Рейтинг найбільших холдингів України

Найбільші холдинги України працюють в ключових секторах економіки: металургія, агропромисловий сектор, енергетика, рітейл і транспорт.

Основним критерієм для того, щоб холдинг потрапив до рейтингу була наявність консолідованого доходу. Нажаль, не всі українські холдинги публікують консолідовану звітність. Ми використовували консолідовану фінансову звітність, яку компанії опублікували на своїх сайтах.

Сукупний дохід 15 найбільших холдингів в 2018 році становив 1,3 трлн грн. Це 37% від доходу 200 найбільших компаній України.

По чотири корпорації працюють в гірничо-металургійному та агропромисловому секторах, по три — в енергетичному і рітейлі. Одна — транспортна. Шість холдингів в нашому ТОП-15 займають монопольні становища на свої ринках. 

Найбільшим холдингом України в 2018 році став “Метінвест”. Це вертикально інтегрована гірничо-металургійна група, яка належить Рінату Ахметову та Вадиму Новинському.

За доходом метхолдинг олігархів випередив енергетичного монополіста НАК “Нфатогаз України”.

Третє місце посів найбільший у світі виробник соняшникової олії — Кернел. А четверту та п'яту позиції поділили енергохолдинг ДТЕК Ріната Ахметова та мережа АТБ Геннадія Буткевича.

За розміром чистого прибутку Метінвест та Група Нафтогаз аналогічно опинились на першому та другому місті.

Третє та четверте місця посіли гірничо-металургійний комбінат “АрселорМіттал Кривий Ріг” (АМКР) та металургійна компанія Ferrexpo Костянтина Жеваго.

ДТЕК Ахметова став п'ятим найбільш прибутковим холдингом України.

В 2018 році гірничо-металургійна група “Метінвест”, яка займає неформальне монопольне становище на ринку видобутку руди та виробництва сталі в Україні, обігнала НАК “Нафтогаз України” за доходом і стала найбільшою компанією України.

Завдяки росту світових цін на руду і сталь, дохід групи “Метінвест” в 2018 році виріс на 30%, а чистий прибуток — на 87%, до 32,3 млрд грн.

Однак високі прибутки холдинг отримав не тільки завдяки зовнішній кон'юнктурі. Як писав БізнесЦензор, гірничорудні активи групи, які її власник Рінат Ахметов приватизував без конкуренції і за заниженою вартістю, сплачують вкрай низький розмір рентної плати на видобуток залізної руди з копалин, які за Конституцією належать народу України.

Окрім цього, компанії Метінвесту субсидуються “Укрзалізницею”. Майже половина вантажів, які перевозить “Укрзалізниця” залізною дорогою, становлять руда та кам'яне вугілля. Найбільшим перевізником руди є Метінвест, а найбільший перевізник вугілля — ДТЕК Ахметова.

При цьому тарифи на перевезення руди і вугілля — нижчі, ніж, наприклад, на зерно або будматеріали.

2019 рік для Метнівеста може бути гіршим за 2018. По-перше, в другій половині року ціни на руду почали знижуватись. По-друге, новий склад Верховної ради хоче збільшити надходження ренти на видобуток руди, змінивши базу нарахування ренти — з товарної продукції на концентрат. Водночас, новий Уряд заявив про плани вирівняти тарифи на вантажні перевезення “Укрзалізниці”.

Ініціативи викликали спротив зі сторони металургів, в першу чергу — Метінвесту, АМКР та Ferrexpo. Металургійні компанії, через своїх лобістів, лякають скороченням інвестицій, зупинкою виробничих потужностей та звільненям працівників.

Основний дохід НАК “Нафтогаз” отримує від видобутку, транзиту, імпорту та продажу природного газу.

Активи “Нафтогазу”: найбільша газовидобувна компанія країни “Укргазвидобування” та оператор газотранспортної системи (ГТС) “Укртрансгаз”.

Наступного року на компанію очікують кардинальні зміни. З 2020 року “Газпром”, швидше за все, припинить транзит газу до Європи по українській ГТС. А це $3 млрд доходу щорічно.

Окрім того, в процесі анбандлінгу з “Нафтогазу” буде виокремлено ГТС і передано компанії “Магістральні газопроводи України” (МГУ), яка належить Мінфіну.

За маркетинговий рік (липень 2018-червень 2019) найбільший в світі виробник і експортер соняшникової олії — компанія Кернел — збільшила дохід на 70%, а чистий прибуток виріс в три рази, до 5,2 млрд грн. Продажі зерна компанією зросли в 2,2 рази, а соняшникової олії на 15%.

Компанія обробляє 560 тис. га — другий за величиною земельний банк в Україні. Вирощує соняшник, сою, кукурудзу та пшеницю.

Прибуток на одну акцію “Кернела” зріс в 3,6 рази — до $2,31. Головним акціонером компанії є бізнесмен Андрій Веревський. Йому належить майже 40% агрохолдингу. Екс-депутату Віталію Хомутинніку належить 6,6% акцій “Кернела”.

ДТЕК — найбільший-вертикально інтегрований енергетичний холдинг України.

Компанія видобуває вугілля в Україні та Росії, спалює його на своїх теплоелектростанціях, виробляє електроенергію і продає споживачам.

На енергетичному ринку у ДТЕК має монопольне становище. Компанія контролює більше 85% видобутку енергетичного вугілля, близько 80% виробництва теплової електроенергії, 50% її розподілу і постачання.

Крім того, Ахметову належить приблизно третина потужностей з виробництва електроенергії сонячними і вітряними електростанціямі. У ДТЕК також входить найбільша в Україні приватна газовидобувна компанія “Нафтогазвидобування”.

Основним бізнесом ДТЕК є виробництво теплової електроенергії та її постачання споживачам.

До запуску ринку електроенергії в липні 2019 року, завдяки схемі “Роттердам+”, ДТЕК збирала половину грошей з енергоринку, виробляючи при цьому 30% електроенергії в країні.

Зокрема, електростанції ДТЕК працювали на регульованому державою тарифі, який включав витрати на закупку вугілля в Роттердамі і його транспортування в Україну. При цьому, компанія отримувала вугілля зі своїх українських та російських шахт.

З 1 липня 2019 року умови роботи ринку електроенергії змінилися. Але ДТЕК залишився з високими прибутками. Ринок електроенергії працює в умовах обмеженої конкуренції, в якому вільне ціноутворення в повній мірі застосовує лише до теплової генерації, 80% якої контролює ДТЕК.

В результаті, електроенергія в Україні на “вільному ринку”, де продає в основному монополіст ДТЕК, стала на 35% дорожчою, ніж в Словаччині.

Окрім того, на ринку на добу наперед компанія ДТЕК створює штучний дефіцит електроенергії. Це робиться для того, щоб бізнес купував у неї електроенергію на балансуючому ринку, де вона на 15% дорожча від ринку на добу наперед.

Головний актив АТБ — найбільша в Україні роздрібна мережа супермаркетів, яка працює в бюджетному сегменті.

Окрім того, в холдинг входить низка підприємств, які виробляють продукцію, що продається в мережі.

Так, в АТБ входить: кондитерська фабрика “Квітень” (ТМ Bravissimo, “Квітень” та Biscuits Collection), і м'ясна фабрика “Фаворит Плюс” (ТМ “Добров”, “М'ясна лавка” та “Ковбасний ряд”).

В 2019 році один із мажоритарних власників АТБ — Геннадій Буткевич заявив про плани зайнятися видобутком уранових руд в Миколаївській області. Ліцензію на розробку Сафонівського родовища уранових руд в Казанківському районі Миколаївської області ТОВ “Атомні енергетичні системи України” Геннадія Буткевича отримала в лютому 2017 року.

“Укрзалізниця” — монополіст із пасажирських та вантажних залізничних перевезень в Україні. В рік на утримання всієї залізничної інфраструктури компанії потрібно 108 млрд грн. Це значно більше, ніж дохід компанії в 2018 році.

“Укрзалізниця” вважається одним з найбільш корумпованих державних підприємств України. Так, оскільки залізна дорога є крупним замовником товарів та послуг, то можновладці завжди залучали до поставок і продажів пального та комплектуючих наближені компанії.

Однією з найскандальніших історій є поставки “Корпорацією КРТ” стрілочних переводів та кріплень за завищеними цінами.

“Корпорація КРТ” належить братам Ярославу та Богдану Дубневичам, які в попередньому складі Ради були народними депутатами від БПП. Після програшу Петра Порошенка на президентських виборах, Богдан Дубневич не зміг обратися, але його брат Ярослав виграв вибори по мажоритарці і таки потрапив в Раду.

Наразі Генпрокуратура направила до Верховної Ради подання про дачу згоди на притягнення до кримінальної відповідальності Ярослава Дубневича.

Інший епізод стосується поставок пального. При Порошенку підряди на мільярди вигравали структури компанії “Трейд Комодіті”, пов'язаної з Андрієм Адамвоським — партнером впливового екс-депутата з оточення Порошенка — Олександра Грановського.

Після зміни влади підряди на поставки пального УЗ почали вигравати компанії олігарха Ігоря Коломойського.

Fozzy Group працює в трьох напрямках. Перший і головний — управління торговими продовольчими мережами. Другий — виробництво продуктів харчування, банківський і туристичний бізнеси. Третій — ресторанний бізнес.

Найвідомішими активами групи є мережі супермаркетів “Сільпо”, “Фора”, Fozzy та Le Silpo. Окрім них, до холдингу входить дискаунтер Thrash, мережа аптек “Біла ромашка” і мережа магазинів техніки Ringoo.

Виробництво в Fozzy Group представлено Ніжинським консервним заводом, Богуславським заводом продтоварів, ТОВ “Родник плюс” та ВКФ “Варто” — вирощують зерновы, олійні, виробляють м'ясо птиці та переробляють молоко. ТОВ “Вогні гестії” — переробка риби та виробництво м'ясної продукції.

В групу також входить банк “Восток”, оператор доставки Justin і мережа туристичних агенцій Voyage. Власниками Fozzy Group є непублічні бізнесмени Володимир Костельман, Олег Сотников і Роман Чигирь.

В жовтні 2019 року наглядова рада найбільшого гірничо-металургійного комбінату України — АМКР — прийняла рішення про виплату акціонерам 11 млрд грн дивідендів.

Рішення про виплату значної суми дивідендів було прийнято відразу після перевірок комбінату Службою безпеки України, звинувачень нової влади про негативний екологічний вплив роботи комбінату на місто Кривий Ріг та закликів олігарха Ігоря Коломойського про націоналізацію комбінату.

Приватизація “Криворіжсталі” (сьогодны — АМКР) була єдиним успішним кейсом України з продажу великого об'єкту глобальному інвестору.

В Україні працює чотири атомні електростанції: Запорізька, Южно-Українська, Хмельницька та Рівненська. Управляє ними Національна атомна енергетична компанія “Енергоатом”.

АЕС компанії виробляють 55% електроенергії в країні. Водночас, компанія отримує лише 30% від усіх грошей, зібраних зі споживачів за електроенергію. При цьому теплова генерація, де бенефеціаром є ДТЕК Ахметова, виробляє 30% електроенергії, але збирає 50% грошей з ринку.

Перекіс на користь ДТЕК пов'язаний з тим, що тарифи на електроенергію компанії до липня 2019 року регулювались державою і завжди встановлювались на значно нижчому рівні, ніж для теплової генерації.

Після переходу України на “модель вільного ринку електроенергії” АЕС “Енергоатома” та ГЕС-ГАЕС “Укргідроенерго” були змушені більшу частину своєї електроенергії продавати для потреб населення за заниженими фіксованими тарифами.

Таким чином, більш дешева електроенергія на потрапила на ринок, де монопольне становище посів ДТЕК. В результаті, ціни на електроенергію для бізнесу зросли на 10-30%.

В 2018 році компанії найбільшого виробника курятини в Україні — МХП отримали 970 млн грн державної допомоги. В 2017 році обсяг державних дотацій МХП становив 1,4 млрд грн.

Власник корпорації Юрій Косюк мав дружні стосунки з колишнім президентом України Петром Порошенком і товаришував з екс-прем'єром Володимиром Гройсманом, які впливали на процес видачі дотацій аграріям.

Після зміни влади відносини МХП з державою зіпсувалися. В червні 2019 року АМКУ порушив справу проти групи Косюка за ознаками зловживання монопольним становищем, а в липні президент України Володимир Зеленський запропонував перевірити, чи має потребу “Миронівський хлібопродукт” в дотаціях.

Водночас Рахункова палата виявила порушення при виділенні дотацій холдингу Косюка.

Компанія розвиває найбільшу в Україні однойменну мережу будівельних гіпермаркетів. Окрім того, власники “Епіцентру” останнім часом активно інвестують в аграрний сектор, їхній “Агрохолдинг 2012” веде агресивну експансію в Хмельницькій області і скуповуэ аграрні та продовольчі активи.

“Епіцентр К” обробляє понад 111 тис. га у Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Черкаській та Київській областях. До складу групи також входять 20 тваринницьких ферм.

Британська компанія Ferrexpo контролює в Україні Полтавський і Єристовський гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК), які випускають окатиші з видобутої руди.

За експортом окатишів в інші країни, Ferrexpo займає перше місце в СНД. Її акції торгуються на Лондонській фондовій біржі.

Зараз для рудної компанії Ferrexpo наступили нелегкі часи. На міжнародних ринках ціни на руду почали знижуватися, а нова влада ініціює збільшення рентних платежів на видобуток руди.

За три місяці акції компанії знизилися на 47% через скандал, пов'язаний з пожертвуванням більше $30 млн компанією Ferrexpo в благодійний фонд — Blooming Land (”Квітучий край”). Аудитор запідозрив в таких операціях відмивання коштів.

Окрім того, головного акціонера компанії Костянтина Жеваго було звинувачено в корупції — в жовтні Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомила екс-депутату про підозру через внесення неправдивих даних до декларації. Жеваго фігурує у справі про доведення до банкрутства власного банку “Фінанси та Кредит”.

Минулого року трубно-колісна корпорація “Інтерпайп” Віктора Пінчука вперше за багато рокуів отримала прибуток — 5,1 млрд грн.

А восени 2019 року компанія домовилася про реструктуризацію боргу на 200 млн євро.

Але у олігарха Пінчука нові проблеми — в США були введені антидемпінгові мита на продукцію “Інтерпайпа”, а в Україні значно зросли тарифи на електроенергію, яку використовують заводи його корпорації для виробництва заготовки, труб та залізничних коліс.

В “Інтерпайп “ входить п'ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет” і електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.

“Нібулон” — одна з найбільших сировинних компаній України. Компанія інвестує в термінали і будує річковий флот для розбудови власної інфраструктури вивозу непереробленого зерна з України.

В 2018/19 маркетинговому році “Нібулон” експортувала 5,2 млн зернових і олійних культур, що на 26,8% більше, ніж в попередньому МР.

“Нібулон” обробляє більше 80 тис. га, володіє елеваторами місткістю 2 млн тон. Їй належать 11 річкових терміналів на Дніпрі та Південному Бузі, власний флот та перевантажувальний термінал в Миколаєві.

Флот для транспортування зерна річками компанія будує на власному суднобудівному заводі у Миколаєві.

Під час президентства Петра Порошенка справи його ключової корпорації “Рошен” йшли вгору: дохід і чистий прибуток компанії зростали впевненими темпами.

Свою корпорацію, на час президенства, колишній глава держави передав у “сліпий траст” під управлінням Rothschild Trust.

“Рошен” не публікує консолідованої звітності. Тому для рейтингу ми взяли фінансові результати “Кондитерської корпорації “Рошен”, яка входить в ТОВ “Центрально-європейська кондитерська компанія”.

За останні п'ять років “Рошен” розбудувала власну мережу магазинів, запустила новий бісквітний комплекс під Києвом і почала відкривати кафе.

На початку 2019 року “Рошен” виплатила Порошенку 556 млн грн дивідендів.