Шоу Шустера як імунітет проти провокацій

Але вони вперто продовжують шукати винних, абсолютно нівелюючи свою роль у цих подіях.

“Свобода” також ще довго не заспокоїться, адже проти їхніх депутатів та активістів уже зараз порушуються кримінальні справи. Сотнями викликають у міліцію мешканців Львова за сценарієм пошуку винних. Для цього навіть підняли базу футбольних вболівальників львівського ФК “Карпати” (Від УП: Прокуратура Львівської області спростувала інформацію про порушення справ проти “свободівців”).

Істерія провідних російських політиків та ЗМІ також підливає масла у вогонь. Та й доморощені політологи та експерти із задоволенням шукають організаторів провокації. З'ясовують, чи толерантні мешканці Галичини? Яка в цьому роль “Свободи”? Або ж дискутують, чи не живуть у Львові “кровожерливі бандерівці” і фашисти.

Для мене особисто події 9 травня розпочались 20 квітня, коли я, як голова МНК, був запрошений на запис програми Савіка Шустера “Про що кіно”.

Як повідомили мені організатори, формат програми передбачав перегляд фільму “Фабрика футболу”, про футбольних хуліганів в Англії, з подальшим обговоренням теми “Радикальні молодіжні субкультури”.

І от уже з перших слів Шустера стало зрозуміло, що й програма, і демонстрований фільм робляться під конкретну дату — 9 травня. А тема — увага! — на прикладі футбольних уболівальників показати, що в Україні саме зараз актуальною є проблема реваншу фашизму та прояви ксенофобії.

По закінченню запису я спілкувався з усіма учасниками. І жоден із них, як і я, зрештою, не зрозуміли одного: а про що, власне, обговорення?..

Проте після пуску програми в український ефір, я особисто переконався в “силі” телевізійного монтажу. і все стало на свої місця.

Із програми були вирізані провокаційні фрази Шустера, де він ставить в один ряд Гітлера, Сталіна й Бандеру; була вирізана ціла низка “неформатних” фраз гостей програми — зокрема, моя про те, що “футбольний вболівальник сьогодні захищає прапори своєї команди, а завтра захищатиме прапор своєї Батьківщини”.

Натомість Шустер провокував гостей відверто нацистським гаслом “біла раса — понад усе” — яке взагалі не використовується активними вболівальниками. Або ж просто глузливими питаннями на кшталт “що зробив Бандера для подолання корупції в Україні?”

І хоч які б аргументи гості програми висували про проблеми з організацією Євро-2012 чи корупцію футбольних чиновників, ця передача свою роль виконала: напередодні 9 травня на ТВ вчергове запущено дві тези:

1) прояви фашизму на стадіонах,

2) незрілість українського суспільства в питаннях толерантності.

Тож у Львові сталось те, до чого підводили ЗМІ, міліція та влада. Питання полягало в дискредитації націоналістів, патріотично налаштованих мешканців Львова та Галичини.

Однозначно упізнаваний почерк нашого північного сусіда.

Припускаю, що Януковичу зовсім некомфортно почуватись в ролі маріонетки Кремля. Може, тому він не підписав зміни до закону “Про увічнення Перемоги” до цього часу — але слухняно виконав команду “господаря”. Та й Савік Шустер, добрий колега Ганни Герман, який бореться “за нашу й вашу свободу”, чомусь аж надто наполегливо доводить про факти присутності в Україні проявів фашизму.

Невже таким чином російські політтехнологи прагнуть “відбілити” імідж своєї країни від нещодавніх подій на Манежній площі в Москві?

І події 9 травня дуже органічно лягають у канву такого сценарію: якщо ви не б'єте вихідців із Кавказу — ось вам червоний прапор!

Чи справді львів'яни такі дикі та не толерантні?

Реакцію львів'ян на нехтування рішенням свого місцевого суду проросійськими шовіністами, одіозний голова Харківської ОДА Михайло Добкін порівняв із реакцією бика на червону ганчірку.

Колишній Глава Любомир Гузар засудив саме зривання георгіївських стрічок з тих, хто прийшов цього дня покласти квіти й вшанувати пам'ять.

Але чи могли львів'яни поставитись толерантно до приїжджих активістів проросійських шовіністичних організацій “Родіна” та “Рускоє єдінство”, які ховались за спинами спецзагону міліції “Беркут”?

До тих, хто не так давно до півсмерті побили одеситів, які посміли висловити протест проти встановлення пам'ятника Катерині в Одесі? До стрілянини із травматичної зброї по протестуючих 3-го номера в списку ПР до Винниківської ради? А це — колишній працівник міліції Святослав Сопільник, син радника начальника Львівської міліції та колишнього керівника облуправління ДАІ.

Чи хтось вірить у те, що їхній марш приїжджих “родіновцев” із демонстративним розгортанням червоного прапора — це лише вшанування ветеранів?

Питання, гадаю, риторичні.

Хто винен? Висновки від міністерства Могильова

Знайшли й покарали винних? Аж ніяк! Міністр виправдовує дій своїх працівників, вважаючи їх — увага! — адекватними.

Для мене є незрозумілим, як можна назвати адекватними дії міліції, яка блокувала покладання квітів окремими ветеранами. І водночас — забезпечення супроводу автобусів із радикальними проросійськими активістами та їхня охорона під час розгортання червоного прапору. Це при наявності відповідних рішень Львівської міської та обласної рад, судового рішення про заборону будь-яких масових заходів!

Російські ЗМІ знайшли своє власне трактування цих подій.

Вони активно використовували “картинку”, де літні люди і ветерани кидали квіти через загороджувальні щити та міліцейські кордони, при цьому обов'язково додаючи коментар: “Вот такая Львовская власть!” А сутички з проросійськими активістами та міліцією, що їх охороняла, називались “нєонацистскіє молодчікі ізбівают вєтєранов”.

Уже 13 травня у своєму звіті перед депутатами ВР міністр внутрішніх справ висунув вимоги про збільшення повноважень для своїх підлеглих, мовляв, з метою жорсткішого приборкання проявів хуліганства та непокори діям працівників міліції. А ще й року не пройшло з того часу, як це ж міністерство активно виступало з ініціативами дозволити ДАІшникам застосовувати вогнепальну зброю щодо найбільш “неслухняних” водіїв.

Міліція вже розпочала кампанію залякувань, затримань, допитів та арештів активістів громадських організацій, політичних партій, і не тільки “Свободи”, та футбольних вболівальників, особливо — ФК “Карпати”.

Ці міліцейські репресії спрямовані в першу чергу на соціально-активних громадян, які також здатні чинити й опір режиму. Часто ярлик “нетолерантності” чіпляють саме на таких людей.

З історії ми знаємо, що надто толерантна боротьба з режимом призводить до будівництва газових камер чи концентраційних таборів. Туди запроторюють тих борців, які не змогли цей режим подолати.

Проти прапора такого режиму — і протестували львів'яни.

“Чи зможуть Схід і Захід знайти спільну мову”?

Очевидно, що червоний прапор і події 9 травня були використані як засіб для розколу українського суспільства. Це вже не перша спроба. Раніше ми були свідками, як нас ділили за мовою, різним тлумаченням історії народу — на “помаранчевих” і “донецьких”, на “западенців” і “східняків”...

Тому на завершення повернуся до Савіка Шустера.

Саме питання розколу українського суспільства він підняв у своїй черговій програмі “Шустер LIVE”, де обговорювались події 9-го травня у Львові. Це було в п'ятницю, 13-го... Правда, символічно?!

Але навіть у такий день вороги української державності “спіймали облизня”. Попри весь інформаційний галас, здійнятий нашими, а ще більше — російськими політиками і ЗМІ — українців не вдалось роз'єднати.

На початку програми на запитання “Чи зможуть Схід і Захід знайти спільну мову?”, ствердну відповідь дали понад 80% опитуваних в студії, в категорії “народжені в Україні” і “ті, хто народили в Україні”.

Після гарячих дискусій на тему “львівських подій”, перед підсумковим голосуванням по даному питанню, показовою стала фраза Шустера “Тепер результат буде інакший...” Але попри очікування у підсумку учасники програми продемонстрували надзвичайний показник єдності українського народу — понад 90%.

Такий результат українці отримали при голосуванні за Незалежність в 1991 році завдяки путчу в Москві.

Та свою справжню незалежність нові покоління українців здобудуть попри антиукраїнську політику уряду та зазіхання на наш суверенітет із боку північного сусіда.

Ми переможемо, бо ми — єдині.

P.S. А Савіку Шустеру я вдячний: завдяки йому в нас народжується імунітет проти провокацій.

Сергій КУЗАН, голова Молодіжного Націоналістичного Конгресу, помічник прокурора Білої Церкви (2006-2008 рр.)