Росія випускає гази: що відбувається з “Газпромом”

 На одному з найбільших газових родовищ Росії — Ковиктинському, що у Східному Сибіру — робітникам перестали платити зарплату. Враховуючи, що з цього родовища газ поставляється до Китаю, ситуація може виявитися справді серйозною. Але є й інші ознаки того, що “Газпром”, колись могутній державний монополіст, а разом із ним і вся газова галузь РФ, переживають непрості часи.

Робітники Ковиктинського родовища “Газпрому”, яке знаходиться в Іркутській області і є найбільшим на сході Росії, оголосили страйк через невиплату заробітної плати. Про це повідомляє видання “Новосибірськ Онлайн”.

Родовище знаходиться за 450 кілометрів від Іркутська в безлюдній місцевості на високогір'ї, вкритому непрохідною тайгою, в окремих районах — на вічній мерзлоті. Клімат тут суворий — взимку температура рідко піднімається вище мінус 30 градусів. У зв'язку з цим робота на родовищі здійснюється вахтовим методом — робітників завозять сюди на два місяці, після чого на їхнє місце на той самий термін прибуває нова група.

“Ми працюємо по два місяці, і нам не виплатили ані зарплати, ані авансу”, — цитує “Новосибірськ Онлайн” різноробочого Олексія Зіміна.

Не задоволені робітники й умовами праці — на вулиці там уже мінус 10, а теплий одяг їм так і не видали.

Та й працювати нормально люди не можуть — техніка у них є, а пального немає. Це й не дивно, бо в Росії з літа спостерігається найжорстокіший дефіцит нафтопродуктів, яких не вистачає не те, що в такій глушині як Ковиктинське родовище, але навіть у самій Москві.

Не можна виключати, що описана вище ситуація є наслідком звичайного російського бардаку, і через якийсь час зарплату робітникам виплатять, а зимовий одяг видадуть.

Але недооцінювати того, що сталося, теж не варто. Адже Ковиктинське родовище не лише одне з найбільших серед тих, що розробляються сьогодні в РФ, — з нього газ поставляється до Китаю розрекламованим газопроводом “Сила Сибіру”. А, враховуючи, що зараз Піднебесна — чи не єдиний великий покупець, принаймні російського трубопровідного газу, будь-який саботаж загрожує серйозними наслідками.

Експорт та видобуток пішли в мінус

Газова галузь країни-окупанта після вторгнення в Україну переживає непрості часи. Практично припинилися поставки газу до Європи газопроводами — спочатку Кремль таким чином хотів “покарати” європейців за підтримку нашої країни та санкції, введені проти РФ, а потім Євросоюз знайшов заміну російському ресурсу, а ідея із заморозкою неслухняної Європи провалилася.

На сьогодні постачання трубопровідного газу до країн ЄС тривають “Турецьким потоком” і, як би то не звучало абсурдно, — через Україну.

Не дивно, що експорт російського газу впав у 2022 році порівняно з попереднім на 30,7%. Цього року обсяги постачання, насамперед до Європи, продовжують скорочуватися. За прогнозами Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), експорт російського трубопровідного газу до Євросоюзу 2023 року впаде на 65% і становитиме приблизно 20-25 мільярдів кубометрів, що приблизно в сім разів менше, ніж 2021 року (140 мільярдів кубометрів).

Представники російської влади не втомлюються повторювати, що після початку великої війни та введення проти РФ західних санкцій у 1,5 раза збільшився експорт газу до Китаю. Це справді так, але у 2022 році загальний обсяг цих поставок становив лише 15,5 мільярда кубів, що майже вдесятеро менше, ніж у 2021 році було поставлено на європейський ринок.

Скорочення експорту газу неминуче позначається на його видобутку. Минулого року він знизився на 11,7% і становив 673,8 мільярда кубометрів.

Цього року газовидобуток також падає. У МЕА вважають, що скорочення становитиме 8% — приблизно до 620 мільярдів кубометрів. У такому разі це стане мінімальним рівнем із кризового 2009 року.

При цьому основний обсяг зниження видобутку припадає на “Газпром”, в той час як показники інших великих виробників — “Роснефти” та НОВАТЕКу — навіть зростають.

У першому півріччі 2023 року “Газпром” скоротив видобуток газу на 24,7%, до 179,45 мільярда кубів із 238,46 мільярда кубів за аналогічний період минулого року.

Нагадаємо, 2022 року газовидобуток монополіста обвалився на 20% до 412,6 мільярда кубометрів, і, як визнали в самій компанії, це сталося через різке скорочення експорту до Європи.

Міфічна газифікація

Падіння європейського експорту стосується трубопровідного газу, хоча постачання скрапленого природного газу (СПГ), навпаки, зросло — за оцінкою правозахисної організації Global Witness, на 40% від початку великої війни.

Очевидно, що для РФ така тенденція вигідна, оскільки вона дозволяє їй зберегти хоч якусь частку на європейському газовому ринку. Нещодавно стало відомо, що найближчим часом Державна дума збирається ухвалити закон, який дозволить здійснювати експорт СПГ без прив'язки до родовищ. Цю ідею, зокрема, лобіює голова “НОВАТЕКу” Леонід Міхельсон — його компанія має великі СПГ-проекти.

Втім проти лібералізації експорту скрапленого газу виступив “Газпром”. У держкомпанії вважають, що такий крок може спровокувати дефіцит газу на внутрішньому ринку РФ (прямо як із бензином та дизелем, про що вже було сказано вище).

Це досить дивно, оскільки попит на газ у самій Росії не зростає, а швидше знижується. Можна, звичайно, припустити, що держмонополіст перейнявся питанням газифікації віддалених територій Росії, адже, наприклад, на Далекому Сході рівень газифікації становить менше 25%, в той час як у середньому по Росії — майже 75%.

Завдання щодо забезпечення газом цих територій російська влада ставить перед “Газпромом” упродовж десятиліть, але той не поспішає ощасливлювати жителів Східного Сибіру та Далекого Сходу, бо для нього це абсолютно неприбуткова справа.

“Це може бути певним лукавством “Газпрому” — вони ж нібито реалізують якісь проекти щодо газифікації Росії — мовляв, ми тут скрізь прокладаємо труби, а газ раптом пішов наліво, - сказав “Апострофу” президент центру глобалістики “Стратегія ХХІ” Михайло Гончар - “Газпром” має монополію на трубопровідний газ, а на СПГ у нього такої монополії немає. І в “Газпромі” чудово розуміють, що це (спроба лібералізувати експорт СПГ) — прагнення зруйнувати монополію на газ як такий, адже скраплений природний газ, власне, стає конкурентом трубопровідним поставкам”.

Тобто “Газпром” намагається зберегти за собою потоки — як газові, так і фінансові.

Але і тих, і інших стає дедалі менше. Відповідно, якщо “Газпром” саботував газифікацію в “жирні” роки, було б дивно чекати від нього “благодійності”, коли фінанси буквально співають романси й навіть все більше шансон.

Так, за підсумками 2022 року чистий прибуток компанії скоротився більш ніж утричі, а в першій половині 2023 року — у вісім разів порівняно з аналогічним періодом попереднього року.

Грошей справді немає

Тобто вільних грошей у “Газпрому” на сьогодні просто немає, а менше красти навіть із таких убогих прибутків навряд чи стали.

І з цим безпосередньо пов'язані події на Ковиктинському родовищі, переконаний Михайло Гончар.

За його словами, страйки робітників на газових родовищах “Газпрому” траплялися і раніше, і тоді теж йшлося про невиплату зарплати та соціальної допомоги за роботу в екстремальних умовах.

“Тому мова тут, швидше, про те, що рівень розкраданння у “Газпромі”, як мінімум, залишається без змін, а то й виріс, — каже експерт. - З одного боку, можна зробити висновок, що у зв'язку із падінням доходів “Газпрому” його інвестиційна програма зазнала різкого скорочення, оскільки грошей немає, а те, що ще є, за вказівкою Кремля спрямовується на “бюджет війни”. Але оскільки навіть у найкращі часи це мало місце, говорить про те, що “відкати — це наше все” .

При цьому на розробку Ковиктинського родовища може банально не вистачати грошей.

“Китай на сьогодні не хоче будувати газопровід “Сила Сибіру-2”, а тому “Газпром” поки не бачить сенсу туди вкладати кошти, оскільки незрозуміла перспектива постачання газу до Китаю, — сказав у розмові з “Апострофом” директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. — А друга причина — це те, що Китай купує російський газ, по суті, за собівартістю й навіть нижче, а в результаті ці проекти є збитковими, вони ніколи не окупляться, а тому підрозділи “Газпрому”, які ними займаються, не мають достатніх коштів на підтримку працівників та інфраструктури”.

І це, по суті, один із сигналів про те, що з газовою галуззю Росії і, насамперед, із “Газпромом”, далеко не все гаразд.

“На 24% зменшився видобуток (у першому півріччі 2023 року — “Апостроф”), бо нікуди збувати газ, оскільки втратили ринок Європейського Союзу з власної вини. Прибуток намальований — реального прибутку немає, і, можливо, навіть є збитки. Економічні показники здебільшого засекречені, а те, що передається, не верифіковано. І ознак дуже багато того, що газова галузь перебуває у глибокій кризі”, - резюмував Володимир Омельченко.

Від себе додамо, що чим глибша криза, тим менше грошей спрямовуватиметься на “бюджет війни” проти України. І це наближає нашу перемогу.

Віктор АВДЄЄНКО