Що не так з рублем

“Російський рубль перетворився на непотріб. Тепер щоб купити один долар, потрібно заплатити 200 рублів”. Цими словами президент Сполучених Штатів Джо Байден під час свого виступу у Варшаві 26 березня хотів показати силу західних санкцій та той удар, який вони завдали економіці окупантів.

Однак президент США помилився. Офіційний курс російської валюти на Московській біржі у той день становив близько 95 рублів за один американський долар. Тобто більш ніж удвічі вище заявленої Байденом позначки.

Починаючи з 7 березня “дерев'яний” плавно, але впевнено зміцнюється. На початку квітня вартість долара відносно рубля опустилась нижче позначки, на якій “зелений” знаходився 24 лютого — дату вторгнення російських військ на територію України.

Все це — дані Московської біржі, на якій експортери примусово продають валютну виручку, а Центральний банк спалює мільярди доларів, щоб продемонструвати електорату кривавого диктатора непохитність російської економіки.

На “чорному” ринку позиції рубля гірші, ніж показують офіційні дані, але не в рази. То що ж відбувається? Західні санкції не діють чи російська економіка нарешті почала “вставати з колін”?

Обмежений ринок

Жорсткі економічні санкції проти банківської системи, а також страх перед все новими та жорсткішими обмеженнями могли зруйнувати хвалену російську стабільність. Щоб цього не сталося Центральний банк РФ ухвалив цілий пакет “драконівських” валютних обмежень.

Так, 9 березня російським банкам на пів року заборонили продавати готівкові долари та євро. Зняти гроші з банківського рахунку відкритого в іноземній валюті можна у межах 10 тис дол. Якщо хтось захоче зняти більше, то все що зверху видають рублями.

Окремо ввели обмеження на міжнародні грошові перекази: за кордон росіянам дозволено переказувати не більше 5 тис дол на місяць. А зробити безготівковий переказ за межі країни майже неможливо через вихід з російського ринку міжнародних платіжних систем.

Росіяни не можуть купити готівкову валюту в банках, а тим, хто захоче це зробити в безготівковому вигляді через біржу, доведеться сплатити 12% комісії.

За таких обмежень, як зізнаються самі окупанти, російський валютний ринок “перестав існувати”. Попит на валюту практично відсутній. Навіть Центральний банк РФ перестав купувати її для потреб Міністерства фінансів з обслуговування боргів.

До створених путінською владою внутрішніх обмежень додалися й зовнішні: спочатку ЄС, а згодом і Сполучені Штати заборонили ввезення в РФ банкнот євро та доларів.

В умовах тотальних валютних обмежень помер і офіційний готівковий валютний ринок. Власне у самих росіян вже майже не лишилося причин купувати іноземну валюту. Все через санкції, які західні країни та бізнес наклали на громадян РФ після 24 лютого.

Всього за місяць від початку військового вторгнення Російська Федерація з її 140 мільйонним населенням стала практично повністю ізольованою від цивілізованого світу. Авіакомпаніям з Росії закрили небо майже всі країни Євросоюзу, а також США та Канада.

У ті країни, які не закрили небо, літати відмовляються самі авіакомпанії. Як уже зазначалось, Росія фактично вкрала сотні пасажирських літаків у лізингодавців — західних компаній, і тепер кожен виліт вкраденого літака за межі країни буде покараний арештом та конфіскацією судна.

Разом із закордонними подорожами у росіян зникла й одна з причин купувати іноземну валюту.

Тож, зрештою, за майже місяць життя під “залізним куполом” ажіотажний попит на долари та євро серед прибічників путінського режиму майже вщух.

Санкції та обмеження для великих гравців

Попит і пропозиція валюти зі сторони росіян — це лише “верхівка айсберга” валютного ринку РФ.

Ключову роль на ньому відіграють експортери та імпортери, а також міжнародні інвестори, які колись мали необережність купити цінні папери російських компаній. Останнім влада заборонила продавати цінні папери та виводити гроші закордон.

Саме жорсткий валютний контроль і врятував Московську біржу від обвалу після місячного простою. Завдяки тому, що іноземці не можуть продати цінні папери та вивести кошти з Росії, ціни на акції деяких місцевих компаній навіть зросли.

Жорсткі обмеження на валютному ринку Центральний банк РФ запровадив у відповідь на західні санкції. Останні фактично позбавили його доступу до значної частини своїх золото-валютних резервів.

Так, протягом 27-28 лютого ЄС, США, Британія та Японія заморозили понад 300 млрд дол — половину всіх активів Центробанку окупантів. Ці резерви — це подушка безпеки, яку путінський режим накопичував на “чорний день”. Друга половина резервів зберігалась у золоті, готівці та китайських юанях.

Золото-валютні резерви використовуються центральними банками світу, зокрема, для задоволення ажіотажного попиту на іноземну валюту. Центральний банк може вийти на ринок з пропозицією валюти, задовольнивши попит та стримавши курс національної валюти.

Після запровадження санкцій робити це стало набагато складніше. Річ у тім, що російський Центробанк втратив найбільш ліквідні активи: кошти на рахунках в іноземних банках та боргові цінні папери урядів США, Німеччини та інших країн з найвищими кредитними рейтингами.

А збивати попит на долари і євро, маючи на руках золото та китайські юані, не дуже ефективно, бо спочатку ці активи потрібно конвертувати в іноземну валюту, а вже потім продавати тим, хто її потребує. З цим в умовах санкцій та ізоляції від світу виникнуть проблеми.

В умовах західних санкцій проти Центробанку РФ та низки великих російських банків, яким також заморозили активи за кордоном, валюта на Московській біржі більше не підкріплена реальними доларами та євро.

Заміна резервів центробанку

У березні 2022 року російський центробанк “спалив” на підтримку російського рубля майже 40 млрд дол — переважно від продажу юанів. Однак це не було вирішальним фактором, який допоміг рублю не просто зупинити своє знецінення на офіційних торгах, але й почати зміцнюватися.

В умовах відсутності доступу до значної частини своїх золотовалютних резервів Центробанк РФ делегував функцію проведення валютних інтервенцій експортерам енергоресурсів, зокрема “Газпрому”. Для цього усіх місцевих експортерів зобов'язали продавати 80% своєї валютної виручки.

У січні 2022 року її обсяг від продажу самого лише газу становив 9,5 млрд дол, або близько 300 млн дол на день. В окремі дні цього року, як повідомляє CNBC, газова виручка сягала 800 млн дол. Тобто лише від продажу блакитного палива щодня в Росію потрапляє до 640 млн дол. І це не рахуючи надходжень від експортерів нафти та неенергетичних товарів.

Ще один фактор, який спричинив зміцнення рубля у березні — падіння обсягів імпорту, яке за підсумками 2022 року може сягнути 50%. Від початку війни з російського ринку вийшли понад 500 іноземних компаній. Це призвело до зменшення обсягів імпорту їхніх товарів, комплектуючих, сировини та інших компонентів.

Російський валютний ринок наразі неможливо порівнювати з ринком, який існував до 24 лютого. Уся функція, яку наразі виконує валютна секція Московської біржі, зводиться до пропаганди твердження, що “санкції не загрожують російській економіці”.

Росіяни, як і мешканці багатьох інших постсоціалістичних країн, звикли орієнтуватися саме на курс долара як один з ключових індикаторів економіки, незважаючи на такі важливі показники, як інфляція, безробіття чи економічне зростання.

Щоб показати “гарну картинку” внутрішній аудиторії, російська влада знищила все ринкове, що було на її валютному ринку. Пропозицію валюти штучно збільшили, при цьому способів її використання суттєво поменшало через власні ж обмеження.

У таких умовах біржовий курс долара не показує реальної ситуації в економіці. Про це ж напередодні повідомляли, й у Міністерстві фінансів США.

Реалістичний “чорний ринок”

Де діють офіційні обмеження, там завжди процвітає “чорний ринок”. На території РФ почали масово з’являтися нелегальні обмінники, “міняйли” 90-х та спеціальні валютні телеграм-канали.

На відміну від офіційних курсів, “чорний ринок” дає менш оптимістичні оцінки вартості російської валюти. Протягом березня курс долара у різних телеграм-каналах не опускався нижче 120 рублів, а подекуди перевищувала усі 200 рублів.

Ймовірно саме про валюту на “чорному ринку” й говорив Байден, розуміючи, що наразі нелегальний ринок — це чи не єдиний спосіб купити іноземні банкноти у Росії.

Щоправда, на початку квітня американський долар на “чорному ринку” можна придбати уже менше, ніж за 100 рублів. Хоча курс долара там все одно на 20-25% вищий, ніж офіційний.

Зниження попиту на іноземну валюту торкнулося “чорного ринку” з тих самих причин, що й офіційного: у простих прибічників дикторського режиму, а також малого та середнього бізнесу залишається все менше причин для купівлі валюти через тотальне закриття російської економіки від зовнішнього світу.

Хиткий баланс

Наразі валютний ринок РФ існує між жорсткими західними санкціями та внутрішніми адміністративними обмеженнями. І поки сила останніх переважає, офіційний курс рубля буде штучно підтримуватися на довоєнному рівні або навіть зміцнюватиметься. Хоча від цього іноземна валюта у Росії не стане доступнішою.

Однак цей хиткий баланс може дуже легко порушитися. Для цього Євросоюзу варто лише запровадити обмеження на торгівлю російськими нафтою і газом.

В Росії розуміють цю вразливість, тому почали діяти на випередження потенційних європейських санкцій і оголосили про переведення торгівлі газом у рублі. Такий крок мав у першу чергу надати більше впевненості у безперервності експортних надходжень та у тому, що російська влада зможе їх вільно використовувати.

Поки європейські політики роблять дуже обережні санкційні удари проти російського енергетичного сектору. П'ятий пакет антиросійських санкцій не включав обмеження проти газу та нафти, а стосувався торгівлі російським вугіллям.

Однак навіть у ЄС визнають, що рано чи пізно там доведеться вдатися до найбільш болючих для російської економіки обмежень. І тоді єдиним, що вбереже росіян від споглядання чотиризначних цифр в обмінниках навпроти позначки долара, буде лише повна заборона на торгівлю іноземною валютою.

Ярослав ВІНОКУРОВ