Приватні підприємства позбавляють права власності

Чому протестують у регіонах

На кожній свердловині стоять лічильники. Оператор у режимі реального часу бачить обсяги і параметри видобутих вуглеводнів. У загальній мережі видно, скільки природного газу дає “Укрнафта”, “Укргазвидобування”, “Чорноморнафтогаз” та малі приватні підприємства. Усі вони мають контракти із споживачами, частину яких у розпалі зими позбавляють газу. Насамперед тих, у кого є угоди з приватними підприємствами.

Усі газодобувні компанії користуються спільною трубою, до якої надходить видобутий в Україні газ, а звідси — до фірм-споживачів. Деякі з них перші забили тривогу, коли на початку грудня дізналися, що не отримають газу, бо частину приватних підприємств не внесено до загального балансу. Видобутий ними газ закачуватимуть у підземні сховища. Таке рішення прийняла національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, яка щомісяця зводить спільний баланс. Водночас споживачам пропонують укладати угоди з облгазами на грудень і на наступний рік.

У Західній Україні працює з десяток приватних газодобувних підприємств, разом з якими тривогу забили представники регіональної влади.

І ось чому. Приміром, на Львівщині три приватні компанії — “Геологічне бюро Львів”, “Горизонти”, “Трубопласт” — щомісячно сплачують до бюджету від 300 до 600 тисяч гривень податків кожна. В Івано-Франківській області в Богородчанському районі компанія “Укрнафтогазінвест” сплачує різних платежів щомісячно на суму 3,2 мільйона гривень — це основний наповнювач місцевого бюджету.

До того ж ідеться про вузькопрофільні компанії, які не здійснюють іншої діяльності. Якщо їх не внесуть до переліку підприємств, які є в балансі на грудень 2012 року, в регіонах можуть втратити сотні робочих місць та багатомільйонні платежі до бюджету, — вважають в обласних радах і державних адміністраціях Галичини і просять вплинути на НАК “Нафтогаз України”.

Вето на трубу

“Дії “Нафтогазу” обмежують права компаній на реалізацію видобутого природного газу, грубо порушують конституційне право на вільне розпорядження своєю власністю. Це стаття 141 Конституції України”, — прокоментував несподіване рішення національної акціонерної компанії президент Асоціації підприємств паливно-енергетичного комплексу Львівщини Ярослав Шпак. — Не забуваймо, що споживачі можуть через суд вимагати штрафних санкцій. Хто оплатить збитки наших підприємств?”.

В асоціації вважають, що в жодній державі такого не дозволить собі жоден монополіст.

Уявіть, що пекарня зранку випекла хліб, завантажила в машини, але дорогою до магазинів пекарям наказали свою продукцію відправити на склади. Де таке можливо?

Виявляється, в Україні споживачам газу нині настійно рекомендують укладати угоди з великими компаніями, насамперед облгазами.

“Це не перерозподіл газового ринку, а грабунок серед білого дня, коли без будь-яких пояснень намагаються викинути на вулицю приватні підприємства. Як у героїв книжки Ільфа і Петрова, де Остап Бендер у графі підстави для експропріації пише, що підстав немає, але все забирає до своєї кишені”, — з гумором ділиться враженнями 80-річний академік Української нафтогазової академії, кандидат геолого-мінералогічних наук Володимир Іванишин.

Що спостерігається на газовому ринку? У розпалі зими споживачів змушують шукати нових продавців. До речі, ціна на газ у приватних підприємств дешевша, ніж в облгазів.

— За яких причин можуть не допустити до єдиної газотранспортної системи країни, — поцікавилися ми в голови постійної комісії з питань інвестиційної та регуляторної політики, паливно-енергетичного комплексу Львівської обласної ради Тараса Федака, який не один рік пропрацював на посаді заступника голови ОДА і добре знає ситуацію на енергетичному ринку України.

— Згідно із Законом України “Про засади функціонування ринку природного газу” може бути лише кілька причин. По-перше, це відсутність вільної пропускної потужності, по-друге, неналежна якість газу, по-третє, надзвичайні ситуації. Жодну з цих причин ми не спостерігаємо. Навпаки, газу стали використовувати менше, тому пропускна спроможність труби зросла. Ситуація більш ніж дивна. Замість того, щоб підтримувати свого виробника, зменшити газовий тиск Росії, ми рубаємо гілку, на якій сидимо.

До чого призведе ланцюгова реакція

Ярослав Шпак та Володимир Іванишин, які все життя пропрацювали в енергетичній галузі, спробували спрогнозувати, до чого можуть призвести непередбачувані кроки “Нафтогазу”.

Перерозподіл вигідний монополістам, вважають наші співрозмовники — в такий спосіб споживачів змушують підписувати угоди саме з великими компаніями. Малі підприємства намагаються вижити з ринку. Більшість із них мають кредити й обов’язкові платежі. Якщо видобутий газ відправлятимуть до сховищ, то перестануть надходити кошти, припиниться діяльність підприємств. Почнеться ланцюгова реакція.

Передусім заб’є на сполох податкова служба. Не платиш податків — відкриють кримінальну справу, а Державна геологічна служба матиме підстави для анулювання спеціального дозволу на користування надрами.

“На перший погляд, здається, це легкий бізнес, — розповідає кандидат геолого-мінералогічних наук Володимир Іванишин. — Насправді потрібно залучати великі інвестиції. На буріння однієї свердловини йде до 10 мільйонів гривень. Досить часто із трьох пробурених свердловин газ дає лише одна. Малі компанії змушені розробляти нові родовища. Вони не беруть готові ділянки з діючими свердловинами і часто починають освоєння родовищ з нуля”.

Фахівці добре знають: якщо видобування газу припинити, з’явиться ризик зменшення видобутку аж до обводнення свердловин. За тих умов підприємства можна буде поставити на коліна і скупити за копійки. Цього добиваються монополісти?

Якщо закачувати вуглеводні до підземних сховищ, буде подорожчання продукції за рахунок додаткових затрат. Газ доведеться спочатку закачати, а потім знову підняти на поверхню. Ще одна з причин для усунення конкурентів із ринку.

Тарас ФЕДАК, голова постійної комісії з питань інвестиційної та регуляторної політики, паливно-енергетичного комплексу Львівської обласної ради:

Ідеться про порушення фундаментального права на власність. У газодобувних підприємств, по суті, відбирають приватну власність.

Дії “Нафтогазу України” щодо перерозподілу ринку суперечать урядовим рішенням і крокам Президента держави. Адже і Віктор Янукович, і Кабмін, щоб зменшити нашу залежність від Росії, ставку роблять на збільшення видобутку власного газу. У діях національної акціонерної компанії спостерігаємо все з точністю до навпаки: приватні українські підприємства не допускають до розподілу ринку газу і тим доводять їх до банкрутства та ліквідації.

Ярослав ШПАК, президент асоціації паливно-енергетичних підприємств Львівщини:

Не включені в газовий баланс приватні підприємства завтра через суди почнуть відстоювати свої права й вимагатимуть відшкодування збитків. Десятки листів уже відправлено керівництву країни та правоохоронним органам, у тому числі Генеральному прокурору України. На захист іноземних інвесторів виступлять посли зарубіжних держав. До чого призведе черговий переділ газового ринку, неважко передбачити.

Як у тій ситуації можна очікувати на нові інвестиції в розвиток газодобувної промисловості України і на прихід таких великих компаній, як “Шеврон”, “Шелл”, “Ексон-Мобіл”, з якими уряд нині веде напружені переговори?

Богдан КУШНІР