Прокуратура — новий філіал Банкової?

З органів прокуратури звільнилася керівник слідчої групи в справі про отруєння Ющенка Галина Климович.

Климович виявилася заручником власних принципів та бажань керівництва прокуратури.

Восени 2010 року закінчуються повноваження у чинного генпрокурора Олександра Медведька. На його місце вже сватають “чисто донецького” Віктора Пшонку і “чисто макіївського” Рената Кузьміна.

За Конституцією, кандидатуру генерального подає до парламент президент. Раніше говорили, що Медведько спокійно піде на пенсію, звільнивши своє місце друзям президента. Але дедалі більше ознак, що сам Медведько також включився у праймеріз, завойовуючи симпатії Януковича.

“Українська правда” вже писала про те, як Медведько переховував матеріали про оренду землі в резиденції “Межигір'я”, а потім видав бажане за дійсне, виводячи Януковича з-під удару.

А нещодавно в інтерв'ю газеті “Комерсант” Медведько публічно заявив про недоведеність факту навмисного отруєння Ющенка.

“Є факт отруєння президента. Для того щоб говорити, навмисне воно чи ненавмисне, потрібно встановити того, хто отруїв, і лише після цього заявляти про намір чи необережність”, — заявив Медведько.

При тому, що півроку назад цей самий Медведько заявляв протилежне: “Умисне отруєння Віктора Ющенка є доведеним фактом”.

“У справі перевірена і відпрацьована у повному обсязі велика кількість версій, у тому числі версії можливого харчового отруєння, необережного отруєння діоксином, ушкодження здоров'я потерпілого в результаті можливого застосування косметичних засобів, стовбурових клітин та інших препаратів.

Все це не знайшло свого підтвердження. Ми прийшли до висновку, що мало місце умисне отруєння кандидата в Президенти з метою замаху на його життя за допомогою такої речовини, як діоксин. Це підтверджується об'єктивним висновком судово-медичної експертизи, медичними документами, допитами свідків, експертів”, — сказав Медведько у вересні 2009 року.

За іронією долі, це повідомлення досі зберігається на сайті президента. А робив ту заяву Медведько, щоб спростувати слова нинішнього віце-прем'єра Сівковича, який тоді очолював слідчу комісію Верховної Ради з теми отруєння.

Сьогодні ж Медведько сповідує демонстративну лояльність до Сівковича.

Однією з причин виходу Галини Климович у відставку стало небажання нинішніх керівників держави ходити на допити.

Щоб не дратувати нових господарів життя, верхівка прокуратура навіть тимчасово заборонила проводити слідчі дії. Сталося це після того, як на допит було викликано Сівковича. Віце-прем'єр відмовився приходити до слідчого та заявив, що буде зустрічатися тільки з генеральним прокурором.

Насправді жодна людина в державі не може обирати слідчого, з яким доведеться спілкуватися під протокол. Подібні слова Сівковича виглядали як публічне знущання — Сівкович вже позбувся депутатського імунітету і міг бути доставлений на допит примусово.

І замість того, щоб поставити чиновника на місце, як він це зробив півроку тому, Медведько заявив, що... за бажанням Сівковича готовий попрацювати слідчим.

“Якщо потрібно, щоб це зробив генеральний прокурор, я це зроблю”, — пообіцяв Медведько.

Тож остання слідча дія в справі про отруєння була здійснена понад місяць тому. Це була очна ставка екс-глави СБУ Ігоря Смешка і водія Ющенка у вечір отруєння Томаса Цинцабадзе.

Фактор Галини Климович

У розпорядження “Української правди” потрапив рапорт Климович на ім'я генпрокурора Медведька. Документ дає уявлення про атмосферу, яка зараз панує у прокуратурі, що намагається підлаштуватися під нового президента.

Климович вважалася дуже конфліктним, але принциповим слідчим.

Багатьох в системі прокуратури дратувала охорона, яка була у Климович. Водночас в Україні не так багато слідчих, на яких двічі влаштовували замах, при чому один раз — з використанням вибухівки.

До переїзду в Київ Климович працювала в Одесі, де вела справу “банди Мар'янчука”. Саме в зв'язку з цим було вчинено замах на Климович. При тому, що лідер банди спромігся його організувати, перебуваючи у СІЗО.

В середині 2007-го Климович перевели на справу про отруєння Ющенка під особисті гарантії процесуальної самостійності від тодішнього президента.

Віктор Янукович в рамках справи про отруєння Ющенка більше 10 разів викликався на допит, починаючи з листопада 2008-го, але жодного разу не з'явився.

Першого разу оперативник привіз йому повістку прямо в “Межигір'я”. До співробітника міліції вийшов начальник охорони резиденції, який повідомив, що “старшого” немає на місці, хоча є його син — депутат Янукович-молодший. Але, схоже, нехтувати закони — це в них родинне. Син Януковича відмовився брати повістку для батька.

Декілька разів для запрошення для Януковича приймала Олена Лукаш — тоді депутат від Партії регіонів. У справі навіть є її автографи про отримання повістки. Але жодного разу нинішній гарант Конституції не виконав те, що зобов'язаний робити по закону.

Після виклику на допит Януковича для регіоналів стало справою честі позбутися Климович. З цією метою у вересні 2009 року було запущеноісторію про шпигунів “Марту” і “Романа”, які начебто обговорювали підмішування діоксину в кров Ющенка. Невдала провокація була організована за безпосередньої участі Сівковича.

Після обрання Януковича президентом слідча група не збиралася припиняти спроб викликати його на допит.

Нинішні проблеми в Климович почалися у березні 2010 року. Через декілька днів після інавгурації Януковича було змінено куратора слідства в справі отруєння. Замість Миколи Голомши на цю роль призначили Віталія Щоткіна.

Щоткін поставив вимогу інформувати його про допити нових високопосадовців та письмово обгрунтовувати потребу в їх викликах.

Але при цьому залишився дійсним плані проведення слідчих дій, затверджений Голошмшею. І серед іншого в ньому містилася необхідність допиту Віктора Януковича.

Щоткін не наважився просто викреслити прізвище Януковича з плану проведення слідства, оскільки це довелося би робити письмово, що тут же стало би надбанням публіки і спровокувало скандал.

Зрештою, простіше видавалося змінити норовливу керівницю слідчої групи. Що і було зроблено.

Сергій ЛЕЩЕНКО