Розкуркулення “сонячників”. Приватні домашні електростанції обріжуть вже у 2019-му

Що робити, щоб уникнути негативного сценарію?

Гірше ніж очікувалось

16 травня з’явився підписаний головою Верховної Ради текст давно очікуваного закону 8449-д, більш відомого як “закон про аукціони”.

З моменту його ухвалення в медіа було опубліковано десятки матеріалів про те, що він різко обмежує можливість українців встановлювати домашні сонячні електростанції на своїх земельних ділянках.

Вважалося, що положення сумнозвісної правки №24 обмежить можливість отримувати “зелений” тариф громадянам, що будуть встановлювати сонячні електростанції, лише у майбутньому. Проте виявилося, що це не так.

Принаймні, підписаний головою парламенту текст закону вказує на інше. Відповідно до документа, нововведення торкнеться і тих, в кого вже встановлені домашні сонячні електростанцій.

Текст закону прописаний так, що НКРЕКП буде змушена призначити “зелений” тариф лише на ту частину потужності домогосподарств, що встановлена на дахах та фасадах.

Ще раз: українці, які запустили сонячні електростанції, отримуватимуть виплати за “зеленим” тарифом лише з тієї частини своїх СЕС, які встановлені на дахах та/або фасадах будівель і капітальних споруд. До речі, споживач повинен підтвердити, що ці споруди капітальні.

Тобто, створюється прецедент обмеження право українців на гарантоване їм законом та надання зворотної дії в часі нормам закону, що прямо суперечать статті 58 Конституції України.

Звідки такий висновок?

З аналізу тексту закону, який вже підписав Андрій Парубій і от-от підпише президент Петро Порошенко та виходячи з принципів роботи НКРЕКП, яка керується в своїй роботі законами.

Нижче формулювання порядку встановлення “зеленого” тарифу для домашніх електростанцій у законі:

 

“Зелений” тариф на електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт, за умови їх розташування на дахах та/або фасадах будівель та інших капітальних споруд, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт “зеленого” тарифу для електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт, за умови їх розташування на дахах та/або фасадах будівель та інших капітальних споруд”.

 

Читаючи цей фрагмент закону, варто розуміти кілька важливих особливостей встановлення “зеленого” тарифу для домогосподарств:

— Закон не змінює інституцію, яка встановлює  “зелений” тариф для домашніх СЕС — цим, як і раніше буде займатися НКРЕКП.

— НКРЕКП щокварталу встановлює “зелений” тариф власною постановою для коригування змін курсу гривні до євро (”зелений” тариф прив’язаний до євро).

— Закон не розрізняє існуючі домашні СЕС, змонтовані за “старим” законом, який діяв на час монтажу та нові домашні СЕС, які мають відповідати вимогам “нового” закону.

— Закон дозволяє отримувати “зелений тариф” лише для тієї частини домашніх СЕС, що встановлені на дахах та фасадах “будівель та капітальних споруд”.

А тепер моделюємо поведінку співробітників НКРЕКП, які наприкінці цього кварталу будуть змушені виконувати “новий” закон, підготувати та прийняти нову постанову про встановлення “зеленого” тарифу для домашніх СЕС.

Здебільшого це розумні люди, які знають, що закон не має зворотної сили. Порушення закону може мати конкретні наслідки для них особисто. На відміну від порушення конституційних принципів, які заклали у законі депутати.

Не проминуть можливості поквитатися із набридливими власниками домашніх СЕС і обленерго. Вони просто вкажуть на положення закону, щоб зайвий раз “покаламутити воду” — в “каламутній” воді легше і рибку ловити. 

Фактично це означає, що споживачам потрібно буде перепідписувати договори і переробляти “обрізані” проекти домашніх СЕС та перезатверджувати їх. І завжди знайдуться ті, хто в цій “каламутній” воді буде пропонувати “вирішити питання” за “толіку маленьку”.

Тож настає епоха розкуркулення власників домашніх СЕС, які мали необережність повірити у серйозність намір української держави підтримати розподілену генерацію з відновлювальної енергетики. Йдеться про українців, які уже вклали в домашні СЕС 180 млн євро. 

Йдеться про захист інтересів більше 10 000 українських родин, що інвестували свої кошти у домашні сонячні електростанції та повірили в серйозність намірів українського уряду підтримати малу генерацію.

Кулуарність розробки закону та ігнорування інтересів малих учасників ринку дали ці жахливі наслідки. І з ними треба щось робити вже зараз.

Що робити

Давайте перейдемо одразу до того, як вирішити ряд проблем, які створив закон 8449-Д.

Є такі варіанти:

Вето. Президент має усі підстави та законне право накласти вето на закон, оскільки в ньому порушені конституційни права громадян (закон не може мати зворотної сили). Після цього виправлений закон доведеться подавати на повторний розгляд до Верховної ради.

Регуляторна нейтралізація. НКРЕКП можуть зайняти вичікувальну позицію — затвердити в кінці червня “зелений” тариф за новим законом, але не скасовувати постанову про “зелений” тариф на 2 квартал.

Доті “старі” дСЕС залишаються без індексації тарифу, але з хоча б з якимось — “старим” “зеленим” тарифом. В цілому варіант сумнівний, бо можуть вилізти інші правові колізії. Зрештою, члени НКРЕКП усвідомлюють ймовірні наслідки.

“Спеціальний” технічний законопроект. Законопроект, який усуне негативні наслідки Правки 24 може бути оперативно прийнятий Верховною радою, якщо її робота не буде паралізована достроковими виборами.

Технічний законопроект як частина законопроекту про перенесення дати запуску ринку електроенергії, необхідність якого “великі” гравці ринку активно обговорюють. І “великі” могли б допомогти домашнім СЕС.

Ми не полишаємо надії, що здоровий глузд та інстинкт самозахисту наведе народних обранців на шлях істинний та вони захистять інвестиції українців та їх конституційні права.

Олексій Хабатюк, Зінченко Андрій, Олександр Сокиржинський, співзасновники Спілки Активних Споживачів та Прозюмерів