Шахтарі Донеччини поступово нарощують темпи видобутку палива

Прогрес. Здавна наші предки вміли орієнтуватися за зірками на нічному небі. Подібну практику ніхто не відміняв і досі, проте специфіка вугільного краю внесла сюди певні корективи. Приміром, у гірняцьких містах та селищах вночі можна зорієнтуватися ще й по зірках, що горять на верхівках копрів окремих шахт. Подібний “маячок” запалюють на знак успішної роботи колективу — виконання плану вуглевидобутку. Так-от нині з незвички можна трохи навіть заблукати. Адже цих зірок різко побільшало, бо вперше за останні роки тутешні шахти впевнено виконують і перевиконують планові завдання.

На-гора понад план

Минулий рік українські гірники, безперечно, мають всі підстави записати собі в актив. Адже шахти всіх форм власності у січні—грудні 2011 року підняли на-гора 81 млн 859,4 тис. тонн вугілля. Виконання планового завдання досягло позначки 121,8% — понад план вдалося видобути 14 млн 655,6 тис. тонн палива. Варто відзначити й наступне — показника понад 80 млн тонн шахтарям вдалося досягти вперше за останні десять років. Отож працівники галузі виконують завдання, поставлене Президентом України під час урочистостей, присвячених Дню шахтаря наприкінці серпня 2011 року. Віктор Янукович тоді наголосив на необхідності щороку на 10% збільшувати рівень вуглевидобутку, що дасть змогу поетапно вийти на необхідний нашій державі річний обсяг видобутку у 100 млн тонн. А за умов останніх перипетій навколо цін на газ від сусідів-стратегічних партнерів подібна стратегія щодо збільшення видобутку головного вітчизняного енергоносія є вкрай актуальною.

На нараді в Донецьку міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Бойко, відзначивши успішну роботу галузі в минулому році, також означив її перспективи. “У 2011 році обсяг підготовки гірничих виробок збільшився на 11%, що дозволяє сподіватися на збільшення вуглевидобутку і в 2012 році”, — зазначив він.

“Гвардія праці” Донецької області зробила вагомий внесок у спільну трудову перемогу. Приміром, тільки державні вугільні підприємства краю торік підняли на-гора 15 млн 789,2 тис. тонн палива (планове завдання виконали на 106,2%), з яких 928,2 тис. тонн — понад план. А шахти всіх форм власності разом видобули 36 млн 766 тис. тонн (125%), понад план — більше 7 млн тонн. “У порівнянні з 2010 роком плюс становить майже 5 млн тонн палива, —? зробив підсумок роботи 120 тисяч тутешніх працівників галузі голова Донецької обласної державної адміністрації Андрій Шишацький. — У нинішньому році знову працюватимемо над завданням збільшити вуглевидобуток, акцентуючи при цьому увагу на якості палива і, звичайно, подбаємо про безпечні умови роботи гірників”.

Травматизм зменшується, зарплати збільшуються

До речі, підвищенню рівня правил безпеки на підземних горизонтах зараз приділяється значно більше уваги. Добре відомо — “велике вугілля” здебільшого, на жаль, вимагає жертв. Адже в історію вітчизняного вуглепрому вписана не одна чорна сторінка з підземними аваріями, що сталися через нехтування безпекою людей задля збільшення вуглевидобутку. Втім, нині спостерігається зовсім інший підхід. Тому в Донецькій області торік паралельно нарощуванню темпів видобутку палива зафіксовано значно меншу кількість випадків травматизму, ніж у попередні роки. Про це йшлося на нараді в територіальному управлінні Держгірпромнагляду в Донецькій області за участі першого заступника Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Віктора Шайтана. Начальник теруправління Костянтин Дорофєєв навів наступні цифри: коефіцієнт смертельно травмованих шахтарів у перерахунку на 1 мільйон тонн видобутого вугілля (цей показник загальноприйнятий у всьому світі) склав 1,7. Для порівняння: у 2000 році він був на рівні 3,48.

Проте не обійшлося й без резонансних аварій. Чого, приміром, тільки варта трагедія в липні минулого року на макіївській шахті ім. Бажанова, де зненацька впав баштовий копер, під руїнами якого загинули 11 людей. Перебуваючи нещодавно в Донецьку, міністр енергетики та вугільної промисловості зазначив, що нині вже готовий план відбудови споруди, яку заплановано розпочати наприкінці січня, а триватиме вона 14 місяців.

А ще, за словами Юрія Бойка, у галузі серйозно взялися за вирішення соціальних питань. Приміром, упродовж минулого року середня зарплата шахтарів зросла майже на третину і, є сподівання, ця тенденція триватиме і в році нинішньому.

“Ми вже добре навчені: як тільки нам на всіх рівнях обіцяють підняти зарплату, значить, ось-ось чергові вибори, — посміхається мій співрозмовник Сергій — гірник донецької шахти ім. Скочинського. — Тепер платня поступово справді росте навіть без отих передвиборчих запевнень і клятв, які чомусь забувають уже наступного дня після виборів. Так, будь-хто із шахтарів підтвердить: нинішній заробіток поки не компенсує ні умови, в яких доводиться працювати, ні ризик, який супроводжує під землею щозміни… Але певні позитивні зрушення в цьому напрямку таки теж важко заперечити”.

Малим шахтам велике плавання

Що ж, за багатьма показниками вітчизняна вугільна галузь зараз перебуває на підйомі. І не тільки державні, орендні чи приватні шахти, а й нелегальний підземний промисел. Адже самодіяльні копанки, де ведеться незаконний видобуток палива, попри всі зусилля правоохоронців та місцевої влади, теж працюють із перевиконанням планів. Іноді навіть складається враження, що ще рік-два подібної безпорадності з боку державних структур і на примітивних халабудах копанок теж цілком легально запалюватимуть зірки на честь трудових перемог… Якщо, звичайно, відповідні структури не припинять нарешті безкарне пограбування надр.

“Президент України дав доручення навести порядок у цьому питанні і міністерство спільно з державними адміністраціями Донецької та Луганської областей взялися до роботи”, — зазначив Юрій Бойко. Йдеться про серйозні наміри легалізувати роботу досі нелегальних і самодіяльних шахтарів, які в останні роки активізувалися у вугільних регіонах країни. Певна річ, копанкам подібне не загрожує — їх просто необхідно ліквідувати. А от міні-шахти мають шанс працювати й надалі, проте тільки за певних умов — такі невеликі підприємства повинні мати вугільні запаси не менше мільйона тонн. Тут обов’язково слід подбати про безпеку праці і надалі офіційно нараховувати зарплату вуглярам та відраховувати податки. Немало саме таких дрібних шахт вже зареєстрували в Луганській області і тепер подібна робота, за словами голови Донецької облдержадміністрації Андрія Шишацького, ведеться і на Донеччині. “Ми зважено підходимо до справи: копанки з очевидними порушеннями ніхто не збирається легалізувати, — розповідає він. — А от усім малим шахтам, які вже подали заяви на реєстрацію, ми дали час, аби вони виконали всі вимоги з техніки безпеки та уклали договори з гірничорятувальниками. І всі, хто виконають ці умови, отримають ліцензії на видобуток палива”.

…У січні на горлівській шахті ім. Калініна вперше за останні роки змогли збільшити добову норму видобутку вугілля до 1 тис. тонн. Цю трудову перемогу гірники-“калінінці” отримали у попередньо оголошений так званий “день підвищеного вуглевидобутку”. Втім, схоже, вони не проти повторити успіх знову, аби весь рік пройшов за умов перевиконання планових завдань і вночі про це всій окрузі яскраво сповіщала б іще одна зірочка на копрі.

Павло КУЩ