Що очікувало суспільство перед підвищенням цін на газ

Ці причини не у площині теоретичної економіки, не у площині математичних розрахунків, а у площині мого розуміння Справедливості.

І краще за все на це дає відповідь пост Юрія Вітренко від квітня 2016 року. Він це написав тоді, коли уряд Гройсмана вперше різко підняв ціни на газ.

Юрій Вітренко пише, що розуміє підвищені вимоги суспільства до влади та Нафтогазу. Чи виконані ці підвищені вимоги суспільства? Ні, але це вже мало хвилює, “не на часі” і це не завада знову підняти ціни на газ.

Так виходить, що одна сторона суспільного договору має жити по-новому (європейські ціни та тарифи), але інша сторона буде жити і користуватися ресурсами та грошовими потоками по-старому.

Які ж практичні наслідки цього “розуміння підвищених вимог суспільства”?

1. Надійність поставок газу. Ми всі памятаємо акцію #прикрути, коли всією країною витягували Нафтогаз із його діри, в яку ті попали, бо бажання піару перевершило функцію ризик-менеджменту.

Спалювали дорогий та екологічно шкідливий мазут, щоб врятувати ситуацію. Але ще наочніша ситуація із гарячою водою. А Вітренко ж був повністю правий — люди не можуть залишатися без газу, тепла, гарячої води, коли платять підвищені тарифи.

Але от практика зовсім інша. Як бачимо, людей запросто можуть відключити від гарячої води, просто відімкнувши газ для котелень. У деяких містах таке ж відбувається і з теплом в опалювальний сезон.

Ну і де ж тут розуміння “підвищених вимог суспільства”?

2. У квітні 2016 року Вітренко обіцяє зростання видобутку газу на 30% за 4 роки (до 2020 року).

— за 2016 рік зростання видобутку газу склало 1%
 — за 2017 рік таке зростання склало 2%.
 — за 6 міс 2018р вже отримали зниження видобутку газу на 0,2%.

Тобто за 3 роки зростання видобування газу склало аж менше 3%.

То це заради приросту видобування газу на 3% затівалося таке підвищення тарифів на газ?

А все тому, що ліцензії на газ і далі роздаються за відкати потрібним хлопцям. Тому що Держгеонадрами торгують як оптом, так і в роздріб. Тому що ніяких прозорих аукціонів на ліцензії не проводиться.

Жоден крупний західний інвестор в Україну у видобуток газу за останні 4 роки не зайшов. За Януковича зайшли Shell, Chevron, Arawak (Vitol). Тобто ви, хлопці, навіть на фоні Януковича виглядаєте погано. Яке там розуміння “підвищених вимог суспільства”.

І скільки грошей ще не дай, ніякого зростання видобування на 30% до 2020 року не буде. Мабуть, це єдине, що точно можна гарантувати.

3. Обіцянка після перемоги у Арбітражі знизити ціну на газ для населення у 2 рази — це красиво. Майже готовий політичний блок Вітренко-Тимошенко.

Але якась дивна перемога вийшла. Як для зниження (або хоча б непідвищення) цін на газ, то її недостатньо, а як для 1,3 млрд грн бонусів, то цілком перемога.

Тобто для вузького кола осіб перемога (і багато інших “реформ”) має цілком реальний позитивний матеріальний ефект, але для всього суспільства ефект лише у кольорових піар-презентаціях та лозунгах “мова! віра!”.

Це ж добре, коли не треба вибирати між патріотизмом та достатком. Добре, коли це все поєднується вже сьогодні, а не у міфічному завтра, яке ніколи так і не настане.

А скільки ще всього іншого відбулося з 2016 року, детально описане у багаточисленних журналістських розслідуваннях. Скільки десятків мільярдів вкрадено.

І це все яскраво показує, що ніяких підвищених вимог суспільства до влади та Нафтогазу ніхто там не зрозумів. Пора писати нове “ми розуміємо підвищені вимоги суспільства і цього разу точно буде все інакше”. Але от дії говорять гучніше, ніж слова.

Андрій ГЕРУС, голова Асоціації захисту прав споживачів електроенергії та комунальних послуг