищенко не є моїм підлеглим і кожного ранку про пророблену роботу не звітує. От і все. У нього є якісь питання — він може звернутися.

— Ви обговорювали питання стосовно того, що він отримує продукти з “Укртранснафтопродукту”?

— Так, він обговорював питання. Я звернув його увагу на те, що це підакцизний товар і що всі акцизи й ПДВ повинні бути сплачені в повному обсязі. Зараз сплачено вже більше 200 млн гривень, наскільки я знаю.

— Ви вважаєте, що Сергій Тищенко як бізнесмен міг отримати ці контракти з “Укртранснафтопродукту” без допомоги когось з керівних осіб держави, без допомоги заступників в якихось правоохоронних органах, без лобіста?

— В принципі, питання діяльності “Укртранснафтопродукту” — це питання компетенції Мінпаливенерго.

Я задавав питання: чому ці нафтопродукти взагалі треба було продавати? Тому що там є обмежений термін зберігання. Падає якість пального, октанове число. Експерти крім того пояснили, що при температурі 30-35 градусів на вулиці йдуть втрати, оскільки вони легкі.

Більше того, за отриманою мною інформацією як раз тільки світлі нафтопродукти й продані, а всі інші лишились на місцях зберігання.

Дочекаємось відповіді від МВС і ГПУ, і я вас з нею ознайомлю. “Укртранснафтопродукт” вказав також у листі, що там є ще мазут, газойль і технічна нафта. Там же майже 40 тис. тонн технічної нафти. І вони зараз з Кременчуцьким НПЗ ведуть переговори про переробку цього всього.

— Як ви прокоментуєте той факт, що на посаду департаменту паливно-енергетичного була фактично призначена ваша людина — за квотою Пашинського, який був сотником Майдану? Я маю на увазі Андрія Бойчука, який згодом призначив директором Володимира Гаврилова, який і продав нафтопродукти компаніям Тищенка. Як раз за два дні до того, як президент Порошенко вступив у свої обов’язки. Я так розумію, що ви поспішали.

— Хвилиночку. Неправда, Андрій Бойчук був призначений набагато раніше, і не тільки він.

— Він офіційно вступив на свою посаду 6 червня. Ми дивилися постанови Кабінету міністрів.

— Після Майдану я допомагав з працевлаштуванням всіх активістів. Далеко не тільки Бойчука. Дійсно підписував подання на них чи дзвонив по всіх усюдах, бо був абсолютно впевнений у цих людях. Була гостра потреба в патріотичних людях при кадровому голоді, коли повтікали “діячі” часів Януковича.

Активісти Майдану зараз дуже багато де працюють. Наприклад Роман Пицьків — першим заступником начальника УВС Чернігівської області. І Бойчука я рекомендував до Мінпаливенерго. Це було, до речі, в березні 2014 року, а не в червні... А що, він заступником міністра був призначений?

— Якщо факти з матеріалів справи, тобто данні силовиків, перекручені, як ви кажете, то який мотив, для чого це робиться?

— Ви кажете про якусь “справу СБУ”, яку не оприлюднюєте. Про її існування мені невідомо.

Тепер про причини такої брудної інформаційної атаки.

Перше. Думаю вона спричинена в першу чергу моїми діями при спробі вкрасти технологічне пальне з продуктопроводу. Комусь не дали заробити на рівному місці 1,5 млрд гривень.

Друге. Вперше тезу “Яценюк і Пашинський вкрали бензин Курченка” озвучив широко відомий в вузьких колах народний депутат Олександр Онищенко, знаний коневод і учасник всіх кримінальних схем Бойка, Ставицького і Курченка.

Наведу такий приклад: 26 лютого 2014 року, коли Янукович уже втік, а нового уряду ще не було, ДК “Укргазвидобування” продало більше 50 свердловин приватним компаніям за ціною легкового автомобіля, при собівартості свердловини декілька мільйонів доларів. Пан Онищенко мав безпосереднє відношення до цих схем.

Третє. За моєю ініціативою почався серйозний наступ на контрабанду нафтопродуктів через південні порти. Станом на сьогодні податковою міліцією, депутатами Народного Фронту і активістами зупинено і заблоковано злочинні схеми по незаконному ввезенню пального на територію України на сотні тисяч тонн, і порушено вже 170 кримінальних справ.

На жаль, нещодавно у нас з'явилася інформація, що “кришують” ці схеми конкретні посадові особи СБУ на чолі з заступником голови СБУ Юрієм Артюховим.

Цю інформацію ми зараз ретельно перевіряємо. Можливо саме тому ви отримали так звану “інформацію СБУ” про якусь “жовту воду”.

Атакуючи мене, вони хочуть отримувати можливість і далі реалізовувати свій кримінальний бізнес. Ціна питання тільки по продуктопроводу, контрабанді і незаконному продажу свердловин — більше трьох мільярдів гривень.

— А ви вважаєте, що ту записку, яку написали, написав особисто Артюхов?

— Думаю, не без його прямої участі. Він є першим заступником голови СБУ і начальником відділу “К” — боротьба з корупцією.

Повторюю — у нас є інформація з різних джерел, що людина, яка за своїми службовими обов’язками покликана боротися з корупцією, цю корупцію очолила. Зокрема — контрабанду пального.

— І кого вони кришують?

— Контрабандистів. В рамках цих 170 кримінальних проваджень, про які я казав, ведеться розслідування, і я думаю ви скоро почуєте відомі прізвища.

 — Зрозуміло, що контрабандистів. Які саме компанії?

— В запитах депутатів нашої фракції від групи Самоборони Майдану є конкретні назви компаній.

Севгіль МУСАЄВА-БОРОВИК, Матвій НІКІТІН