Результати партій у порівнянні: регіональний зріз (Батьківщина, КПУ, Свобода)

Як і анонсувалося раніше, Інститут української політики продовжує оприлюднювати результати власного дослідження електоральних настроїв, відображених у результатах голосування за політичні партії, у регіональному зрізі. Порівнюючи дані виборів 2007 і 2012 року, ми ставили за головний критерій не лише кількість виборців, що проголосували, і навіть не відсотковий результат. Ми відштовхувалися від того показника, скількох кандидатів у Верховну Раду по факту делегував той чи інший регіон, голосуючи як за список партії, так і за окремих мажоритарників.

Підрахунок простий: є відсоток голосів, який дав той чи інший регіон за політичну силу у 2007 році. Є загальна кількість мандатів, отриманих політичною силою. Ділимо ці мандати між адміністративними одиницями — в залежності від відсотку,який політична сила отримала у регіоні. Так, скажімо, Київська область у 2007 році мала у фракції БЮТ 10,578 депутатів.

Тепер порівнюємо з даними 2012 року. Використовуємо ту ж методику, щоби визначити питому вагу області у результатах списку партії. Плюс додаємо депутатів-мажоритарників, які висувалися у даній області від даної політичної сили. Київську область у загальному списку “Батьківщини” представлятимуть за результатами виборів 2012 року 3,744 депутати. Плюс один мажоритарник. Загалом — 4,744 депутати.

Порівнюємо результативність голосування за БЮТ у 2007 році і за “Батьківщину” у 2012 році. Перший результат (2007 року) приймаємо за 100%. Тоді цьогорічний результат становитиме 44,8%. Отже, реальний результат партії у регіоні значно просів.

Як ми можемо побачити з наведеної нижче таблиці, виріс він лише у Закарпатській області та у місті Києві.

Значною мірою це пояснюється активностями інших опозиційних політичних сил — УДАРу та “Свободи”, а також відсутністю у “Батьківщини” харизматичного лідера, у ролі якого раніше виступала Юлія Тимошенко. До речі, у 2007 році БЮТ, як і його правонаступниця “Батьківщина” у 2012 році, діяли як опозиційні партії і йшли під опозиційними гаслами.

Цікавою є вирахувана по цій же методиці зміна політичних симпатій до Комуністичної партії України. Практично в усіх областях України (за винятком Вінницької, Львівської та Чернігівської областей, а також міста Києва, комуністи суттєво покращили свій результат. Не зважаючи на відсутність результатів по мажоритарці, бачимо реальний ріст ностальгічних настроїв ледве не по всій Україні. Цей феномен ще потрібно вивчати — особливо в західних областях України (130,8% на Тернопільщині — це більш ніж промовистий показник).

Для партії “Свобода” важко вирахувати кінцевий відсотковий показник, оскільки на минулих виборах “Свобода” не потрапила до Верховної Ради, тому не можемо говорити про внесок регіонів у формування партійного списку “Свободи” у 2007 році. Проте подаємо — як ілюстрацію — динаміку цієї сили скоріше у кількісному розрізі. Плюс цікаво й те, скільки депутатів матиме кожна область у загальному списку “Свободи” у результаті виборів 2012 року. Зверніть увагу на доволі високі показники Волинської, рівненської, Полтавської, Хмельницької, Дніпропетровської та Київської областей, а також міста Києва. Вони свідчать про те, що “Свобода” перестала бути лише “галицьким” проектом. Цьогорічний результат “Свободи” — в 12 разів кращий, ніж результат цієї ж партії у 2007 році (рівно в стільки збільшилася кількість прихильників цієї сили).