Першу спробу врегулювати ринок проведення конкурсів з риболовного промислу у водоймах України через відкриті електронні торги держава намагалася зробити ще 2019 року, оскільки до того державне регулювання цього ринку було незрозумілим і непрозорим. Так, до початку реформи за весь 2022 рік плата за використання водних біоресурсів становила лише 10,2 млн грн. Після того, як уряд перевів рибні аукціони на Прозорро.Продажі, місцеві бюджети торік уже отримали у десять разів більше — майже 110 млн грн.
Це тільки один із прикладів, як держава 2023 року в умовах повномасштабної війни вдосконалювала регулювання ринків. Які ще кроки зробили торік уряд і парламент, аби підвищити ефективність управління публічними активами? Та що дає масштабування єдиних правил на різних ринках?
Велика приватизація та реформа для ключових держкомпаній
Одним із чи не найважливіших законодавчих рішень 2023 року у сфері управління публічними активами стало розблокування великої приватизації. Це свідчить про готовність держави зупинити знецінення активів і залучити приватні інвестиції, що потребувало прозорої й чіткої правової рамки. Влітку 2022-го парламент не лише відновив за новими правилами малу приватизацію на державних онлайн-аукціонах, а й уперше за час незалежності визначив, що велика приватизація має проходити так само відкрито й прозоро через онлайн-аукціони, як і мала.
У держбюджеті на 2024 рік заплановано, що Фонд державного майна України повинен залучити від приватизації чотири мільярди гривень. Аби ФДМУ міг виконати цей план, у липні 2023-го уряд встановив додаткові гарантії для електронних торгів з малої приватизації та технічні вимоги для запуску великої. І електронна торгова система та майже 20 авторизованих майданчиків, через які ФДМУ зможе оголосити торги, а учасники — взяти в них участь, повністю технічно готові до старту торгів з великої приватизації, які очікуються цього року.
Ще одним важливим кроком до підвищення ефективності управління публічними активами стала реформа для понад 130 державних компаній. Закон України №2792-IX, що набрав чинності 28 березня 2023 року, і постанова уряду, прийнята на його виконання наприкінці вересня, визначили механізми продажу та оренди активів державних акціонерних товариств.
За новими правилами, ті з них, якими одноосібно володіє держава, продаватимуть і здаватимуть в оренду свої активи через державні онлайн-аукціони Прозорро.Продажі. Раніше ці компанії не були зобов’язані продавати через конкурентні електронні торги своє майно, а самостійно визначали способи відчуження та оренди у власних порядках згідно з законодавством про діяльність акціонерних товариств. Це не тільки відкриває доступ бізнесу до ринку таких активів, а й дає можливість підвищити ефективність самих компаній і довіру до них, зокрема серед міжнародних партнерів.
Через майже три місяці від запуску нових правил реалізовують свої активи в системі сім державних акціонерних товариств, які виставили на онлайн-аукціони майна вже на понад чверть мільярда гривень.
Як відбуватиметься продаж підсанкційного майна
Високий суспільний інтерес, увага міжнародних партнерів і потреба отримати для економіки й держави загалом максимальну вигоду від управління активами, пов’язаними з країною-агресоркою, сприяли тому, аби уряд і парламент законодавчо врегулювали, як саме буде реалізовуватися таке майно.
Формувати державну санкційну політику Україна почала ще 2014 року, після збройного вторгнення Росії. Тоді це нагадувало будування літака у польоті, а кількість викликів і досі залишається безпрецедентною. На сьогодні у світі немає випадків, коли держави були б змушені настільки швидко вибудовувати комплексне управління активами, пов’язаними з країною-агресоркою.
Говорячи про так зване російське майно, потрібно розуміти, що це кілька видів різних за своїм походженням активів, кожен із яких потребує окремого законодавчого врегулювання.
Після обрання нового керівництва Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) пришвидшилося вдосконалення законодавства щодо реалізації арештованого та конфіскованого у кримінальних провадженнях майна. Віднині такі активи продаватимуться через аукціони Прозорро.Продажі.
Також Кабінет міністрів раніше вже прийняв рішення щодо реалізації примусово вилучених російських активів. А нещодавно затвердив і Порядок управління так званими підсанкційними активами. Останні два види активів виставлятиме на електронні торги Фонд держмайна. А гроші від їхнього продажу й оренди надходитимуть на рахунки Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.
Такі законодавчі рішення дають змогу комплексно врегулювати питання реалізації майна, пов’язаного з країною-агресоркою, аби це працювало на економіку держави і відкривало бізнесу доступ до нових активів.
Нові активи на державних аукціонах
Станом на кінець 2023 року через державні онлайн-аукціони Прозорро.Продажі реалізовуються публічні активи на понад 20 ринках, серед яких державна та комунальна нерухомість для оренди, земельні ділянки сільгосппризначення, об’єкти малої приватизації, спецдозволи на користування надрами тощо. З більш як 80 млрд грн, які державні онлайн-аукціони допомогли заробити до бюджетів різних рівнів за весь час своєї роботи, 15 млрд грн надійшло за минулий рік.
Результати працюючих у державній системі ринків показують, зокрема, й важливість системного та послідовного встановлення правил гри. На практиці це працює так. Коли архітектура системи забезпечує неможливість втручання у перебіг торгів, прозорість процесу та ефективність реалізації різних активів, то на запит держави, яка є регулятором та управлінцем усіх активів, ми допомагаємо масштабувати ці принципи на нові ринки.
Серед них — згаданий раніше процес розподілу квот на промисловий вилов риби, який тривалий час залишався непрозорим. Законодавче врегулювання запуску рибних аукціонів відкрило доступ бізнесу до таких активів на державних онлайн-аукціонах, дало змогу залучити понад 50 нових учасників ринку, а також показало, скільки коштів недоотримували місцеві бюджети через невстановлені чіткі та відкриті правила для всіх.
Ще один кейс, який показує хоча й відносно невеликий за обсягами, але важливий, з погляду послідовного запровадження прозорих і єдиних правил, ринок ,— це продаж бурштину з Держсховища. Торік такі активи з’явилися в державній електронній торговій системі вперше і вже принесли майже 16 млн грн до держбюджету.
Усі ці приклади показують, що в умовах повномасштабної війни держава як ніколи повинна рухатися в напрямку системного та послідовного вдосконалення законодавства, масштабування чітких правил гри і конвертації своїх активів у доходи до бюджетів.
Ілля МИХАЙЛОВ, голова наглядової ради АТ “Прозорро.Продажі”
