Путін задіяв угруповання “ДНР” у війні з українською мовою — Віталій Портников

Так звана “Народна рада ДНР” ухвалила рішення про “конституційні зміни”, згідно з яким українська мова перестала бути однією з “державних мов республіки”. Тепер “державною мовою” буде тільки одна мова — російська. Не буде на окупованих територіях і освіти українською мовою, і вивчення української мови. Тепер її можна буде вивчати тільки факультативно, за бажанням батьків.

Зрозуміло, що і раніше “державний статус” української мови на окупованій частині Донбасу був лише фікцією. Однак нове рішення наочно демонструє, яку “народну республіку” хоче побудувати на окупованій території Кремль і яка роль у цій “республіці” відводиться українцям.

Розвінчано ще один міф Кремля

Рішення “Народної ради” остаточно знищує міф про “переслідування” російської мови на Донбасі. І до окупації в Донецьку і інших містах Донецької області школи з українською мовою навчання залишалися рідкістю, як і викладання українською мовою у вищих навчальних закладах. Навіть, на перший погляд, безневинні спроби нагадати про українську культурну спадщину регіону стикалися із запеклим опором — нагадаю хоча б гучний скандал із ініціативою про надання Донецькому національному університету імені поета Василя Стуса, університет отримав це ім’я тільки після вигнання з Донецька.

Однак насаджувалися міфи про “героїчне регіональне минуле”, головним з яких був міф про створення на окупованій радянською Росією території “Донецько-Криворізької республіки” на чолі якої поставили одного з головних українофобів і шовіністів того часу, кривавого більшовика Артема. Цей міф насаджувався і російською пропагандою, і місцевими шовіністами, які отримували підтримку начальства. І, як бачимо, саме цей міф про право окупанта на привласнення чужої землі і “зачистку” цієї землі від культурної спадщини народу, який проживав на ній століттями, сьогодні на Донбасі торжествує.

Російські маріонетки просто відчайдушно не хочуть визнавати того, що Донбас — це Україна, а не Росія. І в цьому сенсі дії Кремля на Донбасі відрізняються і від того, що відбувається в національних республіках самої Росії, і від того, що відбувається навіть на окупованих Росією територіях.

Під час пікету Конституційного суду України, який тоді розглядав справу щодо конституційності “мовного закону Ківалова-Колесніченка”. Київ, 26 січня 2017 року. (В кінцевому результаті КСУ в лютому 2018 року скасував “закон Ківалова-Колесніченка”)

Під час акції у Чернівцях на підтримку української мови (архівне фото)

Зона війни проти України і українців

У національних республіках Росії — навіть там, де корінні народи складають меншість населення — є і викладання на мовах цих народів, і можливість вивчати рідну мову у вищих навчальних закладах. У законодавстві самопроголошеної Придністровської Молдавської Республіки як державні визнаються російська, українська і молдавська мови і цими мовами ведеться навчання. Навіть в “конституції” анексованого Криму — при всьому нехтуванні окупанта і місцевої маріонеткової влади українською і кримськотатарською мовами — вони мають рівний статус із російською мовою. Практично всюди — тільки не на Донбасі!