ДАЙДЖЕСТ

Що може Окружний адмінсуд Києва. ТОП скандальних рішень

[08:58 08 июля 2019 года ] [ Бизнес Цензор, 8 липня 2019 ]

Україні більше не потрібні інститути влади та регулятори ринків, адже в країні є Окружний адміністративний суд міста Києва, який приймає рішення про відміну нормативних документів державних органів влади.

За короткий відрізок часу Окружний адміністративний суд Києва став “головним судом країни”. Він приймає резонансні рішення, поновлює на посаді підозрюваних в корупції, забороняє в.о. міністру виконувати обов'язки.

Одним рішенням цей суд призупиняє перейменування московської церкви, а іншим скасовує рішення, що може коштувати платникам податків мільярди доларів.

Складається враження, що Україні більше не потрібні інститути влади та регулятори ринків, адже у нас є Окружний адміністративний суд міста Києва.

В рамках судової реформи, яку ініціював колишній президент Петро Порошенко, Окружний адміністративний суд Києва мав бути ліквідований. На його місці мав з'явитися Окружний адміністративний суд Київської області і м. Києва.

Але колишній голова держави не поспішав з завершенням реформи. В тому числі із ліквідацією Окружного адмінсуду столиці.

Тепер цей інструмент впливу розвернули проти нього самого, Окружний адмінсуд Києва пачками скасовує різноманітні рішення влади.

БЦ зібрав найбільш скандальні та резонансні рішення цього суду.

Заборонити “Укрпошті” замінювати сільські відділення мобільними

За позовом депутата від БЮТ Сергія Коровченко Окружний адміністративний суд Києвана під головуванням судді Сергія Каракашьяна3 липня скасував передбачену планом розвитку “Укрпошти” заміну в сільській місцевості стаціонарних відділень мобільними пунктами обслуговування.

Зокрема, суд скасував наказ Мінінфраструктури №442 від 14 грудня 2017 року “Про затвердження стратегічного плану розвитку ПАТ” Укрпошта” на період до 2021 року в частині впровадження мобільних відділень в селах з населенням менше 2000 жителів.

Заблокувати роботу ринку електроенергії

Окружний адміністративний суд Києва 2 липня призупинив дію постанови НКРЕКП, якою були встановлені тарифи для компанії “Укренерго” на передачу електроенергії та надання допоміжних послуг.

Своє рішення суд виніс за позовом “Нікопольського заводу феросплавів” (НЗФ), який належить олігархам Ігорю Коломойському та Віктору Пінчуку.

НЗФ — найбільший виробник феросплавів, які використовуються металургійними заводами як один з компонентів під час виплавки різних марок сталі.

У свої роботі НЗФ використовує електропечі і є одним з найбільших споживачів електроенергії. Відповідно, основною статтею витрат НЗФ є оплата електроенергії. Саме тому завод звернувся до суду, який приймає рішення на користь Коломойського, з вимогою призупинити дію тарифу “Укренерго”.

“Укренерго” управляє (диспетчерезує) об'єднаною енергетичною системою України та здійснює передачу електроенергії магістральними електромережами від виробників до мереж обленерго.

З липня, коли почав діяти новий ринок електроенергії, оплата за передачу електроенергії магістральними мережами, компенсація за втрати електроенергії під час передачі, надання допоміжних послуг та компенсація виробникам, які працюють на зеленому тарифі, включені в тариф “Укренерго”.

Цей тариф було затверджено постановою НКРЕКП, дію якого було призупинено Окружним адмінсудом Києва за позовом НЗФ.

Скасувати перейменування вулиць

Суддя Окружного адмінсуду Києва Олеся Чудак 25 червня скасувала перейменування Московського проспекту на проспект Степана Бандери, а проспект Ватутіна на проспект Романа Шухевича.

Цим рішенням вона частково задовольнила позовні вимоги двох громадських організацій та Олени Бережної — матері загиблої екс-нардепа від “Партії регіонів” Ірини Бережної.

Своїм рішенням ця суддя скасувала рішення Київради, яку на законних виборах обрали кияни і вповноважили приймати подібні рішення.

Московський проспект в Києві було перейменовано в Степана Бандери влітку 2016 року.

Дозволити аудиторам, які перевіряли Приватбанк перед націоналізацією, знову працювати з банками

Аудитором Приватбанку, коли він належав Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову, була компанія з “великої четвірки” — “ПрайсвотерхаусКуперс”, яка належить міжнародній PricewaterhouseCoopers (PwC). Аудит Приватбанку вона проводила з 90-х років.

Тобто ця компанія могла бачити всі зловживання в банку протягом багатьох років, але не відображала їх в своїх звітах.

В 2016 році банку було націоналізовано в дірою в капіталі в $5,5 млрд.

В результаті НБУ виключив “ПрайсвотерхаусКуперс” з Реєстру аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських перевірок банків.

Але в травні 2019 року Окружний адміністративний суд Києва скасував рішення Нацбанку про виключення PwC з цього реєстру.

Зупинити перейменування Української православної церкви

Відразу після другого туру президентських виборів стало відомо, що Окружний адмінсуд міста Києва призупинив перейменування Української православної церкви, яка підпорядковується Москві.

Цим рішенням було призупинено дію наказу Міністерства культури України.

Наказ міністерства вимагав, щоб Київська митрополія Української православної церкви і низка релігійних організацій внесли зміни до своєї офіційної назви.

Фактично УПЦ (МП) повинна була вказати в своїй назві приналежність до Росії, що є правдою.

Скасувати націоналізацію Приватбанку на прохання Коломойського

В квітні Окружний адміністративний суд Києва скасував низку рішень Нацбанку, Кабінету Міністрів, Фонду гарантування вкладів фізосіб, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, внаслідок яких було націоналізовано Приватбанк. Також суд визнав недійсним договір купівлі-продажу державою акцій банку.

Це рішення суд прийняв за позовом олігарха Ігоря Коломойського — одного з колишніх акціонерів Приватбанку.

Як відомо, саме рішення колишніх акціонерів банку: Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова та керівництва привели до націоналізації найбільшої фінустанови країни. За даними НБУ, екс-власники вивели з банку $5,5 млрд.

В результаті державі довелося влити в Приватбанку більше 150 млрд грн, щоб врятувати банк, який аккумулював половину фінансової системи країни.

НБУ подав апеляцію на рішення Окружного адмінсуду Києва.

Заборонити Супрун виконувати обов'язки міністра охорони здоров'я

5 лютого 2019 року Окружний адмінсуд Києва за позовом нардепа від “Радикальної партії” Ігоря Мосійчука вирішив заборонити першому заступнику та виконуючому обов'язки міністра охорони здоров'я Уляні Супрун здійснювати будь-які дії, спрямовані на реалізацію повноважень міністра охорони здоров'я.

Через 10 днів, під суспільним тиском, суду довелося скасувати своє рішення.

Як відомо, фінансову підтримку “Радикальній партії” надавав найбагатший олігарх Рінат Ахметов, чия команда, в тому числі в особі Тетяни Бахтєєвої, є запеклими опонентами Супрун.

Поновити Насірова на посаді голови ДФС

В грудні 2018 року судді Окружного адміністративного суду Києва поновили екс-главу Державної фіскальної служби Романа Насірова на посаді.

Кабінет міністр звільнив Насірова в січні 2018 року після отримання інформації про наявність у нього громадянства Великобританії.

Романа Насірова відсторонили від посади керівника ДФС в березні 2017 року, відразу після того, як детективи НАБУ затримали його і обрали запобіжний захід у вигляді утримання під вартою із заставою в 100 млн грн.

Його підозрювали в нанесенні збитків державі в розмірі 2 млрд грн в рамках так званих “газових схем” нардепа Олександра Онищенка.

Посаду Насіров отримав по квоті “Відродження” Віталія Хомутинніка та Ігоря Коломойського, внаслідок розподілу квот між політсилою екс-президента Петра Порошенка з його партнерами в парламенті.

Юрій ВІННІЧУК