Що заважає Україні отримати новий транш від МВФ

13 березня експерти МВФ завершили візит в Україну. Його мета — оцінити хід виконання поточної програми співпраці.

Наприкінці 2018 року основні відгуки про нову програму stand-by зводилися до того, що програма відносно легка, усі політично складні пункти відкладені на період після виборів.

Втім уже тоді було зрозуміло: попри “легкість” програми, труднощів з її виконанням не уникнути.

Нова програма допомоги від МВФ stand-by була підписана наприкінці грудня і розрахована на 14 місяців, протягом яких Україна може отримати 3,9 млрд дол.

Перший перегляд програми заплановано на середину травня. Його успішність залежить від того, як Україна виконає умови з дедлайном “до кінця березня”. Після цього стане зрозуміло, чи може Україна розраховувати на наступний транш — 1,3 млрд дол.

Як Україна виконує програму співпраці з кредитором і чи достатньо цього для отримання наступного траншу? 

Графік переглядів програми stand-by та розмір запланованих траншів

18 грудня 2018 року — затвердження програми stand-by, транш 1,4 млрд дол

15 травня 2019 року — перший перегляд, сума траншу 1,3 млрд дол

15 листопада 2019 року — другий перегляд, сума траншу 1,3 млрд дол

 

Прогрес є, але його недостатньо

Наразі ситуація така: Україна виконала два з чотирьох маяків, які мали б стати реальністю навесні 2019 року.

Один виконала частково, один не виконала взагалі.

На виконанні яких пунктів програми stand-by спіткнулася Україна?

Проблема 1. Збій антикорупційної реформи

Протягом останніх п'яти років боротьба з корупцією — мейнстрім кожної програми співпраці з кредитором. З року в рік в меморандумах прописуються антикорупційні умови, виконання яких залишається важливим для МВФ.

Серед маяків поточної програми — запуск Вищого антикорупційного суду (ВАС) і призначення до кінця квітня мінімум 35 суддів. Процес відбору триває, хоча і не без труднощів.

За офіційними даними, Вища кваліфікаційна комісія вже обрала 27 кандидатів на посади суддів ВАСУ.

Утім, як відомо, в українській боротьбі з корупцією неочікувано виникла ще одна прогалина, на яку кредитор не збирається заплющувати очі. Йдеться про злощасне рішенння Конституційного суду, який 26 лютого в закритому режимі визнав неконституційною статтю 368-2 Кримінального кодексу про незаконне збагачення.

Міжнародна спільнота сприйняла це як гальмування антикорупційної реформи. Країни G7 та Світовий банк заявили, що це рішення — “значна поразка у боротьбі з корупцією в Україні”.

В НАБУ пояснили, що скасування відповідальності відкриває посадовцям можливості для зловживань та надає індульгенцію на вчинення ними кримінальних корупційних правопорушень.

У БПП зазначають, що проблема в іншому: норма про притягнення до відповідальності за незаконне збагачення  у першу чергу була націлена проти режиму Януковича, але вона не працювала. Доказ — не була покарана жодна особа.

“Ми ухвалимо цю статтю у новій редакції. В іншому випадку міжнародники нам дірку в голові зроблять”, — зазначає один з впливових членів президентської фракції.

Проблем з міжнародними кредиторами, за його словами, не буде — потрібно вийти з ними на прийнятну редакцію і проголосувати.

Після рішення КС в парламенті з’явилися низка законопроектів, у тому числі від президента України, про відновлення кримінальної відповідальності за цей злочин.

За інформацією джерел ЕП, юристи основних кредиторів вивчають їх, однак щодо жодного з них погодження поки нема.

З боку міжнародних партнерів усе виглядає складніше. Вони бачать велику дірку в боротьбі України з корупцією та загрозу для дієздатності антикорупційних інституцій (НАБУ, САП) розслідувати злочини.

Що далі? За словами опитаних ЕП юристів, варіант один: ухвалення узгодженої з міжнародними партнерами редакції статті, яка б забезпечувала розслідування злочинів за незаконне збагачення.

“Рішення Конституційного суду ухвалене, остаточне й оскарженню не підлягає. Відновити цю норму у редакції, яка була, неможливо. Мова може йти винятково про нову статтю, яку законодавці повинні якісно прописати. Вона повинна бути дієвою”, — пояснює у розмові з ЕП старший партнер юридичної фірми “Ілляшев та партнери” Роман Марченко.

За його словами, стаття про кримінальну відповідальність не може покривати періоди ретроспективно. Тобто вона діятиме лише щодо тих справ, які будуть порушені після початку дії нової статті Кримінального Кодексу.

За інформацією джерел ЕП, для МВФ також важливо, аби такі ситуації не повторювалися. Річ у тім, що навіть після повернення статті про кримінальну відповідальність нема жодних гарантій, що її знову не скасують.

Проблема 2. Вічний спліт

Законопроект про перерозподіл функцій з нагляду за небанківським фінансовим сектором — наразі найскладніший маяк.

“У 2015 році переді мною і всім оновленим складом НКЦПФР поставили завдання: підготувати законодавство та фінансовий ринок до інтеграції з європейським ринком капіталу, адаптувати функціонал регулятора до євростандартів. Більш ніж три роки тому ми взяли курс на ліквідацію третього регулятора — Нацкомфінпослуг”, — нагадує голова НКЦПФР Тимур Хромаєв у розмові з ЕП.

Президент вніс відповідний законопроект в парламент. За останні три з половиною року він вносився у порядок денний 15 разів. У липні 2016 був ухвалений за основу.

За словами Хромаєва, законопроекти про спліт (№2413а) та щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу (№6303) — це не лише загроза не отримати мільярд доларів. Це чотири роки обіцянок провести реформу, це витрачені мільйони доларів інших донорів та свідчення того, наскільки Україна здатна виконувати взяті на себе зобов'язання.

“Ми зустрічалися з експертами МВФ. За моїми прогнозами, кредитор вимагатиме ухвалення фінансових законів, хоча домогтися їх ухвалення парламентом буде складно. Ймовірно, хтось дуже зацікавлений у збереженні цього ринку кептивним та недорозвиненим”, — резюмує Хромаєв.

Як стверджують у БПП, камінь спотикання у тому, хто і як керуватиме страховим ринком. Спліт передбачає, що Нацбанк отримає функції з регулювання страхового ринку, тоді як зараз їх виконує підвідомча президенту Нацкомфінпослуг.

За словами співрозмовника видання у БПП, є згода щодо того, що потрібно обмежувати вплив Нацкомфінпослуг. Разом з тим, страховий ринок побоюється “великої чистки” внаслідок спліта на кшталт ситуації з виведенням з ринку банків у 2015-2016 роках.

Окрема тема політичних переговорів — хто в структурі НБУ контролюватиме страховий ринок. Йдеться про те, як в Нацбанку функціонуватиме вертикаль “заступник голови НБУ — департамент з нагляду за небанківським фінсектором”.

Зважаючи на різні групи впливу та політичні інтереси, консенсусу в парламенті щодо цього нема, як і голосів за цей законопроект.

Проблема 3. Невиконання низки важливих пунктів, які не є маяками

У парламенті зависла низка важливих законопроектів, у тому числі тих, які стосуються запобігання та протидії відмиванню доходів (№9417) та доступу НАЗК до реєстрів (№7276).

Маяк/Умова	Термін виконання	Стан
Створити на базі ДФС дві окремі юридичні особи: Податкову та Митну служби	До кінця квітня 2019 року	Виконано. Рішення про роз'єднання ДФС уряд ухвалив у грудні 2018 року, у березні 2019 року — затвердив положення про служби
Схвалення Верховною Радою закону пророзподіл повноважень щодо нагляду за фінансовими посередниками, закон “спліт” №2413a	До кінця квітня 2019 року	Не виконано
Публікація першого звіту про прогрес у відновленні активів та у судових процесах стосовно чотирьох державних банків	До кінця березня 2019 року	Виконано
Призначення принаймні 35 антикорупційних суддів з бездоганною репутацією та відповідними професійними навичками до ВАСУ	Кінець квітня 2019 року	Виконано частково. ВККС обрала 39 переможців серед кандидатів до Вищого антикорупційного суду: 27 з них працюватимуть суддями ВАСУ, 12 — суддями апеляційної палати. Суддів повинен призначити президент. Очікується, що Порошенко призначить їх до першого туру президентських виборів — до 31 березня 2019 року
Інші умови, виконання яких заплановане на березень-квітень 2019 року
НБУ завершить оцінку життєздатності бізнес-моделей 56 найменших банків	Кінець березня 2019 року	Виконано. За даними НБУ, у чотирьох з 56 банків було виявлено потребу в капіталі на початок 2018 року. Два із них до моменту завершення діагностики були достатньо капіталізованими. Ще два банки — “Глобус” і Містобанк — потребували докапіталізації, проте в кінці 2018 року виконали необхідні заходи
Призначення керівників Державної митної та державної податкової служб	Кінець квітня 2019 року	В процесі. Як повідомили ЕП у Мінфіні, протягом семи днів після опублікування рішення про затвердження положень про ДМС та ДФС Кабмін повинен видати розпорядження про оголошення конкурсів на посади керівників. Постанова про положення щодо обох служб ухвалена 6 березня, однак документи не опубліковані
ФГВ опублікує список позичальників, керівників та колишніх акціонерів ліквідованих банків, які повинні повернути свої борги, пов'язані з банкрутством установ	З кінця березня 2019 року	В процесі. Як повідомили ЕП у прес-службі ФГВ, список складатиметься з дотриманням норм закону “Про доступ до судових рішень” і міститиме інформацію, оголошену при ухваленні судом рішень. До списку будуть включені особи, які не погасили суму боргу, визначену судовими рішеннями до стягнення з них, а права вимоги за таким боргом не відчужені у процесі ліквідації банку
Запуск пілотного проекту з монетизації субсидій	Березень 2019 року	Виконано. Монетизація субсидій стартувала 1 січня. Щоправда, уряд відійшов від попереднього плану і вирішив частково виплачувати їх в готівковій формі. Ефективність цього рішення МВФ оцінить, коли стане зрозуміло, як українці витратять ці кошти: на оплату компослуг чи на інші цілі
Рада фінансової стабільності ухвалить рішення про відновлення платоспроможності ФГВ до кінця грудня 2019 року	До кінця березня 2019 року	Не виконано. Як повідомили у прес-службі ФГВ, робоча група з представників ФГВ, НБУ та Мінфіну (створена за рішенням Ради з фінансової стабільності) опрацювала план заходів для відновлення платоспроможності ФГВ і розробила план реструктуризації заборгованості фонду. Передбачається, що план буде розглянуто на засіданні Ради з фінансової стабільності у березні.
Ухвалити поправки до закону про ФГВ щодо посилення його ефективності як санаційного органу	До кінця березня 2019 року	Не виконано. Комітет Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності 16 січня 2018 року рекомендував ухвалити законопроект №6273 за основу
Призначення незалежних членів наглядових рад в Ощадбанку та Укрексімбанку відповідно до нового закону	До кінця березня 2019 року	В процесі. Своїх представників до наглядових рад держбанків призначив парламент

Перегляд все ближче

За узгодженим з МВФ графіком, перегляд програми заплановано на травень. Очікується, що до цього часу буде вирішене питання щодо кримінальної відповідальності за незаконне збагачення.

У БПП озвучують такі перспективи: зважаючи на темп роботи парламенту (зараз депутати зосереджені на розгляді законопроекту про мову. — ЕП), питання відповідальності за незаконне збагачення може бути проголосоване “десь під другий тур або після виборів”.

Законопроект про спліт депутати можуть розглянути раніше, однак шанси на те, що в період між двома турами за нього знайдеться достатня кількість голосів, мінімальні.

За словами співрозмовників ЕП, ознайомлених з позицією МВФ, кредитор не схвалюватиме виділення траншу, поки не будуть виконані всі прописані зобов'язання.

Якщо ж повториться ситуація 2018 року й отримання траншу затягнеться, на Україну чекатиме низка інших проблем: як вийти на зовнішні ринки запозичень та отримати фінансування інших кредиторів. Без підтримки МВФ на ці кошти розраховувати не варто.

На момент виходу статті ЕП не отримала позицію Міністерства фінансів. В Мінфіні пообіцяли озвучити свою оцінку щодо співпраці з кредитором і розповісти про те, якими можуть бути наслідки у випадку невиконання усіх умов програми.

Галина КАЛАЧОВА