Рецесія на підході до Європи. Три причини ослаблення економіки ЄС у найближчі місяці. Пояснює The Economist

Війна Росії в Україні, нерівномірне одужання від пандемії і посуха на значній частині континенту ніби змовилися, щоб принести енергетичну кризу, високу інфляцію, повільне зростання і шалену невпевненість в економічному майбутньому Європи.

Всі згодні з тим, що наближається рецесія. Глибина рецесії залежатиме від наслідків енергетичної кризи і реакції європейських урядовців на неї. Цього тижня ціни на енергоресурси досягли досі небачених рівнів: понад €290 ($291) за 1 мегават-годину газу в IV кварталі цього року (середня ціна до пандемії була близько €30); і понад €1200 за мегават-годину електроенергії у тому ж кварталі у Німеччині (до пандемії близько €60). Оскільки більшість Європи використовує газ для виробництва електрики, він суттєво впливає на її ціни.

Європейська економіка була відносно сильною, коли прийшла криза. Ринок праці все ще більш-менш здоровий, а рівень безробіття становить 6,6%, за стандартами Європи це майже повна зайнятість.

У найближчі місяці зарплати, ймовірно, почнуть зростати, адже довготермінові контракти будуть переглядати. Впевненість споживачів поповзла донизу на початку війни, але рівень споживання не впав. Прогнози на інфляцію стали дещо оптимістичнішими.

Проте за кілька місяців справи підуть значно гірше з трьох причин. По-перше, промисловість перебуває під тиском.

Навесні найбільші в Європі промисловці сказали, що занадто різке відключення російського газу спричинить економічну кризу на континенті. Попри високі ціни промислове виробництво поки не здає позицій.

“Частково цьому сприяло те, що фірми виконують старі замовлення”, — каже Майкл Гютер з аналітичного центру German Economic Institute.

Згідно з індексом економічних настроїв від S&P Global, сфера послуг загалом імовірно досягне стагнації у найближчі місяці, а індустріям нерухомості та транспорту буде особливо тяжко.

Та ці запаси замовлень не вічні, а прогнози на майбутні замовлення невтішні. “Кількість нових замовлень суттєво впала”, — каже Робін Брукс з Інституту міжнародних фінансів, який представляє банки й інституційних інвесторів.

Це падіння відображає ослаблення світової, а особливо китайської економіки. Брукс каже, що воно може бути поворотним моментом у економічному циклі.

Ймовірно, найбільше постраждає промисловість на схід від Рейну. Останні опитування промислових лідерів Німеччини й Австрії вказують на скорочення [виробництва]. Нездорова схильність Німеччини покладатися на китайських покупців ставить під загрозу загальний рівень попиту на товари регіону.

Схоже, що італійська промисловість у вільному падінні. Польща і Чехія, які не входять до єврозони, теж вразливі.

На їхньому фоні виділяється Угорщина, де промисловість зростає хорошими темпами завдяки інвестиціям у виробництво батарей, буму електромобілів і довгостроковим енергетичним контрактам (хоч деякі з них невдовзі закінчатся).

По-друге, витрати споживачів у сфері послуг навряд зможуть утримувати економіку континенту. Хороший туристичний сезон у Франції та на півдні Європи цього літа сприяв зростанню індустрії.

Але індекс економічних настроїв падає, адже споживачі затягують пояси в очікуванні довгої, холодної зими. Згідно з індексом економічних настроїв від S&P Global, сфера послуг загалом ймовірно досягне стагнації у найближчі місяці, а індустріям нерухомості та транспорту буде особливо тяжко.

По-третє, в Європі енергетична криза майже точно збіжиться у часі з підвищенням облікових ставок. Недооцінивши зростання цін, як і багато інших центральних банків у світі, європейський центробанк тепер серйозно налаштований опустити інфляцію до 2%, у серпні вона сягала 9,1%.

8 вересня має зібратися рада ЕЦБ з приводу змін у політиці установи. Економісти очікують, що ЕЦБ спробує вгамувати інфляцію за допомогою суттєвого підвищення облікової ставки — можливо, аж на дві третини відсотка. У звʼязку з такими прогнозами дохідність довгострокових і короткострокових європейських облігацій виросла за минулий місяць.

Попри це євро продовжує падати: європейська валюта зрівнялася з доларом у ціні вперше за 20 років. Такий стан речей відображає песимістичні погляди на майбутнє європейської економіки і рішення світових інвесторів піти деінде.

Це ще одна причина для занепокоєння європейських урядовців, адже слабша валюта сприяє інфляції за рахунок дорожчого імпорту, який впливає на реальні доходи, а отже і на споживання.

Все це дозволяє говорити про те, що європейська економіка точно досягне рецесії, найбільше зачепивши Німеччину, Італію, Центральну і Східну Європу.

Аналітики банку JPMorgan Chase прогнозують, що у єврозоні річний рівень зростання досягне -2% у IV кварталі цього року; у Франції та Німеччині цей показник становитиме -2,5%, а в Італії — -3%. Проблеми та значні борги Італії потенційно можуть спричинити паніку на ринку єврооблігацій. 

Досі європейські політики думали про те, що робити зі зростанням цін на енергію. Незабаром нагальних проблем у них значно побільшає.