США валять євро

На світовому валютному ринку почалася велика сутичка. США з допомогою МВФ з усіх сил “топлять” європейську валюту.

Це потрібно для повернення на американські ринки грошових потоків, які стрімко тікають у різні частини світу.

Перший крок до сильного долара — це слабкий євро. За останні півроку єдина валюта подешевшала на 18%, і її з усіх сил штовхають ще нижче.

В останні місяці навіть звучали прогнози, що вартість євро і долара зрівняється. Наразі ж курс складає 1,238 долара за євро.

Преса натякає

Днями видання The Wall Street Journal зробило дивний випад проти євро. “Деякі крупні компанії і центральні банки демонструють все більший скептицизм щодо перспектив єдиної валюти”, — йдеться у статті “Євро стає радіоактивним”.

Видання посилається на власне опитування. Виявляється, майбутнє євро бачать похмуро хедж-фонди, довгострокові інвестори, компанії з різних секторів і центральні банки. У статті мало фактів, однак є сміливі припущення.

“В останні місяці увага зосереджувалася на хедж-фондах, які продають європейські активи. Але центральні банки і керуючі великими грошима мають на ринки валют більший вплив. Навіть якщо вони не будуть продавати євро-активи, невелика пауза у їх покупці може вплинути на валюту”, — відзначає автор.

Далі йдуть натяки, інсинуації та допущення: “Останнє ослаблення євро означає, що довгострокові інвестори і компанії можуть виходити з нього. Такий зсув викликає побоювання, що центральні банки стануть наступними”. Загалом видання вирішило полякати публіку, для чого висунуло декілька фактів.

Перша група фактів об'єднує заяви центробанків, які нібито підтверджують зроблене газетою припущення.

Центральний банк Південної Кореї — резерви складають 270 мільярдів доларів — у травні заявив, що проблеми із суверенним боргом країн єврозони роблять євро менш привабливою валютою.

Центробанк Ірану — резерви становлять 81 мільярд доларів — заявив, що він може переглянути структуру своїх резервів.

Росія — резерви сягають 400 мільярдів доларів — заявила, що у 2010 році вона менше вкладає в євро.

Друга група фактів — дані взаємних фондів, які зменшили частку активів у євро. Так, The Wall Street Journal називає кілька керуючих компаній, які у різний час відкрито ставили питання щодо євро.

“Чесно кажучи, не всі керуючі продають євро. Деякі бачать ослаблення валюти як можливість для покупки. Радник центрального банку Китаю, найбільшого гравця на валютному ринку з резервами більше 2 трильйонів доларів, заявив, що центробанк планує диверсифікувати структуру своїх валютних активів, і останнім часом відновив скупку євро”, — говориться у статті.

Позиція Китаю дуже вагома. Всього у резервах усіх центробанків світу знаходиться 7,5 трильйона доларів, і жодної статистики щодо зміни їх структури автор не навів.

Таким чином, усі викладені у статті припущення можна поставити під сумнів. Ніякої масової відмови від євро немає і близько. Хіба що центробанки багатьох країн стали меншими темпами купувати євро. І то через те, що кілька років тому тікали від долара, і тепер збалансували свої резерви.

Зате відбуваються такі неприємні для США моменти, як розмови про відмову від долара у міжнародних розрахунках. Якісь плани із впровадження регіональних валют виношують країни БРІК — Бразилія, Росія, Індія і Китай, а Росія і Україна обговорюють можливість проведення розрахунків за енергоносії в рублях.

Однак The Wall Street Journal закінчує все тими ж натяками. “Хтось новий продає зараз”, — говорить один з експертів, маючи на увазі євро.

Істерика навколо Греції

Як довести, що проти євро ведеться атака? Досить навести численні приклади останнього місяця. Усі вони пов'язані з темою надання допомоги Греції.

Як відомо, ця країна опинилася на межі дефолту, зіткнувшись з подвійною проблемою — дефіцитом державних фінансів і зовнішніми боргами. У травні у Брюсселі лідери 16 країн єврозони затвердили план фінансової підтримки країни.

Греція отримає пакет пільгових кредитів на 110 мільярдів євро на три роки під 5% річних. 80 мільярдів євро дадуть країни ЄС, ще 30 мільярдів євро — Міжнародний валютний фонд. Перший транш країна повинна була отримати 19 травня. Саме у цей день Греція мала погасити 9 мільярдів євро боргів.

Також 16 країн домовилися про розробку механізму для захисту зони євро. Зокрема, буде створено спеціальний стабілізаційний фонд за рахунок коштів Європейської комісії та ЄЦБ, який може скласти 70 мільярдів євро.

Днями ЄС затвердив ще один документ — план порятунку країн єврозони від поширення згубного впливу Греції. Обсяг фінансової допомоги становить 750 мільярдів євро. Він включає кредити і гарантії країн єврозони, а також позики МВФ.

У рамках програми ЄЦБ відновив викуп державних і корпоративних облігацій, а також надає банкам позики на три-шість місяців у необмежених обсягах.

Напередодні ухвалення рішення щодо Греції на світових фінансових ринках виникла справжня істерія з приводу євро.

“Ринки знову накрила хвиля песимізму. Нові побоювання з приводу поширення грецької бюджетної кризи призвели до різкого зростання неприйняття ризику. Інвестори відмовляються від євро на користь валют “тихої гавані” — ієни і долара”, — відзначив валютний аналітик Bank of New Zealand Ltd Майк Джонс.

Обіцяних Греції Євросоюзом і МВФ 110 мільярдів євро буде недостатньо, щоб швидко вирішити її фінансові проблеми, вважає The Wall Street Journal. У Goldman Sachs порахували, що Греція у наступні три роки потребуватиме 150 мільярдів євро. Єврокомісія визнала: запропонованого обсягу допомоги “трохи недостатньо”.

І це ще не все. “На ринках капіталу незабаром може початися найбільша за останні сто років криза”, — заявив менеджер компанії Evolution Гері Дженкінс.

За його словами, уряди єврозони не в змозі вирішити проблеми держборгу і бюджетного дефіциту. Навіть після рішення про допомогу Греції відтік капіталу з ринку держоблігацій країн ЄС з високим рівнем держборгу продовжився, а курс євро обвалився до мінімуму з квітня 2009 року.

“Єдиний порятунок для євро — умовити ЄЦБ надрукувати достатньо грошей, щоб викупити держоблігації проблемних країн, включаючи Грецію”, — каже Дженкінс.

Цю думку підтвердив аналітик ING Groep NV Падрайк Гарві. “Купівля державних облігацій буде рівносильною використанню ядерної зброї. Вона залишить пляму на політичній репутації ЄЦБ і погіршить співвідношення його активів і зобов'язань. Тільки ЄЦБ може надрукувати достатньо євро, щоб врятувати систему”.

Істерія продовжилася і після виділення допомоги Греції. Financial Times написала, що євро може втратити статус регіональної та глобальної резервної валюти через фінансові проблеми у Греції та інших країнах єврозони — незважаючи на вливання.

Колишній член ради керуючих Федеральної резервної системи США Фредерік Мишкін заявив, що фінансова ситуація в Європі “дуже небезпечна”, набагато гірша, ніж у США. На його думку, підтримка Греції та порятунок всього ЄС від грецької кризи поставили під загрозу незалежність ЄЦБ.

“Потрібно було дозволити Греції йти своїм шляхом, захистивши від неї решту фінансової системи. У першу чергу — Португалію, Італію та Іспанію, які не були настільки безвідповідальними у фінансовому плані, як Греція”, — вважає він.

Звісно, на тлі ЄС Штати виглядають краще, однак цей оптимізм показний. ФРС давно друкує гроші швидкими темпами, але реальна економіка країни все одно не росте. Зате зростають показники фінансових ринків, зокрема, ринку акцій. По суті, у США дозрівають фінансові бульбашки, які загрожують світові більше, ніж Греція.

Ці бульбашки можуть лопнути у будь-який момент, якщо припиниться приплив грошей на фінансові ринки. Саме такого розвитку подій бояться США і тому свідомо “топлять” євро. Якщо їм вдасться задумане, відбудеться перетікання капіталу у долари, і ситуація у Сполучених Штатах буде врятована.

Вороги навкруги

Стратегія виживання найбільших країн світу зараз проста: кожен сам за себе. Саме цим пояснюються останні дії США.

Формальна позиція Америки стосовно ЄС — винятково дружня. Недавно віце-президент США Джозеф Байден заявив, що Штати готові взяти активну участь у наданні допомоги Греції — як безпосередньо, так і через МВФ.

А в середу сенат одноголосно підтримав законопроект, яким заборонив видавати кредити МВФ країнам, які не можуть підтвердити можливість повернення боргу.

Сенатори домовилися, що країна не здатна повернути гроші, якщо її державний борг перевищує річний ВВП. Відтепер у Фонді працюватиме представник США, який буде блокувати виділення коштів “нездатним”.

Що це означає для країн ЄС? Як відомо, тільки для допомоги Греції МВФ повинен був виділити 30 із 110 мільярдів євро. Проте відношення держборгу країни до ВВП становить 112%. Значить, тепер Греція не отримає від МВФ ні копійки.

Те саме може стосуватися 750-мільярдного плану допомоги ЄС в цілому. Якою б не була частка МВФ, тепер вона під великим питанням. У 2009 році відношення держборгу до ВВП у країнах Європи було таким: Італія — 115,8%, Бельгія — 96,7%, Угорщина — 78,3%, Франція — 77,6%, Португалія — 76,8%, Німеччина — 73,2%.

Якщо МВФ не дасть потрібну суму, деякі країни Європи залишаться наодинці із своїми проблемами, і у них почнеться справжня криза. Зрозуміло, що цього варіанта влада ЄС не допустить, інакше це спричинить “ефект доміно”.

Значить, відбудеться другий варіант: всю необхідну суму “надрукує” Європейський центробанк. А це і є головна “бомба” під курс євро.

Що буде далі, сказати найважче. Можливо, “друкування” 750 мільярдів євро не зашкодить єврозоні. Однак нині більше важить песимізм. Скептики переконані, що євро миттю знеціниться, а долар зміцниться. Гроші підуть у “безпечні гавані” — казначейські зобов'язання США. Чого, власне, і добивалися Штати.

Мерщій в Європу

В Україні наразі видно дві тенденції.

Одна — у середу банкіри спостерігали, як Нацбанк після довгої перерви почав скуповувати євро. Він придбав приблизно порівну — по 40 мільйонів — доларів і євро. Дії НБУ, як мінімум, показові: він не піддався паніці.

Інша — за останні місяці євро в обмінниках подешевшав з 12,3 гривні до 10 гривень і продовжує падати. Це пряме відображення знецінення євро на 18%.

Що ж далі? Припустимо, американці добре знають свою справу, і європейська валюта справді похитнеться. У такому випадку слід шукати плюси від падіння євро.

Перший — європейська економіка оживе, і в Україну стануть завозити більше товарів з ЄС. Це чудово.

Другий — подешевшають турпоїздки до Європи. Дуже добре, там є на що подивитися.

Третій — європейські машини стануть доступнішими за японські. Це теж має бути приводом для радості, бо значна частина легенди про “люксове” європейське авто часто ґрунтується лише на його високій ціні.

Сергій ЛЯМЕЦЬ