Що з російською економікою?

 З початку великої війни західні союзники України систематично запроваджували суворі обмеження проти економіки агресора. В 11 санкційних пакетів потрапили російська банківська система, промисловість і навіть енергоносії.

Заборони стосувалися продажу росіянам товарів подвійного призначення, які ті можуть використовувати для виробництва зброї. З російського ринку почали масово виходити міжнародні корпорації.

Через 20 місяців великої війни запал партнерів у запровадженні санкційних пакетів дещо згас, а запроваджені обмеження поступово втрачають ефективність. Ба більше, російська економіка демонструє ознаки помірного відновлення, що дозволило Мінфіну РФ закласти в бюджет 2024 року рекордні обсяги видатків на війну.

Напередодні Київська школа економіки (КШЕ) опублікувала звіт про стан економіки країни-агресора в жовтні 2023 року. Згідно з ним, росіяни адаптувалися до життя в умовах санкцій, знаходять можливості для обходу обмежень і навіть заробляють завдяки високим цінам на нафту.

Що відбувається в економіці Росії і які нові санкції можуть завадити їй фінансувати війну?

Санкції проти російської нафти

З 5 грудня 2022 року почали діяти обмеження проти російської нафти. Країни G7 встановили максимальну ціну, за якою можна купувати ресурс у росіян — 60 дол за бар. Очікувалося, що це зменшить можливості Кремля фінансувати війну і не призведе до дефіциту нафти на світовому ринку.

Цей механізм реалізовувався за посередництва західних страховиків. Відомо, що танкери переводять більшість нафти, яку росіяни не транспортують трубопроводами. Кожен танкер повинен мати страхування, без якого судно не може заходити в порт. Союзники України заборонили компаніям оформляти страхові договори, якщо ціна продажу транспортованої ними нафти перевищуватиме встановлене обмеження.

Спершу це обмеження здавалося ефективним: середні ціни на російську нафту впали до 50-52 дол за бар. Однак з липня її вартість стабільно трималася вище 60 дол, а у вересні перевищила 80 дол.

Росії вдалося обійти обмеження, створивши “тіньовий” флот. РФ скуповувала чи брала в оренду старі танкери, якими доставляла свою нафту. Ці танкери мають страхові договори, але не із західними компаніями, тож і ціна експорту такої нафти не регулюється західними санкціями.

У серпні 65% російської нафти, що транспортується морем, перевозили танкери, не застраховані компаніями з ЄС або країн G7. Для порівняння: у квітні 2022 року таких було лише 20%.

Крім заміни західних танкерів, Росія зуміла знайти заміну ще й західним ринкам. На початку 2022 року на ЄС, США та Британію припадали 55% споживання російської нафти, а з початку 2023 року сировина транспортується переважно в Китай, Індію і Туреччину.

Щоправда, така диверсифікація напрямків експорту має недоліки. Росія продає нафту не за долари, а за менш конвертовану валюту. Наприклад, Індія розраховується рупіями. Як наслідок, у російських нафтових експортерів застрягли мільярди рупій, які ті можуть використовувати лише на купівлю товарів в Індії.

Попри це, нафтові доходи РФ останні місяці стабільно зростають. Усе завдяки зростанню світових цін на нафту та розширення можливостей Росії обходити цінові обмеження за допомогою “тіньового” флоту.

Разом із зростанням доходів від експорту зростають і податкові надходження до російського бюджету. У вересні вони сягнули 1 трлн руб.

Що з російським бюджетом

2023 рік почався з приємної для українців новини: дефіцит федерального бюджету РФ збільшувався з випередженням графіка: за три місяці він сягнув 80% від річного плану.

Насправді проблеми з фінансами в Росії почалися раніше. У грудні 2022 року дефіцит російського бюджету перевищував 4 трлн руб. Це сталося в перший місяць існування обмежень на експорт нафти.

Рекордний дефіцит змушував російський уряд шукати додаткові джерела фінансування. На жаль, Росія досі має значні фінансові запаси, які можуть підтримувати її державні фінанси.

“Маємо визнати, що Росія готувалася до війни не лише у військовому плані, а й у фінансовому. Вона зменшила залежність від долара та євро в структурі золотовалютних резервів. Крім того, вона накопичила близько 180 мільярдів доларів у Фонді національного добробуту (ФНД)”, — пояснює співавторка звіту КШЕ Юлія Павицька.

У грудні 2022 року, найбільш критичному для російського бюджету місяці, уряд РФ фінансував свої видатки з ФНД — на 2,4 трлн руб. Решту дефіциту перекрив внутрішніми запозиченнями, які надають переважно місцеві державні банки.

Кошти з ФНД російський уряд залучав і у 2023 році, однак їх обсяги були набагато менші. У січні-вересні таким чином профінансували видатків на 560 млрд руб.

Проїдання коштів Фонду національного добробуту мало свій результат. Хоча в рублевому еквіваленті його обсяг з початку 2023 року майже не змінився, проте у валюті він зменшився із 182,6 млрд дол до 140 млрд дол.

 

Хоча 140 млрд дол — значна сума, проте переважна частка активів ФНД низьколіквідна. У відносно ліквідних активах — євро та юанях — фонд тримає майже 43 млрд дол. Ще 30,6 млрд дол — золото. Решта — акції місцевого Сбєрбанку та інші активи, які важко швидко реалізувати. Іншими словами, можливості оперативно підтримувати бюджет коштами цього фонду в уряду РФ вичерпуються.

Протягом 2023 року потреба в підтримці федерального бюджету РФ коштами з ФНД падала, адже ситуація для Кремля почала налагоджуватися. Дефіцит бюджету зменшувався, а в окремі місяці навіть спостерігався профіцит. Як наслідок, у січні-вересні річний план дефіциту виконали на 58% проти 80% за підсумками першого кварталу.

Цьому сприяли налагодження експорту нафти та девальвація рубля. Причому останнє не було вирішальним фактором зростання доходів бюджету РФ. Через вищий рівень цін на нафту у світі нафтогазові доходи Росії збільшувалися і в доларовому еквіваленті.

Стабілізація в державних фінансах дозволила Мінфіну РФ планувати збільшення видатків у бюджеті на 2024 рік. Найбільше коштів там планують додати “обороні”, тобто на війну в Україні. Ці видатки збільшать на 68%: з цьогорічних 6,4 трлн руб до 10,8 трлн руб.

Що з рублем та фінансами

Західні санкції не лише “осушили” російський ФНД, а й призвели до девальвації рубля. Через проблеми з отриманням валютної виручки від продажу нафти та інші обмеження курс долара в Росії влітку зріс до 100 руб і вже два місяці коливається навколо цієї психологічної позначки.

Можливостей з підтримки рубля в центробанку РФ небагато. Більшість його ліквідних резервів (орієнтовно 310 млрд дол) заморожені в країнах ЄС, Британії та США. Решту з 570 млрд дол становить переважно золото (141 млрд дол).

Девальвація рубля вдарила по росіянах не лише психологічно, вона вже позначилася на темпах зростання цін. На початку 2023 року російські служби статистики звітували про падіння річної інфляції нижче цільового показника центробанку, тобто до 4%. Проте це було зумовлено передусім високою порівняльною базою 2022 року, коли темпи зростання цін сягали 16-18%.

Ба більше, самі дані Росстату щодо інфляції викликають сумніви в їх правдивості. Протягом року служба не раз змінювала структуру товарного кошика, на підставі якого обраховує показник зростання цін.

У російському центробанку відреагували на сплеск інфляції і почали поступово підвищувати свою ключову ставку. Її розмір вплине на вартість кредитування та вартість запозичень російського уряду на внутрішньому ринку і може пригальмувати темпи росту економіки в майбутньому.

Наскільки зросте російська економіка

Західні санкції мали негативний короткостроковий вплив на російську економіку. За даними Світового банку, у 2022 році вона впала на 2,1%. Однак наразі росіянам вдається пристосовуватися до існування в умовах міжнародних обмежень. Провідні фінансові та економічні організації світу очікують, що у 2023 році ВВП РФ зросте на 0,8-2,2%.

Одним з найбільших стимулів, який працює на відновлення російської економіки, є військове замовлення. Кошти, які Кремль спрямовує на оснащення окупаційної армії, виробництво ракет, боєприпасів та важкої техніки, дозволили наростити обсяги виробництва і в суміжних секторах промисловості.

Крім того, на відносно високий темп росту ВВП Росії впливає низька база порівняння 2022 року. Очікується, що у 2024 році цей ефект вичерпається, а темпи росту російської економіки дещо уповільняться.

Що треба зробити

Російська економіка демонструє ознаки відновлення від удару санкцій. Це означає, що путінський режим матиме змогу накопичувати більше ресурсів для продовження війни, через яку ці санкції й запровадили.

Отже, Захід повинен ввести жорсткіші обмеження проти Росії, аби вона могла відчути ціну війни. Особливу увагу слід присвятити енергетичній сфері. Зокрема — знизити цінову стелю на російську нафту. Це зменшить надходження до бюджету агресора від продажу тієї частки нафти, яку досі експортують західні танкери.

Додатковий санкційний крок, який пропонують аналітики КШЕ, — запровадити обмеження на купівлю Росією танкерів. На жаль, розбудова “тіньового” флоту стала ефективним механізмом обходу Росією енергетичних санкцій. Можна спробувати поширити санкції і на цей флот. Для цього країни Заходу мають вимагати, аби російські танкери мали західне страхування від екологічних ризиків для проходження через їхні територіальні води.

Більшість обсягів російської нафти та нафтопродуктів експортується через порти на Балтійському та Чорному морях. Вихід з цих морів проходить через вузькі протоки, які контролюють країни НАТО. Ці країни самі зацікавлені в тому, аби танкери “тіньового” флоту мали якісне страхування, адже більшість цих суден старі (понад 15 років), а ризик того, що під час транспортування нафти може трапитися аварія, доволі високий.

Посилення вимог до страхування російських танкерів може поширити на них дію цінової сталі і значно обмежити доходи Росії від продажу нафти та нафтопродуктів.

Захід також може вдарити по іншій складовій енергетичного експорту РФ: скрапленому газу (СПГ). За оцінками аналітиків КШЕ, Росія досі експортує до ЄС цього палива на 8 млрд дол. Ці кошти агресор використовує на ведення війни проти України.

Серед пропозицій, які обговорюються в межах наступного санкційного пакета, — заборона на експорт російських діамантів. За розрахунками КШЕ, йдеться про 4 млрд дол на рік.

Серед фінансових санкцій найбільш болючою для Росії може бути подальша ізоляція її банківської системи від глобального фінансового ринку завдяки відключенню більшої кількості банків від системи SWIFT. Крім того, Україна продовжує наполягати на внесенні РФ до “чорного списку” Групи з розробки фінансових заходів з боротьби з відмиванням грошей (FATF).

Насамкінець Захід має ретельніше стежити за порушеннями чинних антиросійських санкцій. Порушники мають відповідати за допомогу Росії в обході обмежень. Також необхідно посилювати співпрацю з третіми країнами, аби ті не ставали посередниками для обходу санкцій.