Шлях України: девальвація або дефолт

Фінансувати українську залежність від імпорту дедалі складніше.

Від'ємне сальдо платіжного балансу у 2010 році зросло до 2,8 мільярда доларів. У 2011 році ця прірва, яку очікують в уряді, зросте більш ніж на мільярд до 3,9 мільярда доларів.

Раніше Україні вдавалося компенсувати платіжний дисбаланс додатковими іноземними інвестиціями та позичками, однак тепер цих грошей уже не вистачить.

Торгівля “з'їдає” валюту

Стан платіжного балансу суттєво впливає на економіку. Якщо країна більше вивозить валюти, ніж ввозить, це призводить до обвалу національної валюти та зростання боргів. Різницю, у кращому випадку, доводиться покривати іноземними кредитами чи інвестиціями, у гіршому — золотовалютними резервами центробанку.

Масовий відтік грошей за кордон у 2008 році обвалив курс національної валюти і вичистив резерви Нацбанку.

У 2009 році Україна була змушена різко скоротити споживання іноземної продукції, що дозволило зробити “нульовим” сальдо зовнішньоторгового балансу. Однак вже 2010 року економіка стала підніматися з колін, тож різко зріс і попит на імпорт.

Диспропорція між експортом та імпортом у 2010 році підняла від'ємне сальдо торгового балансу з нульового показника до 1,8 мільярда гривень за дев'ять місяців. У 2011 році “мінус” в українській зовнішній торгівлі виросте аж до 3,3 мільярда доларів, прогнозують у Кабміні.

Врятували кредити і “заробітчани”

У 2010 році розрив в українській торгівлі вдалося компенсувати за рахунок позик.

Держава отримала від МВФ 3,5 мільярда доларів. Дві третини цих коштів пішло на казначейський рахунок для покриття дефіциту бюджету, одна третина — на поповнення золотовалютних резервів НБУ, що мало стабілізувати курс гривні.

Наразі центробанк володіє 34 мільярдами доларів резервів, яких вистачить на покриття п'яти місяців імпорту товарів. Щоправда, Нацбанк не поспішає розкидатися валютою і виходить на міжбанк лише у крайньому випадку.

Уряд упродовж року також активно позичав за допомогою єврооблігацій і зміг отримати бридж-кредит від російського ВТБ на 2 мільярди доларів, виплату якого вдалося пролонгувати на 2011 рік.

Сподівання, що на початку виходу з кризи країну заллє валютний дощ, не виправдалися: обсяги іноземних інвестицій не змінилися.

За дев'ять місяців 2010 року було інвестовано 3,4 мільярда доларів, водночас нерезиденти вилучили 0,6 мільярда доларів. І це лише офіційна цифра. Скільки було переказано грошей в офшори через оптимізаційні схеми, не знає ніхто.

Більш патріотичними інвесторами виявилися заробітчани. У 2010 році вони лише офіційно, через системи переказів, перерахували до країни понад 2 мільярди доларів, що дозволило дещо компенсувати валютний дисбаланс. За даними експертів, українці щорічно переказують додому близько 5 мільярдів доларів.

Загалом, різницю між експортом та імпортом валюти 2010 року вдалося перекрити за рахунок позичок МВФ.

Експортного прориву не буде

За прогнозом НБУ, у 2011 році експорт виросте на 6,6%, імпорт — на 7,2%, а ціни на експортні товари підвищаться лише на 5,5%.

У Нацбанку вважають, що дисбаланс у торгівлі можна буде покрити іноземними інвестиціями, 6,5 мільярда доларів, і запозиченнями приватного сектора, 2 мільярди доларів. Водночас, вважають в НБУ, позики банків дозволять компенсувати виплату попередніх боргів фінустанов.

Однак підстав для збільшення удвічі приросту іноземних інвестицій немає. “Скоріш за все, уряд розраховує на приватизацію великих об'єктів. Перемога у конкурсах іноземних компаній дозволить частково забезпечити потреби країни у валюті”, — каже директор Центру політичного і економічного аналізу Олександр Кава.

Водночас, більш реальним видається не притік, а відтік грошей за кордон.

По-перше, уряд досі не визначив свою політику щодо країн-офшорів. Прем'єр-міністр Микола Азаров недавно заявив, що Київ не збирається в одноосібному порядку денонсувати угоду з Кіпром про уникнення подвійного оподаткування. Мовляв, Кіпр є членом ЄС, а такі дії будуть недружнім кроком.

По-друге, влада збирається спростити міжнародні банківські перекази фізичним особам, скасувавши необхідність отримання ліцензії Нацбанку під час відкриття банківських рахунків за кордоном.

Знову надія на кредити?

Єдиний вихід для уряду — нові позики. У першому кварталі МВФ обіцяє транш на 1,5 мільярда доларів, якщо Кабмін ухвалить рішення про підвищення внутрішніх цін на газ з 1 квітня на 50%, а також почне пенсійну реформу.

Отримані кошти повністю підуть на поповнення золотовалютних запасів НБУ, яких поки достатньо, щоб втримати у межах норми фінансову стабільність країни.

Як наслідок, державний борг 2011 року буде рости, хоча й не такими високими темпами, як 2010 року. У 2009 році він підвищився на 61,3%, у 2010 році — на 27,6%. У 2011 році на обслуговування і погашення попередніх позичок доведеться витратити 53,4 мільярда гривень.

“Ми прогнозуємо, що у 2011 році обсяг прямих державних запозичень становитиме 4,5 мільярда доларів і 5 мільярдів доларів — прямі іноземні інвестиції. Ці кошти, а також запозичення приватного сектора дозволять покрити негативне сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу”, — повідомив аналітик Phoenix Capital Олександр Лозовий.

Якщо уряд не буде брати нових кредитів, то платіжну прірву доведеться оплачувати золотовалютними резервами НБУ або зниженням курсу гривні. Водночас, залучення нових позик наближатиме країну до дефолту. Як недавно сказав віце-прем'єр Сергій Тігіпко, зовнішній борг країни наблизився до 40% ВВП.

“Сорокавідсотковий рівень державної заборгованості до ВВП поки не критичний для економіки. Однак якщо Україна не виконає угоду з МВФ про скорочення боргу до 35% ВВП до 2015 року, це негативно позначиться на платоспроможності України та валютній стабільності обмінного курсу”, — вважає Лозовий.

Сергій ЧИГИР