“Росіяни просто зайшли пішки”. Що розповідають військові про ситуацію на Харківщині і як реагує влада

Денис Ярославський злий. Як командир розвідувального підрозділу ЗСУ він брав участь у наступі України на Харківщині восени 2022 року, коли росіян відкинули аж до кордону. Але тепер Денис і його люди опинилися у ситуації, коли це треба зробити знову. І нарікають на відсутність таких важливих оборонних фортифікацій.

За останні дні російські війська досягли невеликих, але важливих успіхів уздовж кордону в Харківській області.

Вони просунулися вглибину території лише на кілька кілометрів, але захопили площу близько 100 км кв території України. На Донбасі на це їм знадобилися місяці.

Влада заперечує проблеми з фортифікаціями, пояснючи, що вони є, їх збудували подалі від кородону. У 125-й окремій бригаді ТРО кажуть, що ситуація на Харківщині контрольована, а успіх росіян називають “умовним”.

Росія стверджує, що її війська зараз увійшли в прикордонне місто Вовчанськ. Українські військові кажуть, що за Вовчанськ все ще йдуть бої.

Останніми днями місто нещадно бомбардували. Кілька тисяч жителів були змушені тікати з Вовчанська.

Денис хоче знати, що сталося з обороною України.

“Першої лінії оборони не було. Ми це бачили. Росіяни просто зайшли пішки. Вони просто зайшли, без жодних замінованих полів”, — каже він.

Він показує мені відео з дрона, зняте кілька днів тому, як невеликі колони російських військ просто переходять кордон, не зустрічаючи жодного супротиву.

Військовий каже, що чиновники стверджували, що оборонні споруди будувалися і на це пішли величезні кошти.

“Там мали бути мінні поля. За два роки могли побудувати там фортифікаційну споруду у мінус три поверхи”.

Однак, на його думку, цих ліній оборони просто не було. “Або це була злочинна халатність, або корупція. Це не був провал. Це була зрада”.

Автор фото ВВС

Росія обстрілює Вовчанськ артилерією та плануючими бомбами

Усі знали, що наступ швидше за все, відбудеться. Як українська, так і західна розвідка знали, що Росія нарощує війська на кордоні. За оцінками, чисельність російських угрупувань становила близько 30 000 людей.

Президент Росії Володимир Путін також публічно заявив про намір створити буферну зону в Харківській області для захисту російських територій від ударів української артилерії.

Але Україна, як виявилося, була погано підготовленою до цього. Хоча, офіційно це заперечує.

Денис говорить зі мною у парку в Харкові. Він каже, що за годину він зі своїми людьми повернеться на передову, що неподалік від Вовчанська. Це лише за 5 км від кордону з Росією.

Є інформація, що російські війська вже зайшли на околицю міста. Денис каже, що боїться, що росіяни незабаром можуть знову взяти місто.

Ми відвідали Вовчанськ раніше, приєднавшись до місцевого поліцейського Олексія. Він підбирав мешканців, які хотіли втекти в безпечне місце. Олексій їхав швидко, щоб не попасти під обстріл артилерії та уникнути пролітаючих над головою російських безпілотників.

У місті, де перед війною жило близько 20 тис., більшість людей виїхали на початку війни. За приблизними оцінками там залишалося близько 3 тис. жителів. Сотні виїхали за останні кілька днів. Олексій каже: “Зараз легше поїхати, поки не вбили чи не поранили”.

Автор фото ВВС

Люди тікають з міста у відчаї

На Харківщині Росія використовує надто знайому тактику для наступу — перетворює українські села та міста на руїни.

За оцінками Олексія, Росія щогодини випускає по місту близько 50-60 снарядів. А ще є плануючі бомби, які випускають з російських літаків за десятки кілометрів від лінії фронту далеко поза зоною дії українських ППО.

Росія запускає близько 100 плануючих бомб на день по 1000-кілометровому фронту. Ми почули чимало цих реактивних звуків протягом години, а потім пролунали нищівні вибухи.

Одна з таких плануючих бомб зруйнувала будинок Сергія. Серед руїн з яких ще йшов дим, він розповів мені, що його дружина Світлана серйозно поранена. У нього на руках — рани, опіки від вибухів.

Він сказав мені, що хотів би піти, “але що він може зробити?”. Він показує на своїх трьох кіз, яких не хотів убивати. Якимось дивом вони всі вижили разом із його котом. Сергій усе ще тримається за свої останні речі.

Більшість із тих, хто залишився у Вовчанську, — люди похилого віку та малозабезпечені.

65-річний Олександр вирішив їхати. Ми спостерігали, як він перехрестився, залишаючи дім, у якому виріс. Він ніжно торкнувся землі, взяв дві сумки та сів у поліцейську машину.

Він сказав, що хоче поїхати до Німеччини, але не знає, як туди потрапити.

Автор фото ВВС

Олександр залишає рідний дім. До нього наближається лінія фронту

Відкриття нового фронту тут, на півночі, розпорошує і так обмежені ресурси України. Через зволікання США з наданням військової допомоги українські війська втратили боєприпаси.

В середньому українські військові могли випустити лише один артилерійський снаряд проти 10 російських. Зараз це повільно змінюється. Допомога США надходить.

Але наступ на Харківщині також висвітлює проблеми, які сама Україна вирішує дуже повільно — мобілізація і побудова ефективних ліній оборони. До Харківщини довелося стягувати підкріплення з інших ділянок фронту.

Українські чиновники досі наполягають, що сам Харків не під загрозою вторгнення. Але чим далі просуваються росіяни, тим більша ймовірність, що місто потрапить у зону дії російської артилерії.

Денис, командир спеціального розвідувального підрозділу, вважає, що російські війська намагатимуться зосередитися на Сході та захопити весь Донбас.

Але він каже, що Росія також намагається використати слабкі місця України на лінії фронту, яка має довжину у тисячу кілометрів. Таке слабке місце вони знайшли на Харківщині.

“Звичайно, я злий, — каже Денис, — Коли ми відбивали цю територію у 2022 році, ми втратили тисячі людей. Ми відбивали її життями людей. А тепер через те, що хтось не побудував фортифікаційні споруди, ми знову втрачаємо людей”.

Фортифікації є, але не біля кордону

Влада на критику про відсутність ліній оборони на Харківщині відповідає, що вони є, просто не біля кордону, а на відстані від 17 до 35 км від лінії фронту.

Зокрема, є три лінії оборони на півночі регіону, розповів голова адміністрації державної спеціальної служби транспорту Олександр Яковець, якого цитує Харківська ОВЦА.

Третій рубіж, за його словами, є найбільш обладнаний і оснащений залізобетонними спорудами. За його будівництво відповідають обласні військові адміністрації.

Автор фото KHARKIVODA.GOV.UA

Харківська адміністрація публікує фото укріплень

Разом з тим, Яковець заявив, що будувати укріплення “в мінус три поверхи” під постійним вогнем ворога — це абсурд і небезпека для військових.

На Харківщині і так проводять роботи під постійними обстрілами, сказав чиновник.

Начальник ХОВА Олег Синєгубов закликав не розповсюджувати фейки.

У 125-й окремій бригаді ТРО заявили, що ситуація на Харківщині “складна, але контрольована”, підрозділ дає відсіч росіянам.

Населені пункти, в які зайшли росіяни, перебували у постійній “сірій зоні”, зазначили у бригаді. Там назвали успіх армії РФ “достатньо умовним”.

“Територія, зайнята противником, локалізована і по ньому здійснюється постійне вогневе ураження”, — заявили в бригаді.